Ухвала

від 30.11.2015 по справі 2а-1561/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/62464/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012

у справі № 2а-1561/12/2670

за позовом Впроваджувального виробничо-комерційного приватного підприємства «Стб Плюс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 10.10.2011 № 0004102302/0 та № 0004112302/0.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР , п.п.7.4.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР , ст. 228 Цивільного кодексу України , ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 № 996 ХІV .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за період з 01.07.2010 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт від 22.05.2011 № 10120/23-02/30177268, про порушення вимог:

- п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР , що слугували підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2011 № 0004102302/0 грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 94140 грн., в т.ч.: 81024 грн. основного платежу та 1316 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР , п. 201.4, п. 201.7, п.201.10, п. 201.11 ст. 201, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що слугували підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2011 № 0004112302/0 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 75313 грн., в т.ч.: 64820 грн. основного платежу та 10493 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування вчинення вказаних порушень податковий орган вказує на те, що позивачем включено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту витрат податку на додану вартість відповідно за усними правочинами з ТОВ «Компанія «Паритет ТМ», які на думку відповідача, є нікчемним, оскільки укладені без мети досягнення економічного ефекту та є таким, що не мають реального характеру. Ці висновки, своєю чергою, обґрунтовані тим, що первинні документи щодо операцій позивача з ТОВ «Компанія «Паритет ТМ» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 № 996 ХІV. Крім того, податковим орган наголошував на тому, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2011 у справі № 2а 3620/11/2670 припинено юридичну особу - ТОВ «Компанія «Паритет ТМ».

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки формуванню платником податку на прибуток валових витрат слід застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР . Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за періоди, що передували січню 2011 року, слід застосовувати положення п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а починаючи з січня 2011 року - ст. 198 Податкового кодексу України.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні валових витрат та податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на валові витрати та податковий кредит відсутні.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в первинних документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру, були спрямовані на протиправне отримання податкових вигод з метою ухилення від оподаткування.

Водночас нереальність господарських операцій з придбання платником податку послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так само і реальний характер господарських операцій має підтверджуватися доказами, які відповідають вищевказаним критеріям.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому, суди повинні надавати належну оцінку усім таким доказам у їх сукупності, встановити мету придбання товарів.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

З метою дослідження фактичного придбання товарів (послуг) необхідно аналізувати умови їх постачання, з'ясовувати фактичний порядок постачання.

Також доведенню у таких справах підлягають обставини щодо придбання платником податків послуг з метою використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим необхідно встановлювати види господарської діяльності, що здійснювалися платником податків, мету здійснення господарських операцій тощо та надавати оцінку таким обставинам у їх сукупності.

Висновки про правомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту суди зробили без належного дослідження фактичного вчинення господарських операцій, без належної оцінки первинних документів, без встановлення змісту господарських операцій, порядку виконання, мети придбання товару (послуг).

В апеляційній скарзі відповідач наголошував на тому, що ОСОБА_2, яким підписано первинні документи щодо операцій з купівлі позивачем товарів, не є керівником ТОВ «Компанія «Паритет ТМ» та не має стосунку до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, що підтверджується протоколом його допиту як свідка.

Однак суд апеляційної інстанції залишив вказані посилання податкового органу поза увагою, не з'ясував, що це за протокол допиту, ким він складений. У разі якщо була порушена кримінальна справа слід було з'ясувати результати її розслідування та розгляду.

Вимоги ст.ст. 195 , 196 , 159 КАС України покладають на суд апеляційної інстанції, який здійснює апеляційний розгляд за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених законом для апеляційного розгляду, і може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції, а також може дослідити докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу , обов'язок повно та всебічно з'ясовувати обставини, що є предметом доказування у справі.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно із ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун