Ухвала

від 03.06.2016 по справі 826/10037/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 червня 2016 року м. Київ К/800/14874/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пилипчук Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015

у справі № 826/10037/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремень Україна»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано 31.05.2016 (згідно з відтиском поштового штемпелю на конверті), тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому подано заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

Відповідач в обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження посилається на такі обставини.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у січні 2016 року вперше подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 (К/800/1579/16).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 18.01.2016 відмовлено Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги. Цією ж ухвалою касаційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з невиконанням вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору) та надано строк для усунення вказаних недоліків до 19.02.2016.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14.03.2016 Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві продовжено процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги до 08.04.2016.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України судді від 18.04.2016 касаційну скаргу повернуто Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Податковий орган вважає, що звільнення від сплати судового збору або розстрочення/відстрочення від такої сплати при поданні позову, апеляційної та касаційної скарг є способом забезпечення права осіб на звернення до суду при відсутності достатніх майнових можливостей для сплати судового збору. Відповідач вказує, що скрутний майновий стан або недостатнє фінансування особи, яка звертається до суду з позовом, апеляційною та касаційною скаргою, є безумовною підставою для задоволення судом відповідного клопотання такої особи.

На думку податкового органу, суддя дійшов необґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача щодо звільнення від сплати судового збору та передчасно повернув касаційну скаргу, що призвело до звернення з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України вдруге з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше. При цьому звертався до суду з клопотаннями про звільнення від сплати судового збору та продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги. При поданні касаційної скарги вдруге податковий орган знову не сплатив судового збору та заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження та зловживання процесуальним правом на звільнення від сплати судового збору шляхом подачі численних клопотань, обґрунтованих ідентичними підставами, що призводить до затягування адміністративного процесу.

Податковий орган не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Суб'єкт владних повноважень не входить до переліку суб'єктів, передбаченого в статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), звільнених від сплати судового збору.

До касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Суддя-доповідач не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити повністю або частково від сплати судових витрат.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2015 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIII).

У відповідності до абз. 2 п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4872 грн.).

У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума за податковим повідомленням-рішенням від 18.12.2014 № 0002232206 становить 275219 грн. При цьому максимальна ставка за подання позову складає 4872 грн.

Таким чином, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 4872 грн. х 120% = 5846,4 грн.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, протягом якого відповідач має надати/надіслати:

- заяву про поновлення строку касаційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку;

- документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Керуючись ст. ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без руху.

Встановити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків: протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Пилипчук