Ухвала

від 23.12.2015 по справі 806/1765/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"23" грудня 2015 р. Справа № 806/1765/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_2,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю позивача та представника відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агенства земельних ресурсів України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного агенства земельних ресурсів України, Головного управління Держземагенства у Житомирській області про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 21.09.2015 року позов ОСОБА_3 задовольнив частково.

Стягнув з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_3 середній заробіток у розмірі 16009,82 грн за період затримки з 13.08.2014 р. до 30.03.2015 р. виплати належних йому коштів при звільненні.

В задоволенні решти позову відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, в частині задоволених позовних вимог, Державне агенство земельних ресурсів України звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на протиправність постанови, просить її скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.06.2015 р., просить стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України нарахований, але невиплачений середній заробіток у розмірі 2570,92 грн і середній заробіток за період затримання розрахунку за період з 05 серпня 2014 року по 17 червня 2015 року в розмірі 26179,32 грн; провести компенсацію грошового доходу та виплатити моральну шкоду в сумі 3000,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказує, що на підставі його заяви Державним агентством земельних ресурсів України видано наказ № 408-кт/а про звільнення з посади заступника начальника Головного Управління Держкомзему у Житомирській області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Вважає, що під час звільнення Державним агентством земельних ресурсів України допущено грубе порушення трудового законодавства, а саме ст.ст. 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України, оскільки не виплачено йому 2570,92 грн, згідно виданого 05 серпня 2014 року наказу № 386-кт/а. Невиплати при звільненні належних сум, на думку позивача, спричинена виною відповідача, тому він просить стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року в справі № 806/1341/13-а позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ голови Державного агентства земельних ресурсів України №236-ктра від 04 лютого 2013 року про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника Головного управління Держкомзему у Житомирській області. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Держкомзему у Житомирській області з 04 лютого 2013 року, стягнуто з Державного агентства земельних ресурсів України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 лютого 2013 року по 14 травня 2013 року в розмірі 7595,90 грн.

Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2570,92 грн допущено до негайного виконання.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Отже, судове рішення набрало законної сили в строки визначені ст. 254 КАС України. При цьому суд ураховує, що виконання цього рішення не було зупинено судом касаційної інстанції.

28 жовтня 2014 року позивачем отримано виконавчий лист за № 2919/2014 про стягнення з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 лютого 2013 року по 14 травня 2013 року в розмірі 7595,90 грн.

На виконання постанови суду від 14.05.2013 у справі № 806/1341/13-а, в.о. голови Державного агентства земельних ресурсів України видано наказ № 386-кт/а від 05 серпня 2014 року. Цим наказом поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Головного управління Держкомзему у Житомирській області з 04 лютого 2013 року та наказано Відділу бухгалтерського обліку та звітності Держземагенства України нарахувати і виплатити середній заробіток за один місяць в розмірі 2570,92 грн.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 12 серпня 2014 року за № 408-кт/а позивача звільнено з посади заступника начальника Головного управління Держкомзему у Житомирській області за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію як такого, що визнаний інвалідом ІІ групи, відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Із наказом позивача ознайомлено 12.08.2014 р..

Отже, на час звільнення позивача (12.08.2014 р.), останньому на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, безспірно належала сума середнього заробітку за один місяць в розмірі 2570,92 грн.

Втім середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 лютого 2013 року по 14 травня 2013 року в розмірі 7595,90 грн, у тому числі і сума середнього заробітку за один місяць в розмірі 2570,92 грн, перерахований на рахунок позивача лише 30 березня 2015 року. Зазначене підтверджено копією меморіального ордеру від 30.03.2015, наявною у матеріалах справи.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на час звільнення позивача, далі - КЗпП України) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Згідно з ч.1,2 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012 в справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього кодексу, установлено, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Також у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Верховний Суд України в постанові від 22 січня 2014 року (справа № 6-159цс13) вказав, що невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати.

Суд правильно вказав, що Державним агентством земельних ресурсів України не було проведено остаточного розрахунку з позивачем при звільнені, а саме з вини вказаного відповідача ОСОБА_5 при звільненні не було виплачено середній заробіток за один місяць в розмірі 2570,92 грн, нарахування і виплату якого наказом від 05.08.2014 № 386-кт/а покладено на відділ бухгалтерського обліку та звітності Держземагенства України.

Отже, порушення строку розрахунку з позивачем при звільненні є підставою для виплати останньому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, суд правомірно не погодився з твердженням представника Державного агентства земельних ресурсів України про те, що останнє не повинно бути відповідачем у справі за позовом ОСОБА_3

Як було зазначено вище судовим рішенням в справі № 806/1341/13-а середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 лютого 2013 року по 14 травня 2013 року в розмірі 7595,90 грн стягнуто з Державного агентства земельних ресурсів України.

У подальшому наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 05.08.2014 № 386-кт/а нарахування і виплату позивачу середнього заробітку за один місяць в розмірі 2570,92 грн доручено саме Відділу бухгалтерського обліку та звітності Держземагенства України. Проте останнім не було здійснено своєчасну виплату належних коштів позивачу.

Зволікання Державного агентства земельних ресурсів України спричинило несвоєчасне отримання ОСОБА_3 належних йому сум і є підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тому Державне агентство земельних ресурсів України є належним відповідачем у справі та саме на нього суд покладає обов'язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки сплати належних позивачу при звільненні сум.

Обчислення середнього заробітку у даному випадку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами та доповненнями).

Суд першої інстанції встановив, що кошти в сумі 2570,92 грн перераховані позивачу 30 березня 2015 року, відтак період затримки визначається із 13 серпня 2014 року до 30 березня 2015 року, а не з 05 серпня 2014 року до 17 червня 2015 року як це вказано позивачем у позові, та складає 137 робочих днів.

Так, у серпні 2014 року затримка становила 13 робочих днів; у вересні 2014 року - 22 робочих днів; у жовтні 2014 року - 23 робочих днів; у листопаді 2014 року - 20 робочих днів; у грудні 2014 року - 23 робочих днів; у січні 2015 року - 19 робочих днів; у лютому 2015 року - 21 робочий день; у березні 2015 року - 19 робочих днів.

Середньоденна зарплата ОСОБА_3, розрахована у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", складає 116, 86 грн (довідка Головного Управління Держземагенства у Житомирській області від 17.04.2013 № 1542/07/117-13).

Отже, середній заробіток за весь час затримки виплати позивачу належних коштів у сумі 2570,92 грн, який необхідно стягнути на його користь, становить 16009,82 грн (137 робочих днів * 116,86 грн).

За наведених обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за період затримки з 13.08.2014 до 30.03.2015 виплати належних йому коштів у сумі 16009,82 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного агенства земельних ресурсів України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" грудня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10024

3- відповідачу/відповідачам: Державне агенство земельних ресурсів України вул.Народного Ополчення,3,м.Київ,03680

4-Головне управління Держземагенства у Житомирській області вул.Довженка, 45,м.Житомир,10002

- ,