Ухвала

від 08.06.2016 по справі 914/3813/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.06.2016 р. Справа№ 914/3813/15

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши матеріали

за скаргою:Приватного підприємства «Гео-Топо-Кадастр», м. Львів; на дії:Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів; у справі:№ 914/3813/15 стягувач:Публічне акціонерне товариство «Іскра», м. Львів; боржник:Приватне підприємство «Гео-Топо-Кадастр», м. Львів;

За участю представників:

від скаржника (боржника): ОСОБА_1, представник (довіреність від 04.06.2015 р.);

від позивача (стягувача): ОСОБА_2, представник (довіреність №01/44 від 22.10.2015 р.);

від ВДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гео-Топо-Кадастр», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із скаргою на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів у справі №914/3813/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львів до Приватного підприємства «Гео-Топо-Кадастр», м. Львів про розірвання договору та стягнення передоплати.

Боржник (скаржник) в скарзі зазначив, що 29.04.2016 р. на адресу Приватного підприємства «Гео-Топо-Кадастр» надійшла постанова від 05.04.2016 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу про примусове виконання рішення суду у справі №914/3813/15. Оскільки, на думку заявника, вказана постанова була надіслана боржнику з порушенням строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», боржника було позбавлено права самостійно виконати рішення суду. З огляду на наведене, вказану постанову від 05.04.2016 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу про примусове виконання рішення суду у справі №914/3813/15 слід визнати недійсною.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.12.2015 р. у справі №914/3813/15 позов задоволено частково - розірвано договір підряду на виконання проектно-пошукових послуг №194 від 27.08.2010 р., укладений між Приватним підприємством «Гео-Топо-Кадастр» та Публічним акціонерним товариством «Іскра», стягнуто з Приватного підприємства «Гео-Топо-Кадастр» на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра» 25 000 грн. 00 коп. неповернутої передоплати, 2 105 грн. 31 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25.02.2016 р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.12.2015 р. видано наказ.

5 квітня 2016 р. державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу від 25.02.2016 р. у справі №914/3813/15 (ВП №50677122).

Вказана постанова була отримана боржником 29.04.2016 р.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 4-5, ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

На виконання наказу господарського суду, пред'явленого до виконання Публічним акціонерним товариством «Іскра», державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову від 05.04.2016 р.

Зазначеною постановою державний виконавець встановив строк для добровільного виконання рішення - до 12.04.2016 р. та попередив боржника, що у разі невиконання рішення в зазначений строк, воно буде виконане в примусовому порядку зі стягненням з останнього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вбачається із матеріалів справи, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2016 р. була надіслана (здана в поштове відділення) боржнику 27.04.2016 р. та отримана боржником 29.04.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Матеріалами справи не підтверджено, що боржник звертався до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій у зв'язку із несвоєчасним одержання копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вищенаведене, має місце неналежне виконання державним виконавцем встановленого законом обов'язку щодо своєчасного надсилання документів виконавчого провадження, що в свою чергу може бути підставою для визнання дій органу Державної виконавчої служби незаконними. Проте, вказана обставина не впливає на дійсність постанови про відкриття виконавчого провадження. Скаржником інших доводів, які б обґрунтовували недійсність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, не наведено.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені скаржником доводи щодо визнання постанови державного виконавця про відкриття викоанвчого провадждення є безпідставними, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 25, 31, 35, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Приватного підприємства «Гео-Топо-Кадастр», м.Львів на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів у справі №914/3813/15 відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.