Рішення

від 15.12.2015 по справі 914/3813/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015р. Справа№ 914/3813/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Іскра , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Гео-Топо-Кадастр , м. Львів

про розірвання договору та стягнення передоплати

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник (довіреність №01/44 від 22.10.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2, представник (довіреність від 04.06.2015 р.)

Публічне акціонерне товариство Іскра , м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Гео-Топо-Кадастр м. Львів про розірвання договору та стягнення передоплати.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.11.2015р. призначив розгляд справи на 23.11.2015 р. В судових засіданнях оголошувалась перерва.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався надати проектно-пошукові послуги в обумовлений строк. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 25 000 грн. 00 коп., однак, роботи у вказані в договорі строки не були виконані. На вимогу позивача сума коштів попередньої оплати у розмірі 25 000 грн. 00 коп. відповідачем не повернута. У зв'язку з цим, просив розірвати договір підряду на виконання проектно-пошукових послуг, стягнути з відповідача суму передоплати в розмірі 25 000 грн. 00 коп., а також 8 775 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 538 грн. 36 коп. 3% річних та судові витрати.

В судових засіданнях представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із пропуском позовної давності. Відповідач також зазначив, що між сторонами було укладено ще один договір підряду на виконання проектно-пошукових послуг (№165/10 від 28.12.2010 р.) на виготовлення технічної документації. Згідно акту приймання-передачі примірник технічної документації було передано замовнику (позивачу) 31.12.2010 р. Передавши технічну документацію, яка включала в себе погоджений план земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Вулецька, 14, відповідач фактично виконав свої зобов'язання по договору №194 від 27.08.2010 р., а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27 серпня 2010 р. між Відкритим акціонерним товариством Іскра , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Іскра (замовник) та Приватним підприємством Гео-Топо-Кадастр (підрядник) було укладено договір підряду на виконання проектно-пошукових послуг №194.

Відповідно до п. 1.1. договору підрядник (відповідач) бере на себе зобов'язання за рахунок замовника виконати зазначені в п. 1.2. договору послуги, а замовник (позивач) зобов'язується прийняти результат таких послуг (план земельної ділянки, виготовлений на основі відкоригованих планшетів) і сплатити підрядникові вартість виконаних послуг.

Об'єкт проектно-пошукових робіт: топографо-геодезичні роботи по оформленні планової основи земельної ділянки ВАТ Іскра за адресою м.Львів, вул. Вулецька, 14 (п. 1.2. договору).

Згідно п. 4.1. договору загальна вартість послуг визначається кошторисом розрахунку вартості послуг з топографо-геодезичних робіт по оформленні планової основи земельної ділянки ВАТ Іскра по вул. Вулецька, 14, м. Львів (що є невід'ємною частиною даного договору) і становить 15 132 грн. 01 коп. без ПДВ.

Оплата проводиться згідно кошторису в 2-ох тижневий термін на основі затвердженого двома сторонами акту здачі приймання виконаних послуг (п. 4.2. договору).

30 грудня 2010 р. відповідач надав позивачу рахунок №31 на оплату 250000грн. 00 коп. за виконання першого етапу топографо-геодезичних робіт по оформленню планової основи земельної ділянки ВАТ Іскра за адресою м.Львів, вул. Вулецька, 14.

На виконання умов вищевказаного договору та згідно рахунку №31 від 30.12.2010 р., позивач 21.01.2011 р. перерахував відповідачу кошти в сумі 25000грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 21.01.2011 р.

Згідно п. 3.1. термін виконання вказаних послуг - 1 місяць.

Пунктом 3.4. договору визначено, що загальний термін виконання проектних послуг у відповідності до п. 3.1. цього договору становить один місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору підрядник зобов'язується не пізніше 5 календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного в п. 3.4. договору, передати замовникові результати виконаних проектних послуг та скласти й підписати зі свого боку акт приймання-передачі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору, 26.01.2015 р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу за вих. №112/812юр від 26.01.2015 р., в якому повідомив відповідача про відмову від договору підряду на виконання проектно-пошукових послуг та вимагав повернути передоплату у розмірі 25 000 грн. 00 коп. Вказана вимога в частині повернення передоплати залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1. ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України, ч. 2 ст. 220 ГК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як зазначив в своїх поясненнях представник позивача, відповідач результати робіт по акту (актах) виконаних робіт (на виконання вимог п. 3.5. договору) на загальну суму 25 000 грн. 00 коп. не передав, відповідачем такого акту (актів) чи інших доказів, з яких би вбачалося виконання робіт в повному обсязі, не представлено. Сторонами також не вносилися зміни у договір щодо вартості робіт.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми перерахованих йому коштів передоплати, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

У відповідності з положеннями ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання відповідачем робіт призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості належним чином та в повному обсязі використовувати результат таких робіт.

Уклавши з відповідачем договір підряду, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги в частині розірвання договору підряду на виконання проектно-пошукових послуг №194 від 27.08.2010 р. правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що виконання ним своїх зобов'язань по договору підряду на виконання проектно-пошукових послуг №194 від 27.08.2010 р. підтверджується фактом сплати позивачем коштів у сумі 25000грн. 00 коп., не узгоджуються з умовами вищевказаного договору, оскільки підтвердженням належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №194 від 27.08.2010 р. є підписаний сторонами у відповідності до п. 3.5. договору акт приймання-передачі результатів робіт. Позивач у позовній заяві та поясненнях зазначив, що роботи по договору №194 від 27.08.2010 р. не виконувалися, і, відповідно, не могли бути передані згідно акту приймання-передачі. За час розгляду справи відповідачем такий акт не було долучено.

Безпідставним також є посилання відповідача на акт здачі-приймання виконаних послуг від 31.12.2010 р., яким, на думку відповідача, фактично підтверджується факт виконання робіт по договору №194 від 27.08.2010 р. Вказаним актом передано результати робіт виключно по договору №165/10 від 28.12.2010 р., що підтверджується відображенням однієї і тієї самої вартості робіт (4 000 грн. 00 коп.) та характеру робіт (виготовлення технічної документації) як в цьому акті, так і у договорі №165/10 від 28.12.2010 р., а також посиланням в акті від 31.12.2010 р. лише на договір №165/10 від 28.12.2010 р.

Відповідач у клопотанні, поданому через канцелярію суду, заявив про застосування наслідків пропуску позовної давності.

Відповідно до 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Умовами договору №194 від 27.08.2010 р. (п.п. 3.1., 3.4.) встановлено термін виконання послуг - 1 місяць.

Відповідно до п. 6.4. договору №194 від 27.08.2010 р. у разі невиконання однією стороною своїх обов'язків за договором інша сторона має право вимагати розірвання договору в судовому порядку у випадках, передбачених законодавством.

Як зазначалося вище, ч. 3 ст. 612 ЦК України, ч. 2 ст. 220 ГК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, ні законом, ні умовами договору №194 від 27.08.2010 р. не визначено конкретного строку, із настанням якого у позивача, внаслідок прострочення виконання боржником (відповідачем), виникло право відмовитися від виконання та вимагати розірвання договору і повернення сплачених коштів.

Позивач 26.01.2015 р. надіслав відповідачу лист-вимогу, в якому повідомив відповідача про відмову від договору №194 від 27.08.2010 р. та вимагав повернути передоплату у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана позивачем 05.11.2015 р., що в свою чергу спростовує доводи відповідача про пропуск позовної давності.

Позивачем згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 8 775 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 538 грн. 36 коп. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Згідно п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Як зазначено у п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Аналогічної практики дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 01.07.2015 р. по справі №910/14120/14.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних згідно ч.2 ст.625 ЦК України є неправомірним, а тому вимога про стягнення 8 775 грн. 00коп. інфляційних втрат та 538 грн. 36 коп. 3% річних до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 615, 625, 626, 846, 849 ЦК України, ст. 193, 220 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір підряду на виконання проектно-пошукових послуг №194 від 27.08.2010 р., укладений між Приватним підприємством Гео-Топо-Кадастр (ідентифікаційний код 34668036) та Публічним акціонерним товариством Іскра (ідентифікаційний код 00214244).

3. Стягнути з Приватного підприємства Гео-Топо-Кадастр , м. Львів, вул. Промислова, 25 (ідентифікаційний код 34668036) на користь Публічного акціонерного товариства Іскра , м. Львів, вул. Вулецька, 14 (ідентифікаційний код 00214244) 25 000 грн. 00 коп. неповернутої передоплати, 2 105 грн. 31 коп. судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 15.12.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21.12.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.