Ухвала

від 23.12.2015 по справі 826/10037/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10037/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЬ УКРАЇНА до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЬ УКРАЇНА звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2014 року №0002232206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЬ УКРАЇНА (ЄДРПОУ 35249923) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП ПРОМ-ТЕХ-СНАБ (ЄДРПОУ 38007002), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, результати якої оформлено Актом №6161/26-58-22-06-15/35249923 від 02.12.2014, яким встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44 , п. 198.1 , п. 198.3 , п. 198.6 ст.198 ПК України, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 220 175 грн.

В результаті виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року №0002232206, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 275 219,00 грн., (в т.ч. сума грошового зобов'язання за основним платежем 220 175,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 55 044,00 грн.).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю КРЕМЕНЬ УКРАЇНА вимог податкового законодавства контролюючий орган зробив з огляду на нереальність вчинення фінансово-господарських операцій з його контрагентом ПП ПРОМ-ТЕХ-СНАБ . Такі висновки податкового органу мотивовані тим, що в ході перевірки документально не підтверджено фактичне виконання ПП ПРОМ-ТЕХ-СНАБ робіт, передбачених договором підряду від 24.01.2014 № 24/01-14.

Як видно з матеріалів справи, 22.04.2011 між Компанією KALPATARU POWER TRANSMISSION LTD , Індія (Генеральний підрядник) та Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (Замовник) був укладений Контракт № 79/01-11 (Основний контракт) на проектування, будівництво, монтаж, наладку та введення в експлуатацію ПЛ 750 кВ Рівненської АЕС - ПС Київська (Проект).

Генеральний підрядник в особі Представництва компанії КАЛПАТАРУ ПАУЕР ТРАНСМІШН ЛТД в Україні, яке діє від імені компанії КАЛПАТАРУ ПАУЕР ТРАНСМІШН ЛТД , і зареєстроване згідно законодавства України з метою надання послуг та підготовки відповідних платіжних та податкових документів, та знаходиться за адресою: вул.Струтинського, 6, офіс 604, м. Київ (Генеральний підрядник) передало Головному підряднику у підряд роботи на умовах визначених Договором підряду № KPTU/UKR/SC/01 від 26.11.2012.

27.11.2012 року між ТОВ КАЛПАТАРУ ПАУЕР ТРАНСМІШН УКРАЇНА (Головний підрядник) та ТОВ КРЕМЕНЬ УКРАЇНА (Субпідрядник) був укладений Договір №KPTU/UKR/SC/07, за умовами якого є встановлення пальових фундаментів, які включають мобілізацію всіх ресурсів, таких як робоча сила, матеріали, механізми, обладнання тощо, що необхідні для виконання робіт, і мають бути організовані за власний кошт субпідрядної організації для виконання роботи відповідно до технічної специфікації Замовника (ДП НЕК Укренерго ) та затвердженої робочої документації, що має відношення до цього договору.

24.01.2014 року між ТОВ КРЕМЕНЬ УКРАЇНА (Замовник) та Приватним підприємством ПРОМ-ТЕХ-СНАБ (Підрядник) був укладений Договір підряду №24/01-14, за умовами якого Підрядник зобов'язується своїми та залученими силами і засобами якісно виконати Роботи, а Замовник зобов'язується надати Об'єкт для виконання Підрядником робіт, по завершенню робіт прийняти й оплатити вартість виконаних робіт (п.2.1 ст.2 Договору № 24/01-14).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . Як зазначено у пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ПП ПРОМ-ТЕХ-СНАБ надано: договір підряду від 24.01.2014 № 24/01-14; акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2014 року від 31.07.2014 б/н на суму виконаних робіт в розмірі - 1 321 052,63 грн.(в т.ч. ПДВ - 220 175,44 грн.); податкову накладну від 31.07.2014 №815; договір №KPTU/UKR/SC/07 від 27.11.2012 року, акт приймання виконаних робіт №5 від 18.06.2014 року, довідку про вартість виконаних робіт; банківські виписки з рахунку; платіжні доручення, які містять обов'язкові реквізити згідно вимог законодавства, а відтак господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з урахуванням самого змісту господарських операцій та видів діяльності позивача та його контрагента.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ КРЕМЕНЬ УКРАЇНА та ПП ПРОМ-ТЕХ-СНАБ були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали статус платників податку на додану вартість, що з урахуванням ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" також підтверджує реальність укладених правочинів.

Відтак, з огляду на те, що податковим органом не доведено належними доказами нереальність господарських операцій позивача з контрагентом, і як встановлено під час дослідження матеріалів справи, кошти сплачені позивачем є пов'язаними з основною діяльністю, та витрати підтверджуються документально, суд апеляційної інстанції вважає вимоги апелянта неправомірними.

Крім того, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкової звітності позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними , серед іншого вказано, що при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Стосовно доводів податкового органу відносно недобросовісності контрагента позивача, то колегія суддів звертає увагу на те, що згідно КАС України , суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. В контексті наведеного рішенням Європейського суду з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії від 22.01.2009 року зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Слід брати до уваги те, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень не знайшли свого підтвердження, а податкове повідомлення-рішення від 18.12.2014 року №0002232206 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 23.10.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Крім того, приписами положень пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір встановлено розміри ставок судового збору за подання апеляційної скарги до адміністративного суду, в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відтак, з огляду на те, що апелянтом при поданні апеляційної скарги не було надано документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, то судовий збір підлягає стягненню з останнього в розмірі 5359,2 грн. (4872*110%), з огляду на те, що розмір судового збору при поданні даної позовної заяви становив 4872 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 5359,2 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.