Постанова

від 09.12.2015 по справі 810/3711/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року 810/3711/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна (далі - позивач або ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач або Ірпінська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2015 №0000642204 та №0000632204.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо поставки товарів між ним та контрагентами мали реальний характер, товар поставлено, прийнято й оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та контрагентами у періоді, що перевірявся, а відтак, вважає твердження податкового органу про заниження ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток необґрунтованими.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобов'язань. Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією контрагенти позивача не мають відповідних адміністративно-господарських засобів для виконання укладених договорів та не знаходяться за податковою адресою. Наголошував на тому, що документами, наданими до перевірки, не підтверджується факт транспортування, отримання і подальшого використання придбаних у контрагентів товарів.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 27.10.2015, не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна зареєстроване Ірпінською районною державною адміністрацією 29.06.2000, як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №473849 (т.1, а.с. 106).

Як платник податків позивач узятий на облік з 17.07.2000 за №23907 та станом на дату проведення перевірки перебував на обліку в Ірпінській ОДПІ.

Видами діяльності ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна є виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування.

У період з 18.03.2015 по 24.03.2015 посадовою особою Ірпінської ОДПІ на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1.11 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України та на виконання постанови слідчого ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 16.01.2015 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Зелений дім-Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ ПП Металексім за період з 01.09.2013 по 30.11.2014.

Результати перевірки оформлені актом від 31.03.2015 №430/22-4/30970010 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 37-105).

Перевіркою встановлено факт порушення ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1239784,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 566291,00 грн. та за 2014 рік на суму 673493,00 грн. та пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1233922,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ТОВ Зелений дім-Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ , ПП Металексім та суми витрат підприємства.

В підтвердження такого висновку відповідач зазначив, що від слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві надійшла постанова від 16.01.2015, відповідно до якої у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №32013110000000275, за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідування встановлено, що ТОВ Зелений дім-Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ ПП Металексім використовувались фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з метою проведення фінансово-господарських операцій, що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Допитані в рамках досудового розслідування службові особи ТОВ Зелений дім -Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ , ПП Металексім показали, що зареєстрували (перереєстрували) зазначені підприємства без наміру зайняття фінансово-господарською діяльністю.

При цьому встановлено, що службові особи ТОВ УІФ ОСОБА_1 Україна , в період з 01.01.2010 по 31.12.2014, шляхом проведення фінансово-господарських взаємовідносин, що не направлені на реальне постачання товарів, сформували незаконний податковий кредит.

Крім того, до Ірпінської ОДПІ надійшов акт ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2014 №1222/26-55-22-01/38704239 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БФ Альянс з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 .

Зазначеною перевіркою встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Відповідно до поданих ТОВ БФ Альянс до ДПІ у Печерському районі декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

Також, Ірпінською ОДПІ отримані акти ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.04.2014 №1133/26-59-22-01/25401154 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Металексім з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини з 01.02.2014 по 31.03.2014 та від 27.02.2015 №272/22-13/25401154 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Металексім за квітень-листопад 2013 року та січень 2014 року .

Наведеними актами підтверджується, що з метою вручення запиту ПП Металексім щодо надання інформації та її документального підтвердження було здійснено вихід на податкову адресу ПП Металексім : м. Київ, вул. Ісаакяна, буд. 17. Разом з тим, підприємство за вказаною адресою відсутнє, у зв'язку з чим до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність ПП Металексім за місцезнаходженням.

Викладені у зазначених актах та постанові слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві обставини були розцінені відповідачем як доказ укладення позивачем правочинів з ТОВ Зелений дім-Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ , ПП Металексім без мети настання відповідних їм правових наслідків та як свідчення участі позивача у штучній схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Ірпінською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.04.2015 №0000642204, яким позивачу збільшеного грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1850883,00 грн. (т.1, а.с. 34) та №0000632204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1549730,00 грн. (т.1, а.с. 35).

Не погоджуючись із даними рішеннями відповідача позивач звернувся із позовом до суду.

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, суд витребував у позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ Зелений дім-Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ , ПП Металексім щодо поставки товару (договори, видаткові, податкові накладні, докази транспортування, приймання, складського зберігання та обліку придбаного товару а також докази його використання у власній господарській діяльності або реалізації його третім особам, докази оплати товару тощо), а у відповідача всі документи, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, з наданих позивачем суду документів судом встановлено, що між ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна , як покупцем та ТОВ Зелений Дім - Україна , як продавцем, був укладений усний договір купівлі-продажу товарів (обладнання до промислового холодильного та вентиляційного устаткування), на підставі якого ТОВ Зелений Дім - Україна у період з вересня по листопад 2014 року виставлені рахунки на оплату на загальну суму 1110780,00 грн., у тому числі ПДВ 185130,00 грн.

На підтвердження факту отримання від ТОВ Зелений Дім - Україна товарів, обумовлених усними домовленостями, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані:

- видаткові накладні: №15 від 15.09.2014, №23 від 23.09.2014, №30 від 30.09.2014, №30/1 від 30.09.2014, №10 від 10.10.2014, №16 від 16.10.2014, №23/1 від 23.10.2014, №4 від 04.11.2014, №11 від 11.11.2014, №24 від 24.11.2014, №23 від 27.11.2014, №28 від 28.11.2014 (т.1, а.с. 140, 143, 149, 152, 154, 157, 160, 162, 165, 168, 171, 177);

- податкові накладні на загальну суму 1110780,00 грн., у тому числі ПДВ 185130,00 грн.: №30 від 28.11.2014, №21 від 23.10.2014, №23 від 24.10.2014, №2 від 03.11.2014, №27 від 27.11.2014, №18 від 24.11.2014, №9 від 11.11.2014, №3 від 04.11.2014, №19 від 23.10.2014, №14 від 16.10.2014, №8 від 10.10.2014, №15 від 30.09.2014, №13 від 30.09.2014, №9 від 23.09.2014, №6 від 15.09.2014.

На підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані платіжні доручення на загальну суму 897480,00 грн. (т.1, а.с. 177-197).

Суми ПДВ у загальному розмірі 185130,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ Зелений Дім - Україна , були включені позивачем до складу податкового кредиту за вересень, жовтень та листопад 2014 року, а суми перераховані контрагенту в якості оплати товару, віднесені позивачем до складу витрат 2014 року.

У березні-квітні 2014 року між ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна , як покупцем та ТОВ БФ Альянс , як продавцем, був укладений усний договір купівлі-продажу товарів (обладнання до промислового холодильного та вентиляційного устаткування), на підставі якого ТОВ БФ Альянс у період з березня по квітень 2014 року виставлені рахунки на оплату на загальну суму 545880,00 грн., у тому числі ПДВ 90980,00 грн.

На підтвердження факту отримання від ТОВ БФ Альянс товарів, обумовлених усними домовленостями, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні: №8 від 08.04.2014, №1 від 01.04.2014, №3 від 03.04.2014, №24 від 24.03.2014 (т.1, а.с. 199, 202, 205, 208); податкові накладні на загальну суму 545880,00 грн., у тому числі ПДВ 90980,00 грн.: №14 від 08.04.2014, №1 від 01.04.2014, №5 від 03.04.2014, №30 від 24.03.2014 (т.1, а.с. 201, 204, 207, 210).

В підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані платіжні доручення на загальну суму 157200,00 грн. (т.1, а.с 211-212).

Суми ПДВ у загальному розмірі 90980,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ БФ Альянс , були включені позивачем до складу податкового кредиту за березень та квітень 2014 року, а суми перераховані контрагенту в якості оплати товару, віднесені позивачем до складу витрат 2014 року.

У червні-серпні 2014 року між ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна , як покупцем та ТОВ Аваст Груп , як продавцем, був укладений усний договір купівлі-продажу товарів (обладнання до промислового холодильного та вентиляційного устаткування), на підставі якого ТОВ Аваст Груп у період з червня по серпень 2014 року виставлені рахунки на оплату на загальну суму 905685,10 грн., у тому числі ПДВ 150947,52 грн.

На підтвердження факту отримання від ТОВ Аваст Груп товарів, обумовлених усними домовленостями, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні: №3 від 03.09.2014, №82978 від 28.08.2014, №18 від 18.08.2014, №5 від 05.08.2014, №1 від 01.08.2014, №21 від 21.07.2014, №11 від 11.07.2014, №1 від 01.07.2014, №19 від 19.06.2014, №12 від 12.06.2014, №11 від 11.06.2014, №2 від 02.06.2014 (т.1, а.с. 214, 217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 241, 244, 247); податкові накладні на загальну суму 905685,10 грн., у тому числі ПДВ 150947,52 грн.: №3 від 03.09.2014, №24 від 28.08.2014, №12 від 18.08.2014, №4 від 05.08.2014, №1 від 01.08.2014, №8 від 21.07.2014, №3 від 11.07.2014, №1 від 01.07.2014, №8 від 19.06.2014, №6 від 12.06.2014, №4 від 11.06.2014, №2 від 02.06.2014 (т.1, а.с. 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 240, 243, 246; т.2, а.с. 1).

В підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані платіжні доручення на загальну суму 905685,00 грн. (т.2, а.с 2-23).

Суми ПДВ у загальному розмірі 150947,52 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ Аваст Груп , були включені позивачем до складу податкового кредиту за червень, липень, серпень 2014 року, а суми перераховані контрагенту в якості оплати товару, віднесені позивачем до складу витрат 2014 року.

У травні 2014 року між ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна , як покупцем та ТОВ Браво СТ , як продавцем, був укладений усний договір купівлі-продажу товарів (обладнання до промислового холодильного та вентиляційного устаткування), на підставі якого ТОВ Браво СТ у травні 2014 року виставлені рахунки на оплату на загальну суму 445229,60 грн., у тому числі ПДВ 74204,93 грн.

На підтвердження факту отримання від ТОВ Браво СТ товарів, обумовлених усними домовленостями, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні: №30 від 30.05.2014, №19 від 19.05.2014, №5 від 05.05.2014 (т.2, а.с. 25, 28, 31); податкові накладні на загальну суму 445229,60 грн., у тому числі ПДВ 74204,93 грн.: №23 від 30.05.2014, №12 від 19.05.2014, №1 від 05.05.2014 (т.2, а.с. 27, 30, 33).

В підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані платіжні доручення на загальну суму 445229,60 грн. (т.2, а.с 34-40).

Суми ПДВ у загальному розмірі 74204,93 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ Браво СТ , були включені позивачем до складу податкового кредиту за травень 2014 року, а суми перераховані контрагенту в якості оплати товару, віднесені позивачем до складу витрат 2014 року.

У вересні-грудні 2013 року та у січні-березні 2014 року між ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна , як покупцем та ПП Металексім , як продавцем, були укладені усні договори купівлі-продажу товарів (обладнання до промислового холодильного та вентиляційного устаткування), на підставі яких ПП Металексім у період з вересня по грудень 2013 року та з січня по березень 2014 року були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 5058954,80 грн., у тому числі ПДВ 843159,13 грн.

На підтвердження факту отримання від ПП Металексім товарів, обумовлених усними домовленостями, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні: №21/2від 21.03.2014, №21/1від 21.03.2014, №21 від 21.03.2014, №17 від 17.03.2014, №4 від 04.03.2014, №21 від 21.02.2014, №10 від 10.02.2014, №10 від 10.02.2014, №3 від 03.02.2014, №31 від 31.01.2014, №20 від 20.01.2014, №9 від 09.01.2014, №23 від 23.12.2013, №23 від 23.12.2013, №12 від 12.12.2013, №2 від 02.12.2013, №26 від 26.11.2013, №15/1 від 15.11.2013, №15 від 15.11.2013, №7 від 07.11.2013, №1 від 01.11.2013, №25 від 25.10.2013, №18 від 18.10.2013, №17 від 17.10.2013, №16 від 16.10.2013, №15/1 від 15.10.2013, №15 від 15.10.2013, №14 від 14.10.2013, №11 від 11.10.2013, №9 від 09.10.2013, №9/1 від 09.10.2013, №1/1 від 01.10.2013, №1 від 01.10.2013, №30 від 30.09.2013, №26 від 26.09.2013, №26 від 26.09.2013, №25/1 від 25.09.2013, №25/1 від 25.09.2013, №24 від 24.09.2013, №2 від 02.09.2013; податкові накладні на загальну суму 5058954,80 грн., у тому числі ПДВ 843159,13 грн.: №14 від 21.03.2014, №13 від 21.03.2014, №12 від 21.03.2014, №9 від 17.03.2014, №4 від 04.03.2014, №13 від 21.02.2014, №8 від 10.02.2014, №26 від 29.11.2013, №2 від 03.02.2014, №13 від 31.01.2014, №5 від 20.01.2014, №2 від 09.01.2014, №11 від 23.12.2013, №6 від 12.12.2013, №2 від 02.12.2013, №24 від 26.11.2013, № 19 від 15.11.2013, №16 від 15.11.2013, №9 від 07.11.2013, №1 від 01.11.2013, №31 від 25.10.2013, №27 від 18.10.2013, №25 від 17.10.2013, №23 від 16.10.2013, №20 від 15.10.2013, №18 від 15.10.2013, №17 від 14.10.2013, №15 від 11.10.2013, №11 від 09.10.2013, №12 від 09.10.2013, №3 від 01.10.2013, №2 від 01.10.2013, №22 від 30.09.2013, №14 від 25.09.2013, №17 від 26.09.2013, №19 від 26.09.2013, №16 від 25.09.2013, №12 від 24.09.2013, №2 від 02.09.2013.

На підтвердження оплати придбаного товару, позивачем надані платіжні доручення на загальну суму 5562234,80 грн. (т.2, а.с 158-220).

Суми ПДВ у загальному розмірі 843159,13 грн. за податковими накладними, виданими ПП Металексім , були включені позивачем до складу податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2013 року та січень, лютий березень 2014 року, а суми перераховані контрагенту в якості оплати товару, віднесені позивачем до складу витрат у 2013 та 2014 роках.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзац другий).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 у справі № К/9991/75682/12.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання платником податків придбаної у контрагентів продукції. При цьому, суд має виходити з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту або формування витрат, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Також, суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV. Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , пункт 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 вказаної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, чинного у період з 01.11.2011 по 01.03.2014, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Аналогічні вимоги до складання податкової накладної встановлені пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.

Суд зазначає, що вимоги, які пред'являються до оформлення первинних документів, мають імперативний характер. Законом встановлено ті реквізити, які мають бути обов'язково вказані при складенні первинного облікового документа та які дозволяють ідентифікувати господарську операцію. Первинні документи повинні не лише містити повну інформацію про виконану господарську операцію, але й виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Як вбачається наявних матеріалів справи, податкові накладні, видані ТОВ Зелений Дім-Україна , підписані директором ОСОБА_6

Одночасно з цим, судом встановлено, що від імені ОСОБА_6 підписані також первинні облікові документи, видані ТОВ Аваст Груп . Наведені висновки відповідають, зокрема, даним, що містяться в інформаційних базах податкового органу. Так, з наданих відповідачем роздруківок карток платника податків щодо ТОВ Зелений Дім-Україна , ТОВ Аваст Груп вбачається, що керівником зазначених підприємств є ОСОБА_6, ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

Отже, керівником ТОВ Зелений Дім-Україна , ТОВ Аваст Груп є одна і та ж особа.

З цього приводу варто зазначити, що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №32013110000000275 за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України.

В рамках зазначеного кримінального провадження старшим слідчим СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві було допитано ОСОБА_6, директора ТОВ Зелений Дім-Україна , ТОВ Аваст Груп , про що складено протокол допиту свідка від 24 грудня 2014 року (т.3, а.с. 139-143).

У ході допиту ОСОБА_6 показала, що зареєструвала ТОВ Зелений Дім-Україна , ТОВ Аваст Груп за грошову винагороду у розмірі 3000,00 грн., та будь-якої фінансово-господарської діяльності від імені зазначених товариств не здійснювала, будь-яких документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема, податкових накладних, не підписувала.

Також, дослідивши первинні документи, складені за результатами фінансово-господарських операцій позивача, судом встановлено, що податкові та видаткові накладні, видані ТОВ Браво СТ підписані ОСОБА_2, який одночасно є директором ТОВ БФ Альянс . При цьому, документи, видані ТОВ БФ Альянс та копії яких містяться у матеріалах справи підписані ОСОБА_7

Водночас, у рамках того ж кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32013110000000275, за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_2 було допитано у якості свідка, що підтверджується протоколом допиту від 24.12.2014 (т.3, а.с. 120-128).

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що останній свідомо ніколи не був директором ТОВ Браво СТ , будь-яких договорів не заключав та документів первинного бухгалтерського обліку не підписував. Щодо відношення до ТОВ БФ Альянс ОСОБА_2 вказав, що зазначене підприємство було зареєстроване за грошову винагороду його дружиною - ОСОБА_8, а у подальшому перереєстровано на ОСОБА_7, який також не здійснював фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ БФ Альянс .

Щодо взаємовідносин позивача з ПП Металексім , то відповідно до пояснень свідка ОСОБА_3 від 29.12.2014, допитаного в межах кримінального провадження №32013110000000275, останній зазначив, що здійснив перереєстрацію ПП Металексім на своє ім'я, після чого призначив на посаду директора зазначеного підприємства свою дружину - ОСОБА_9. Проте, фактично, фінансово-господарської діяльності ПП Металексім не здійснювало, податкова звітність не подавалась.

У свою чергу, ОСОБА_9 у ході допиту, за результатами якого складений протокол від 24.12.2014 (т.3, а.с. 135-138), показала, що приблизно в 2013 році будучи зі своїм чоловіком ОСОБА_10 на острові Жуков познайомилась з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які, запропонували їй заробіток, а саме, відвідувати банківські установи та з карткових рахунків знімати грошові кошти, які на них будуть надходити. Про походження та призначення зазначених коштів ОСОБА_9 нічого відомо не було.

Враховуючи ту обставину, що посадовими особами контрагентів позивача спростовується факт підписання первинних бухгалтерських документів за спірними господарськими операціями, матеріали справи не містять доказів на підтвердження схвалення укладених третіми особами правочинів від імені ТОВ Зелений Дім-Україна , ТОВ Аваст Груп , ТОВ БФ Альянс , ПП Металексім та ТОВ Браво СТ , суд дійшо висновку, що надані позивачем документи на підтвердження господарських правовідносин з ТОВ Зелений Дім-Україна , ТОВ Аваст Груп , ТОВ БФ Альянс , ПП Металексім та ТОВ Браво СТ , не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають імперативним вимогам щодо їх складання і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум витрат і податкового кредиту з ПДВ.

В контексті викладених обставин, суд також приймає до уваги обставини, що встановлені актом ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2014 №1222/26-55-22-01/38704239 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БФ Альянс з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 (т.3, а.с. 108-111).

Зокрема, з аналізу поданих ТОВ БФ Альянс до ДПІ у Печерському районі декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

Суд також бере до уваги зауваження відповідача щодо відсутності ТОВ Зелений Дім-Україна за податковою адресою, що підтверджується відомостями з інформаційної бази податкового органу (т.3, а.с. 112), а також відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, перевіряючи доводи відповідача, викладені в акті перевірки та у письмових запереченнях на позов, про неможливість виконання контрагентами позивача поставок товару з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, судом були досліджені форми №1-ДФ, з яких встановлено, що у ТОВ Браво СТ у першому кварталі 2014 року працювало дві особи, у другому кварталі 2014 року - одна особа, на ТОВ Зелений Дім-Україна у першому кварталі 2014 року працювала одна особа (т.3, а.с. 117-119).

Також, як вбачається з акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.04.2014 №1133/26-59-22-01/25401154 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Металексім з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини з 01.02.2014 по 31.03.2014 , в ході проведення аналізу даних згідно підсистеми АС Податковий блок АС Перегляд результатів співставлення Архів електронної звітності не встановлено факт передачі товарів (послуг) ПП Металексім за період квітень - листопад 2013 р., січень 2014 р. контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару , довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Слід зазначити, що про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Тобто, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень як платника, так і контрагента, які б свідчили про наявність товарного характеру операцій, унеможливлюють висновок щодо реальності придбанням товарів (робіт, послуг), фактичного та обґрунтованого понесення позивачем витрат з їх придбання, наявності правових та фактичних підстав для віднесення сум до складу податкового кредиту.

Суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження особи, яка діяла від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені ТОВ Зелений дім - Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ , ПП Металексім .

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, та в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі № К/9991/26540/11.

При розгляді даної справи судом враховано також правову позицію Верховного суду України, яка викладена у постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ СІБ до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а саме, не належним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. У постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11 Верховний суд України вказав, що складені і підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема і у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 № 21-887а15.

Згідно з частиною першою статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Окрім того, частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Даючи оцінку вище зазначеним поясненням керівників товариств-контрагентів позивача, суд вважає, що відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України такий доказ є належним, оскільки стосується як обставин щодо реальності виконання спірних договорів, так і юридичної сили первинних документів.

Аргументи позивача з приводу того, що право платника податку на податковий кредит не залежить від виконання податкового обов'язку іншими платниками -постачальниками товарів, відповідає правовому регулюванню, встановленому податковим законодавством.

Однак, у разі встановлення в судовому процесі тієї обставин, що платник діяв без належної обачності стосовно вибору свого контрагента при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, підстави для формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними таким контрагентом, відсутні.

З огляду на тривалість взаємовідносин позивача та його контрагентів, їх обсяг та враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що керівні посади на підприємствах-постачальниках займали одні і ті ж особи, які заперечують свою причетність до господарської діяльності останніх, суд вважає, що позивач був обізнаний (або мав би бути обізнаний за належного рівня обачності) про протиправний характер діяльності його контрагентів.

При дослідженні факту виконання господарських зобов'язань за усними договорами купівлі-продажу, суд враховує і ту обставину, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту транспортування, отримання, оприбуткування, зберігання придбаного товару.

Так, матеріали справи не містять довіреностей, журналів видачі довіреностей чи журналів, що свідчать про пропуск або перебування на території підприємства позивача транспортних засобів ТОВ Зелений дім -Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ , ПП Металексім чи їх посадових осіб, що підписували видаткові накладні.

Наявність у директора ТОВ Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна права діяти від імені товариства без довіреності не звільняє учасників господарської операції від обов'язку належного ведення бухгалтерського обліку та складання документів, що підтверджують фактичне виконання зобов'язань, зокрема, засвідчують факт і підстави отримання товарів.

Існування наведених доказів є об'єктивно необхідним виходячи зі змісту та специфіки господарських операцій з купівлі-продажу товарів.

Що стосується наданих позивачем первинних документів щодо подальшої реалізації товарів іншим підприємствам, суд зазначає, що сама по собі наявність вказаних документів не є підставою для висновку, що реалізовані товари були поставлені позивачу саме ТОВ Зелений дім - Україна , ТОВ БФ Альянс , ТОВ Аваст Груп , ТОВ Браво СТ , ПП Металексім , у ході операцій за якими позивачем власне і сформовано спірні суми податкових вигод.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є законними і підстави для їх скасування відсутні.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір , у редакції, яка діяла до 01.09.2015, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір» ).

Із матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 3400613,00 грн. Таким чином, повна сума судового збору, розрахована відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , становить 4872,00 грн.

Оскільки відповідно до квитанції від 20.08.2015 № 0.0.424786936.1 позивачем сплачено частину судового збору (10 відсотків) у розмірі 487,20 грн. суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Україно-Ізраїльська фірма ОСОБА_1 Україна (ідентифікаційний код 30970010) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 09.12.2015