Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/19216/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015Справа №910/19216/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСКУТУМ"

До 1) Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

за участю прокуратури м. Києва

про стягнення 146 892,80 грн.

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники:

Від позивача: Куц А. В. директор

Шабаровський Б. В. (довіреність № б/н від 21.07.2015)

Від відповідача: 1) Свербиус М. Е. (дов. № 050/05-10280 від 26.11.2015)

2) Мельниченко К. Г. (дов. № 05-08/213-1982 від 11.02.2015)

Від прокуратури: Жовтун Н. Б. (посв. №019901 від 21.08.13)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.12.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання відповідача - 2 зареєструвати додаткову угоду № 3 до договору № ПРАВО/2012-2 від 08.11.2012 на суму 146 892, 80 грн, про стягнення з відповідача - 1 заборгованості за договором № ПРАВО/2012-2 від 08.11.2012 про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти у розмірі 146 892,80 грн та зобов'язання відповідача - 2 перерахувати кошти в розмірі 146 892, 80 грн. на рахунок позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 порушено провадження у справі №910/19216/14 та призначено до розгляду на 30.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2014 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 14.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 до участі у справі залучено Прокуратуру міста Києва, розгляд справи відкладено на 28.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 розгляд справи відкладався на 11.11.2014.

11.11.2014 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 18.11.2015, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2014 розгляд справи було відкладено на 26.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 провадження у справі було зупинено на підставі ст. 79 ГПК України у зв'язку з направленням копії матеріалів справи № 910/19216/14 для перевірки до Прокуратури міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 провадження у справі № 910/19216/14 поновлено, розгляд справи призначено на 14.12.2015.

В судове засідання 14.12.2015 представники сторін та прокуратури з'явились, надали суду усні пояснення по справі в яких позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують.

Позовні вимоги мотивовані неналежним на думку позивача виконанням з боку відповідача - 1 умов договору № ПРАВО/2012-2 про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти від 08.11.2012 та додаткової угоди № 4 до вказаного договору від 22.01.2013 в частині оплати наданих в період з 02.01.2013 по 31.01.2013 послуг.

Відповідач - 1 проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав для обліку кредиторської заборгованості за період з 02.01.2013 по 31.01.2013, оскільки зобов'язання взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів у відповідності до ст.48 Бюджетного кодексу України.

Відповідач - 2 проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що реєстрація бюджетних зобов'язань щодо закупівлі послуг за договором № ПРАВО/2012-2 про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти від 08.11.2012 та додаткової угоди № 4 до вказаного договору від 22.01.2013 не проведена за вимогою Прокуратури міста Києва.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.11.2012 між позивачем, як виконавцем та відповідачем - 1, як замовником в рамках процедури державних закупівель було укладено договір № ПРАВО/2012-2 про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти від 08.11.2012 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується протягом дії договору надавати замовникові послуги в галузі права, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

За умовами п. 1.3. договору надання замовником доручень на виконання послуг, наведених в п. 1.2. договору представникам виконавця оформлюється письмово за підписом уповноваженої особи замовника.

У відповідності до п. 4.1. договору розрахунки за договором проводяться наступним чином:

- після виконання доручення замовника, з питань надання послуг, представники виконавця готують звіт про виконану роботу, де зазначається вид та обсяг наданих послуг, кількість відпрацьованих годин, кількість представників виконавця, ціна прізвище уповноваженої особи замовника, від якої отримано замовлення на надання послуг, та інша додаткова інформація за вимогою замовника;

- за результатами наданих послуг, виконавець до 10 числа місяця наступного за звітнім, надає замовнику акт наданих послуг;

- оплата наданих послуг здійснюється на основі акту. Замовник повертає акт виконавцю без здійснення оплати, в разі неналежного оформлення звіту та додаткових документів наведених в п. 4.1. договору (відсутність печатки, підписів тощо).

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що у випадку відсутності зауважень до акту наданих послуг, замовник зобов'язаний не пізніше 7 днів з моменту отримання акту, прийняти надані послуги шляхом його підписання.

У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунки за надані послуги за договором здійснюються протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником відповідного бюджетного фінансування (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору термін надання послуг: листопад - грудень 2012 року.

Згідно п. 6.14 договору після виконання кожного найменування послуг в галузі права в межах п. 1.2 договору із заявки замовника, виконавець зобов'язаний передати замовнику усі матеріали та документи, які засвідчують факт наданих послуг, а також документи замовника, що були отримані в зв'язку з виконанням запиту (заявки).

Договір у відповідності до п. 10.1. набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, а в частині фінансового зобов'язання - до повного виконання.

Пунктом 11.2. договору сторонами погоджено, що бюджетні зобов'язання замовника за договором виникають у разі їх наявності та в межах затверджених бюджетних асигнувань.

29.12.2012 сторонами була підписана додаткова угода № 4 до договору, якою сторони дійшли згоди викласти п. 4.3. договору в наступній редакції: "Розрахунок за надані послуги здійснюється на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України. Також керуючись п. 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" продовжили дію договору до 31 березня 2013 року.

22.01.2013 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору, якою доповнили договір п. 3.3. такого змісту: "Ціна договору на 2013 рік становить 146 892, 80 грн. в тому числі ПДВ 24 482, 13 грн., що складає 20 % від суми, зазначеної в п. 3.1. договору при затверджені кошторисних призначень.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач - 1 звертався до відповідача - 2 щодо реєстрації бюджетних зобов'язань по додатковій угоді № 4 від 22.01.2013 до договору на суму 146 892, 80 грн., проте відповідачем - 2 відповідний пакет документів повернуто без виконання.

За твердженням позивача ним були надані у відповідності до умов договору та додаткової угоди № 4 від 22.01.2013 до договору послуги в період з 02.01.2013 по 31.01.2013 на суму 146 168, 00 грн. На підтвердження чого позивачем в матеріали справи надано копію акту № 3 про закупівлю у галузі права за державні кошти від 31.01.2013 за період з 01.01.2013 по 31.01.2013, із якої вбачається, що акт № 3 на суму 146 168, 00 грн. з боку відповідача - 1 підписаний не був, відповідний акт підписаний тільки боку позивача.

При цьому, із копії листа від 26.02.2013 вих. № 050/02-1915 відповідача - 1 адресованого позивачу вбачається, що акт № 3 та звіт № 3 були повернуті позивачу без розгляду, з тих підстав що відповідні бюджетні зобов'язання не були зареєстровані відповідачем - 2.

В свою чергу, із копії листа від 01.02.2013 вих. № 10-08/23-1330 відповідача - 2 адресованого відповідачу - 1 вбачається, що вперше відповідний пакет підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань був повернутий відповідачу - 1 без виконання на підставі його неповноти (відсутній договір та реєстр бюджетних зобов'язань в електронному вигляді). А із копії листа від 07.02.2013 вих. № 10-08/35 - 1658 відповідача - 2 вбачається, що вдруге відповідний пакет документів був повернутий відповідачу - 1 без виконання з тих підстав, що відповідачем - 2 було отримано лист прокуратури міста Києва від 13.12.2012 № 07/1/5-9963-12 в якому зазначено про недопущення реєстрації зобов'язань щодо закупівлі послуг у галузі права у позивача.

Згідно викладеного заступником прокурора міста Києва в листі від 13.12.2012 вих. № 07/1/5-9963-12 адресованого відповідачу - 2 (копія листа наявна в матеріалах справи) в вересні - жовтні місяці відповідачем - 1 конкурсні торги із закупівлі послуг у листопаді - грудні 2012 року (процедуру закупівлі) проведено без наявної потреби в її проведенні та порушення законодавства з питань державних закупівель при її проведенні.

Крім того, Прокуратурою міста Києва в листопаді 2012 року направлялося Голові Київської міської державної адміністрації Попову О. П. Подання про усунення порушення вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", Бюджетного кодексу України, причин цих порушень та умов, що їм сприяють, яким вимагала, зокрема, відмінити торги на закупівлю послуг в галузі права на листопад - грудень 2012 року.

Із матеріалів справи вбачається також, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110000000231 від 07.03.2013 стосовно безпідставного витрачання та безпідставного облікування кредиторської заборгованості перед позивачем службовими особами позивача та відповідача - 1 було закрите 08.12.2014 у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України.

Окрім договору укладеного між сторонами 08.11.2012 в рамках здійснення процедури державних закупівель, як слідує з матеріалів справи, було також укладено договір від 18.04.2012 № ПРАВО/2012 на суму 600 000, 00 грн. зі строком надання послуг: квітень - грудень 2012 року.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача про зобов'язання відповідача - 2 зареєструвати додаткову угоду № 3 до договору № ПРАВО/2012 - 2 від 08.11.2012 на суму 146 892, 80 грн., про стягнення з відповідача - 1 на користь позивача заборгованості у розмірі 146 892, 80 грн., про зобов'язання відповідача - 2 перерахувати кошти в розмірі 146 892, 80 грн. на банківський рахунок позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № ПРАВО/2012-2 про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти від 08.11.2012 за своєю правовою природою є договором про закупівлю послуг за державні кошти, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України та закону України "Про здійснення державних закупівель" (станом на 08.11.2012 в редакції від 07.10.2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною 5 вказаної статті забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Статтею 4 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

Частиною 4 ст. 7 Закону України "Про здійснення державних закупівель" внормовано, що Державна казначейська служба України:

до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника), відомостей про рамкову угоду, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених цим Законом. Перевіркою правильності оформлення документів вважається перевірка дотримання замовником встановлених законодавством вимог до форми документа та правильності його заповнення відповідно до затверджених інструкцій стосовно заповнення таких форм (за їх наявності) або розміщені на веб-порталі Уповноваженого органу та на веб-сайті оператора електронного майданчика (у разі застосування процедури електронного реверсивного аукціону);

вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю, зокрема, у випадках:

відсутності необхідних документів, передбачених цим Законом, або їх невідповідності встановленим законодавством вимогам щодо оформлення.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1). Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4). Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (ч. 6).

Правовим підґрунтям терміну "видатки" є бюджетне законодавство, зокрема Бюджетний кодекс України. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. При цьому обмеження статті 40 Закону в контексті наявності затверджених в установленому порядку видатків стосуються розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, які враховуються ними під час укладання відповідних додаткових угод в частині умов щодо виникнення платіжних зобов'язань замовника.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, зокрема, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

Також, відповідно до зазначеного в Роз'ясненні від 17.11.2011 N 3302-25/14028-08 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель" укладання додаткових угод до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Як встановлено судом, в тексті додаткової угоди № 4 до договору від 22.01.2013 сторонами було зазначено, що пунктом 3.3. сторони доповнюють договір керуючись ч. 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Проте, матеріали справи не містять жодних доказів із яких би вбачалося, що в 2013 році в установленому порядку були передбачені відповідні видатки.

Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань - порушення бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються (частина четверта статті 48 Кодексу).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що оплаті підлягає тільки надана послуга.

Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що доручення на виконання послуг за договором оформлюються письмово за підписом уповноваженої особи, проте матеріали справи не містять жодного письмового доручення відповідача - 1 на виконання послуг в період з 02.01.2013 по 31.01.2013. При цьому, акт № 3 про закупівлю послуг у галузі права за державні кошти від 31.01.2013, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги та їх розмір до відповідача - 1, з боку відповідача - 1 не підписаний.

Враховуючи, що матеріали справи не містять ніяких інших доказів надання позивачем відповідачу - 1 послуг за договором в січні 2013 року ніж не підписаний з боку відповідача - 1 акт № 3, що матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що сторони мали право укладати додаткову угоду № 4 до договору, що у відповідності до чинного станом на 2013 рік Закону України "Про здійснення державних закупівель" забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом, та приймаючи до уваги положення ст. 43 ГПК України суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог позивача про стягнення відповідача - 1 заборгованості у розмірі 146 892, 80 грн. та/або в будь - якому іншому розмірі.

Державна казначейська служба України та її територіальні органи в межах повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України (далі - Кодекс), Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 N 460/2011 (далі - Положення), та іншими нормативно-правовими актами, здійснюють контроль здійснення бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

Реєстрація та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється органами Державної казначейської служби України відповідно до вимог Кодексу та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 N 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за N 419/20732.

Пунктом 2.9. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України визначено, що органи Казначейства не реєструють:

а) зобов'язання у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання; відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми; неподання або подання неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;

б) фінансові зобов'язання у разі: відсутності відповідного бюджетного зобов'язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів; невідповідності фінансового зобов'язання відповідному бюджетному зобов'язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, відповідач - 2 наділений правом не здійснювати у випадках визначених вказаним пунктом реєстрацію зобов'язань.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів із яких би вбачалося, що до відповідача - 2 позивач та/або відповідач - 1 звертався стосовно реєстрації додаткової угоди № 3 до договору № ПРАВО/2012-2 про закупівлю послуг в галузі права за державні кошти від 08.11.2012, і що відповідач - 2 повернув відповідний пакет документів без виконання.

Враховуючи вказане суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача - 2 зареєструвати додаткову угоду № 3 до договору № ПРАВО/2012 - 2 від 08.11.2012.

Статтею 49 Бюджетного кодексу України внормовано, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Оскільки позивачем достеменно факт отримання відповідачем - 1/надання відповідачу -1 послуг за договором в січні 2013 року на суму 146 892, 80 грн. не доведений доказами які б відповідали вимогам визначеним ст. 33, 34 ГПК України вимогу про зобов'язання відповідача - 2 перерахувати кошти в розмірі 146 892, 80 грн. на банківський рахунок позивача, суд також визнає не доведеною та необґрунтованою.

Крім того, позивачем не зазначено, в чому вбачається порушення або невизнання відповідачем - 2 прав та законних інтересів позивача.

Таким чином, судом не було встановлено факту порушення прав позивача з боку відповідача - 2, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову до відповідача - 2.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСКУТУМ" відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

3. Копію рішення розіслати сторонам у справі.

Повне рішення складено 21.12.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк