Постанова

від 03.12.2015 по справі 808/8390/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року о/об 10 год. 57 хв.Справа № 808/8390/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-рішення,

за участю:

позивач - ОСОБА_1 особа

посвідчується паспортом серія СВ №948179

представник позивача - ОСОБА_2

особа діє на підставі угоди б/н від 03.12.2015

представник відповідача - ОСОБА_3

діє на підставі довіреності № 131/8/08-08-10 від 14.01.2015

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач-1), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькі області №0002881700, від 30 вересня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Позивач зазначає, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню. А відтак зазначає що дії позивача щодо не включення до річної податкової декларації за 2013 рік суми анульованої банком заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом, є такі що відповідають даним нормам ПК України, оскільки анульовані банком відсотки за кредит, не є доходом ОСОБА_1.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у письмових заперечення від 02 грудня 2015 року №2893/08-01-10-01 відповідно до яких зазначає, що перевіркою встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 повинна була задекларувати дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, у сумі 939789,10 грн., сплатити податок у сумі 140968,37 грн., а також, відобразити у річній податковій декларації за 2013 рік вищезазначений дохід та податкове зобов'язання.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 03 грудня 2015 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

26 вересня 2008 року ОСОБА_1 уклала договір іпотеки (нерухомого майна) № 1139662300/З з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк».

Відповідно до договору № 11396623000/З від 26 вересня 2008 року укладеного між ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та Іпотекодержателем, в забезпечення виконання грошових зобов'язань за яким укладається даний Договір, зобов'язання по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до Кредитного договору 1, кредитних коштів у сумі 140 000,00 (Сто сорок тисяч доларів США 00 центів) доларів США, що на день укладання Кредитного договору 1 складало 680 638,00 (шістсот вісімдесят тисяч шістсот тридцять вісім гривень 00 копійок) гривень.

Зобов'язання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором № 11396623000/З від 26 вересня 2008 року в термін до двадцять п'ятого вересня дві тисячі тридцять першого року, якщо інший термін повернення кредиту не встановлено згідно до умов Кредитного договору.

Зобов'язання по сплаті плати за кредит (відсотки та комісії за видачу кредитних коштів) в розмірі: відсотків - 14,5% (чотирнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних; комісії за видачу кредитних коштів - у розмірі 2% (два відсотки) відсотки від суми кредиту.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору № 11396623000/З від 26 вересня 2008 року Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: житловий будинок Літ.А, Житловий будинок літ.Г № 36 (тридцять шість), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сусаніна, та належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 26 вересня 2008 року за р.№4732. Також внесено запис про реєстрацію правочину в Державний реєстр правочинів за реєстраційним номером 3156788 від 26 вересня 2008 року.

Проте, у зв'язку із фінансовою кризою 18 лютого 2013 року ОСОБА_1 продано житловий будинок літ. Г № 36 (тридцять шість), зі всіма будівлями і господарчими спорудами, що знаходиться по вулиці Сусаніна в м. Запоріжжі, на земельній ділянці (кадастровий номер 2310100000:04:004:0098) загальною площеі 0,1000 га, розташовано житловий будинок, матеріал стін будівель та споруд цегла, загальної площею 183,9 кв.м., житловою площею 128,0 кв.м., позначений в плані літерою «Г», навіс позначений в плані літерою «Е», гараж, позначений в плані літерою «Д», водопровід позначений в плані цифрою «2», паркани, позначені в плані цифрами «6,7,8», ворота позначені в плані цифрою «9», хвіртка, позначена в плані цифрою «10», замощенні позначені в плані цифрами «І,II», яма зливна, позначена в плані цифрою «11».

Відповідно до квитанції №9531589 від 18 лютого 2013 року позивачем погашено кредитну заборгованість у розмірі 731716,23 грн.

Так, 18 лютого 2013 року ОСОБА_1 на підставі рішення Кредитного комітету АТ «Дельта Банк» 100/ЗІ-2 від 13 листопада 2012 року та у відповідності до вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України повідомлено про прийняття рішення щодо анулювання прощення частини заборгованості позивача за Договором про надання споживчого кредиту (з Правилами) № 11396623000 від 26 вересня 2008 року у сумі 960072,00 грн., що підтверджується повідомленням №11396623000 від 08 лютого 2013 року.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 78.1.2 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Запорізькому районі м. Запоріжжя від 04 вересня 2014 року №240 старшим державним ревізором-інспектором відділу КПР доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів ОСОБА_5, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань оподаткування доходу, як додаткове благо, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Перевіркою встановлено порушення абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме заниження податкових зобов'язань по податку з доходів з фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 140968,37 грн.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 88/17/11/НОМЕР_1 від 16 вересня 2013 року «Про результати документальної позапланової не виїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань оподаткування доходу, як додаткове благо, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, за період з 01 січня 2013 року по 21 грудня 2013 року».

30 вересня 2014 року Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі головного управління ДФС у Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення №0002881700, яким до позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 140968,37 грн. та штрафними санкціями у розмірі 35242,09 грн.

ОСОБА_1 не погоджуючись з такими діями податкового органу звернувся із позовом до суду.

В силу пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пункті 164.2 статті 164 ПК України.

В силу абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

З урахуванням зазначених вище норм ПК України обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов :

- отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу;

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;

- відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

За змістом підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В свою чергу, в силу підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податковог кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Відтак, суд вважає, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи через що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькі області №0002881700, від 30 вересня 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькі області №0002881700, від 30 вересня 2014 року.

Судові витрати у розмірі 1762,10 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 10 копійок) стягнути з Державної податкової інспекції у Запорізькому районі головного управління ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов