Ухвала

від 22.12.2015 по справі 2а-2549/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                Справа 2а-2549/11/1070

                                                             Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

22 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, за участю Прокуратури Київської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2011 року №0004792320, яким Товариству “Еко-Сервіс” збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на 1259412,31 грн., з яких: 1007529,85 грн. – за основним платежем, 251882,46 грн. – за штрафними санкціями.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій контролюючий орган просив його скасувати, та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу положень другої частини статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Наразі, на час розгляду справи та подання апеляційної скарги, податковий орган не віднесений до кола осіб, які в силу положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

На час звернення позивача із позовом (травень 2011 року), питання сплати судового збору було врегульоване Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Згідно з пп. 1, 2 п. 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.

Згідно із пп. «б» п. 1 ст. 3 Декрету ставка держмита встановлена у розмірі 0,2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

За змістом п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції на час подання позову) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Враховуючи наведені норми, збір, що підлягав сплаті за подання позову у даній справі становив 3,40 грн. (17*0,2).

Таким чином, за подання апеляційної скарги, відповідачу належить сплатити 3,74 грн. (3,40*110%).

Всупереч вищевказаним вимогам Закону, відповідачем до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Поряд з цим, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від його сплати, мотивоване відсутністю можливості сплатити судовий збір у зв'язку із не передбаченням у кошторисі на 2015 рік коштів на цю мету.

Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Аналогічну позицію підтримує і Верховний Суд України в ухвалі від 27 жовтня 2015 року.

Крім того, суд звертає увагу, що приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За таких обставин, а також враховуючи розмір збору, що підлягає сплаті, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити.

За правилами частин 1 та 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд відзначає, що позивач виконав покладений на нього процесуальний обов'язок і сплатив збір за подання позову.

Отже, на думку суду, апеляційна скарга не відповідає вимогам закону.

Згідно з приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3,74 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності - 206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сервіс» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, за участю Прокуратури Київської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі ненадання документу про сплату судового збору у зазначений вище строк, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.А. Губська