ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2015 року м. Київ К/800/37638/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Костенка М.І., Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Бруй О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року
у справі №820/5226/15
за позовом Спільного підприємства Украінская Восточная Рибная Компанія товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - СП Украінская Восточная Рибная Компанія ТОВ)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів від 06.05.2015р. № 0000113900.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2015р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015р., позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Крім цього, скаржник просить замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на її процесуального правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, СП Украінськая Восточная Рибная Компанія ТОВ до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року №9044921171 разом із додатками.
26.02.2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійно виявленою помилкою за звітний податковий період.
В подальшому, контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності СП Украінськая Восточная Рибная Компанія ТОВ з податку на додану вартість за лютий 2015р., за результатами якої складено акт №130/28-09-39-11/30665859 від 17.04.2015р.
Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.200.1 абз. 3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Наказу Мінфіну №966 від 23.09.2014р. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України із змінами та доповненнями.
На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000113900 від 06.05.2015р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідному розмірі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.п. в) п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу , при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, до р. 20.1 Декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду повинно дорівнювати 0 , тому що підприємством у декларації за попередній звітний (податковий) період а саме січень 2015 року по р. 24 Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду декларувалось значення яке дорівнювало 0 .
Уточнюючі розрахунки за податкові періоди 2013-2014 р. подані у лютому 2015 року з відображенням р.20.2 зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму податку на додану вартість 30830447грн, повинні відображатися в наступному звітному (податковому періоді), а саме березень 2015 року.
Тобто позивачем неправомірно по р. 20.1 Декларації за лютий 2015 року відобразило дані уточнюючих розрахунків рядка 20.2 поданих у лютому 2015 року, чим занизило - дані р. 25, 25.1 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього періоду (рядок 18-рядок 20) та сплачується до державного бюджету на 27737180грн.
Разом з тим встановлено, що СП Украінська Восточная Рибная Компанія ТОВ вірно самостійно розраховано та оплачено суму податкового зобов'язання у спірному розмірі у 2014 році. Факт самостійного усунення вчинених позивачем порушень та сплати суми податкового зобов'язання, з урахуванням наявних помилок при декларуванні значення рядка 20.2 декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, у зв'язку з зазначенням в рядку 25, 25.1 декларації з податку на додану вартість, свідчить про відсутність податкового боргу зі сплати грошового зобов'язання та шкідливих фінансових наслідків для державного бюджету.
Крім того, правильність відображення від'ємного значення з податку на додану вартість у податковій звітності було підтверджено контролюючим органом під час проведення перевірки 16.04.2015 року, про що свідчить акт № 89/28- 09-39-01-03/30665859 від 16.04.2015 року.
Судом апеляційної інстанції також вірно зазначено, що будь-які зміни звітності та помилки при заповненні граф декларації не можуть бути підставою проведення нарахувань, а при наявності підстав, тягнуть відповідальність за порушення правил заповнення декларації, а не нарахування податку.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів від 06.05.2015р. № 0000113900.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на її процесуального правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2015 |
Оприлюднено | 30.12.2015 |
Номер документу | 54631343 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні