Постанова

від 12.11.2015 по справі 810/4277/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ 810/4277/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Дельта Медікал»

до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Дельта Медікел" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2015 № НОМЕР_1 та від 25.06.2015 № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками ОСОБА_1 № 188/10-13-22-03/30634637 від 09.06.2015 року «Про результати документальної виїзної перевірки Приватного підприємства «Дельта Медікел» (код за ЄДРПОУ - 30634637) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Промо ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ - 35704661) за період діяльності з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року та з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року (далі - ОСОБА_1 перевірки), який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, вважає висновки зазначеного ОСОБА_1 необґрунтованими з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що висновки ОСОБА_1 перевірки зводяться до припущень посадових осіб податкового органу щодо безтоварності господарських операцій, які виконувалися між Приватним підприємством «Дельта Медікел» та ПП «Промо ОСОБА_3» , протягом періодів, які перевірялись, тоді як реальність та правомірність відповідних операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та іншими документами.

Також, позивач зазначає, що ним до перевірки були надані всі первинні документи бухгалтерського обліку за перевіряємий період, на підставі яких були визначені суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та сформовано податок на прибуток, визначено податковий кредит та сформовано бюджетне відшкодування, однак дані документи не прийняті до уваги податковим органом оскільки на їх думку вони містять у собі юридичний дефект .

За наведених обставин, позивач вважає, що Приватним підприємством «Дельта Медікел» при здійсненні господарських операцій з контрагентом, було дотримано всіх передбачених чинним податковим законодавством вимог та правомірно сформовано податковий кредит та визначено суму податку на прибуток.

В судовому засіданні 12.11.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених в ОСОБА_1 перевірки та письмових запереченнях на позов, зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «Дельта Медікел» є юридичною особою, що зареєстрована 29.11.1999, станом на дату складання ОСОБА_1 перевірки перебуває на обліку Державній податковій інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, посадовими особами Державній податковій інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Дельта Медікел» (код ЄДРПОУ 30634637) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Промо ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ - 35704661) за період діяльності з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року та з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено ОСОБА_1 перевірки № 188/10-13-22-03/30634637 від 09.06.2015 (надалі - ОСОБА_1 перевірки) (а.с. 14-31 Том І).

Висновком зазначеного ОСОБА_1 було встановленно, порушення позивачем:

1. положень п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму - 786 105 грн., в тому числі за лютий 2014 року на суму - 202 117 грн. та жовтень 2014 року на суму - 583 988 грн.;

2. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 707 494 грн., в т.ч. по періодах: Рік 2014 на суму - 707 494 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з наступним.

Як вбачається зі змісту ОСОБА_1 перевірки та матеріалів справи, 12.12.2013 між Приватним підприємством «Дельта Медікел» (код ЄДРПОУ 30634637) - Замовник та ПП «Промо ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ - 35704661) - Виконавець, було укладено договір надання послуг № 17-12/1. На виконання умов договору та вимогу позивача, ПП «Промо ОСОБА_3» оформило на його адресу податкові накладні із визначенням суми ПДВ, які підприємством включено до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

У свою чергу, ОСОБА_1 перевірки містить посилання ДПІ у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на дані АС «Податковий блок» , щодо податкової інформації по ПП «Промо ОСОБА_3» , відповідно до якої, від ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано ОСОБА_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Промо ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ - 35704661) з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий та липень 2014 року від 17.10.2014 № 491/26-57-22-04-21/3570466, в якому зазначено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано ОСОБА_1 від 20.08.2014 року № 2397/22-03/38835427 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ МЕТ-ІМПОРТ-ПРОМ (код ЄДРПОУ 38835427) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий 2014 року , складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно з яким встановлено наступне.

В ході проведення звірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що ТОВ МЕТ-ІМПОРТ-ПРОМ за податковою адресою не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів документів, а податковий кредит сформований за рахунок дроблення податкових накладних у зв'язку з чим неможливо дослідити номенклатуру придбаного товару на підставі чого податковим органом було зроблено висновок, що ТОВ МЕТ-ІМПОРТ-ПРОМ маніпулює звітними даними.

Проаналізувавши наявні автоматизовані системи та дані ЄРПН встановлено, що ТОВ МЕТ-ІМПОРТ-ПРОМ реалізує товари різноманітного походження: автозапчастини, текстильні вироби, клінінгові послуги, БМР, послуги навантаження тощо. При цьому реалізовані товари імпортного походження за кодом УКТЗЕД, тоді як підприємство не є імпортером та в ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на придбання вищевказаного товару.

Крім того, аналіз поданої до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ТОВ МЕТ-ІМПОРТ-ПРОМ звітності свідчить про відсутність працюючих на підприємстві та основних фондів.

Поряд з цим, по постачальнику ТОВ ТРЕЙД АГРО 2015 (код ЄДРПОУ 38903334) скадено ОСОБА_1 від 20.05.2015 № 1423/04-66-15-00/38903334 Про неможливість проведення зустрічної звірки з висновками про те, що ТОВ ТРЕЙД АГРО 2015 порушено вимоги статті 185 Податкового кодекса України (далі ПК України) в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року від контрагентів - постачальників - ТОВ ТРЕЙД АГРО 2015 - до контрагентів - покупців.

Перевіркою було встановлено: відсутність об'єктів оподаткування по операціях з отримання послуг у ТОВ МЕТ-ІМПОРТ-ПРОМ та ТОВ СТИЛЬ МЕДІЯ та операціях з продажу цих послуг підприємству - покупцю ПП Дельта Медікел п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Також податковим органом в ОСОБА_1 перевірки було зазначено, що з наданих до перевірки ОСОБА_1 надання послуг не можливо встановити фактичного (реальність) надання послуг та визначення які послуги були виконані, дату та час коли надані такі послуги та їх місцезнаходження.

Крім того, відповідач зазначив в ОСОБА_1 перевірки, що кількість працюючих на ПП Промо ОСОБА_3 станом на 31.12.2014 року складає - 32 особи та види діяльності - дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки.

Однак, податковий орган на підставі наданих до перевірки додатків до договору, згідно до яких ПП Промо ОСОБА_3 надає послуги в наступних містах України:

- з 01.09.2014 року по 03.10.2014 року - Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів, Житомир, Вінниця, Полтава, Запоріжжя, Чернігів, Черкаси, Рівне, Луцьк, Івано - Франківськ, Кіровоград, Кривий Ріг;

- з 03.09.2014 року по 06.10.2014 року - Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів, Житомир, Запоріжжя, Чернігів, Черкаси, Кривий Ріг, Миколаїв, Херсон, Полтава, Суми, Хмельницький;

- з 03.09.2014 року по 06.10.2014 року - Вінниця, Дніпропетровськ, Житомир, Запоріжжя, Одеса, Львів, Полтава, Рівне, Івано - Франківськ, Кіровоград, Хмельницький, Харків, Чернігів, Черкаси;

- з 16.09.2014 року по 21.10.2014 року - Київ, Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів, Житомир, Запоріжжя, Чернігів, Черкаси, Кривий Ріг, Кіровоград, Миколаїв, Херсон, Полтава, Суми, Хмельницький, Івано - Франківськ, Ужгород тощо, зробив висновок, що штатною чисельністю в 32 особи не можливо виконати послуги надані ПП Промо ОСОБА_3 на адресу позивача в жовтні 2014 року.

Враховуючи викладену податкову інформацію відповідач прийшов до висновку, що оскільки реальність вчинення господарських операцій ПП Промо ОСОБА_3 відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларованих в податковій звітності, таким чином у ПП «Промо ОСОБА_3» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій та відсутні підстави для формування податкових зобов'язань при їх реалізації на адресу контрагентів - покупців.

На підставі ОСОБА_1 перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2015 року:

- № НОМЕР_2 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток ПП, за основним платежем ( + - збільшення, - - зменшення) у розмірі 707 494,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 353 747,00 грн., всьго: 1 061 241, 00 грн.;

- № НОМЕР_1 форми В4 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 202 117,00 грн. за лютий 2014 року та у розмірі 583 988,00 грн. за жовтень 2014 року, всього: 786 105, 00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 25 червня 2015 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_1 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

У свою чергу, формування податкового кредиту дає право на відшкодування сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Щодо правового врегулювання відносин визначення податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (у редакції чинній у період за який проводилась перевірка) , не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на те, що відповідач встановив завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість та заниження податку на прибуток, виходячи з висновків ОСОБА_1 перевірок та ОСОБА_1 звірок контрагентів контрагента позивача, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

12.12.2013 між Приватним підприємством «Дельта Медікел» (код ЄДРПОУ 30634637) - Замовник та ПП «Промо ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ - 35704661) - Виконавець, було укладено договір надання послуг № 17-12/1, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг згідно додатків, а саме: дослідження кон'юнктури ринку; заходи, спрямовані на підвищення попиту та/або обізнаності споживачів відносно продукції замовника; послуги з мерчендайзингу у місцях продажу.

На виконання умов договору (з відповідними додатками та додатковими угодами) позивач надав належним чином засвідчені копії:

- податкових накладних за литий 2014 року (а.с. 169-187 Том I);

- ОСОБА_1 надання послуг (виконаних робіт) за лютий 2014 року (а.с. 46-63 Том I);

- платіжних доручень за лютий 2014 року (а.с. 107-124 Том I);

- податкових накладних за жовтень 2014 року (а.с. 189-229 Том I);

- ОСОБА_1 надання послуг (виконаних робіт) за жовтень 2014 року (а.с. 65-105 Том I);

- платіжних доручень за жовтень 2014 року (а.с. 126-168 Том I).

На підставі зазначених документів позивач відображав надані послуги в бухгалтерському та податковому обліку.

Твердження податкового органу, щодо недоліків в оформленні ОСОБА_1 надання послуг (виконаних робіт) не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 … сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. .

Також, позивач на підтвердження виконання ПП «Промо ОСОБА_3» договірних зобов'язань надав суду: Звіт по дослідженню кон'юктури ринку ТП Грипекс та Ібупром ; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Гріпекс, Ібупром, Алерік, Стоперан в аптеках наступних міст: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса; Звіт про надані послуги щодо проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності відносно ТМ Бронхостоп в аптеках наступних міст: Київ, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Запоріжжя Житомир, Вінниця, Постава, Иаріуполь, Кривий Ріг; Кінцевий звіт з проекту досліджень кон'юктури ринку ТМ Діп Ріліф ; Кінцевий звіт по дослідженню кон'юктури ринку стосовно ТМ Ібупром, Стоперан, Алерік ; Кінцевий звіт з проекту досліджень кон'юктури ринку ТМ Гріпекс ; Звіт про надання послуг з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Уринал; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Гінко Прим; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ ХедРінг; Звіт про надані послуги щодо проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Фервекс; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Донорміл; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Упсарин Упса; Звіт про надані послуги щодо проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Еффералган шипучий; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Бронхостоп; Звіт про надані послуги щодо проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Дип Риліф; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Грипекс; Звіт про надані послуги щодо проведення дослідження з метою виявлення потреб та очікувань споживача щодо продукції ТМ Ібупром; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Урго; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ ОСОБА_1; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Профлекс, Сам-е; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Аффіда Форт; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Уро-Контрол; Звіт про надані послуги щодо проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Сплат; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Грипекс; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Аффіда Форт; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ ОСОБА_1, Тест фо Бест, Урго; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Адметин; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Ексипіал; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня пропозиції, а також обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ ОСОБА_1; Звіт про надані послуги щодо проведення заходів спрямованих на підвищення обізнаності споживачів відносно продукції ТМ Флексітол; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня попиту та обізнаності споживачів щодо продукції ТМ Біоксин; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Екобіол; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Голдкеа; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Флувір; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня обізнаності фармацевтів щодо властивостей продукції ТМ Дип Фріз; Звіт про надані послуги з проведення дослідження відносно рівня попиту та обізнаності споживачів щодо продукції ТМ Біоксин; Звіт про надані послуги щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчендайзінгу відносно продукції ТМ Ібупром.

Водночас, обґрунтовуючи донарахування податку на додану вартість та заниження валових витрат, відповідач посилався на дані АС «Податковий блок» , щодо податкової інформації по ПП «Промо ОСОБА_3» , відповідно до якої, від ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано ОСОБА_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Промо ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ - 35704661) з питань документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий та липень 2014 року від 17.10.2014 № 491/26-57-22-04-21/35704661 в якому зазначено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано ОСОБА_1 від 20.08.2014 року № 2397/22-03/38835427 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ МЕТ-ІМПОРТ-ПРОМ (код ЄДРПОУ 38835427) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий 2014 року , складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 по постачальнику ТОВ ТРЕЙД АГРО 2015 (код ЄДРПОУ 38903334) скадено 20.05.2015 № 1423/04-66-15-00/38903334 Про неможливість проведення зустрічної звірки з висновками про те, що ТОВ ТРЕЙД АГРО 2015 порушено вимоги статті 185 Податкового кодекса України (далі ПК України) в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт/послуг) за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року від контрагентів - постачальників - ТОВ ТРЕЙД АГРО 2015 - до контрагентів - покупців.

Разом з тим, суд зазначає, що представником позивача була надана Довідка від 05.06.2014 № 432/26-57-22-04-10/35704661 Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Промо ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ 35704661) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків Приватним підприємством «Дельта Медікел» (код ЄДРПОУ 30634637) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 , у висновках якої зазначено : Звіркою ПП «Промо ОСОБА_3» не встановлено розбіжностей по взаємовідносинах з ПП «Дельта Медікел» (код ЄДРПОУ 30634637) за лютий 2014 року; Звіркою ПП «Промо ОСОБА_3» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП «Дельта Медікел» (код ЄДРПОУ 30634637) за лютий 2014 року.

Суд звертає увагу, що в сукупності всі надані позивачем документи по контрагенту - ПП «Промо ОСОБА_3» повністю відповідають поняттю «первинні документи» , що визначені у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та зазначає про таке.

В листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що з метою встановлення об'єктивної істини у справі та з'ясування питання щодо товарності (реальності) проведених господарських операцій, в якості свідка було допитано директора ПП «Промо ОСОБА_3» ОСОБА_4, яка підписувала первинні бухгалтерські документи. Вона надала пояснення, що особисто укладала договори, підписувала первинну документацію та вчиняла юридичні дії від імені ПП «Промо ОСОБА_3» , а тому всі господарські операції із позивачем мають реальний характер, оскільки підприємством фактично виконано умови договору про надання послуг.

Крім того, вказана особа зазначила, що для виконання умов договору (відповідних додатків) № 17-12/1 від 12.12.2013 ПП «Промо ОСОБА_3» додатково були залучені інші суб'єкти господарювання. На підтвердження даного факту ОСОБА_4 надала суду копії договорів з юридичними та фізичними особами, предметом яких є: заходи спрямовані на збільшення обсягів продажу продукції клієнтів замовника та/або спрямовані на підвищення обізнаності потенційних споживачів про продукцію клієнтів замовника шляхом донесення достовірної інформації щодо продукції, її переваг, властивостей кінцевим споживачам; проведення моніторингу необхідної замовнику інформації та досліджень в роздрібних точках продажу та інших об'єктах визначених замовником; надання інформаційно - консультаційних послуг; відповідно до яких виконавець за завданням замовника бере на себе зобов'язання по наданню консультацій щодо дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки; виконавець приймає на себе обов'язки надання послуг щодо проведення моніторингу виконання стандартів мерчандайзингу відносно наступних препараті …; та інше також свідок надала копії ОСОБА_1 здачі - прийняття робіт (надання послуг), ОСОБА_1 прийому - передачі наданих послуг за даними договорами, податкові накладні, витяги з реєстру про відсутність податкового боргу з сайту фіскальної служби України (а.с. 87-230 Том V).

У свою чергу, судом встановлено, що ПП «Промо ОСОБА_3» на час оформлення та проведення господарських операцій з позивачем, мало цивільну правоздатність, було платником податку на додану вартість та одними із основних видів діяльності контрагента позивача за КВЕД є « 73.20 - Дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки» , що підтверджується наявним в матеріалах справи документом, а саме: спеціальним витягом з ЄДРПОУ (а.с. 241-248 Том I). Суд також зазначає, що ПП «Промо ОСОБА_3» на час розгляду справи також належним чином зареєстроване.

Таким чином, з вище вказаного вбачається, що надання контрагентом позивача послуг позивачу за укладеним договором (з відповідними додатками до нього) повністю відповідає видам господарської діяльності ПП «Промо ОСОБА_3» , оскільки дане підприємство займається дослідженням кон'юктури ринку та виявленням громадської думки.

Отже, проведена господарська операція між сторонами відповідає видам господарської діяльності ПП «Промо ОСОБА_3» та свідчить про наявність господарської мети у взаємовідносинах між сторонами.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Надані представниками позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ПП «Промо ОСОБА_3» .

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про не підтвердження здійснення господарських операцій, відповідно до укладеного між позивачем та контрагентом договором, суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Таким чином, на момент укладання правочину та його виконання позивачем та його контрагентом, було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності позивача та його контрагентів.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, у свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових - повідомлень рішень суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в ОСОБА_1 перевірки не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту нереальності господарських операцій та є лише носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкового органу.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління » .

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, обов'язку доказування правомірності спірного рішення не виконано та не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487 грн. 20 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69. 70, 71, 158 - 163, 167 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 25.06.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дельта Медікел» (код ЄДРПОУ 30634637) сплачений ним судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 листопада 2015 р.