Рішення

від 17.12.2015 по справі 910/20498/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015Справа №910/20498/15

За позовом Ружинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2"

про розірвання договору та стягнення 248 626,59 грн.

головуючий суддя: Домнічева І.О.

суддя: Борисенко І.І.

суддя: Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ружинська селищна рада звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2" про розірвання договору та стягнення 186 605,41 грн.

Ухвалою від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.09.2015 р.

10.08.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

01.09.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові пояснення по суті позовних вимог, заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить розірвати договір та стягнути 248 626,59 грн.

Ухвалою від 01.09.2015 р. розгляд справи було відкладено на 29.09.2015 р.

11.09.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому проти позову заперечує.

24.09.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.09.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі та заява про збільшення розміру позовних вимог, яка судом прийнято до розгляду.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України дана заява підлягає розгляду по суті.

Ухвалою від 29.09.2015 р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2015 р.

Ухвалою від 13.10.2015 р. призначено колегіальний склад суду для розгляду справи.

У результаті проведеного повторного автоматичного розподілу справ між суддями, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Домнічева І.О., суддя Сташків Р.Б. та суддя Борисенко.

13.10.15р. через відділ діловодства суду позивачем подана заява про уточнення підстав позовних вимог.

Ухвалою від 13.10.2015 р. зазначена колегія суддів прийняла справу до свого провадження, розгляд справи було призначено на 10.11.2015 р.

21.10.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Судове засідання 10.11.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 16.11.2015 р. розгляд справи було призначено на 01.12.2015 р.

Судове засідання 01.12.2015 р. не відбулося.

Ухвалою від 04.12.15р. розгляд справи призначено на 17.12.15р.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.15 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 17.12.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.08р. між Ружинською селищною радою (надалі - позивач, Замовник) та ЗАТ "Концерн "Природа", правонаступником якого є відповідач, (надалі - відповідач, Виконавець) було укладено договір № 65-П-2008 на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт (далі - Договір) по будівництву станції знезалізнення питної води продуктивністю 200 куб. м. на добу на об'єкті впровадження по вул. Депутатській в с. Заріччя, Ружинського району, Житомирської області.

Згідно п. 2.1 договору загальна вартість робіт складає 173000,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, роботи по цьому договору Виконавець розпочинає протягом 60 календарних днів від дати підписання даного договору та виконує протягом 120 календарних днів.

При завершенні робіт за Договором, Виконавець передає, а Замовник приймає роботи, оцінює якість очищення води за результатами аналізу СЕС, та сторони підписують АКТ здачі - прийняття робіт та іншу кошторисну документацію згідно ДБНу України протягом 5-ти календарних днів з моменту завершення виконання робіт в повному обсязі (п. 5.1 договору).

У листопаді 2008 р. між сторонами були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за на загальну суму 173000,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Виконавець не виконав умови Договору належним чином: станція до часу подання позову не працює, не було відібрано зразків питної води і не передано до санітарно-епідеміологічної станції (відповідно до п.5.1. Договору), не було забезпечено роботу станції знезалізнення при температурі повітря -5 градусів за Цельсієм (п.2 Угоди) та не складено між сторонами відповідного акту щодо якості очищення води. В зв'язку з чим посилаючись на ст. ст. 651, 653, 837,849, 858 ЦК України, позивач просить розірвати Договір № 65-П-2008 на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт від 22.10.2008 р., укладений між Ружинською селищною радою та ЗАТ "Концерн Природа , стягнути з ТОВ "Природа - 2" на користь Ружинської селищної ради Житомирської області кошти в сумі 248 626,59 грн. з яких: 86500,20 грн. - половина договірної вартості комплексу робіт зі створення станції знезалізнення, яка була перерахована Виконавцю 28.03.2012 р.; 15786,29 грн. інфляційних було перераховано 28.11.2012 року; 4798,98 грн. 3% річних було перераховано 28.11.2012 року; сума державного мита 1070,85 грн. було перераховано 28.11.2012 року; витрати ІТЗ 236,00 грн. було перераховано 28.11.2012 року; 140 234,27 грн. - штраф, розрахований відповідно до п.6.1. Договору згідно доданого розрахунку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що позов Ружинської селищної ради про розірвання договору № 65-Г1-2008 вже було розглянуто господарським судом із винесенням рішення про відмову в задоволенні позову. Позивач додає до позовної заяви рішення Господарського суду Житомирської області від 15.09.11р. у справі № 11/5007/65/11, проте просить розірвати той самий договір з тих самих підстав.

Як вбачається з мотивувальної частини згаданого рішення від 15.09.11р., Ружинська селищна рада просила розірвати договір № 65-П-2008, посилаючись на невиконання ТОВ Природа-2 його умов в редакції Додаткової угоди № 1, а саме, незабезпечення перевірки роботи станції знезалізнення в умовах низьких температур протягом 2009-2011р.р. Суд відмовив в задоволенні зустрічного позову в зв'язку з його безпідставністю.

В даному випадку є рішення господарського суду у справі № 11/5007/65/11 про той же предмет (розірвання договору № 65-П-2008) та з тих же підстав(порушення підрядником умов договору з перевірки роботи станції в умовах низьких температур).

Тобто, суд приходить до висновку, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.09.2011 у справі № 11/5007/65/11 вже вирішено спір між тими ж сторонами, про вимогу про розірвання договору № 65-П-2008 на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт від 22.10.08р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Згідно з п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку в необхідності припинення провадження у справі в частині розірвання договору № 65-П-2008 на виконання дослідно- конструкторських та технологічних робіт від 22.10.08р.

Крім того, Господарським судом Житомирської області було винесено рішення від 22.05.12. у справі № 2/5007/41/12 за позовом ТОВ Природа-2 до Ружинської селищної ради та зустрічним позовом Ружинської селищної ради до ТОВ Природа-2 . Зазначеним рішенням суд відмовив Ружинській селищній раді в задоволенні зустрічного позову і рішення в цій частині залишили без змін Рівненський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд України.

Предметом зустрічного позову Ружинської селищної ради було:

визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2» права на демонтування і вилучення без згоди Ружинської селищної ради аератора вихрового на станції знезалізнення питної води, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Заріччя, вул. Депутатська, та відсутність права вимоги про здійснення Ружинською селищною радою підготовчих дій для запуску та перевірки роботи вказаної станції знезалізнення води;

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Природа-2" у семиденний строк після набрання рішенням законної сили встановити аератор вихровий, якість та технічна характеристика якого повинна відповідати умовам, передбаченим договором №65-П-2008 від 22.10.08., на станції знезалізнення питної води, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Заріччя, вул. Депутатська;

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Природа-2" відповідно до умов додаткової угоди №1 від 11.06.09 взяти участь у перевірці роботи станції знезалізнення питної води у наступний зимовий період 2012-2013 рр. (за умови досягнення температури повітря -5 градусів за Цельсієм) та складанні і підписанні акту про результати такої перевірки.

В позовній заяві Ружинська селищна рада посилалася на те, що ТОВ Природа-2 не виконало умови договору № 65-П-2008 належним чином. Також Ружинська селищна рада зазначала, що в зимовий період 2009-2010р. станція знезалізнення питної води не була запущена з тієї причини, що працівниками ЗАТ Концерн Природа був демонтований аератор вихровий, який забезпечує її функціонування.

За результатами розгляду зустрічного позову Господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає повністю, встановивши обставини, які мають преюдиційну силу при розгляді інших справ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за зустрічним позовом, тобто ТОВ Природа-2 , виконав роботи згідно підписаного між сторонами договору, що підтверджується актами виконаних робіт, погоджених сторонами.

Судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом (ТОВ Природа-2 ) неодноразово повідомляв позивача про готовність встановити ежектор та запустити станцію, про свою готовність взяти участь у пуску станції для перевірки її роботи в умовах низьких температур в будь-який день, однак в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б відобразили бажання позивача за первісним позовом випробувати побудовану відповідачем станцію, підписати акт та оплатити виконані роботи.

Наміри ТОВ Природа-2 та готовність вчинити дії по встановленню ежектора та запуску станції відображені також в заяві від 12.01.12 про порушення кримінальної справи проти службових осіб Ружинської селищної ради та в листі до прокуратури області №54 від 19.01.12.

Судом відмовлено в задоволенні позовних вимог ради про визнання у ТОВ Природа-2 відсутності права вимоги від Ружинської селищної ради здійснення нею підготовчих дій для запуску та перевірки роботи вказаної станції знезалізнення води.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В даній справі, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 86500,20 грн. - половина договірної вартості комплексу робіт зі створення станції знезалізнення, яка була перерахована Виконавцю 28.03.2012 р.; 15786,29 грн. інфляційних було перераховано 28.11.2012 року; 4798,98 грн. 3% річних було перераховано 28.11.2012 року; сума державного мита 1070,85 грн. було перераховано 28.11.2012 року; витрати ІТЗ 236,00 грн. було перераховано 28.11.2012 року; 140 234,27 грн. - штраф, розрахований відповідно до п.6.1. Договору згідно доданого розрахунку.

Предметом договору було не будівництво або удосконалення водонапірної башти, яка перебуває на балансі ради, а лише встановлення в наявну башту станції знезалізнення. Встановлення станції знезалізнення відбувалось на підставі вихідних даних, наданих Ружинською селищною радою, як замовником, в порядку ст. 888 ЦК України. Як зазначено в Додатку № 2 до Листа № 58 від 13.02.12р., направленого відповідачу, копія якого міститься в матеріалах справи, після запуску станції в роботу виявилось, що заявлена замовником розрахункова продуктивність станції - 200 куб. м на добу на половину не забезпечувалась продуктивністю свердловини, що саме і призвело до позаштатної роботи ежектору, підтікання води та утворення льоду на башті. Крім того, перевіркою 24.02.11р. встановлено, що експлуатуючою організацією не виконується основна вимога Інструкції з експлуатації - не проводиться регулярне промивання фільтруючого завантаження, яке накопичило таку кількість заліза, що через нього не проходить вода, переливаючись через верхній люк башти та утворюючи брили льоду. Станцію було прийнято за актом в листопаді 2009р.. проте, башту не було підготовлено після цього до зимового періоду, зокрема, не було навіть утеплено єдиний промивний кран, хоча утеплення крану та створення утепленої зони обслуговування є очевидним обов'язком комунального підприємства, яке експлуатує башту протягом цілого року, в т.ч. протягом зимового періоду.

В гарантійному листі було зазначено, що порушення в роботі станції в результаті некваліфікованої експлуатації є підставою для автоматичного анулювання гарантійних зобов'язань.

Оскільки в зимовий період 2008-09р.р. в роботі станції стався збій, відповідач згідно з гарантійними зобов'язаннями, ліквідувало недоліки і станція відновила роботу, що підтверджується преамбулою до Додаткової угоди № 1 від 11,06.09р., яку було після цього укладено. Метою укладення Додаткової угоди № 1 була перевірка роботи станції при низьких температурах.

Згідно п. 1 цієї Угоди Ружинська селищна рада повинна оплатити половину договірної вартості комплексу робіт зі створення станції знезалізнення в сумі 86 500,20грн. протягом 30 днів з дати підписання цієї Угоди (Ружинська селищна рада її не заплатила і цю суму було стягнуто рішенням Господарського суду Житомирської області у справі № 11/5007/65/11), а решту вартості станції в сумі 86 500,20грн. вона повинна оплатити після того, як температура повітря досягне -5 градусів і це не призведе до збою в роботі станції.

Як стверджує відповідач, незважаючи на те, що Додаткову угоду № 1 було підписано ще в 2009році, температура вже неодноразово досягала -5 градусів, а також незважаючи на неодноразові звернення підрядника про необхідність перевірки роботи станції та його готовність взяти участь у такій перевірці, Ружинська селищна рада, як замовник, протягом шести поспіль зимових періодів ухиляється від перевірки роботи станції, позбавляючи підрядника та його правонаступника можливості отримати те, на що він розраховував при укладенні договору та Додаткової угоди №1повної оплати за виконані роботи.

Відтак вимога про повернення отриманих за договором коштів є безпідставною.

Нарахування позивачем пені та штрафу згідно п. 6.1. договору є безпідставним. За цим пунктом штраф нараховується за порушення виконавцем з власної вини строків початку та виконання робіт за цим договором. В той же час, всі роботи, передбачені договором, було виконано в повному обсязі та прийнято замовником без жодних зауважень, що встановлено господарським судом при розгляді справ, про які зазначено вище. Таким чином позовні вимоги про стягнення штрафу та пені задоволенню не підлягають. Також задоволенню не підлягають позовні вимоги про стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, як безпідставно заявлені.

Як вбачається з п. 5.1. договору, який підписано селищним головою при завершенні робіт за цим договором. Виконавець передає. а Замовник приймає роботи, оцінює якість очищеної води за результатами аналізу СЕС. та Сторони підписують ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт . Отже, оцінювати якість за результатами аналізу СЕС повинен саме Замовник, який і замовляє цей аналіз, при цьому, як далі зазначено п п. 5.1. договору, Строк отримання Замовником результатів СЕС не зараховується до терміну виконання робіт в частині п.п. 3.2. цього договору . Зі свого боку Виконавцеві надано право самостійно здійснити оцінку якості води за допомогою американської експрес- лабораторії і, в разі, якщо результати перевірки СЕС, замовленої Замовником, та перевірки експрес-лабораторії, замовленої Виконавцем, відрізняються, проби води передаються до Інституту колоїдної хімії води для остаточного висновку.

В матеріалах справи міститься підписаний ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт, який згідно договору, є підтвердженням не тільки факту виконання робіт та їх прийняття Замовником, але й факту перевірки Замовником якості очищеної води за результатами СЕС та відсутності з боку Замовника будь- яких претензій до якості.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено, у спосіб встановлений статтею 34 цього ж Кодексу, законних підстав для задоволення позовних вимог, а доводи, викладені у його позовній заяві спростовані матеріалами, які знаходяться у справі та нормами чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині розірвання договору та відмовити в частині стягнення 248 626,59 грн.

Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині розірвання Договору № 65-П-2008 на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт від 22.10.2008 р., який укладений між Ружинською селищною радою та ЗАТ "Концерн "Природа" припинити.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.12.2015р.

Головуючий суддя І.О. Домнічева

Суддя І.І. Борисенко

Суддя Р.Б. Сташків