Постанова

від 15.12.2015 по справі 910/12160/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа№ 910/12160/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Мартюк А.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

позивач Глобенко Л.В. - дов. №225-КР-3617 від 01.10.15;

відповідач Дудко О.В. дов. б/н від 11.12.15;

третя особа Якимець О.І. - дов. №05703-10601 від 15.06.15.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015

у справі № 910/12160/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Київської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

"Любава і К"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та

повернення її за актом прийому-передачі позивачу.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до відповідача ТОВ "Любава і К":

- зобов'язати ТОВ "Любава і К" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001);

- повернути вказану земельну ділянку Київській міській раді, привівши її у приданий для використання стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 № 910/12160/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено, як заявлених необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 № 910/12160/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою КАГС від 13.08.2015 № 910/12160/15 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Тарасенко К.В., Яковлєва М.Л.). та призначено судове засідання.

Відповідач ТОВ "Любава і К" у Відзиві, поданому через канцелярію КАГС 25.09.2015, просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 № 910/12160/15 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 28.09.2015, у зв'язку з виходом з відпустки судді Куксова В.В., який входить до постійного складу колегії cуддів, склад колегії суддів було змінено, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л..

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 29.09.2015, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, склад колегії суддів було змінено, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Мартюк А.І., Яковлєв М.Л..

За Ухвалою КАГС від 29.09.2015 № 910/12160/15 прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження колегією суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Мартюк А.І., Яковлєва М.Л..

Третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за своїм Відзивом, наданим під час судового засідання від 24.11.2015, просить колегію суддів апеляційну скаргу позивача задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 № 910/12160/15 скасувати, прийняти нове судове рішення, за яким позовні вимоги Київської міської Ради задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу позивача Київської міської ради задовольнити частково, Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 по даній справі скасувати частково, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014 Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено перевірку вимог земельного законодавства (далі по тексту - Перевірка), за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №143/07 (далі по тексту - Акт).

Відповідно до вказаного Акту перевірки земельна ділянка за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі, м. Києва (код земельної ділянки 85:006:001); яка відведена (використовується) відповідачем ТОВ "Любава і К".

Перевірка проводилася на підставі запитів Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 14.04.22014 №55/9274 та від 19.05.2014 №55/9659.

За результатами перевірки (Акт №143/07) було встановлено, що:

- Відповідно до бази даних міського земельного кадастру, земельна ділянка по вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код земельної ділянки 85:006:001), площею 325,06 кв.м. обліковується за ТОВ "Любава і К" на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування;

- Рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування), Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів, не приймала;

- Документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою, в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані;

- На зазначеній земельній ділянці розміщено споруду не визначеного призначення орієнтованою площею 0,03 га, яка відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.05.2014 №21282748 є власністю ТОВ "Любава і К". ТОВ "Любава і К" використовує земельну ділянку без належним чином оформлених речових прав на неї (ст. 125, 126 Земельного кодексу України).

В обґрунтування позову Київською міською Радою зазначено, що на спірній земельній ділянці розміщена споруда орієнтовною площею 0,03 га, яка відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 06.05.2014 №21282748 є власністю відповідача, однак правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровано, рішення про надання земельної ділянки у власність чи у користування відповідачу Київська міська рада не приймала, а тому позивач вважає, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, а будівля підлягає знесенню, спірна земельна ділянка підлягає приведенню позивачем у приданий для користування стан.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, встановив наступне.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 справа №759/3257/14-ц, визнано право власності за ТОВ "Любава і К" (код ЄДРПОУ 19346921) на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві, загальною площею 312,9 кв.м..

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ст. 35 ГПК України).

Відповідачем у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі (літ. "А") в місті Києві по вул. Верхній Вал, буд. 12, загальною площею 312,9 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер Витягу №20915672) від 24.04.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Серед іншого, судом першої інстанції встановлено, що позивачем, при здійсненні перевірки, не доведено дотримання всіх вимог визначених за Порядком здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві, який затверджений за Рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №143/07 від 01.09.2014 не містить жодної вказівки про необхідність усунення порушення, та не встановлює порядку його усунення.

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

26.05.2014 відповідачем було подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Декларацію про початок виконання будівельних робіт по РЕКОНСТРУКЦІЇ НЕЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ ПІД МАГАЗИН по вул. Верхній Вал, 12 в Подільському районі міста Києва; код об'єкта 1230.9; категорія складності - III, яка зареєстрована за № 083141460067 (далі по тексту - Декларація).

Місцевим господарським судом зазначено, що відповідачем на підставі Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 справа №759/3257/14-ц набуто право власності на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві, загальною площею 312,9 кв.м., та в законному порядку зареєстровано вказане право власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а тому, за висновком суду, дії відповідача щодо проведення ним будівельних робіт по реконструкції нежитлових приміщень, розміщених на спірній земельній ділянці, не можуть вважатися самовільним заняттям земельної ділянки.

При цьому, судом першої інстанції не прийнято в якості належного та допустимого доказу, подану позивачем копію Рішення апеляційного суду міста Києва від 22.10.2014 у справі №22-ц/796/10762/2014, та зауважено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що після проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, оформленого Актом №143/07 від 01.09.2014, позивачем та Департаментом земельних ресурсів у визначений законом спосіб не здійснено будь-яких дій щодо скасування запису про реєстрацію права власності на об'єкт, який знаходиться на спірній земельній ділянці, а тому звернення Київської міської Ради до суду визнано передчасним та безпідставним.

Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, у даному випадку, відсутні правові підстави для визнання спірної земельної ділянки самовільно зайнятою та зобов'язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку, привівши її у приданий для використання стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням, оскільки право власності відповідача на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві, загальною площею 312,9 кв.м., визнано Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 справа №759/3257/14-ц.

Київська міська рада, не погоджуючись з прийнятим Рішенням, у доводах апеляційного оскарження стверджує про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню. При цьому, позивач, обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, посилається на наступне.

Згідно з ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин.

Перелік конкретних повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин визначено у пунктах „а" - „л" статті 9 Земельного кодексу України. Зокрема, КМР належить право: розпорядження землями територіальної громади м. Києва, передачі земельних ділянок до комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Окрім вищенаведеного, у відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України, Київська міська рада має повноваження вирішувати і питання у галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Згідно з п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 статті 22 Закону України „Про столицю України місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Відповідно до статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, за результатами аукціону.

Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Тобто, такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України „Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, необхідною передумовою набуття права на оренду земельних ділянок є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, тобто, його волевиявлення.

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві відповідно до Рішення Київської міської ради від 29.09.2003 №16/890 «Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві» покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підставі запитів Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14.04.2014 №55/9274 та від 19.05.2014 №55/9659 Департаментом земельних ресурсів було проведено Перевірку дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки по Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва за результатами якої складено Акт від 01.09.2014 №143/07.

В ході перевірки було встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розміщено споруду не визначеного призначення орієнтовною площею 0,03 га, яка відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 06.05.2014 №21282748 є власністю ТОВ «Любава і К». При цьому, слід зазначити, що право власності на цю будівлю набуто на підставі Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц.

Правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва до 01.01.2013 в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровано, рішення про надання зазначеної земельної ділянки у власність чи користування відповідачу Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста, не приймала.

Київська міська Рада наголошує, що під час ухвалення оскарженого рішення по даній справі, судом першої інстанції надано оцінку Рішенню Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц, за яким визнано право власності за ТОВ "Любава і К" на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві, загальною площею 312,9 кв.м..

Київська міська Рада звертає увагу, що судом першої інстанції не було надано оцінку Рішенню Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014, за яким частково задоволено апеляційну скаргу прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, СКАСОВАНО РІШЕННЯ Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц В ЧАСТИНІ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПРО ВИЗНАННЯ ЗА ТОВ "Любава і К" ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЕЖИТЛОВУ БУДІВЛЮ по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві загальною площею 312,9 кв. м. та в частині зобов'язати ОСОБА_9 передати будівельну площадку біля нежитлової будівлі по вул. Нижній Вал. 12 у м. Києві.

За названим Рішенням Апеляційного суду м. Києва № 22-ц/796/10762/2014, зазначено «…що ТОВ "Любава і К" в обґрунтування позовних вимог про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві загальною площею 312,9 кв. м. посилалося на те, що вказана будівля знаходиться на його балансі ще з 2005 року, що підтверджується технічним паспортом та згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 21.03.2014 № 0790, згідно з яким вказане нежитлове приміщення придатне до експлуатації станом на момент складання висновку.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 ст. 60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказане нерухоме майно було здано в експлуатацію, зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства та набуте позивачем у власність у встановленому Законом порядку, суду не було надано.

Крім того, Апеляційним судом м. Києва зазначено і те, що в матеріалах справи № 22-ц/796/10762/2014 відсутні належні та допустимі докази на підтвердження передання будівельної площадки біля нежитлової будівлі по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві загальною площею 312,9 кв. м. відповідачу. Проте, Святошинським районним судом м. Києва не взято до уваги вказані положення закону та обставини справи, а тому МІСЦЕВИЙ СУД ПРИЙШОВ ДО НЕОБГРУНТОВАНОГО ВИСНОВКУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПРАВОВИХ ПІДСТАВ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ЗА ТОВ "Любава і К" ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЕЖИТЛОВУ БУДІВЛЮ ПО вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві загальною площею 312,9 кв. м., та передання ТОВ "Любава і К" будівельної площадки біля нежитлової будівлі».

Під час судового засідання від 15.12.2015 по даній справі представник позивача наголошував і на тому, що Київською міською Радою здійснюються всі можливі дії щодо скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності а/с 70 (індексний номер: 20915672, дата формування: 24.04.2014).

В обґрунтування наведеного скаржником було надано колегії суддів для огляду оригінал Листа-звернення від 22.12.2014 № 001-01-211 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві за змістом якого вбачається звернення позивача з проханням про припинення за ТОВ "Любава і К" права власності на об'єкти нерухомості загальною площею 312,9 кв.м. 12 у м. Києві. Також, позивачем було повідомлено, що за Рішенням Державного реєстратора від 25.12.2015 № 18319762 було відмовлено Київській міській Раді у скасуванні запису про право власності, з посиланням на те, що «… виконання операції скасування державної реєстрації права власності неможливе, обране право фігурує в переході прав власності». З огляду на наведене, представник позивача пояснювала, що Київська міська рада звернулась до прокуратури з проханням вжити заходів щодо припинення за ТОВ "Любава і К" права власності на об'єкти нерухомості загальною площею 312,9 кв.м. 12 у м. Києві. (Лист від 29.09.2015 № 08/230-2219).

Питання реєстрації права власності на нерухомість регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 5 п. 15 Порядку, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та/або зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації, виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 36 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав визначено, що необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи визначені цим Порядком.

Згідно з п. З7 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно є, у тому числі, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За змістом ст. 346 ЦК України право власності припиняється, у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Відтак, враховуючи вищенаведене, Київська міська Рада наголошує, що документом, який підтверджує припинення права власності на майно є Рішення Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014, яким скасовано Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц, на підставі якого проведено реєстрацію права власності за ТОВ "Любава і К", тобто, в даному випадку, підстава реєстрації права власності об'єкту нерухомого майна - відпала.

Серед іншого, у доводах апеляційного оскарження Київською міською Радою, щодо зауваження суду першої інстанції про надання не належним чином завіреної копії Рішення Апеляційного суду м. Києва № 22-ц/796/10762/2014 зауважено, що судові рішення розміщуються на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, який діє відповідно до ЗУ «Про доступ до судових рішень» (набрав чинності з 01.06.2006 року), ст.ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України., а тому суд не був позбавлений можливості перевірити наявність Рішення Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014 в Реєстрі чи самостійно здійснити запит до Апеляційного суду м. Києва.

Крім того, Київська міська Рада звертає увагу на те, що в оскарженому рішенні з незрозумілих причин здійснено аналіз законності Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельної ділянки по вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі Києва від 01.09.2014 №143/07, складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки вказаний Акт не є предметом спору у даній справі, не оскаржувався відповідачем та не скасований в судовому порядку.

Таким чином, позивач наголошує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законності користування земельною ділянкою. В свою чергу, посилання суду на ст. 120 Земельного кодексу України, як на підставу автоматичного переходу права користування земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки не зазначено у кого, на яких підставах та в яких межах спірна земельна ділянка перебувала в користуванні (оренді).

Тому, за оцінкою Київської міської Ради, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Любава і К" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001) та повернути вказану земельну ділянку Київській міській раді, привівши її у приданий для використання стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням.

ТОВ "Любава і К", заперечуючи доводи апеляційного оскарження, стверджував про їх безпідставність, та повністю підтримав висновки місцевого господарського суду за оскарженим рішенням у даній справі. При цьому, основні заперечення відповідача базуються на тому, що за Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц визнано право власності на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві, загальною площею 312,9 кв.м., та в законному порядку зареєстровано вказане право власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а тому, дії відповідача щодо проведення ним будівельних робіт з реконструкції приміщення не можуть вважатися самовільним заняттям земельної ділянки та відсутні підстави для повернення земельної ділянки.

Третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підтримуючи повністю апеляційні вимоги Київської міської Ради, стверджує про те, що рішення про надання спірної земельної ділянки у власність чи користування відповідачу Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста, не приймала. Водночас, Департамент зауважує і на тому, що предметом судового розгляду є не Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та присутність представника відповідача при здійсненні перевірки, а саме факт незаконного (без права) фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, зокрема без правовстановлюючих документів, що заборонено ст. 125, 211 Земельного кодексу України. Серед іншого, третя особа звертає увагу і на те, що за Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014 скасовано Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц в частині задоволення позовних вимог про визнання за ТОВ "Любава і К" права власності на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві загальною площею 312,9 кв.м.

Колегія суддів, за результатом апеляційного перегляду справи, приймаючи до уваги наведені доводи та заперечення сторін, не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його помилковим з огляду на таке.

За змістом ч.1 ст.124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що одержання у користування земельної ділянки відбувається виключно на підставі Рішення органу самоврядування, та в подальшому укладення чи продовження дії Договору оренди.

Тобто, наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

За матеріалами даної справи відсутнє будь-яке Рішення Київської міської Ради, за яким передано земельну ділянку орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001) в оренду ТОВ "Любава і К". Наведене не заперечувалось сторонами під час судових засідань апеляційного перегляду даної справи.

Серед іншого, колегія суддів вважає за важливе звернути увагу і на таке.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Слід взяти до уваги, що перехід права власності не нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Так, згідно ч.1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (із змінами та доповненнями) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

З огляду на зауваження скаржника та наведені норми чинного законодавства, колегією суддів було досліджено Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності а/с 70 (індексний номер: 20915672, дата формування: 24.04.2014) на який відповідач посилається, як на законну підставу реєстрації права власності на об'єкт будівлі, який знаходиться на спірній земельній ділянці по вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001).

З названого Витягу вбачається, що підставою виникнення права власності на спірну земельну ділянку за ТОВ "Любава і К" вказано: «рішення суду, серія та номер № 759/3257/14-ц, виданий 31.03.2014, видавник: Святошинський районний суд м. Києва». З графи об'єкт нерухомого майна слідує: «нежитлова будівля (літ. А), загальна площа: 312,9 кв. м, площа самочинно збудованого: 296,5 кв.м».

При апеляційному перегляді даної справи колегією суддів встановлено, що за Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014 скасовано Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц в частині задоволення позовних вимог про визнання за ТОВ "Любава і К" права власності на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві загальною площею 312,9 кв.м.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що право власності на об'єкт нерухомості ТОВу "Любава і К" не належить, оскільки ПІДСТАВА НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ, яка зазначена у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 № 759/3257/14-ц, СКАСОВАНА за Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014, яке набрало законної сили. Відтак, безпідставними є ствердження відповідача щодо права власності на вказаний об'єкт нерухомості, що знаходиться на спірній земельній ділянці.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності права власності на об'єкт нерухомості, оскільки скасовано рішення суду, яке слугувало підставою для реєстрації такого права власності, викладена у Постанові Вищого господарського суду від 17.06.2014 № 13/5025/886/12.

Згідно зі ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, які посвідчують право на земельну ділянку, вказані в ст. 126 ЗК України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Відповідно до наведених вимог закону, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи таких документів, є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Таким чином, слід зазначити, що оскільки скасовано підставу виникнення права власності, користування відповідачем спірною земельною ділянкою є самовільним її зайняттям. Відтак, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи позивача в цій частині та вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про зобов'язання ТОВ "Любава і К" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001) та повернути її власнику - Київській міській Раді.

Серед іншого, у доводах апеляційного оскарження Київська міська Рада наголошує на тому, що оскільки спірна земельна ділянка не була відведена у відповідності до чинного законодавства для будівництва об'єктів нерухомого майна, то таке майно підлягає знесенню. При цьому, скаржник посилається на ст. 376 ЦК України.

Проте, колегія суддів вважає недоречними та не може погодитись з наведеними доводами скаржника, з огляду на таке.

За поясненнями відповідача, ТОВ "Любава і К" не здійснювало будівництво нового об'єкту нерухомості на земельній ділянці орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001), а лише реконструювало об'єкт, який вже був збудований та введений в експлуатацію.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014 встановлено, що ТОВ "Любава і К" в обґрунтування позовних вимог про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю по вул. Верхній Вал, 12 у м. Києві загальною площею 312,9 кв. м. посилалося на те, що "вказана будівля знаходиться на його балансі ще з 2005 року, що підтверджується технічним паспортом та висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 21.03.2014 № 0790, згідно з яким вказане нежитлове приміщення придатне до експлуатації станом на момент складання висновку".

Відтак, оскільки право власності ТОВа "Любава і К" на об'єкт нерухомості, який побудований на спірній земельній ділянці за Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2014 № 22-ц/796/10762/2014 скасовано, взявши до уваги те, що відповідач не здійснював будівництво нового об'єкту нерухомості на земельній ділянці, а лише реконструював об'єкт, який вже був збудований та введений в експлуатацію раніше, то наразі, відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача в частині повернення вказаної земельної ділянки Київській міській раді, з приведенням її у приданий для використання стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням, оскільки ТОВ "Любава і К" не здійснювало будівництва на спірній земельній ділянці.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу позивача Київської міської Ради задовольнити частково, Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 № 910/12160/15 скасувати частково, прийняти нове судове рішення, за яким позов Київської міської Ради задовольнити частково та зобов'язати відповідача ТОВ "Любава і К" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001), в іншій частині позову про повернення вказаної земельної ділянки Київській міській раді, привівши її у приданий для використання стан, шляхом звільнення її від будівель та споруд у місячний термін з дня набрання законної сили судовим рішенням - відмовити.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Київської міської Ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 № 910/12160/15 скасувати частково.

Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:

"Позовні вимоги Київської міської Ради до відповідача ТОВ "Любава і К" задовольнити частково.

Зобов'язати відповідача ТОВ "Любава і К" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,03 га за адресою: вул. Верхній Вал, 12 у Подільському районі м. Києва (код: 85:006:001).

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з відповідача ТОВ "Любава і К" ( 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 12, ЄДРПОУ 19346921) на користь позивача Київської міської Ради ( 01601,м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141) 1 218,00 грн. судового збору за подачу позову до суду першої інстанції.

Стягнути з відповідача ТОВ "Любава і К" ( 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 12, ЄДРПОУ 19346921) на користь позивача Київської міської Ради ( 01601,м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141) 609,00 грн. судового збору за апеляційне оскарження судового рішення.

Зобов'язати Господарський міста Києва видати відповідні Накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 № 910/12160/15 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 № 910/12160/15 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/12160/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді А.І. Мартюк

М.Л. Яковлєв