Ухвала

від 14.12.2015 по справі 813/8202/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Справа № 876/7183/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроген-Україна» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Євроген-Україна» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 701 від 24.07.2014 року та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 і НОМЕР_2 від 20.08.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20 серпня 2014 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, видані Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Львівській області, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що при перевірці господарських відносин позивача з ТзОВ «Будмашпосг» встановлено, що за умовами договору купівлі-продажу від 17.01.11 р. № 17/01, укладеного між ТзОВ «Євроген- Україна» (надалі - Покупець) та ТзОВ «Будмашпосг» (надалі - Продавець), яким передбачено, що Продавець зобов'язаний передати рулон оцинкований 0,7 мм у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем не представлено до перевірки товарно-транспортні накладні та документів, які свідчать про переміщення товару, актів приймання-передачі, відповідного до яких можна було б встановити походження товару та його реального продавця та податкову накладну, яка передбачена п.3.1 п. 3 договору купівлі-продажу від 17.01.11 р. № 17/01.

Крім цього, Харківською ДПІ складено акт від 13.08.12 р. № 366/153/35604078 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Будмашпост» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-грудень 2011 року, за січень-червень 2012 року, де перевіркою встановлено, що станом на дату складання акту ТзОВ «Будмашпосг» має стан 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Разом з тим, позивачем не підтверджено факту придбання ТзОВ «Євроген-Україна» ТМЦ, зазначених в документах, оскільки відсутні транспортні документи, які є доказом фізичного переміщення товару - з якого пункту (складу), якими засобами та за чий рахунок відбувалося транспортування товару, яким чином здійснювалося навантажування, розвантажування товару.

При перевірці господарських відносин позивача з ПП «Український центр екології» встановлено, що відповідно до умов договору поставки від 20.04.11р. №20/04, укладеного між ТзОВ «Євроген-Україна» (надалі - Покупцем) та ПП «Український центр екології» (надалі - Постачальник), згідно якого Постачальник зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем не представлено до перевірки товарно-транспортні накладні та документів, які свідчать про переміщення товару, актів приймання-передачі, відповідного до яких можна було б встановити походження товару та його реального продавця.

Під час перевірки використано акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 06.06.11 р. №1738/18/36627363 «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Український центр екології», з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року», яким встановлено, що кількість працюючих у штаті на ПП «Український центр екології» згідно бази даних ДПІ у Московському районі м. Харкова складає - 0 осіб. На дату складання акту підприємство має стан платника « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. З урахуванням вище наведеного фактично не могли здійснюватись господарські операції з придбанням ТзОВ «Євроген-Україна» ТМЦ у ПП «Український центр екології», через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень.

При перевірці господарських відносин позивача з ТзОВ «Праймері Профі» встановлено, що за умовами договору купівлі-продажу від 20.12.11 р. №20-12-11, укладеного між ТзОВ «Євроген-Україна» (надалі - Покупець) та ТзОВ «Праймері Профі» (надалі - Продавець), яким передбачено, що Продавець зобов'язаний передати товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем не представлено до перевірки товарно-транспортні накладні та документів, які свідчать про переміщення товару, актів приймання-передачі, відповідного до яких можна було б встановити походження товару та його реального продавця, а також журналів-ордерів по рах. 361,631; інших аналітичних довідок, що свідчить про відображення даної операції по даних бухгалтерського обліку.

Перевіркою не підтверджено реальність переміщення товару від продавця до покупця, згідно наданих документів транспортні послуги були надані з м. Харкова, а не з м. Києва, однак юридична і фактична адреса ТзОВ «Праймері Профі»: м. Київ, вул. Підвисоцького, 5/18. Крім того, до перевірки було надано наказ ТзОВ «Євроген Україна» №107 від 22.12.11т про відрядження з 22 грудня 2011 року на 3 дні комерційного директора ОСОБА_1 у службове відрядження у м. Харків на ТзОВ «Прайм Профі» для укладення договору хоча підприємство зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Підчас перевірки використано акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 11.07.2012 р. року №2359/22-4/37448731 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «ПраймПроперті» щодо підтвердження господарський відносин з платниками податків за період 01.10.2011 року по 31.01.2012 року, яким встановлено відсутність працівників на підприємстві та направлено запит про відсутність за місцем реєстрації платника.

З урахуванням вищенаведеного фактично не могли здійснюватись господарські операції з придбанням ТзОВ «Євроген-Україна» ТМЦ у ТзОВ «Праймері Профі», через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність управлінського та технічного персоналу,основних засобів, складських приміщень.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На підставі наведеного апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Згідно матеріалів справи оскаржувані платником податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, яка проведена на підставі наказу відповідача № 701 від 24.07.2014 року та оформлена актом від 04.08.14 р. №543/22-01-09/33968774, в процесі проведення якої встановлено неправомірне відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій щодо придбання товарів у ТзОВ «Будмашпост», ТзОВ «Праймері Профі», ПП «Український центр екології».

Постановляючи рішення судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до п 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78 ст. 78 ПК України, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є виявлення, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Пунктом 85.2 і пунктом 82.4 статті 85 Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний подати посадовою (службовою) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, які стосуються предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Тобто, документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представникові під розписку копії наказу про проведення такої перевірки. При цьому після початку перевірки платник податків зобов'язаний подати в повному обсязі всі документи, які стосуються предмета такої перевірки або пов'язані з ним.

Судом з'ясовано, що копія наказу Дрогобицької ОДПІ від 24.07.14 р. №701 та повідомлення від 24.07.14 р. №31/22-01 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Євроген-Україна» вислано поштою позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення 29.07.14р., чим дотримано вимоги п. 79.2 статті 79 ПК України.

Виданню означеного Наказу передувало направлення ДПІ позивачу листа № 4618/ 10/22-5 від 23.12.2013 року «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень», з тексту якого вбачається, що вказані документи стосувались господарських відносин з контрагентами ТзОВ «Будмашпост», ПП «Український центр екології»,ТзОВ «Праймері Профіт», відносно яких до відповідача надійшли відповідні Акти перевірки.

Суд першої інстанції правильно вважав, що не дивлячись на надану позивачем пояснювальну записку з документами від 14.01.2014 року, враховуючи доводи , викладені в Актах перевірки контрагентів, відповідач мав право призначити документальну позапланову перевірку. Доказами правомірності означених дій відповідача є також Доповідна записка від 24.07.2014 року «Про проведення перевірки», повідомлення про проведення перевірки від 24 липня 2014 року № 31/22-01. Тому суд підставно вважав, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування Наказу Дрогобицької ОДПІ № 701 від 24.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків» не підлягають до задоволення і в цій частині позовних вимог в позові слід відмовити.

Крім того, розглядаючи спір в іншій частині позовних вимог судом першої інстанції правильно враховано, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного суд правильно вважав, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів), у тому числі ТМЦ , необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні засоби у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Розглядаючи спір у цій частині судом першої інстанції встановлено, що між ТзОВ «Євроген- Україна» (надалі - Покупець) та ТзОВ «Будмашпост» (надалі - Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 17.01.11 № 17/01, яким передбачено, що Продавець зобов'язаний передати рулон оцинкований 0,7 мм у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього. Означений товар був переданий позивачу по належно оформленій видатковій накладній № 8 від 19.01.2011 року. Доказами реальності означеної господарської операції є також первинні документи ,що підтверджують постачання продукції, виготовленої із отриманої сировини іноземній фірмі SАRТ ЕLІА .

Крім цього рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, по взаємовідносини з контрагентами були проведені в наступні терміни: 10555 грн. відповідно 18 і 22 січня 2011 року,

Тобто рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість винесено пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та\або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація була подана пізніше,- за днем її фактичного подання

Крім того відповідно до умов договору поставки від 20.04.11р. №20/04, укладеного між ТзОВ «Євроген- Україна» (надалі - Покупцем) та ПП «Український центр екології» (надалі - Постачальник), Постачальник зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього. Товар - вентиляційний профіль , було поставлено згідно видаткової накладної № 19\5 від 20 квітня 2011 року, а вироблена з нього продукція була поставлена ТзОВ «АПТ-Дніпро» і оплачена.

У даній спірній ситуації судом з'ясовано, що згідно акту ДПІ у Московському районі м. Харкова від 06.06.11 №1738/18/36627363 «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Український центр екології» з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року» кількість працюючих у штаті на ПП «Український центр екології» згідно бази даних ДПІ у Московському районі м. Харкова складає - 0 осіб. На дату складання акту підприємство має стан платника « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Однак з вказаного Акту вбачається, що ПП «Український центр екології» прийняло на себе податкові зобов'язання в сумі 6566,67 грн. по господарській операції з позивачем.

Крім цього рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, по взаємовідносини з цим контрагентами були проведені в наступні терміни 20 квітня 2011 року. Тобто рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість винесено пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та\або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація була подана пізніше,- за днем її фактичного подання

Рішення про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7552 грн. винесено 20.08.2014 року, в той час, коли господарські операції і розрахунки з ПП «Український центр екології» проведені 20 квітня 2011 року , тобто пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та\або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація була подана пізніше,- за днем її фактичного подання.

Крім того, судом встановлено, що за умовами договору купівлі-продажу від 20.12.11 №20-12-11р., укладеного між ТзОВ «Євроген- Україна» (надалі - Покупець) та ТзОВ «Праймері Профі» (надалі - Продавець) передбачено, що Продавець зобов'язаний передати товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього. Предмет договору - верстат був поставлений відповідно до належно оформленої видаткової накладної № 0150 від 21 грудня 2011 року і оплачений.

Згідно акту ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 11.07.2012 року №2359/22- 4/37448731 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Праймері Профіт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.10.2011р. по 31.01.2012 р., яким встановлено відсутність працівників на підприємстві та направлено запит про відсутність за місцем реєстрації платника, однак з Акту вбачається, що ТзОВ «Праймері Профіт» прийнято на себе податкові зобов'язання по даній господарській операції.

Вказаний станок було поставлено ТзОВ «Корпорація ВЕД-Центр» м.Челябінськ згідно Контракту від 10 липня 2012 року № 07\13, що підтверджується: специфікацією № 1, Актом прийому-передачі від 25.07.2012 року, реєстром довіреностей, документами на відрядження працівника позивача, який отримував станок фактично, інвойсом від 10.07.20112 року, упакувальним листом, залізничною накладною, що підтверджує реальність вказаної господарської операції.

Позивачем також надано бухгалтерські документи, які свідчать про рух всіх перерахованих ТМЦ по бухгалтерському обліку.

Тому, суд першої інстанції правильно вважав, що позивачем доведено реальність вище описаних господарських операцій, пропуск встановленого строку визначення зобов'язань та накладення штрафних санкцій, а відтак суд обґрунтовано в цій частині позовні вимоги задовольнив - визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 20 серпня 2014 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, видані Дрогобицькою об'єднаною Державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Львівській області.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року по справі № 813/8202/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

ОСОБА_2

Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2015 року