Постанова

від 22.12.2015 по справі 910/21888/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 910/21888/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачаРиженко О.С., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Інтерпласт" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у справі№ 910/21888/15 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Салатіко" доПриватного підприємства "Інтерпласт" простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салатіко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Інтерпласт" основного боргу та штрафних санкцій в загальному розмірі 237770,27 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 (суддя Спичак О.М.) позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 (судді: Дикунська С.Я. - головуючий, Алданова С.О., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Інтерпласт" на рішення міста Києва від 12.10.2015 у справі №910/21888/15 повернуто заявникові без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала апеляційної інстанції обґрунтована тим, що до апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено діючим законодавством.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015, Приватне підприємство "Інтерпласт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу у справі скасувати та направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. Скаржник посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним судом пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 4 пункту 4 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені статтею 94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви у даній справі) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 27.10.2015 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 910/21888/15.

Таким чином, в даному випадку станом на дату подання апеляційної скарги розмір судового збору, який підлягав до сплати повинен обраховуватися з обов'язковим урахуванням положень частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 01.09.2015) при поданні до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви .

Отже, ставка судового збору за подання скаржником апеляційної скарги на рішення першої інстанції обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, та становить 110% від її розміру.

Ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у даній справі, складала 4755,41 грн.

Таким чином, станом на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за подання цієї скарги мав бути сплачений у розмірі 110 відсотків ставки, що становить 5230,95 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 21.10.2015, доданого до апеляційної скарги, скаржник перерахував судовий збір у розмірі 1339,80 грн, що не заперечується скаржником у касаційній скарзі.

Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за яких, подана скаржником апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, серед яких, зокрема, і відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч.1 ст.97 ГПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про те, що Приватним підприємством "Інтерпласт" судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України для неприйняття апеляційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що рішення першої інстанції оскаржувалось лише щодо частини позовних вимог, що загалом складають 33596,60 грн, в той час як апеляційний господарський суд обрахування судового збору здійснив виходячи з повної суми, сплаченої при поданні позову позивачем, що обмежує право на оскарження рішення суду та штучно збільшує витрати сторін, не приймаються колегією суддів до уваги.

Так, оскільки 01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015, яким змінено ставки судового збору; відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 № 1-рп/99 дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; відтак, оскільки відповідач до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся в жовтні 2015 року, під час дії Закону України "Про судовий збір", у редакції від 01.09.2015, суд апеляційної інстанції правомірно застосував розмір ставок судового збору у редакції Закону, чинній на момент подання апеляційної скарги. При цьому Законом України "Про судовий збір", у редакції від 01.09.2015, передбачено сплату судового збору з апеляційних скарг на рішення суду виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, чи оскаржується все рішення суду в цілому, чи його частина .

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтерпласт" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 у справі № 910/21888/15 залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил