Постанова

від 17.12.2015 по справі 906/915/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р. Справа № 906/915/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Гудак А.В. ,

судді Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Романчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - приватного підприємства "Ягнятинське" в особі ліквідатора ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 18.08.2015р. у справі № 906/915/15 (суддя Шніт Т.В.)

за позовом приватного підприємства "Ягнятинське" в особі ліквідатора ОСОБА_1 (Житомирська обл., Ружинський р-н, с. Ягнятин)

до відповідачів: 1) Спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва (Житомирська обл., Ружинський р-н, с. Ягнятин); 2) Ягнятинської сільської ради (Житомирська обл., Ружинський р-н, с. Ягнятин)

про визнання незаконним рішення №24 від 20.03.2009р. та визнання права власності

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився;

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ягнятинське" в особі ліквідатора ОСОБА_1 звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області "Про оформлення права власності на будівлі Спілки громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва" №24 від 20.03.2009р., яким оформлено право власності за Спілкою громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва на будівлю контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області та визнати права власності на вищевказане нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.08.2015р. позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 20.03.2009р. №24 в частині оформлення права власності за Спілкою громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Тімірязєва на будівлю контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області.

В частині визнання за приватним підприємством "Ягнятинське" права власності на будівлю контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області в позові відмовлено.

Стягнуто в солідарному порядку з Ягнятинської сільської ради та Спілки громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Тімірязєва на користь приватного підприємства "Ягнятинське" 1218 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "Ягнятинське" в особі ліквідатора ОСОБА_1 звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові про визнання за приватним підприємством "Ягнятинське" права власності на будівлю контори в с. Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник, мотивуючи апеляційну скаргу, посилається на положення ст. 392 ЦК України, зазначаючи, що передумовою для застосування вказаної норми є відсутність іншого окрім судового шляху для відновлення порушеного права. Підставою для звернення з позовом до суду, як зазначає скаржник, стало його звернення до Ягнятинської сільської ради із заявою про розгляд питання оформлення права власності за позивачем на спірне майно та відмова сільської ради у визнанні такого права, оскільки воно оформлено за власником - Спілкою громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва. Приймаючи рішення суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 4-2, 4-7, 33, 34, 43, 84 ГПК України, фактично ухилився від надання правової оцінки всім доводам позивача, а також правовим підставам його звернення. Апелянт посилається на ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.11.2008р. у справі № 7/57-Б, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2009р., якими визнано правомірними дії ліквідатора щодо включення до складу ліквідаційної маси спірного майна. Судами при розгляді вказаної справи зазначено, що факт затвердження переліку майна (до якого увійшло і спірне майно) не дає підстав для висновку про належність на праві власності спірного майна Спілці (об'єднанню) громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2015р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Розпорядженням голови суду від 19.10.2015р., у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Грязнова В.В., Мельника О.В. та відповідно до п. 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. зобов'язано скаржника надати суду документи на підставі яких у позивача (реформованого КСП ім. Тімірязєва) виникло право власності на спірне майно (правовстановлюючі документи).

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 надіслав до суду письмові пояснення (вих. № 8/457 від 26.10.2015р.), в яких зазначив, що правовідносини щодо виникнення у позивача права власності на майно виникли під час дії ЦК Української РСР від 18.07.1963р., тому його норми не пов'язували виникнення права власності на нерухоме майно з моментом його державної реєстрації. Крім того, згідно базового дослідження реформованого КСП ім. Тімірязєва станом на 01.08.2003р., яке проводилось Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, 04.03.2000р. прийнято рішення щодо реформування даного КСП; зареєстровано одне агроформування в процесі реорганізації КСП в особі ПП "Ягнятинське"; проведено розпаювання активів КСП в сумі 12179935 грн., з яких виділено майно соціальної сфери - 3266029 грн.; майно, що не підлягає паюванню - 714115 грн.; майно кредиторської заборгованості - 677408 грн.; майно пайового фонду - 7522383 грн., з якого резервний фонд склав 1142167 грн. Разом з тим, матеріали, що стверджують передавання вказаного майна від КСП ім. Тімірязєва в результаті його реорганізації правонаступнику (ПП "Ягнятинське") у позивача відсутні (не передані у встановленому порядку після визнання його банкрутом безпосередньо ліквідатору), тому позивач не вважає цей юридичний факт встановленим, однак не має підстав вважати, що такий юридичний факт взагалі не відбувся.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. скаржника повторно зобов'язано надати суду документи на підставі яких у позивача (реформованого КСП ім. Тімірязєва) виникло право власності на спірне майно (правовстановлюючі документи, правочини, докази будівництва, тощо).

Скаржник вимоги викладені в ухвалі суду від 01.12.2015р. не виконав, витребовуваних доказів суду не надав, причини невиконання суду не повідомив.

В судове засідання 17.12.2015р. представники сторін не з'явились, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду; судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи; справа неодноразово відкладалась, а сторони в судові засідання не з'являлись, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням виконавчого комітету Ягнятинської сільської ради "Про оформлення права власності на будівлі Спілки громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва" №24 від 20.03.2009р. оформлено право власності на сільськогосподарські будівлі в селі Ягнятин, зокрема: на будівлю контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а (позиція №81 рішення), будівлі ларька (для збирання молока) (позиція №82 рішення), ларька (для с/г продукції) (позиція №83 рішення) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами (позиція №87 рішення) в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області (а.с.24).

На підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Ягнятинської сільської ради видані Спілці громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.06.2009 року (а.с.25, 28).

Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєстроване право власності на нерухоме майно, що підтверджується витягами №23165137, 23164477, 23164873 від 01.07.2009р. (а.с.26, 27, 29).

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ягнятинської сільської ради Ружинського району Житомирської області "Про оформлення права власності на будівлі Спілки громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва" №24 від 20.03.2009р., яким оформлено право власності за Спілкою громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва на будівлю контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області та визнання права власності на вищевказане нерухоме майно.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, зазначив, що положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції, яка діяла на час прийняття оспорюваного рішення) до повноважень виконавчого комітету не належало вирішення питань визнання права власності на майно за фізичною чи юридичною особою, а лише надано право здійснювати заходи щодо обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, тому у виконавчого комітету Ягнятинської міської ради відсутні повноваження для оформлення права власності.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції чинній на момент прийняття відповідного рішення) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції чинній на момент прийняття відповідного рішення) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент прийняття відповідного рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регулюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. N 7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. N 157/6445, чинним на момент прийняття рішення.

Відповідно до підпункту а) п. 6.1 Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, зокрема: фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлюючих документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що виконавчим комітетам органів місцевого самоврядування надано право оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності, що і було зроблено виконавчим комітетом Ягнятинської сільської ради.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді справи №7/57-Б про банкрутство ПП "Ягнятинське" судами встановлено, що оспорюючи правомірність віднесення майна (будівлі контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області) до ліквідаційної маси Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва, повинна підтвердити належність їй цього майна (на праві власності або господарського відання) шляхом надання відповідних правовстановлюючих документів.

Судом зазначається, що обґрунтовуючи неправомірність внесення ліквідатором спірного майна до ліквідаційної маси банкрута, Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва посилалася лише на рішення загальних зборів співвласників реорганізованого КСП ім.Тімірязєва, яким воно віднесено до майна, що не підлягає паюванню (протокол №2 від 30.03.2005р.).

Суди прийшли висновку, що сам факт затвердження переліку майна, яке не підлягає паюванню, згідно протоколу №2 від 30.03.2005 р. не свідчить про належність цього майна Спілці громадян - співвласників майна реорганізованого КСП ім.Тімірязєва. Спілкою громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва не надано належних доказів (первинних правовстановлюючих документів), які б підтверджували належність їй на праві власності або господарського відання майна, включеного до ліквідаційної маси ПП"Ягнятинське". В той же час, Спілка громадян - співвласників майна реорганізованого КСП ім.Тімірязєва вважаючи, що речові права на спірне майно належать їй, не позбавлена можливості захистити своє право в порядку позовного провадження.

Як було зазначено вище, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (чинне на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до 1.2. Положення воно діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Додатком 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого вищезгаданим наказом визначено Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, приписами вищенаведених правових норм на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок оформлення права власності на відповідні об'єкти нерухомого майна.

Звертаючись до органу місцевого самоврядування із заявою про визнання права власності Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва повинна була надати документи, які підтверджують її право власності на об'єкти нерухомого майна.

Разом з тим, матеріали справи не містять правовстановлюючих документів на підставі яких було прийнято рішення, а рішення загальних зборів співвласників реорганізованого КСП ім.Тімірязєва, яким воно віднесено до майна, що не підлягає паюванню (протокол №2 від 30.03.2005р.) не свідчить про належність цього майна Спілці громадян - співвласників майна реорганізованого КСП ім.Тімірязєва.

Як встановлено судом Спілка громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім. Тімірязєва не зверталася в порядку позовного провадження до суду з позовом про визнання за нею права власності на нерухоме майно (про існування такого рішення апеляційному суду не відомо).

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З врахуванням встановлених фактичних обставин справи та на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Ягнятинської сільської ради "Про оформлення права власності на будівлі Спілки громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва" №24 від 20.03.2009р. було прийнято органом місцевого самоврядування без дотримання вимог встановлених положенням, а тому воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Позивач також просить суд визнати право власності на будівлю контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с. Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області, посилаючись на положення ст. 392 ЦК України.

Зазначає, що одним із способів набуття права власності на майно юридичної особи є її реорганізація. Відповідно до п. 3.2. статуту ПП "Ягнятинське", позивач є правонаступником реформованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Тімірязєва, тому право власності на спірне майно перейшло до нього автоматично. Зазначає, що з моменту порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Ягнятинське" всі правовідносини, в тому числі і стосовно майна боржника регулюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В процесі ліквідаційної процедури позивача його ліквідатором проведено інвентаризацію майна, сформовано ліквідаційну масу, яку затверджено комітетом кредиторів приватного підприємства "Ягнятинське" (протокол №2 від 12 серпня, З жовтня 2008 року). До складу ліквідаційної маси ліквідатором приватного підприємства "Ягнятинське" включене спірне майно. Питання правомірності дій ліквідатора щодо формування складу ліквідаційної маси позивача досліджено господарським судом.

Як встановлено апеляційним судом, ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.11.2008р. у справі № 7/57-Б, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2009р. визнано правомірними дії ліквідатора щодо включення до складу ліквідаційної маси спірного майна.

Як вбачається з пояснень позивача докази передавання майна від КСП ім. Тімірязєва в результаті його реорганізації правонаступнику ПП "Ягнятинське", у позивача відсутні (не передані у встановленому порядку після визнання його банкрутом безпосередньо ліквідатору). Доказом перебування майна та земель реформованого КСП ім. Тімірязєва в оренді/власності ПП "Ягнятинське" є наявність протоколу №1 зборів співвласників майна КСП ім. Тімірязєва від 11.12.2003р., яким розірвано договори оренди землі, основних засобів, договір міни на оборотні засоби з ПП "Ягнятинське" та укладено договори оренди на вказані активи з приватним сільськогосподарським підприємством ім. Цюрупи. Зборами співвласників майна КСП ім. Тімірязєва протоколом №2 від 30.03.2005р. затверджено перелік майна пайового фонду, яке підлягає передачі ПСП ім. Цюрупи після погашення ним заборгованості ПП "Ягнятинське" на загальну суму 695230 грн., як зазначив позивач у поясненнях, до вказано переліку увійшло і спірне майно.

За правилами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Статтею 316 Цивільного Кодексу визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке охороняється законом.

Згідно ст.316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на майно.

Згідно з положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає таке право власника, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, вказаною нормою встановлена обов`язкова умова, за наявності якої власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності, зокрема коли належне певній особі майно або набуття цією особою права на майно не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів (у зв'язку з втратою), що засвідчують належність їй такого права.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності, у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Враховуючи те, що відповідач зареєстрував право власності на спірне майно, позивачем правомірно визначено відповідачем - Спілку громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва, як особу, яка не визнає за позивачем права власності на спірне майно.

Отже, сторонами у справі є особи, правовий спір яких вирішується в суді, що мають юридичну заінтересованість у результаті справи, мають комплекс процесуальних прав і обов'язків, необхідних для захисту прав, свобод та інтересів.

Нормами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. та 01.12.2015р. скаржника зобов'язано надати суду документи на підставі яких у позивача (реформованого КСП ім. Тімірязєва) виникло право власності на спірне майно (правовстановлюючі документи, правочини, докази будівництва, тощо).

Позивач документів, що підтверджують наявність у нього права власності на майно не надав, всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України, не довів факту набуття права власності на будівлю контори в с.Ягнятин по вул. Центральна, 71а, будівлі ларька (для збирання молока), ларька (для с/г продукції) в с.Ягнятин по вул. Шевченка, 26, будівлю їдальні з двома верандами в с. Ягнятин по вул. Центральна, 60а Ружинського району Житомирської області; в матеріалах справи відсутні (правовстановлюючі документи, правочини, докази будівництва, тощо) на вищевказане майно, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на вказане майно та відмовляє в задоволенні позову в цій частині із-за відсутності доказів.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що включення ліквідатором спірного майна до ліквідаційної маси та встановлення судом правомірності таких дій не підтверджує наявності (а також виникнення) у позивача права власності на майно.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки свідоцтва про право власності на спірні об'єкти нерухомості від 26.06.2009р. та державна реєстрація права власності на об'єкти не скасовані, тому позовна вимога про визнання права власності на спірне майно є передчасною, враховуючи наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 01.07.2009р. за Спілкою громадян-співвласників майна реорганізованого КСП ім.Тімірязєва було здійснено державну реєстрацію права власності на спірне майно на підставі виданих виконкомом Ягнятинської сільської ради свідоцтв про право власності від 26.06.2009р., що підтверджується інформаційними довідками з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна від 21.07.2015 (а.с. 62-67).

Разом з тим, сам факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності. Сама по собі реєстрація права та видача свідоцтва не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. В той же час підстава - рішення виконавчого комітету Ягнятинської сільської ради "Про оформлення права власності на будівлі Спілки громадян-співласників реорганізованого КСП ім. Тімірязєва" №24 від 20.03.2009р. скасовано, що свідчить про те, що реєстрація права власності не опирається на законну юридичну підставу, що не є перешкодою для розгляду судом вимоги про право цивільне.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року N 7 не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, допущені порушення у застосуванні норм матеріального права не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, оскільки не вплинули на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спору.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Ягнятинське" в особі ліквідатора ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 18.08.2015р. у справі № 906/915/15 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.