Рішення

від 17.12.2015 по справі 910/28136/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015Справа №910/28136/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Китеж" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" простягнення 62068,00 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача:Колода Ф.І. - директор; від відповідача:Логвиненко А.В., Лєдяєв С.Ю. - представники

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Китеж" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" 59800,00 грн., які сплачені за товар, поставлений відповідачем в неналежному асортименті, витрат на виконання хімічного аналізу сталі у розмірі 432,00 грн. та транспортних витрат у розмірі 1836,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки позивачу замовленої останнім сталі марки 65 Г, а замість цього поставив сталь марки ст.3, у зв'язку з чим позивач просив відповідача замінити поставлений товар або повернути позивачу сплачені грошові кошти. Оскільки згоди відповідача на заміну товару або повернення коштів позивач не отримав, спір передано на розгляд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/28136/15 та розгляд справи призначено на 18.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 17.12.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 17.12.2015 з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, надали суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечили. У відзиві відповідач посилається на те, що оскільки між сторонами не було узгоджено порядок приймання товару за якістю, відповідно до п. 1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993 № 01-6/1205 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" при вирішенні спору слід керуватись, зокрема Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, що затверджена Постановою Держарбітражу від 25.04.1966, стандартами, іншою нормативно-технічною документацією. Відповідач стверджує про те, що позивачем під час приймання товару не складено акт про призупинку приймання, а також не надано інформації щодо забезпечення позивачем зберігання товару в умовах, що запобігають погіршенню його якості та змішанню з іншим однорідним товаром, після виявлення, як стверджує позивач, невідповідності якості товару позивачем не було направлено відповідачу повідомлення про виклик його представника для участі у прийманні та складанні двостороннього акту, у наданих позивачем до суду листі, в якому відсутня дата його складання та телеграмі не міститься обов'язковий реквізит документу про виклик представника, а саме: час, на який призначено приймання товару за якістю, позивачем не було направлено відповідачу відібрані еталонні зразки товару, за результатами приймання товару, позивачем не було складено акт про фактичну якість товару за участю, зокрема, залученого представника атестованої лабораторії, із обов'язковими реквізитами такого акту. Крім цього, відповідач зазначив про те, що в наданому позивачем паспорту № 56 від 19.08.2015, в якому позивач підтверджує проведення хімічного аналізу саме отриманого від відповідача товару не міститься жодних даних щодо найменування постачальника, реквізитів документів за якими отримано такий товар, а отже незрозуміло хімічний аналіз якого саме товару було проведено атестаційною лабораторією, а також у вказаному паспорті не вказано даних щодо ГОСТ за якими атестаційною лабораторією було визначено хімічний склад сталі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Китеж" (позивач) на підставі рахунку-фактури №СФ-0002832 від 04.08.2015, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" (відповідач), перерахувало грошові кошти в розмірі 59800,00 грн. за 2 т лист 1.2 ст. 65Г розміром 1010 на 2000 (товар), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №1244 від 11.08.2015 та випискою банку з рахунку позивача від цієї ж дати.

Відповідно до видаткової накладної №Пр-1308/01 від 13.08.2015, яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками останніх, вказаний товар було поставлено відповідачем і отримано позивачем.

При цьому, поставлений товар супроводжувався сертифікатом якості №626751 від 04.09.2014 на прокат сталі марки 65Г розміру 1250 на 2500.

Відповідно до доповідної комірника отриманий від відповідача товар - прокат сталі марки 65Г розміру 1250 на 2500, був прийнятий на відповідальне зберігання на склад 13.08.2015.

Відповідно до наказу позивача №20 від 13.08.2015 ним була створено комісія з перевірки отриманого від відповідача за видатковою накладною №Пр-1308/01 від 13.08.2015 металу.

Згідно акту №1/08 приймання робіт (послуг) від 14.08.2015 комісією прийнято рішення про направлення зразків сталі, отриманого від відповідача для хімічного аналізу та встановлення марки сталі на ВП "Лубенський верстатобудівний завод" ПАТ "Мотор січ", що має атестаційну лабораторію.

Відповідно до паспорту № 56 від 19.08.2015 ВП "Лубенський верстатобудівний завод" ПАТ "Мотор січ", сталь, яка отримана лабораторією від позивача є сталлю марки ст. 3 ГОСТ 380-2005 (ДСТУ 2651-2005).

Відповідно до акту приймання - передачі виконаних робіт №041/15 від 19.08.2015 вартість хімічного аналізу сталі ВП "Лубенський верстатобудівний завод" ПАТ "Мотор січ" склала 432,00 грн.

Згідно рахунку №8 від 13.08.2015 та акту - реєстру виконаних робіт за серпень 2015 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 вартість транспортних послуг Лубни - Київ - Лубни склала 1836,00 грн.

Згідно акту №2/08 приймання робіт (послуг) від 14.08.2015 комісією з перевірки отриманого від відповідача за видатковою накладною №Пр-1308/01 від 13.08.2015 металу прийнято рішення про направлення листа на адресу відповідача з вимогою замінити придбаний товар або повернути кошти.

Заміну придбаного металу або повернення коштів, перерахованих позивачем відповідно до рахунку-фактури №СФ-0002832 від 04.08.2015 позивач ініціював неодноразово. Як пояснив позивач у судовому засіданні, ним були надіслано на адресу відповідача листи з вимогою про заміну придбаного товару або повернення коштів 17.08.2015 та 20.08.2015, що підтверджується наданими квитанціями відділення поштового зв'язку.

Крім цього, позивачем було надіслано на адресу відповідача телеграму від 27.08.2015, в якій позивач повідомив відповідача про те, що поставлений відповідачем товар виявився сталлю марки ст.3 замість марки 65Г, поставку якого було узгоджено між сторонами, позивач прийняв вказану партію на відповідальне зберігання та просив відповідача повернути кошти. Надсилання вказаної телеграми підтверджується квитанцією відділення поштового зв'язку про приймання телеграми та фіскальним чеком від 27.08.2015.

Вимоги про повернення грошових коштів в сумі 59800,00 грн. залишені відповідачем без реагування та задоволення.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України ).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Отже, поставкою/отриманням товару сторони вчинили фактичні дії щодо укладення договору купівлі-продажу в спрощений спосіб і відповідно між сторонами виникли та існують зобов'язальні відносини.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Статтею 672 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення умови договору щодо асортименту товару, а саме: якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір: 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару; 2) відмовитися від усього товару; 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором; 4) прийняти весь товар. У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем. Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що сторонами було погоджено поставку відповідачем товару позивачу, а саме: лист прокату 1,2 ст.65Г у кількості 2 тони на суму 59800,00 грн., який позивачем було оплачено в повному обсязі.

Проте, відповідачем було поставлено на адресу позивача сталь марки ст. 3 ГОСТ 380-2005 (ДСТУ 2651-2005), що підтверджується паспортом № 56 від 19.08.2015 ВП "Лубенський верстатобудівний завод" ПАТ "Мотор січ".

Таким чином, відповідачем при здійсненні поставки товару позивачу були порушені вимоги щодо асортименту товару, оскільки поставлено товар не тієї марки, яку замовив і оплатив позивач.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою про заміну товару або повернення грошових коштів, а в подальшому із вимогою про повернення грошових коштів, які залишені відповідачем без реагування та задоволення.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач поставив позивачу товар в неналежному асортименті, позивач надав суду належні та допустимі докази звернення до відповідача з вимогою про повернення сплачених грошових коштів відповідно до норм ст. 672 Цивільного кодексу України, позов в частині відшкодування 59800,00 грн. суми оплаченої за товар в неналежному асортименті підлягає задоволенню.

Вимоги ж позивача про стягнення з відповідача витрат на виконання хімічного аналізу сталі у розмірі 432,00 грн. та транспортних витрат у розмірі 1836,00 грн. не підлягають судом задоволенню, в зв'язку з не доведенням позивачем факту понесення цих витрат, тобто їх фактичної оплати.

Доводи відповідача щодо необхідності для застосування до правовідносин сторін Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7, на яку посилається відповідач у своєму відзиві на позов, суд відхиляє, оскільки між сторонами існує спір щодо асортименту, а не якості та комплектності поставленого товару.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, витрати по сплаті судового збору, виходячи із ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду (02.11.2015) становлять 1218,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" (01010, м.Київ, вул. Аніщенка, будинок 3-А, оф. 202/5, ідентифікаційний код 38150547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Китеж" (37500, Полтавська обл., місто Лубни, вул. Радянська, будинок 128/2, ідентифікаційний код 30647049) 59800 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. боргу та 1173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн. 49 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 18.12.2015

Суддя Ю.М.Смирнова