Рішення

від 09.12.2015 по справі 922/2932/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №922/2932/15

За позовом Дочірнього підприємства ЦМПТ-Авіа

до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі відділення № 121 ПАТ Банк Фінанси та Кредит

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Андреїшина І.О.

Представники сторін :

від позивача: Демур І.Б.

від відповідача: Мухін А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство ЦМПТ-Авіа звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі відділення № 121 ПАТ Банк Фінанси та Кредит , в якій просив закрити поточний рахунок у національній валюті ДП ЦМПТ-Авіа , відкритий у ПАТ Банк Фінанси та Кредит та перерахувати залишок коштів на рахунку відповідача в сумі 1 946 408,28 грн. на поточний рахунок позивача, відкритий ним у Публічному акціонерному товаристві Креді Агріколь Банк , код банку 300614, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 44597 на розрахунково-касове обслуговування від 25.09.2013 р., який укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2015 р. (суддя Ю.В. Светлічний) за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 922/2932/15, розгляд справи призначено в судовому засіданні 17.06.2015 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.) від 24.06.2015 р. у справі № 922/2932/15 позов задоволено: зобов'язано Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит в особі відділення № 121 Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит закрити поточний рахунок у національній валюті Дочірнього підприємства ЦМПТ-Авіа № 26006018021401, відкритий у Публічному акціонерному товаристві Банк Фінанси та Кредит в особі відділення № 121 Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит та перерахувати залишок коштів на вказаному рахунку в сумі 1 946 288,28 грн. на поточний рахунок Дочірнього підприємства ЦМПТ-Авіа № 26008500129287, відкритий позивачем у Публічному акціонерному товаристві Креді Агріколь Банк , код банку 300614.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. у справі № 922/2932/15 апеляційну скаргу ПАТ Банк Фінанси та кредит задоволено частково: рішення господарського суду Харківської області від 24.06.2015 р. у справі № 922/2932/15 скасовано; матеріали справи повернуто господарському суду Харківської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2015 р. (суддя Светлічний Ю.В.), керуючись ст. 15, 17 ГПК України, ухвалив передати матеріали справи № 922/2932/15 за позовом підприємства ЦМПТ-Авіа до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі відділення № 121 ПАТ Банк Фінанси та Кредит про зобов'язання вчинити дії за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Супровідним листом (вих. № 922/2932/15/000616 від 17.09.2015 р.) Господарський суд Харківської області направив справу № 922/2932/15 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

В результаті повторного автоматичного розподілу справи № 922/2932/15 автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва від 22.09.2015 р., дану справу передано на розгляд судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2015 р. (суддя Андреїшина І.О.), керуючись ст. 86 ГПК України, прийнято справу № 922/2932/15 до провадження; призначено розгляд справи № 922/2932/15 на 28.10.2015 р.; зобов'язано сторін надати суду певні пояснення та документи.

Через відділ діловодства 28.10.2015 р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.10.2015 р. представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, яке залучено до матеріалів справи. Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що дані документи відсутні в матеріалах справи у зв'язку з чим оголосив перерву в судовому засіданні до 25.11.2015 р. о 12:30 год. для дослідження доказів.

У судовому засіданні 25.11.2015 представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви, яке залучено до матеріалів справи. Згідно з даним уточненням позивач просить суд: розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 44597, укладений між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та Дочірнім підприємством ЦМПТ-Авіа 25.09.2013 року; зобов'язати ПАТ Банк Фінанси та Кредит закрити поточний рахунок у національній валюті ДП ЦМПТ-Авіа , відкритий у ПАТ Банк Фінанси та Кредит та перерахувати залишок коштів на рахунку відповідача в сумі 1 946 408,28 грн. на поточний рахунок позивача, відкритий ним у Публічному акціонерному товаристві Креді Агріколь Банк , код банку 300614, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 44597 на розрахунково-касове обслуговування від 25.09.2013 р., який укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.

Також представник позивача подав суду клопотання продовження строку розгляду спору для надання йому можливості представити додаткові докази у справі.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору в даній справі № 922/2932/15 спливає 25.11.2015 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.11.2015 р., керуючись ст. ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва продовжити строк розгляду спору в справі № 922/2932/15 на п'ятнадцять днів до 10.12.2015 р.

У судовому засіданні 25.11.2015 р. суд оголосив перерву до 09.12.2015 р. об 11:05 год. для витребування у позивача банківської виписки про рух коштів.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2015 р. надав суду для огляду банківські виписки; надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.12.2015 р. заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.12.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (надалі - банк) та Дочірнім підприємством ЦМПТ-Авіа (надалі - клієнт) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р. (надалі - договір), відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточні рахунки: № 26006144597980 в національній валюті (гривні) та в іноземній валютах: в доларах США № 26002244597840, в євро № 26001344597978 (надалі - рахунки), та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків (надалі - тарифи) в порядку і на умовах, визначених договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором банківського рахунку.

У відповідності до п. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Листом (вих. № 10015/1205/190 від 23.06.2014 р.) ПАТ Банк Фінанси та Кредит повідомив клієнта про відкриття замість вищевказаних рахунків поточного рахунка - № 26006018021401.

Відповідно до п. 2.1. договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Пунктом 2.2. договору визначено, що списання банком грошових коштів з рахунків здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

За умовами п. 3.3.2. договору, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом.

Згідно з п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє протягом невизначеного строку.

За умовами п. 8.2. договору, договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України.

При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в банк документи, передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умови повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку (п. 8.3. договору).

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що 23.04.2015 р. позивач подав через канцелярію ПАТ банк Фінанси та Кредит заяву від 23.04.2015 р., в якій просив закрити поточний рахунок № 26006018021401 позивача, відкритий у банку, та перерахувати залишок коштів в сумі 1 946 408,28 грн. на рахунок № 26008500129287, відкритий позивачем у ПАТ Креді Агріколь Банк , код банку 300614. Вказана заява була отримана відповідачем 23.04.2015 р., що підтверджується відтиском штемпеля з вхідним номером 2411.

23.04.2015 р. позивач направив відповідачу кур'єрською службою заяву від 23.02.2015 р. з вимогою закрити поточний рахунок № 26006018021401 позивача, відкритий у ПАТ Банк Фінанси та Кредит та перерахувати залишок коштів в сумі 1 946 408,28 грн. на рахунок № 26008500129287, відкритий позивачем у ПАТ Креді Агріколь Банк .

23.04.2015 р. ПАТ Банк Фінанси та Кредит було направлено платіжне доручення в кількості двох примірників за номером 454 про перерахування залишку коштів в сумі 1 946 408,28 грн. на рахунок № 26008500129287, яке було одержано відповідачем 24.04.2015 р., про що свідчить відтиск штемпеля та підпис уповноваженої особи на опису вкладення та повідомленні.

Однак, ПАТ Банк Фінанси та Кредит вищевказану заяву не задовольнило, рахунок позивача не закрило, грошові кошти, що залишались на зазначеному рахунку, не перерахувало.

Таким чином, на рахунку позивача у ПАТ Банк Фінанси та Кредит знаходяться кошти в сумі 1 946 288,28 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку за період з 23.04.2015 р. до 16.06.2015 р.

За таких обставин, Дочірнє підприємство ЦМПТ-Авіа звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі відділення № 121 ПАТ Банк Фінанси та Кредит , в якій просить суд: розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 44597, укладений між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та Дочірнім підприємством ЦМПТ-Авіа 25.09.2013 року; зобов'язати ПАТ Банк Фінанси та Кредит закрити поточний рахунок у національній валюті ДП ЦМПТ-Авіа , відкритий у ПАТ Банк Фінанси та Кредит , та перерахувати залишок коштів на рахунку відповідача в сумі 1 946 408,28 грн. на поточний рахунок позивача, відкритий ним у Публічному акціонерному товаристві Креді Агріколь Банк , код банку 300614, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 44597 на розрахунково-касове обслуговування від 25.09.2013 р., який укладений між позивачем та відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Закону України Про банки та банківську діяльність , відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно зі ст. 339 ГК України, фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції. Перелік банківських операцій визначається законом про банки і банківську діяльність. Банківські операції провадяться в порядку, встановленому Національним банком України.

Частинами 4, 5 ст. 341 ГК України встановлено, що при безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування. Договір повинен містити реквізити сторін, умови відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надаються банком, обов'язки сторін та відповідальність за їх невиконання, а також умови припинення договору.

Частиною 6 ст. 342 ГК України передбачено, що порядок відкриття рахунків в установах банків, форми розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно ч. 4 ст. 1088 ЦК України, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 1091 ЦК України, банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до ст. 1092 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

За приписами ч. 3 ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1.30, 1.35 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (надалі - Закон), платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2, 8.3 статті 8 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За приписами пункту 21.1 статті 21 та статті 22 Закону, ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Відповідно до пунктів 22.4, 22.7, 22.9 статті 22 Закону, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Статтею 30 Закону передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Пунктом 2.19 Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідач свої зобов'язання за договором на розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р. щодо виконання платіжного доручення та перерахування грошових коштів за платіжним дорученням від 23.04.2015 р. № 454 не виконав.

Крім того, з наданих суду пояснень відповідача випливає, що банком була залишена без реагування і заява про закриття банківського рахунку, з якою звернувся позивач до відповідача 23.04.2015 р.

Таким чином, в ході судового розгляду справи знайшло своє підтвердження посилання позивача на те, що відповідач порушив умови договору на розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір є договором банківського рахунку, отже, між сторонами виникли правовідносини які підпадають під правове регулювання глави 72 Цивільного кодексу України

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до п. 8.1. договору на розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р., даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє протягом невизначеного строку.

За умовами п. 8.2. договору, договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України.

При розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в банк документи, передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умови повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку (п. 8.3. договору).

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що 23.04.2015 р. позивач подав до ПАТ Банк Фінанси та Кредит заяву від 23.04.2015 р., в якій просив закрити поточний рахунок № 26006018021401 та перерахувати залишок коштів в сумі 1 946 408,28 грн. на рахунок № 26008500129287, відкритий позивачем у ПАТ Креді Агріколь Банк , код банку 300614.

23.04.2015 р. позивач направив відповідачу кур'єрською службою заяву від 23.02.2015 р. з вимогою закрити поточний рахунок № 26006018021401 позивача, відкритий у ПАТ Банк Фінанси та Кредит та перерахувати залишок коштів в сумі 1 946 408,28 грн. на рахунок № 26008500129287, відкритий позивачем у ПАТ Креді Агріколь Банк .

Твердження відповідача про те, що банківський рахунок не міг бути закритий через неоплату позивачем послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку, суд визнає неспроможним, з огляду на те, що ані у квітні 2015 року, ані під час судового розгляду справи банк не пред'являв позивачу рахунок на оплату цих послуг. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що на рахунку позивача в ПАТ Банк Фінанси та кредит було і є достатньо грошових коштів для оплати цих послуг, а банк, згідно з умовами договору, вправі самостійно списувати необхідні кошти з рахунку позивача.

Таким чином, проаналізувавши надані суду докази, враховуючи умови договору між сторонами та норми чинного законодавства, господарський суд встановив, що позивачем було вчинено необхідні дії для закриття банківського рахунку та подано до банку заяву встановленої форми, тоді як відповідачем безпідставно банківський рахунок не закрито.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги ДП ЦМПТ-Авіа про закриття банківського рахунка № 26006018021401 підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд врахував все викладене вище в сукупності та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р., укладеного між ДП ЦМПТ-Авіа та ПАТ Банк Фінанси та Кредит на підставі ст. 611 ЦК України.

Крім того, суд зазначає, що право позивача на розірвання договору в будь-який час передбачено як положеннями чинного законодавства України, так і договору. При цьому, вимога позивача про розірвання договору є вимогою немайнового характеру, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з відповідною позовною вимогою поза межами порядку, визначеного Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2015 р. у справі № 910/11224/14.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р., укладеного між ДП ЦМПТ-Авіа та ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

Що стосується позовної вимоги ДП ЦМПТ-Авіа про перерахування залишку коштів на рахунку в сумі 1 946 408,28 грн. на поточний рахунок позивача, відкритий ним у Публічному акціонерному товаристві Креді Агріколь Банк , код банку 300614, то суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України Про банки та банківську діяльність , банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відтак, саме клієнт (позивач) є власником наявних у нього на рахунку грошових коштів.

Оскільки банк не є власником коштів, він не має права на суму коштів, що знаходиться на рахунку клієнта банку, не вправі розпоряджатись такими коштами, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку клієнта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2015 р. у справі № 910/23579/14.

Судом встановлено за інформацією, взятою з офіційних веб-сайтів Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - http://bank.gov.ua , www.fg.gov.ua , що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Банк Фінанси та Кредит та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві Банк Фінанси та Кредит запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ Банк Фінанси та Кредит , визначені статтями 37 - 39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно.

Відповідно до р. 3.1. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, процедура здійснення тимчасової адміністрації банку застосовується Фондом щодо банку, який рішенням НБУ віднесено до категорії неплатоспроможних, з метою виведення такого банку з ринку.

Згідно з п. 3.2. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 55 Закону України Про банки та банківську діяльність , відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про банки та банківську діяльність , клієнт банку - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Відповідно до розділу 2 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1.15. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюються:

- задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

- примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

- нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

- зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого законом;

- нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно з п. 1.16. розділу 3 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, обмеження, встановлені абзацом другим пункту 1.15 цієї глави, не поширюються, серед іншого, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, у національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Зобов'язання банку перед юридичними та фізичними особами, передбачені абзацами шостим-восьмим цього пункту, виконуються банком протягом тимчасової адміністрації в межах суми коштів, що надійшли на рахунки таких юридичних та фізичних осіб з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку.

Протягом тимчасової адміністрації неплатоспроможний банк має право надавати фінансові послуги з переказу коштів без відкриття рахунку в такому банку та інші фінансові послуги, а також здійснювати діяльність, передбачену частиною восьмою статті 47 Закону України Про банки і банківську діяльність , якщо надання таких послуг є економічно вигідним для банку та з дозволу виконавчої дирекції Фонду. З цією метою уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію подає на розгляд виконавчої дирекції Фонду відповідні прогнозні розрахунки надходжень від таких фінансових послуг та діяльності.

За таких обставин, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Статтею 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , яким встановлюються повноваження, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, врегульовані наслідки запровадження щодо банку тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність , юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Частиною 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

При цьому задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 7.1.2 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За змістом пункту 1.24 статті 1 указаного Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відтак, виходячи з аналізу вищенаведених положень та положень статті 509 ЦК України, позивач є кредитором банку за договором, на якого поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому вимога позивача про зобов'язання відповідача перерахувати кошти, які знаходяться на його рахунках, є саме вимогою кредитора та не може бути виконана відповідачем у силу зазначеної норми, у зв'язку із запровадженням у останнього тимчасової адміністрації.

Зазначене є підставою для відмови у позові.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй повноважень має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

У матеріалах справі відсутні докази про те, що Фонд (уповноважена особа Фонду) дав (дала) дозвіл на продовження виконання відповідачем вищезазначеного платіжного доручення № 454 від 23.04.2015 р. позивача, у зв'язку з невиконанням якого останній звернувся до суду.

Натомість, відповідно до абз. 9 п. 1.26 глави 1 розділу III (із змінами, внесеними згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2013 № 19) Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (затверджено рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893) під час виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.

Суд зауважує, що позивач може захистити свої майнові права за договором на розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р. в порядку передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Зважаючи на те, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір за приписами ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Господарським судом встановлено, що при звернення з позовом до суду в справі № 922/2932/15 позивачем сплачено судовий збір за дві немайнові вимоги у розмірі 2 436,00 грн., згідно з платіжними дорученнями № 109 від 30.04.2015 р. на суму 1 218,00 грн. та № 110 від 30.04.2015 р. на суму 1 218,00 грн.

При цьому, суд зауважує, що у відповідності до уточнення позовних вимог від 25.11.2015 р., вимоги позивача містять дві немайнові вимоги - щодо закриття рахунку і розірвання договору, та одну майнову вимогу - щодо перерахування залишку грошових коштів.

У визначенні характеру зазначеної майнової позовної вимоги і відповідно розміру ставки судового збору слід виходити із позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 01.01.2015 р. № 910/9231/14, від 25.03.2015 р. № 910/9232/14, від 01.04.2015 р. № 910/5560/14, від 22.04.2015 р. № 910/9234/14, від 20.05.2015 р. № 910/11139/14, від 10.06.2015 р. № 927/1379/14, про те, що зобов'язальні правовідносини за договором банківського рахунку мають майново-грошовий характер (лист Вищого господарського суду України від 09.07.2015 р. № 07.01-11/2197/1146/15).

За приписами ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00 гривень.

Відповідно до ціни позову у справі № 922/2932/15 позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 436,00 грн. за дві немайнові вимоги та 29 194,32 грн. за одну майнову вимогу.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір лише у розмірі 2 436,00 грн., то дана сума стягується з відповідача на користь позивача, а сума в розмірі 29 194,32 грн. стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись статтями 22, 32,33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) закрити поточний рахунок у національній валюті Дочірнього підприємства ЦМПТ-Авіа (61058, м. Харків, майдан Свободи, 8, кім. 204, код ЄДРПОУ 37999827) № 26006018021401, відкритий у Публічному акціонерному товаристві Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856).

3. Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 44597 від 25.09.2013 р., укладений між Дочірнім підприємством ЦМПТ-Авіа (61058, м. Харків, майдан Свободи, 8, кім. 204, код ЄДРПОУ 37999827) та Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856).

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Дочірнього підприємства ЦМПТ-Авіа (61058, м. Харків, майдан Свободи, 8, кім. 204, код ЄДРПОУ 37999827) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) в дохід Державного бюджету України 29 194 (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 32 коп. судового збору.

6. У решті позовних вимог відмовити.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

8. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.12.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина