Рішення

від 25.12.2015 по справі 654/3300/15-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/3300/15-ц

Провадження №2/654/1321/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Третьякова І.В.,

з участю секретарів Бакай В.В., Роман Н.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

17.09.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди посилаючись на те, що з 26.08.2014 року вона працювала директором Рибальченської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Наказом виконуючого обов'язки начальника відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської РДА від 05.08.2015 за №96-ОС 27.08.2015 року на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади. Вважає звільнення незаконним з підстав відсутності факту здійснення проступку, а також порушення відповідачем строку застосування стягнення. Так, після призначення її на посаду директора школи, при відсутності досвіду роботи, склала педагогічне навантаження вчителів школи, але не погодила його із профспілковим комітетом школи. З цих підстав рішенням Голопристанського районного суду від 05.02.2015 року її Наказ № 158 від 01.09.2014 року "Про розподіл педагогічного навантаження" було скасовано в частині розподілу педагогічного навантаження ОСОБА_5 09.02.2015 року питання щодо встановлення педагогічного навантаження ОСОБА_5 у бажаному ним обсязі було винесено на обговорення педагогічної ради школи. Проте вирішити це питання не вдалося, оскільки інший вчитель ОСОБА_6 не погодився на зменшення свого навантаження на користь ОСОБА_5 Про такий стан справ позивач повідомила відділ освіти, молоді та спорту Голопристанської РДА, однак керівник, головний бухгалтер відділу пояснили, що до закінчення навчального року без згоди іншого працівника неможливо встановити педагогічне навантаження ОСОБА_5Тому позивач не погоджується з тим, що нею здійснено дисциплінарний проступок, а саме не вживалося жодного заходу по встановленню педагогічного навантаження ОСОБА_5 і що це є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків керівника та підставою для накладання дисциплінарного стягнення. При цьому вважає, що відповідачем не враховано ступінь тяжкості проступку, наявність шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу позивача. просить визнати застосування до неї дисциплінарного стягнення неправомірним та поновити її на роботі на посаді директора Рибальченської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.09.2015 року по день поновлення на роботі. Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.148 КЗпП України, оскільки з моменту вчинення проступку та на момент винесення наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності пройшло більше шести місяців. Крім того, в результаті незаконного звільнення та образи в результаті оприлюднення наказу про її звільнення на нараді директорів шкіл, позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, що призвело до погіршення стану здоров'я, погіршення відносин в сім'ї, яку вона оцінює в 10000 грн. та просить стягнути з відповідача на її користь, а також зобов'язати відповідача оприлюднити рішення про її поновлення на роботі у спосіб, в який було оприлюднене наказ про її звільнення від 05.08.2015 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити їх з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру, позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, які діють на підставі довіреності, позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову, які зводяться до наступного. 01.09.2014 року позивачем, як директором Рибальченської ОСОБА_7 ступеню прийнято наказ №158 "Про розподіл педагогічного навантаження". Рішенням Голопристанського районного суду від 05.02.2015 року даний наказ в частині педагогічного навантаження ОСОБА_5 скасовано. 10.07.2015 року за результатами перевірки під час розгляду скарги на дії адміністрації школи від педагогічного колективу, встановлено, що директором школи не було вжито жодних заходів по виконанню рішення суду, не встановлено педагогічне навантаження ОСОБА_5, що є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків керівника та відповідно до п.1 ст.41 КЗпП є підставою для розірвання трудового договору. 05.08.2015 року в.о. начальника Відділу освіти видано наказ №96-ОС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) директора Рибальченської ОСОБА_7 ступеню ОСОБА_1Л.". Відповідач вважає. що невжиття позивачем жодних заходів по встановленню педагогічного навантаження ОСОБА_5 є порушенням п.3.1, 3.9-3.11 посадової інструкції директора Рибальченської ОСОБА_7 ступеню та п.4.1.7-4.1.9 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Рибальченської ОСОБА_7 ступеню на 2010-2015 роки. Як наслідок, ОСОБА_5, не отримав заробітної плати на суму 2889,6 грн. Крім того, відповідач вважає, що ним не порушено строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарний проступок вчинено з моменту набрання рішення суду законної сили, а це з 16.02.2015 року, відповідачу про даний проступок стало відомо після закінчення перевірки скарг тобто 10.07.2015 року, крім того позивач в період з 01.07.2015 року по 26.08.2015 року перебувала у щорічній відпустці, тому строк застосування дисциплінарного стягнення передбачений ст.148 КЗпП вважає не порушеним. Крім того, в судовому засіданні представник позивача просив врахувати. що під час проведення перевірки фактів. зазначених в скарзі педагогічного колективу на дії адміністрації школи, було встановлено. що в діях позивача, як директора мали місце інші порушення посадової інструкції та вимог колективного договору в частині неналежного загального керівництва школи, неякісного вирішення питань навчально-методичних, адміністративних. фінансово-господарських питань, відсутності підтримки сприятливого морально-психологічного клімату в колективі тощо, що знайшло відображення в п.2 Наказу про звільнення позивача, за що позивач була притягнута до дисциплінарної відповідальності у виді догани, але враховуючи вчинення нею разового грубого порушення, що є підставою для розірвання трудового договору - обмежились цим. В задоволені позову представники відповідача просили відмовити.

Суд заслухавши пояснення сторін та представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Наказом відділу освіти, молоді та спорту Голопристанської РДА Херсонської області №77-ОС від 25.08.2014 року ОСОБА_1 переведена з посади завідуючої ДНЗ "Пролісок" Рибальченської сільської ради на посаду директора Рибальченської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 26.08.2014 року (а.с.30).

Згідно посадової інструкції директора Рибальченської ОСОБА_7 ступенів до посадових обов'язків директора віднесено зокрема п.п.3.11 затвердження педагогічного навантаження працівників школи.

П.п.4.1.7-4.1.9 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Рибальченської ОСОБА_7 ступенів на 2010-2015 роки керівник зобов'язаний погоджувати з профспілкою як попереднє навантаження, так і остаточне навчальне навантаження на поточний рік.

Наказом директора Рибальченської ЗОШ №158 від 01.09.2014 року розподілено педагогічне навантаження вчителів школи у 2014-2015 навчальному році, в тому числі і вчителю ОСОБА_5 (а.с.113-116).

Рішенням Голопристанського районного суду від 05.02.2015 року в цивільній справі № 654/4931/14-ц за позов ОСОБА_5 до директора Рибальченської ОСОБА_7 ступенів ОСОБА_1, треті особи профспілковий комітет Рибальченської ОСОБА_7 ступенів, відділ освіти Голопристанської РДА про визнання протиправним та скасування наказу директора школи про розподіл педагогічного навантаження, позовні вимоги задоволено частково, скасовано наказ №158 від 01.09.2014 року "Про розподіл педагогічного навантаження" в частині розподілу педагогічного навантаження ОСОБА_5 (а.с.158-159).

Зазначене рішення суду набрало законної сили 16.02.2015 року.

З пояснень позивача вбачається, що до набрання рішенням суду законної сили, а саме 09.02.2015 року вона як директор школи провела педагогічну раду, на якій намагалася обговорити питання встановлення педагогічного навантаження ОСОБА_5, але вирішити це питання без погіршення положення іншого працівника ОСОБА_6 і надання згоди на це останнього, не змогла. За усною порадою керівника відділу освіти ОСОБА_8, якого вона поставила до відома про те, що не в змозі виконати рішення суду, залишила ОСОБА_5 попереднє навантаження. При цьому нового наказу про розподіл педагогічного навантаження щодо ОСОБА_5 не видавала.

Дані факти підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10О, ОСОБА_11

Відповідно до копії журналу вхідної та вихідної кореспонденції за січень - травень 2015 року на адресу відділу освіти Голопристанської РДА не надходили письмові звернення директора Рибальченської ОСОБА_7 ступенів та відділом освіти не надсилалися листи з вказівками щодо порядку виконання рішення суду директором Рибальченської ЗОШ (а.с.117-150).

Відповідно до матеріалів справи, педагогічний колектив Рибальченської ОСОБА_7 ступенів 28.05.2015 року звернувся з колективною скаргою на дії адміністрації школи на ім'я першого заступника голови Голопристанської райдержадміністраці, в якій окрім інших фактів повідомили про невиконання директором школи рішення суду та не встановлення педагогічного навантаження вчителю ОСОБА_5 (а.с.39-41).

Дане звернення було розглянуто на засіданні комісії при районній державній адміністрації та прийнято рішення про створення спеціальної робочої групи. В ході роботи групи по розгляду звернення педагогічного колективу школи відібрані пояснення директора школи ОСОБА_1, яка підтвердила відсутність наказу про встановлення педагогічного навантаження ОСОБА_5 За результатом перевірки фактів, викладених в скарзі, робоча група прийшла до висновку про наявність порушень директором Рибальченської ОСОБА_7 ОСОБА_1 посадової інструкції та умов колективного договору, що відображено в довідці від 10.07.2015 року (а.с.42-80)

Відповідно до Наказу №96-ОС від 05.08.2015 року директора Рибальченської ОСОБА_7 ступенів ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення трудового договору (звільнення). (а.с.81-85)

Підставою для звільнення відповідач зазначив, що в порушення п.п.3.1, 3.9-3.11 посадової інструкції директора Рибальченської ОСОБА_7 ступенів від 26.08.2014 року та п.п.4.1.7-4.1.9 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Рибальченської ОСОБА_7 ступенів на 2010-2015 роки по теперішній час директором Рибальченської ОСОБА_7 ступенів не вжито жодних заходів по встановленню педагогічного навантаження ОСОБА_5, що призвело до безпідставного зменшення отриманої заробітної плати в сумі 2889,6 грн. за 2014/2015 навчальний рік (розрахунок навантаження не проведено, з первинною профспілковою організацією навантаження не погоджено, наказ про встановлення педагогічного навантаження ОСОБА_5 директором школи не видавався), що є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків керівника.

У відповідності до п. 1 ст. 41 КЗпП України додатковими підставами розірвання трудового договору є - одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до правових позицій від 01.12.1997 року судової колегія в цивільних справах Верховного Суду України зазначено, що підставами для звільнення працівника згідно з пунктом 1 статті 41 КЗпП України є його відповідні дії, вчинення яких передувало виданню наказу про припинення трудового договору. Але таке визначення не є повним, оскільки в законі не містяться вказівки на те, що у проступку мають обов'язково бути винні дії працівника. Бездіяльність також може бути порушенням у випадку, коли особа повинна була виконати певні дії. Крім того, дії працівника можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 1 статті 41 КЗпП навіть в разі відсутності шкідливих наслідків, і навпаки, у разі настання тяжких наслідків дії працівника можуть кваліфікуватись як грубе порушення навіть за відсутності прямого умислу (необережність).

Судом встановлено, та не спростоване позивачем, з 16.02.2015 року з моменту набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано наказ №158 в частині розподілу педагогічного навантаження ОСОБА_5 і до закінчення навчального року, позивачем, як директором школи не вчинено дій щодо встановлення педагогічного навантаження вчителю школи ОСОБА_5, тобто не видано відповідний наказ. В результаті бездіяльності позивача порушені трудові права ОСОБА_5, який працював без встановленого педагогічного навантаження, недоотримав заробітну плату тощо.

Отже, суд вважає доведеним, що в порушення своїх обов'язків, встановлених посадовою інструкцією та Колективним договором, як директор школи, позивач здійснила одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

На думку суду, при обранні виду стягнення відповідачем було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини за яких вчинено проступок, наявність заподіяної шкоди і попередню роботу працівника.

Щодо строків для застосування дисциплінарного стягнення, суд вважає, що відповідачем дані строки дотримані.

Так, відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як встановлено в судовому засіданні, підставою для звільнення позивача стало неналежне виконання службових обов'язків. а саме не вчинення дій щодо встановлення педагогічного навантаження вчителю школи ОСОБА_5 Така бездіяльність директора школи на думку суду є триваючою, починаючи з дня набрання рішення суду, яким скасовано попередній наказ щодо встановлення педагогічного навантаження ОСОБА_5, тобто з 16.02.2015 року. Днем виявлення даного проступку суд вважає день складання довідки першим заступником голови РДА по результатам розгляду скарги вчителів на дії адміністрації Рибальченської ОСОБА_7 ступенів, тобто 10.07.2015 року (а.с.63).

Оскільки позивач перебувала у відпустці з 01.07.2015 року по 26.08.2015 року, що підтверджується наказом № 49-В від 22.06.2015 року (а.с.61), розірвання договору з нею проводилося із дотриманням вимог ч.3 ст.40 КЗпП України, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, у період перебування працівника у відпустці.

Наказ про звільнення позивача видано 05.08.2015 року, але застосоване стягнення у вигляді звільнення в перший робочій день після виходу її з відпустки, а саме 27.08.2015 року, про що зазначено в п.3 Наказу. (а.с.85)

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітної плати за час вимушеного прогулу, тому з задоволені цих вимог слід відмовити.

Відповідно, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди та зобов'язання відповідача оприлюднити рішення суду про поновлення на роботі є похідними та задоволенню також не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.40, 41, 148,, 149 КЗпП України, ст.3, 10,11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя І. В. Третьякова