Постанова

від 23.10.2015 по справі 826/11876/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 жовтня 2015 року 10 год. 00 хв. № 826/11876/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 17 жовтня 2013 року задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (далі - позивач) до інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 10 липня 2012 року №123 (далі - оскаржувана постанова) .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року постанову суду першої інстанції від 17 жовтня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 12 червня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника, на час проведення судового засідання, до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судового засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення №171 від 24.05.2012 року та наказу №34 від 20.03.2012 року, відповідач провів планову перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів на АЗС №5009 у м. Херсоні по вул. Миколаївське шосе, 18-б.

За результатами проведеної перевірки складено акт №000147 від 24.05.2012 року, яким встановлено порушення ст.ст. 6, 7, 14, 15 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме:

- на реалізації знаходились нафтопродукти, продовольчі товари без належного маркування про назву виробника, його адреси, номери телефонів, дати виготовлення та терміну використання, зазначених у таблиці додатку №7 до акту перевірки;

- забраковано та знято з реалізації продовольчі товари та алкогольні напої, через сторонні домішки та порушення температури зберігання зазначених у таблиці додатку №7 до акту п.п. 2, 3, 4, 9-12;

- на реалізації знаходились продовольчі товари, строк придатності яких минув, зазначених у таблиці №7 додатку до акту п. 1;

- реалізація партії бензину автомобільної марки А-92, який не відповідає ДСТУ 4063-200 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "Наявність механічних домішок та води" (протокол дослідження від 13.06.2012 №267) та А-95 Євро V-Power, який не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 "Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови" за показниками "Зовнішній вигляд" (протокол дослідження від 13.06.2012 №266) зазначених у таблиці додатку №7 до акту перевірки п.18,20.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв оскаржувану постанову про накладення стягнення у розмірі 175251,75 грн.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів", спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, в тому числі, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені ст. 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

З наведеного вище випливає, що проведена відповідачем перевірка позивача здійснена в межах вимог чинного законодавства.

Оскаржуючи прийняту відповідачем постанову позивач посилається на те, що висновки про наявність порушень вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не відповідають дійсності. Так, згідно із зауваженнями (запереченнями) до акта перевірки позивач вказав, що під час перевірки на інформаційному табло (стела) для клієнтів розміщено інформацію про види палива, що реалізується на АЗС, а саме А-95, А-92, ДП, А-95 Євро V-Power, ДП Євро V-Powerдизель, а також розміщено ДСТУ палива, що є в реалізації. На АЗС №5009 перевіряючим надано всю документацію на відповідні види палива, що знаходились у реалізації, а саме сертифікати і паспорти якості. Реалізація продовольчих товарів та алкоголю здійснювалася з дотриманням санітарних вимог, про що свідчать додані до позову висновки, алкогольні напої відповідали строку придатності, цілісність тари порушена не була. Щодо необхідності проведення сертифікації бензину, після додавання до нього присадок, то позивач керувався листом ДП "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2012 року №10/10-1239, згідно з яким бензини, що закуповує позивач, проходять обов'язкову сертифікацію на відповідність їх вимогам ДСТУ під час розмитнення, а додавання присадок, не змінюючи їх фізико-хімічну властивість, покращує лише їх експлуатаційну якість.

Перевіряючи доводи кожної із сторін спору, суд вважає за необхідне проаналізувати виявлені відповідачем порушення.

З таблиці №7 до акта перевірки видно, що:

- строк реалізації печива «Парті мікс» від 17.06.2011-21.05.2012 року минув та на нього відсутні документи щодо якості та безпеки, тому його було знято з реалізації у кількості 1 одиниця;

- чорний пористий шоколад «Корона» 90 г, 16.08.2011 року, білий пористий шоколад «Корона» 90 г, 01.09.2011 року, чорний шоколад з лісовими горіхами «Корона» 100 г, 09.10.2011 року, - позивачем порушено вимоги ДСТУ №924-2000, відсутні документи щодо якості та безпеки товару та зберігається під сонячним промінням;

- жувальний мармелад «Ферма» зі смаком банану, яблука та апельсина - дата виготовлення відсутня, порушено ТУ 9128-008-70-389616-09, відсутні документи щодо якості та безпеки та відсутня інформація для споживача;

- жувальний мармелад «Кислі черв'ячки» зі смаком апельсина, яблука та лимона 70 г, дата виготовлення відсутня, відсутня інформація для споживача;

- сигарети з фільтром «President» classic sters 09.02.2011 року та сигарети Galoises Blonder 10.09.2010 року - порушені вимоги ДСТУ 3935-2004, строк придатності їх минув, відсутні документи щодо якості та безпеки;

- коньяк України ординарний три зірочки «Коктебель» 22.06.2011 року - порушено ДСТУ 4700-2006, знято з реалізації у зв'язку із відсутністю документів щодо якості та безпеки та виявленням сторонніх домішок;

- яйце з молочного шоколаду 20 г ТМ «Kinder сюрприз» 20.12.2011 року для дівчаток, яйце з молочного шоколаду 20 г ТМ «Kinder сюрприз» 13.03.2012 року, молочний шоколад 100 г з цільними лісовими горіхами TM «Ritter sport» 15.10.2012 року - відсутні документи щодо якості та безпеки, порушено вимоги щодо температури зберігання, прямі сонячні промені;

- алкогольні напої віскі «Jonnie Walker Red Label», «Jonnie Walker Black Label», лікери «Sheridans», «Baileys», натуральне виноградне високоякісне відбірне сухе червоне вино «Albasterlle» - знято з реалізації через відсутність документів щодо безпеки та якості;

- нафтопродукти:

- бензин А-92, А-95, А-95 Євро ТМ «V-Power », дизельне паливо Л-О,20-62, вміст сірки до 2000 мг/кг, дизельне паливо Євро ТМ «V-Power Diesel», марка С, вид ІІ, вміст сірки до 50 мг/кг, скраплений газ СПБТ TM "Power Gas" - дата виготовлення невідома, виробник (постачальник) невідомий, порушено вимоги відповідно ДСТУ 4063-2001, ДСТУ 4839:2007, ДСТУ 3868-99, ДСТУ4840:2007, відсутні документи щодо якості та безпеки, відсутня інформація для споживачів;

- у порушення асортиментного переліку, погодженого головним санітарним лікарем міської санітарно-епідеміологічної станції м. Херсона, на АЗС споживачам пропонуються риботовари, тютюнові вироби та надаються послуги у сфері ресторанного господарства шляхом приготування гарячих напоїв (кави) та їжі у вигляді хот-догів. Санітарний дозвіл та дозвільні документи на послуги ресторанного господарства (закладу громадського харчування) відсутні. Крім того, реалізація риботоварів потребує дотримання певних умов зберігання, зокрема дотримання температурного режиму та вологості. Однак засоби, що повинні використовуються для вимірювання температури та вологи відсутні через що відповідні журнали обліку температурного режиму не ведуться, чим порушено вимоги розділу 6 «Риба та риботовари» Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 11.07.2003 року №185;

- на видному доступному для споживачів місці не вивішено меню, яке повинно бути оформлене відповідно до вимог п. 3.4 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанної господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002 року №219, а саме: здійснюється реалізація продукції, зазначеної у додатку №7 до акту перевірки (гарячі напої) без необхідної, доступної, достовірної, повної та своєчасної інформації про товар: назва напою, вихід, ціна, та не підписане керівником. Калькуляційні картки на час перевірки на гарячі напої не надано.

Спростовуючи вказані вище порушення, позивач посилається на те, що під час здійснення перевірки, перевіряючим надано документи, зокрема, заява на проведення санітарно-епідеміологічної експертизи по Технологічній картці №01 фірмова страва "Хот Дог Шелл" та Технологічній інструкції до ТК №01 на фірмову страву "Хот Дог Шелл", угода №04.80/199 від 08.04.2010 року про Санбак дослідження з Центральною санепідемстанцією МОЗ України, Інструкцію про порядок організації роботи на обладнанні фаст-фуд для касира торгової зали, спеціаліста по магазину АЗС, затвердженої генеральним директором ТОВ "Альянс Холдинг", технологічні картки на продукцію, наказ №23/2 від 03.03.2010 року про встановлення норм витрат у виробництві хот догів, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21.04.2010 року №05.03.02-06/26062, Результат №119 санітарно-мікробіологічного дослідження та Технологічна інструкція на виробництво фірмових страв з закладах ресторанного господарства ТОВ "Альянс Холдинг".

Щодо реалізації коньяку під торговою маркою "Коктебель", то позивач вказує, що вона відбувалась без порушень, оскільки тара виробу заводська, запакована на виробництві і цілісність упаковки не порушена, згідно інформації вказаній на пляшці термін придатності не сплинув.

Крім того, позивач зазначив, що на підтвердження інформації про сертифікацію палива, що реалізується на АЗС, перевіряючим під час здійснення перевірки було надано сертифікати і паспорти якості.

Стосовно необхідності сертифікації палива, до якого додаються присадки, то відсутність необхідності в цьому позивач обґрунтовує листом ДП "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2012 року №10/10-1239. Згідно з цим листом позивача повідомлено, що партії бензинів автомобільних та дизельного палива надходять до ТОВ "Альянс Холдінг" з закордону, при проходженні процедури розмитнення обов'язково сертифікуються на відповідність вимогам ДСТУ 4839:2007 "Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови" та ДСТУ 4840:2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови" відповідно. Додавання мийних присадок, а саме "NEMO 6125" до автомобільних бензинів та "NEMO 4010" до дизельного палива, покращує лише експлуатаційні властивості пального і не змінює його фізико-хімічних властивостей (показників), вказаних у зазначених нормативних документах.

Палива, до яких додано зазначені присадки та які реалізовуються під торговим знаком "V-POWER", не підлягають повторній (додатковій) сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ 4839:2007 та ДСТУ 4820:2007.

Проаналізувавши викладені вище обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до належної якості продукції забезпечується правом участі споживачів та їх об'єднань у розробленні нормативних документів згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів», строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості згідно переліку.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Перелік інформації про продукцію визначено у ч. 1 ст. 15 Закону.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Згідно з п. 3.4 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 року №219, у меню зазначається перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва, вихід і ціна однієї порції. У прейскуранті зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших закупних товарів, маса, об'єм і ціна на відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв - ємність пляшки, ціна за пляшку, за 50 та 100 мілілітрів.

Меню і прейскурант мають бути підписані керівником, бухгалтером (калькулятором) та матеріально-відповідальною особою (завідувач виробництва, бригадир, буфетник, бармен тощо) і скріплені печаткою суб'єкта господарської діяльності.

Згідно з п.п. 11, 14 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 року №185, усі харчові продукти і продовольча сировина в суб'єкта господарської діяльності повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання.

Суб'єкт господарської діяльності повинен реалізовувати харчові продукти, які підлягають обов'язковій сертифікації, за умови наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідні харчові продукти.

Реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі дозволяється тільки протягом термінів їх придатності до споживання, що визначені нормативними документами для певних видів продуктів.

Відповідно до п. 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року №854, не дозволяється продаж алкогольних напоїв з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов'язковим до виконання), строк придатності яких минув. Вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних строків зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.

Відповідно до п. 9 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 24.07.2002 року №218, тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством України.

Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

Як встановлено судом, позивач не надав доказів, які б спростовували наведені вище порушення реалізації продовольчих товарів - кондитерських виробів, непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, відсутності меню в кафетерії.

Одночасно, надані позивачем технологічні інструкції на виготовлення фірмових страв: «Хот догу», гарячих напоїв та відповідні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи не спростовують встановлених відповідачем порушень, адже зауважень під час проведення перевірки щодо приготування вказаних страв та гарячих напоїв не виявлено.

Стосовно порушень реалізації нафтопродуктів, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про захист прав споживачів" та з метою впорядкування роздрібної торгівлі нафтопродуктами Кабінет Міністрів України Постановою від 20.12.1997 року №1442 затвердив Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила) .

Відповідно до п. 8 Правил, відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС.

Згідно з п. 9 Правил суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно надати споживачеві необхідну доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також на вимогу споживача - копію документа про якість (паспорт якості) та копію декларації про їх відповідність.

Така інформація доводиться до відома споживачів шляхом зазначення у супровідній документації, що додається до нафтопродуктів, на етикетці (для розфасованих нафтопродуктів), а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для відповідного виду продукції.

В інформації про нафтопродукти зазначаються: найменування, марка та вид нафтопродуктів; дані показників їх якості; ціна; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; для розфасованих нафтопродуктів - номінальна кількість товару в одиниці маси, об'єму або іншої фізичної величини, а також гранично допустимі відхилення від номінальної кількості або посилання на нормативний документ, згідно з яким їх установлено; відомості про умови зберігання, строк придатності, необхідні дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення таких дій; відомості про виробника, його місцезнаходження та контактна інформація; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, який виконує функції з прийняття претензій від споживача.

Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний поінформувати споживача про можливість виникнення небезпеки для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища у разі порушення правил пожежної та екологічної безпеки під час поводження з нафтопродуктами.

Згідно з п. 15 Правил, суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для споживача місці на АЗС куточка покупця, в якому розміщуються інформація про найменування власника АЗС або уповноваженого ним органу, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, книга відгуків та пропозицій.

На вимогу споживача уповноважений керівником суб'єкта господарювання працівник повинен ознайомити його з вимогами цих Правил, Закону України "Про захист прав споживачів", а також подати документи, зазначені у п. 9 цих Правил

Згідно з п. 32 Правил, у разі продажу нафтопродуктів, що підлягають обов'язковій сертифікації, оператори (продавці) на вимогу споживача подають супровідні документи із зазначенням реєстраційного номера сертифіката відповідності чи свідоцтва про відповідність.

Як встановлено судом, під час перевірки виникли зауваження щодо реалізації нафтопродуктів, до яких додаються присадки, в частині необхідності їх сертифікації як новоствореного продукту.

Заперечуючи таку необхідність, позивач посилається на лист ДП "Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "МАСМА" при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2012 року №10/10-1239, згідно з яким бензини, що закуповує позивач проходять обов'язкову сертифікацію на відповідність їх вимогам ДСТУ під час розмитнення, а додавання присадок, не змінюючи їх фізико-хімічну властивість, покращує лише їх експлуатаційну якість.

Відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №927 (далі - Технічний регламент) , добавка (присадка) - речовина, яку додають до палива для надання йому спеціальних якостей або покращення його експлуатаційних та фізико-хімічних властивостей без погіршення екологічних показників; документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Згідно з п. 5, п. 7 Технічного регламенту, дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах.

На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.

Відповідно до п.8 Технічного регламенту кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Згідно з п. 9 Технічного регламенту, документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Згідно з п. 11 Технічного регламенту, якість палив повинна відповідати вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідно до п. 2 Технічного регламенту за екологічними показниками встановлено такі екологічні класи автомобільних бензинів: Євро3, Євро4, Євро5.

Автомобільні бензини повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 2 до цього Технічного регламенту. Забороняється використання в автомобільних бензинах екологічних класів Євро3, Євро4 та Євро5 добавок (присадок), що мають у своєму складі хоча б один з таких компонентів: фосфор, сполуки свинцю та заліза, ароматичні аміни (монометиланіліни, моноетиланіліни тощо).

Також забороняється з 01.01.2017 року використання в автомобільних бензинах екологічного класу Євро5 добавок (присадок) з концентрацією марганцю більше ніж 6 міліграмів на один куб. дециметр. Автомобільні бензини можуть містити барвники та речовини-маркери. Можливе додавання до автомобільних бензинів добавок (присадок), біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру, які не погіршують експлуатаційних показників палива, не впливають негативно на екологічні, енергетичні та економічні показники двигунів, що підтверджено результатами випробувань, та допущені до застосування в установленому порядку.

Як встановлено судом, позивач реалізує бензини марок А-92 та А-95 із додаванням до них присадок.

Під час проведення перевірки відповідачем прийнято рішення про відбір зразків продукції №4 від 24.05.2012 року, складено акт №0004 відбору зразків продукції, на підставі яких випробувальним центром « 10 Хіммотологічний центр» складено протоколи випробувань №266 та №267 від 13.06.2012 року. Згідно з протоколами випробувань Зразок бензину автомобільного марки А-95 Євро V-Power за показником «Зовнішній вигляд» не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови». Так, згідно з показниками НД на продукцію, зовнішній вигляд характеризується як прозорий та світлий без механічних домішок. А згідно з фактично одержаними результатами виявлено присутність механічних домішок.

Аналогічно і щодо випробувань бензину А-92, зразок якого за показником «Наявність механічних домішок та води» не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови». Згідно з показниками НД на продукцію, зовнішній вигляд характеризується без механічних домішок та води. А згідно з фактично одержаними результатами виявлено присутність механічних домішок.

Як видно з актів відбору зразків, відповідач керувався постановою КМ України №1280 від 31.10.2007 року, якою затверджено Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників. Згідно з цим Порядком він визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування). Особливості відбору зразків окремих видів продукції визначаються іншими нормативно-правовими актами.

Такі особливості щодо передбачені для відбору зразків нафтопродуктів. Згідно з Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним Наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 року №271/121. Інструкція встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску.

Дія Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція) поширюється на всі групи, класи, типи і види нафти та типи, марки і види нафтопродуктів.

Інструкція не поширюється на контролювання якості нафти під час її приймання до системи магістральних трубопроводів, подальшого транспортування системою магістральних нафтопроводів, здавання із системи магістральних нафтопроводів споживачам та перевантаження до інших видів транспорту, а також на контролювання якості під час виробництва нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Інструкції, випробування нафти та/або нафтопродуктів у залежності від призначення, поділяються на: приймально-здавальні; контрольні; повні (в обсязі вимог нормативного документа); арбітражні; інші (експрес-випробування, сертифікаційні).

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 Інструкції, проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.

Згідно з п.п. 4.2.5 п. 4 Інструкції, під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки.

Згідно з п.п. 4.2.7 п. 4 Інструкції, у разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об'ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.

Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою №15-НК.

Згідно з актами відбору, відповідачем відібрано по 6 л бензинів марок А-92 та А-95, контрольні зразки по 2 л. Водночас, відповідач здійснював відбір зразків без урахування вимог цієї Інструкції в частині оформлення відібрання проб. Крім того, з акта відбору зразків продукції неможливо встановити чи відповідала тара, в яку був здійснений відбір зразків вимогами ДСТУ 4488. Як вбачається з матеріалів справи, акту відбору зразків якості нафти та нафтопродуктів за формою 2-НК перевіряючими не складено.

У зв'язку з цим, суд не може взяти до уваги результати проведених випробувань відібраних відповідачем зразків бензинів марок А-92 та А-95, оформлених протоколами №266 та №267 від 13.06.2012 року.

З огляду на це, суд вважає слушними зауваження позивача щодо порушення відповідачем вимог чинного законодавства під час проведення відібрання зразків бензинів та його оформлення.

Враховуючи те, що невідповідність бензинів, що реалізує позивач, вимогам ДСТУ 4063-2001 була встановлена на підставі зразків продукції, які були відібрані відповідачем з порушенням вимог наведеної вище Інструкції, суд вважає, що постанова про накладення на позивача стягнень саме в цій частині є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень №123, прийняту 10 липня 2012 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг".

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (код ЄДРПОУ 34430873) здійснений ним судовий збір у розмірі 1756,82 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість гривень вісімдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області (код ЄДРПОУ 37959906).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин