Постанова

від 17.12.2015 по справі 922/3913/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р. Справа № 922/3913/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 30.10.2015р. №30/10/15;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_2 - за довіреністю від 22.07.2015р. №05-5/47,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", м. Харків

на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2015р.

у справі № 922/3913/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл", м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "БМ Банк", м. Київ

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2015р. у справі №922/3913/15 (головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Чистякова І.О., суддя Калантай М.В.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл" про визнання недійсним інформаційного повідомлення про зміну реквізитів до контракту від 30.04.2013р. №44265.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст. 202, 203, 509, 512, 514, 516, 517, 525, 526, 530,610,655, 663,1077,1079,1082 ЦК України мотивоване тим, що повідомлення ТОВ «АТБ-Маркет» про заміну кредитора в зобов'язанні не є правочином, адже не створює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків для особи, яка таке повідомлення зробила, а є повідомленням про встановлення порядку виконання боржником (позивачем у справі) грошової вимоги факторові (ПАТ «БМ-Банк») на підставі договору про факторингове обслуговування від 21.08.2013р. №2013-04/CD-F, яка виникли на підставі договору поставки від 30.04.2013р. №40265, укладеного між клієнтом (ТОВ «Юніфуд Інтернешнл») та боржником (ТОВ «АТБ-Маркет»).

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2015р. у справі № 922/3913/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним інформаційне повідомлення про зміну реквізитів до контракту від 30.04.2013р. №44265.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що згідно інформаційного повідомлення позивач зобов'язується здійснити оплату усіх поставок, здійснених на підставі договору від 30.04.2013р. №44265 іншій особі (АТ «БМ Банк») за реквізитами, вказаними у інформаційному повідомленні. На думку позивача, фактично відбулось відступлення права вимоги та погодження такого відступлення з боку боржника, а отже вказане повідомлення має всі ознаки правочину, оскільки створює, змінює та припиняє певні права та обов'язки для сторін. Крім того, зазначає, що станом на 31.03.2014р. його заборгованість перед відповідачем була відсутня, про що свідчить підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків, в подальшому поставки за цим договором не здійснювались. Також вказує на те, що спірний правочин не містить усіх істотних умов, зокрема, дати його укладення, та з боку позивача він підписаний неуповноваженою особою і скріплений не оригінальною печаткою.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач зазначає, що у висновку експерта від 01.10.2015р. №369 за результатами комплексної почеркознавчої експертизи і технічної експертизи документів, зазначено, що у інформаційному повідомленні про зміну платіжних реквізитів (на виконання контракту від 30.04.2013р. №44265) відтиск круглої печатки з текстом «Україна* Дніпропетровська область* Дніпропетровський район* Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет»*30487219 АТБ - ДЛЯ УГОД маркер» нанесений не печаткою «Для угод» ТОВ «АТБ-маркет» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зразки відтиску якої надано на дослідження, а іншою печаткою; підпис від імені ОСОБА_3 в рядку «Генеральний директор ОСОБА_3 » в інформаційному повідомленні про заміну платіжних реквізитів на виконання умов контракту від 30.04.2013р. №44265 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою, а тому, на думку апелянта, спірне інформаційне повідомлення має бути визнано судом неукладеним, про що зазначається у мотивувальній частині рішення. Крім того, скаржник зазначив, що господарський суд Харківської області при розгляді справи №922/3963/15 у мотивувальній частині рішення зазначив, що спірне інформаційне повідомлення як правочин, яким змінено правовідносини сторін за контрактом від 01.01.2013р. №29091/1, є неукладеним (т.3, а.с.25-28, 67-87).

Також, 15.12.2015р. скаржником подано заяву про відкликання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке було подано місцевому господарському суду, оскільки під час розслідування кримінальної справи №120122048000715 було винесено постанову про призначення комплексної технічно-криміналістичної експертизи документів та почеркознавчої експертизи, за результатами проведення якої надано висновок експерта від 01.10.2015р. №369. Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що до суду апеляційної інстанції позивачем клопотання про призначення експертизи не подавалось, а отже, враховуючи вимоги Господарського процесуального кодексу України, заява про відкликання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яка не зачіпає та не порушує прав та охоронюваних інтересів сторін та третьої особи, є такою, що не підлягає розгляду.

Відзивом від 08.12.2015р. ПАТ "БМ Банк" заперечує проти вимог апеляційної скарги позивача, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим та просить рішення місцевого господарського суду від 29.09.2015р. у справі №922/3913/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що за змістом та за формою додаток до договору про факторингове обслуговування від 21.08.2013р. №2013-04/CD-F, укладеного між ТОВ «Юніфуд Інтернешнл» та АТ «БМ Банк», - інформаційне повідомлення ТОВ «АТБ-Маркет» про зміну платіжних реквізитів по договору поставки від 01.01.2013р. №29091/1, укладеного між позивачем та відповідачем, не є правочином, а є частиною договору про факторингове обслуговування.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги і просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених в апеляційній скарзі та у додаткових поясненнях.

Представник третьої особи заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив рішення господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач у справі належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 08.12.2015р.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Юніфуд Інтернешнл" (продавцем) укладений договір поставки №44265, пунктом 1.1 якого встановлено, що постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені договором, передати товар у власність покупця у певній кількості, відповідної якості та по погодженій ціні, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (т.2, а.с.11-29).

21.08.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" (фактором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл" (підприємством) укладено договір про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F, за умовами якого підприємство зобов'язується відступити факторові, відповідно до умов даного договору, право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи всі види неустойок), право на одержання яких належить підприємству на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту, а фактор зобов'язується придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів підприємства і передати за плату кошти у розмірі вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства, у порядку й випадках, передбачених даним договором (т. 2, а.с. 30-41).

01.10.2013р. між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" укладений додатковий договір № 1 до договору про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F, згідно з яким сторони дійшли згоди, що строками оплати підприємства ТОВ "АТБ-маркет" своїх зобов'язань за угодами, що були відступлені фактору в 2013 році, вважати строки, що наведені у таблиці (т. 2, а.с. 53).

До договору про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" також укладені додаткові договори №2/1 від 04.09.2013 р. та № 2/2 від 06.09.2013 р., згідно з якими підприємство протягом дії договору про факторингове обслуговування надає фактору для придбання ним права вимоги грошових коштів з моменту їх виникнення, за всіма контрактами, що укладені між підприємством та дебіторами, які включені в зазначений перелік дебіторів, в т.ч. і по ТОВ "АТБ-маркет" з лімітом 1260000,00 грн. (т. 2, а.с. 54,55).

Крім того, 11.10.2013р. між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" укладений додатковий договір №2/3 до договору про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F, згідно з яким підприємство протягом дії договору про факторингове обслуговування надає фактору для придбання ним права вимоги грошових коштів з моменту виникнення такого права за всіма контрактами, що укладені між підприємством та дебіторами, які включені в зазначений перелік дебіторів, у тому числі і по ТОВ "АТБ-маркет" з лімітом (т. 2, а.с. 56).

27.02.2014р. між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" укладений додатковий договір № 4 до договору про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F, згідно з яким сторони дійшли згоди, що строками оплати підприємства - ТОВ "АТБ-маркет" своїх зобов'язань за угодами, що були відступлені фактору в 2013 році, вважати строки, що наведені у таблиці (т.2, а.с. 58).

Згідно інформаційного повідомлення відповідач повідомив позивача про те, що згідно умов договору про факторингове обслуговування від 21.08.2013р. №2013-04/CD-F, укладеного між ТОВ «Юніфуд» та АТ «БМ Банк», буде відбуватися відступлення права вимоги грошових коштів за контрактом від 30.04.2013р. №44265 (включаючи усі види неустойок), право одержання яких належить підприємству відповідно до контракту, та на виконання умов контракту від 30.04.2013р. №44265 по всіх поставках просить перераховувати кошти у сумі рівній вартості товарів, поставлених відповідно до умов контракту від 30.04.2013р., №44265 на наступні реквізити: рахунок : 2909101307576; банк: АТ «БМ Банк», код банку 380913; код ЄДРПОУ: 36986246; отримувач: ТОВ «ЮНІФУД» та у графі призначення платежу, крім іншого зазначати «... за товари згідно контракту від 30.04.2013р. №44268 (факторинг)». Крім того, вказано, що керівник, генеральний директор ОСОБА_4, ознайомлений та констатує наступне: визнає АТ «БМ Банк» кредитором за контрактом від 30.04.2013р. №44265 і кожної з поставок, зроблених у рамках зазначеного контракту; зобов'язується без вимоги від АТ «БМ Банк» яких-небудь інших, крім цього повідомлення, додаткових доказів переходу до АТ «БМ Банк» прав кредитора за контрактом від 30.04.2013р. №44265, і кожної з поставок, зроблених у рамках зазначеного контракту, виконувати свої платіжні зобов'язання за контрактом від 30.04.2013р. №44265 на користь АТ «БМ Банк» і перераховувати грошові кошти по реквізитах, зазначених у даному повідомленні; на момент підписання даного повідомлення не існує будь-яких взаємних однорідних вимог до ТОВ «АТБ-маркет» термін виконання яких наступив до або в день підписання даного повідомлення (т.1,а.с.15).

04.06.2014р. ПАТ «БМ Банк» звернулось до ТОВ «АТБ - маркет» з листом, у якому зазначило, що між ПАТ «БМ Банк» та ТОВ «ЮНІФУД» діє договір про факторингове обслуговування, згідно умов якого банк придбав у ТОВ «ЮНІФУД» права вимоги боргу відносно ТОВ «АТБ-маркет» за контрактами від 30.04.2013р. №44265 та від 01.01.2013р. №29091/1, про що керівництво ТОВ «ЮНІФУД» повідомило позивача у письмовій формі. Та зазначило, що ТОВ «АТБ-маркет» порушує умови контрактів в частині строків розрахунків та просило забезпечити виконання умов контрактів (т.2, а.с.60).

Листом від 16.06.2014р. ТОВ «АТБ-маркет» повідомило відповідача, що воно не отримувало будь-якої інформації про те, що ТОВ «Юніфуд Інтернешнл» укладало з ПАТ «БМ Банк» договір факторингу, та зазначило про відсутність заборгованості за договорами від 01.01.2013р. №29091/1 та від 30.04.2013р. №44265 (т.2,а.с.61).

06.11.2015р. ТОВ «АТБ-маркет» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним правочину, а саме: інформаційного повідомлення про зміну платіжних реквізитів. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що інформаційне повідомлення, згідно якого позивач зобов'язується здійснити оплату усіх поставок, зроблених у рамках контракту від 30.04.2013р. №44265 на адресу іншої особи «АТ «БМ Банк», у відповідності до статті 202 ЦК України є правочином, оскільки за даним повідомленням ТОВ «Юніфуд Інтернешнл» втрачає право на отримання грошових коштів за товар, поставлений позивачеві з 01.09.2013р., а позивач зобов'язується здійснити платежі на адресу третьої особи, а отже встановлює права та обов'язки для сторін, зміну та припинення прав та обов'язків. На думку позивача, правочин ( спірне інформаційне повідомлення) є недійсним з наступних підстав: по-перше, він створює потенційну можливість стягнення з позивача оплати за товар, який вже було оплачено згідно умов договору поставки, тобто існує загроза подвійного стягнення; по-друге, порушує інтереси позивача відносно конфіденційності інформації, отриманої відповідачем у процесі виконання договору поставки та створює для позивача іміджеві втрати як надійного та відповідального покупця; по-третє, не містить дати його підписання, що унеможливлює сприйняти його як документ, який встановлює обов'язок позивача по сплаті грошових коштів за договором поставки новому кредитору; по-четверте, спірний правочин не підписувався генеральним директором ОСОБА_3 та встановити особу, що його підписала, не видається за можливе (т.1, а.с.4-9).

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2015р. у даній справі в задоволенні позову відмовлено з підстав, наведених вище ( т.2, а.с.234-241).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Предметом даного спору є визнання недійсним інформаційного повідомленням.

Правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням вимог особливостей, передбачених Господарським кодексом, інших нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Тому не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії (вчинки) особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Умовами чинності правочинів є дотримання вимог, передбачених статтею 203 ЦК України, зокрема правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та особа, яка його вчинила, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності тощо.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

У двосторонніх та багатосторонніх правочинах (договорах) для виникнення цивільних прав та обов'язків необхідне зустрічне (взаємне) волевиявлення двох чи більше осіб. Договорам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України та статтею 180ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.04.2015р. у справі № 3-43гс15.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Так, 21.08.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" (фактором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніфуд Інтернешнл" (підприємством) укладено договір про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F, за умовами якого підприємство зобов'язується відступити факторові, відповідно до умов даного договору, право вимоги від дебіторів підприємства, зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи всі види неустойок), право на одержання яких належить підприємству на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту, а фактор зобов'язується придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів підприємства і передати за плату кошти у розмірі вартості відступленого підприємством факторові права вимоги коштів від дебіторів підприємства, у порядку й випадках, передбачених даним договором (т. 2, а.с. 30-41).

До договору про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Юніфуд Інтернешнл" укладені додаткові договори від 04.09.2013р. №2/1 та від 06.09.2013р. №2/2, згідно з якими підприємство протягом дії договору про факторингове обслуговування надає фактору для придбання ним права вимоги грошових коштів з моменту їх виникнення, за всіма контрактами, що укладені між підприємством та дебіторами, які включені в зазначений перелік дебіторів, в т.ч. і по ТОВ "АТБ-маркет" (т. 2, а.с. 54).

Згідно частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, виходячи зі змісту зазначеної статті, клієнт та фактор повинні повідомити у письмовій формі боржника про відступлення права вимоги і у такому повідомлені мають бути вказані: чітко визначене право вимоги, яке було передано, а також ідентифікаційні дані та реквізити фактора, включаючи розрахунковий рахунок, на який повинні бути перераховані грошові кошти.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї цивільно-правової норми, основною умовою, за якої виникає обов'язок боржника здійснити платіж факторові, є одержання останнім письмового повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про фактора.

Пунктом 3.2.6 договору про факторингове обслуговування №2013-04/DC-F встановлено, що підприємство (ТОВ "Юніфуд Інтернешнл") зобов'язане повідомити дебітора про зміну платіжних реквізитів за контрактом на рахунок №2909101307576 в АТ «БМ Банк», код банку 380913, у випадку відступлення права вимоги коштів по контракту, та надати фактору оригінал такого повідомлення (з підписом керівника, скріпленим печаткою дебітора) згідно з п.5.2.3 цього договору.

Пунктом 5.3.2 цього договору встановлено, що до підписання сторонами першого реєстру переданих документів по угоді підприємство, з метою виконання своїх зобов'язань, передбачених п.3.2.6 даного договору, направляє дебіторові повідомлення про відступлене факторові право вимоги по контракту і про реквізити фактора, за яким необхідно вподальшому проводити розрахунки за угодами, що здійснюють в межах вказаного контракту (інформаційне повідомлення про зміну платіжних реквізитів - додаток - №5 до цього договору).

У додатку №5 до договору про факторингове обслуговування від 21.08.2013р. №2013-04/DC-F, який погоджений сторонами, встановлений зміст інформаційного повідомлення про зміну платіжних реквізитів (т.2,а.с.42).

Враховуючи викладене, умовами договору про факторингове обслуговування № 2013-04/DC-F та наведеними положеннями ЦК України врегульований порядок повідомлення боржника про уступку вимоги, сплати боржником коштів.

В інформаційному повідомленні, яке позивач вважає правочином, зазначено про те, що згідно умов договору про факторингове обслуговування від 21.08.2013р. №2013-04/CD-F, укладеного між ТОВ «Юніфуд» та АТ «БМ Банк», буде відбуватися відступлення права вимоги грошових коштів за контрактом від 30.04.2013р. №44265 (включаючи усі види неустойки), право одержання яких належить підприємству відповідно до контракту та на виконання умов контракту від 30.04.2013р. №44265 по всіх поставках. Також у цьому повідомленні позивач просить перераховувати кошти у сумі рівній вартості товарів, поставлених відповідно до умов контракту від 30.04.2013р. №44265 на наступні реквізити: рахунок - 2909101307576; банк- АТ «БМ Банк», код банку - 380913; код ЄДРПОУ- 36986246; отримувач- ТОВ «ЮНІФУД» та у графі призначення платежу, крім іншого зазначати, «... за товари згідно контракту від 30.04.2013р. №44268 (факторинг)».

Зі змісту інформаційного повідомлення вбачається, що воно відповідає вимогам статті 1082 ЦК України, оскільки містить всю необхідну інформацію, а саме: визначено право вимоги, яке передано, включаючи розрахунковий рахунок, на який повинні бути перераховані грошові кошти тощо.

Також слід зазначити, що у спірному інформаційному повідомленні також зазначено, що керівник генеральний директор ОСОБА_3 ознайомлений та констатує наступне: визнає АТ «БМ Банк» кредитором за контрактом від 30.04.2013р. №44265 і кожної з поставок, зроблених у рамках зазначеного контракту; зобов'язується без вимоги від АТ «БМ Банк» яких-небудь інших, крім цього повідомлення, додаткових доказів переходу до АТ «БМ Банк» прав кредитора за контрактом від 30.04.2013р. №44265, і кожної з поставок у рамках зазначеного контракту, виконувати свої платіжні зобов'язання за контрактом від 30.04.2013р. №44265 на користь АТ «БМ Банк» і перераховувати грошові кошти по реквізитах, зазначених у даному повідомленні; на момент підписання даного повідомлення не існує будь-яких взаємних однорідних вимог до ТОВ «АТБ-маркет», термін виконання яких наступив до або в день підписання даного повідомлення (т.1,а.с.15).

Як зазначалось вище, за приписами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що вказане інформаційне повідомлення не містить обов'язкових ознак правочину, оскільки не є домовленістю сторін (позивача та відповідача), спрямованою на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків, а лише фіксує факт повідомлення боржника (ТОВ «АТБ-маркет»-позивача у справі) про укладення між відповідачем та АТ «БМ Банк» договору факторингу та зміну кредитора у зобов'язанні, у зв'язку з тим, що така заміна, враховуючи специфіку правовідносин, що склалися між сторонами у відповідності до вимог Цивільного кодексу України не залежить від волі боржника ТОВ («АТБ-маркет») та не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.

Враховуючи той факт, що оскаржуване інформаційне повідомлення не є правочином у розумінні вимог Цивільного та Господарського кодексів України відсутні правові підстави встановлювати наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину (господарського договору) недійсним на момент його вчинення, а отже і спростовувати доводи апелянта щодо змісту та умов правочину, дієздатності осіб, які його вчинити та наявність у них таких повноважень тощо.

Посилання позивача на те, що генеральний директор не підписував спірного інформаційного повідомлення, а отже і не знав про укладення договору факторингу та, як наслідок, всі платежі здійснював ТОВ "Юніфуд Інтернешнл", не є підставою для визнання спірного інформаційного повідомлення недійсними і не свідчать про порушення його прав та законних інтересів, оскільки в силу приписів частини 2 статті 516 та частини 1 статті 1082 Цивільного кодексу України ризики, пов'язані із неповідомленням боржника про заміну кредитора, несе новий кредитор.

Також не приймаються судом апеляційної інстанції доводи апелянта про те, що при розгляді господарським судом Харківської області справи №922/3963/15 судом встановлено, що інформаційне повідомлення як правочин, яким змінено правовідносини за контрактом від 01.01.2013р. №29091/1, є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним, оскільки за приписами статті 35ГПК України преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. При розгляді справи 922/3963/15 господарським судом Харківської області надана саме правова оцінка спірному інформаційному повідомленню, а не встановлені будь-які факти, які стосуються предмету розгляду даного спору, а отже ці обставини не мають преюдиціального значення для розгляду справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст.36 ГПК України).

Згідно зі статтею 43ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2015р. у справі №922/3913/15 - без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет".

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", м. Харків залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2015р. у справі №922/3913/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 22.12.2015р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.