Постанова

від 22.12.2015 по справі 904/4262/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 904/4262/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк Д. Кривди, С. Могил розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСС-К.Е.П.І.Т.А.Л." на постановувід 19.10.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/4262/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСС-К.Е.П.І.Т.А.Л." провизнання недійсним договору від 26.11.2013 поставки комп'ютерної програми у судове засідання прибули представники: позивачаЗаіменко Д.В. (дов. від 09.02.2015 № 1), відповідачаБіжко Ю.О. (дов. від 08.06.2015), заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСС-К.Е.П.І.Т.А.Л." про визнання недійсним договору поставки комп'ютерної програми від 26.11.2013.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

26.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСС-К.Е.П.І.Т.А.Л.", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", як замовником, укладений договір поставки комп'ютерної програми (далі - Договір) строком дії до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Відповідно до пункту 1.1 Договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача комп'ютерну програму "Система управління та оптимізації заказів клієнтів та алгоритмів їх обробки", а позивач - прийняти та оплатити вказану комп'ютерну програму. Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна комп'ютерної програми становить 550 000,00 грн.

Сплата ціни комп'ютерної програми здійснюється протягом одного робочого дня з дати підписання видаткової накладної, яка є невід'ємною частиною даного договору, шляхом перерахування грошових коштів замовником на поточний рахунок постачальника на умовах стовідсоткової сплати; поставка комп'ютерної програми підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної (пункти 3.2, 3.3 Договору).

У матеріалах справи міститься видаткова накладна від 18.12.2013 № ОУ-18/12/01 про передачу відповідачем позивачу товару (комп'ютерна програма - 1шт), на суму без ПДВ - 550 000,00 грн, підписана представниками сторін.

Позивач заперечує дійсність Договору, прийняття товару та його оплату з огляду на те, що договір, видаткова накладна підписані неповноважною особою (директором ОСОБА_6), яка призначена на посаду незаконно та діяла з перевищенням повноважень.

З преамбули оспорюваного договору, вбачається, що директор позивача ОСОБА_6, укладаючи спірний договір, діяла на підставі статуту ТОВ "КЛУМБА.УА".

Позивач вказує на те, що згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ "КЛУМБА.УА", оформленим протоколом від 20.11.2013 звільнено з посади директора товариства ОСОБА_7 та призначено на посаду директора товариства ОСОБА_6

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.09.2014 у справі № 908/1460/14 за позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_8, до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" про визнання незаконними дій щодо виключення зі складу учасників товариства, недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства, скасування реєстраційних дій, зобов'язання вчинити дії встановлене наступне.

02.12.2013 до Жовтневої Прокуратури м. Дніпропетровська надійшла заява від гр. ОСОБА_9 про те, що невстановленими посадовими особами Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ та виконкому Дніпропетровської міської ради підроблено офіційні документи позивача, на підставі яких щодо останнього здійснені реєстраційні дії. За даним фактом 02.12.2013 СВ Жовтневого РВ ДМУ розпочате кримінальне провадження №42013040650000297 за ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України. Висновком комплексної судової почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінального провадження встановлено, що підпис ОСОБА_7 у додатку до протоколу загальних зборів від 07.11.2013 виконаний не ним, а іншою особою із наслідуванням його справжнього підпису.

Враховуючи викладене, Господарським судом Запорізької області визнані недійсними рішення загальних зборів учасників позивача у частині виключення із складу товариства учасників товариства з розподіленням їх часток між тими, хто залишився. Також, вказаним рішенням суду визнано недійсним рішення загальних зборів учасників позивача, оформлене протоколом б/н від 20.11.2013 про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_7, та скасовано державну реєстрацію звільнення з посади директора позивача ОСОБА_7 від 20.11.2013.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 рішення Господарського суду Запорізької області від 02.09.2014 залишено без змін.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до статуту позивача у редакції, що діяла на момент укладення Договору, директор товариства мав право укладати від імені товариства контракти, договори та інші угоди з урахуванням положень ст. 6 Статуту, відповідно до якого для укладення директором договорів на суму, що становлять 50 і більше відсотків майна товариства (статутний капітал позивача -1100,00 грн - ст.3 Статуту), необхідна згода загальних зборів товариства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2015 (суддя Т. Загинайко) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване наступним.

Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, на дату укладення Договору (на 26.11.2013) директор позивача - ОСОБА_6 була повноважною особою на його підписання.

У пункті 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, не перевищувати своїх повноважень. Водночас, саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Водночас, відповідно до пункту 6.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" (нова редакція), затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" від 25.11.2013 (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 26.11.2013, номер запису 12241050006050655) (далі - Статут) визначено, що до компетенції загальних зборів учасників товариства належить, у тому числі, надання згоди на укладення директором договорів (угод) на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства: передбачене цим пунктом повноваження належить до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства; рішення Загальних зборів учасників товариства по вказаному питанню приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів учасників товариства.

Відповідно до пункту 3.4 Статуту, статутний капітал становить 1 100,00 грн.

Відповідачем надано до матеріалів справи засвідчену копію протоколу від 22.11.2013 загальних зборів учасників ТОВ "КЛУМБА.УА", а також засвідчену печаткою ТОВ "КЛУМБА.УА" копію цього ж Протоколу від 22.11.2013 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", якими надана згода на укладення директором від імені товариства Договору поставки комп'ютерної програми "Система управління та оптимізації заказів клієнтів та алгоритмів їх обробки" з ТОВ "ДОНБАСС-К.Е.П.І.Т.А.Л.", ціна якої становить 550 000,00 грн.

З посиланням на вказане, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_6 повноважень на підписання спірного Договору, та, відповідно про відсутність підстав для визнання Договору недійсним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 (колегія суддів: Л. Широбокова, Е. Орєшкіна, І. Сизько) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2015 скасоване, прийняте нове рішення, яким позов задоволений у повному обсязі.

Постанова мотивована наступним.

З огляду на судові рішення у справі № 908/1460/14, призначення директором позивача ОСОБА_6 відповідно до наказу від 21.11.2013 та вчинення нею від імені позивача на підставі статуту від 26.11.2013 є неправомірним.

Копія протоколу загальних зборів учасників позивача від 22.11.2013, згідно з якої директору товариства ОСОБА_6 рішенням учасників товариства ОСОБА_10 (внесок у статутний капітал 50%) та ОСОБА_11 (внесок у статутний капітал 50%) надана згода на укладення Договору з відповідачем, підписана головою зборів ОСОБА_10 та секретарем ОСОБА_11 Відтиск печатки підприємства на протоколі відсутній, оригінал протоколу суду не наданий.

Втім, як вбачається зі свідчень ОСОБА_11, ОСОБА_10, зафіксованих у протоколах допиту свідка, проведених 05.10.2014 слідчим СВ Жовтневого РВ ДМУГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_12, 17.10.2013 ОСОБА_11 видала нотаріально посвідчену довіреність на ОСОБА_13, а ОСОБА_10 - на ОСОБА_14 З цього часу жодної участі у перемовинах ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не приймали, жодний документ з ними не погоджувався. ОСОБА_10 також зазначив, що на прохання ОСОБА_13 було оформлено заяву про вихід зі складу Позивача. Усі статути, протоколи та інші документи ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підписували від їх імені на свій розсуд, жодний документ не погоджували.

Враховуючи викладене, зазначений протокол загальних зборів учасників позивача від 22.11.2013 не може бути належним доказом щодо підтвердження згоди учасників позивача на вчинення директором ОСОБА_6 дій, направлених на укладення з відповідачем договору на суму 550 000,00 грн.

Видаткова накладна про отримання комп`ютерної програми № ОУ- 18/12/01 від 18.12.2013 на суму 550 000,00 грн не містить посилання на Договір та повної назви самої програми відповідно до п.1.1 Договору.

Доказів сплати коштів за комп`ютерну програму, передану саме за Договором, матеріали справи не містять.

Відтак, вказані документи не можуть достовірно свідчити про схвалення договору Товариством.

Крім того, вказані документи складені та підписані в період перебування директором ОСОБА_6, призначення якої директором визнано судом незаконним, отже, вона не є повноважним представником Товариства, дії якої можуть свідчити про схвалення правочину саме Товариством та дійсне волевиявлення Товариства на укладення цього договору.

Водночас, Договір не був направлений на реальне настання наслідків, передбачених цим договором.

Так, предметом договору є передача у власність позивача комп'ютерної програми "Система управління та оптимізації заказів клієнтів та алгоритмів їх обробки". Разом з тим, жодних даних щодо ідентифікації такої програми, як-то вимог до програмного забезпечення, обладнання, на якому воно має використовуватися, виробника (власника) програми, тощо, умови договору не містять.

Надана відповідачем специфікація вимог до програмного забезпечення не може бути прийнята судом до уваги, оскільки не містить посилання на оспорюваний договір, на першій сторінці вказана дата складання - 01.11.2013, в той час як договір укладено 26.11.2013, а державна реєстрація ТОВ "ДОНБАСС-К.Е.П.І.Т.А.Л." здійснена лише 12.11.2013. Зі сторони позивача специфікація підписана директором ОСОБА_6 Однак, станом на 01.11.2013 ОСОБА_6 свої повноваження як директор ще не здійснювала.

Разом з тим, з копій матеріалів справи про банкрутство позивача у справі № 908/385/14, яка порушена Господарським судом Запорізької області відповідно до ухвали від 20.02.2014, вбачається відсутність вказаної програми у позивача. Так, відповідно до акту про проведення інвентаризації №1-2014 від 27.01.2014, довідки директора від 03.02.2014, які складені саме директором ОСОБА_6, рухоме або нерухоме майно у позивача відсутнє, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, нематеріальних активів, фінансових вкладень не виявлено. Провадження у справі про банкрутство порушено саме за заявою ОСОБА_6 та єдиним кредитором з єдиною вимогою у розмірі 500 000,00 грн є відповідач.

З посиланням на вказане вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність вільного волевиявлення позивача щодо укладання спірного договору та доказів схвалення Договору з боку позивача, який за умови вчинення його представником без належних повноважень, не направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, з огляду на що, суд прийняв рішення про визнання Договору недійсним.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію місцевого господарського суду про те, що визнання недійсним рішення загальних зборів про призначення директора не є самостійною підставою для визнання недійсним договору вчиненого таким директором.

Так, у постанові від 06.06.2011 у справі № 4/105-10 Верховний Суд України, з посиланням на положення ч.3 ст. 92 ЦК України, зазначив, що скасування у судовому порядку рішень загальних зборів, якими голову правління уповноважено укласти договори, не може бути підставою для визнання недійсним відповідних договорів, оскільки не усуває факту законності дій голови правління на момент підписання таких договорів.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оспорений договір має бути оцінений судом з урахуванням обставин спору, що є предметом розгляду.

Пунктом 1.1 Договору визначена лише назва комп'ютерної програми «Система управління та оптимізації заказів клієнтів та алгоритмів їх обробки».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що специфікація вимог до програмного забезпечення не містить посилання на оспорюваний договір, а також датована 01.11.2013, тобто до моменту укладення договору (26.11.2013), реєстрації юридичної особи відповідача та призначення ОСОБА_6 директором.

Отже, зазначена специфікація правомірно не прийнята апеляційним судом у якості доказу на підтвердження визначення сторонами характеристик предмету Договору.

При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що видаткова накладна від 18.12.2013 на суму 550 000,00 грн не містить посилання на Договір та повної назви самої програми, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за Договором.

Враховуючи вказане, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наступного схвалення Договору.

Встановивши відсутність визначення сторонами характеристик комп'ютерної програми (предмета договору), апеляційний господарський суд прийняв рішення про визнання Договору недійсним.

Проте, визначення сторонами у Договорі лише назви комп'ютерної програми, за відсутності визначення її характеристик, має бути оцінене судом як недосягнення сторонами Договору згоди щодо предмету такого договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотною умовою договору є умова про предмет договору.

За таких обставин, Договір слід оцінювати як неукладений.

Неукладений договір не може бути визнаний судом недійсним.

З огляду на зазначене вище, постанову апеляційного господарського суду слід скасувати, а рішення місцевого господарського, незалежно від викладених у ньому мотивів, слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9- 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНБАСС-К.Е.П.І.Т.А.Л." задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справі № 904/4262/15 скасувати.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2015 у справі № 904/4262/15 залишити без змін.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил