Рішення

від 22.12.2015 по справі 913/886/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 грудня 2015 року Справа № 913/886/15

Провадження №26/913/886/15

За позовом Луганська митниця ДФС, м.Старобільськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Продан, м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 65636 грн 53 коп.

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні 22.12.2015 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми 56224,00 грн вартість втраченого майна, пені 8194,53 грн., а також судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.10.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 21.10.2015, ухвалою від 21.10.2015 відкладено на 25.11.2015, ухвалою від 25.11.2015 відкладено на 02.12.2015.

02.12.2015 на електрону адресу господарського суду Луганської області від позивача, надійшло клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів, яке судом задоволено, а розгляд справи відкладено на 22.12.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2015 позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору на послуги зі зберігання майна, затриманого по справах про порушення митних правил №3, 9 позивачем передано на зберігання відповідачу товар, а саме: сир копчений Янтар, сало свіже, автомобіль ВАЗ-21043, д/н НОМЕР_1 , та автомобіль Audi A6 р/н НОМЕР_2 , на загальну суму 562224,00 грн., який останнім було прийнято, але під час зберігання втрачено. Також позивачем відповідно до п. 4.3, заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 8194,53 грн.

Відповідач своїх представників з судове засідання 06.10.2015, 21.10.2015, 25.11.2015, 02.12.2015, 22.12.2015 не направив, вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів виконав частково. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Через канцелярію господарського суду Луганської області відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти вимог заперечував повністю, просив суд в позові відмовити посилаючись на те, що при передачі сиру копченого та сала, між сторонами не складався акт приймання-передачі у відповідності до п. 3.3 договору, тривале зберігання призвело до непридатності товару, а тому він був утилізований.

Щодо транспортних засобів відповідач зазначив, що не погоджується з вартістю автомобілів зазначених в позовній заяві, та посилається на те, що даними автомобілями заволоділи військовослужбовці Міністерства оборони України.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах виконати вимоги ухвали суду в повному обсязі та подати витребуванні матеріали через канцелярію або шляхом їх направлення на адресу поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2013 між позивачем, Луганською митницею міндоходів, як поклажодавцем, та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю Продан, як зберігачем, було укладено договір на послуги із зберігання майна, затриманого по справах про порушення митних правил № 9, відповідно до якого поклажодавець замовляє, а зберігач приймає на себе зобов`язання надати послуги, в місцях згідно переліку складів, приміщень, майданчиків, щодо зберігання вилучених поклажодавцем по справах порушення митних правил товарів, та зберігати його до розв`язання поклажодавцем питання про подальше розпорядження майном (п. 1.1).

Умовами договору сторони погодили, що зберігач несе повну матеріальну відповідальність за схоронність і цілісність отриманого на схов майна згідно чинного законодавства (п. 4.1), вартість втраченого або пошкодженого майна повинна бути відшкодована зберігачем не пізніше трьох днів з моменту виявлення, шляхом відшкодування поклажодавцем його вартості (п. 4.2), у разі невчасного відшкодування вартості зіпсованого або втраченого зберігачем майна, він сплачує на користь поклажодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від невчасної відшкодованої вартості (п. 4.3).

14.02.2014 між позивачем, Луганською митницею міндоходів, як поклажодавцем, та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю Продан, як зберігачем, було укладено договір на послуги із зберігання майна, затриманого по справах про порушення митних правил № 3, відповідно до якого поклажодавець замовляє, а зберігач приймає на себе зобов`язання надати послуги, в місцях згідно переліку складів, приміщень, майданчиків, щодо зберігання вилучених поклажодавцем по справах порушення митних правил товарів, та зберігати його до розв`язання поклажодавцем питання про подальше розпорядження майном (п. 1.1).

Умовами договору сторони погодили, що зберігач несе повну матеріальну відповідальність за схоронність і цілісність отриманого на схов майна згідно чинного законодавства (п. 4.1), вартість втраченого або пошкодженого майна повинна бути відшкодована зберігачем не пізніше трьох днів із моменту виявлення, шляхом відшкодування поклажодавцем його вартості (п. 4.2), у разі невчасного відшкодування вартості зіпсованого або втраченого зберігачем майна, він сплачує на користь поклажодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від невчасної відшкодованої вартості (п. 4.3).

Згідно з актом про передачу-прийомку товарів на відповідальне зберігання від 15.02.2013, позивач передав а відповідач прийняв на відповідальне зберігання легковий автомобіль Audi моделі A6 універсал, державний номер р/н НОМЕР_2 , країна реєстрації Польща VIN № НОМЕР_3 , 1999 року виробництва, сірого кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб., підписаних повноважними представниками позивача та відповідача, посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з актом про передачу-прийомку товарів на відповідальне зберігання від 25.12.2014, позивач передав а відповідач прийняв на відповідальне зберігання легковий автомобіль ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб., підписаних повноважними представниками позивача та відповідача, посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи).

22.01.2015 постановою Старобільського районного суду Луганської області, по адміністративній справі № 431/233/15-п, вирішено конфіскувати транспортний засіб легковий автомобіль ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб.

Відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії Луганської митниці ДФС від 05.06.2015, встановлено, що в ході проведеної інвентаризації вилучених по справах про порушення митних правил товарів, майна переданого на реалізацію, товарів та транспортних засобів прийнятих на відповідальне зберігання за уніфікованою митною квитанцією ТОВ Продан, виявлено нестачу, а саме: легковий автомобіль Audi моделі A6 універсал, державний номер р/н НОМЕР_2 , країна реєстрації Польща VIN № НОМЕР_3 , 1999 року виробництва, сірого кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб., транспортний засіб легковий автомобіль ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб., сало свіже в п/п пакетах 400 кг, сир Янтар, виробництва РФ, у кількості 33 кг.

Відповідно до інвентаризаційного опису матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання ТОВ Продан від 05.06.2015, встановлено відсутність легкового автомобіля ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору, вартість якого складає 10000 грн. Опис підписано інвентаризаційною комісією у складі начальника інфраструктури, головного державного інспектора ВБО, заступника начальника У1, начальника ВМТЗУНМ та ЗУ1, заступника начальника ВМТЗУНМ та ЗУ1, а також матеріально відповідальною особою ТОВ Продан, Проданчуком А.А. Повноваження відповідальної особи підтверджуються наказом № 1 від 13.02.2008 про призначення Проданчука А.А. на посаду директора ТОВ Продан.

Також позивачем долучено до матеріалів справи висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень МІНДОХОДІВ № 142001101-1275 від 22.05.2014, згідно з яким на дослідження було направлено сало свіже в п/п пакетах 400 кг, вилучене у справі про порушення митних правил № 109/70200/14, яким встановлено що вартість предмету порушення митних правил складає 4800,00 грн, та враховуючи відсутність визначених законодавством дозвільних документів, які підтверджують належну якість та безпеку, вилучений товар не може бути використаний для реалізації в торгівельній мережі України.

Крім того позивачем долучено до матеріалів справи висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень МІНДОХОДІВ № 142001101-0312 від 07.02.2014, згідно з яким на дослідження було направлено сир Янтар, виробництва РФ, у кількості 33 кг, вилучене у справі про порушення митних правил № 28/70200/14, яким встановлено що вартість предмету порушення митних правил складає 660,00 грн, та враховуючи відсутність визначених законодавством дозвільних документів, які підтверджують належну якість та безпеку, вилучений товар не може бути використаний для реалізації в торгівельній мережі України.

Відповідно до листа б/н, зареєстрованого позивачем 17.06.2015, відповідач не заперечує факт прийняття та відсутності, сиру копченого у кількості 400 кг, та сиру «Янтар», виробництва РФ, у кількості 33 кг, але посилається на те, що в наслідок систематичного відключення електроенергії не було можливості забезпечити належне зберігання продуктів харчування, а тому було проведено їх знищення.

Відповідно до листа б/н, зареєстрованого 17.06.2015, відповідач зазначає, що автомобіль Audi моделі A6 універсал, державний номер р/н НОМЕР_2 , країна реєстрації Польща VIN № НОМЕР_3 , 1999 року виробництва, сірого кольору, було вилучено представником Міністерства оборони України Іванченко Н.В. (посвідчення УДГ56).

Враховуючи вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача вартість переданого на зберігання товару на загальну суму 562224,00 грн, а саме: сир копчений Янтар, сало свіже, автомобіль ВАЗ-21043, д/н НОМЕР_1 , та автомобіль Audi A6 р/н НОМЕР_2 , у зв`язку з тим що відповідачем його було втрачено.

Відповідач проти позову заперечував, та просив у позові відмовити повністю посилаючись на те, що при передачі сиру копченого та сала, між сторонами не складався акт приймання-передачі у відповідності до п. 3.3 договору, тривале зберігання призвело до непридатності товару, а тому він був утилізований.

Щодо транспортних засобів відповідач зазначив, що не погоджується з вартістю автомобілів зазначених в позовній заяві, та посилається на те, що даними автомобілями заволоділи військовослужбовці Міністерства оборони України. На підтвердження своєї позиції, відповідачем було долучено до матеріалів справи нижчезазначені документи.

Відповідно листа ТОВ Луганське енергетичне об`єднання Старобільський електричних мереж, на протязі 2014 року, у зв`язку із зниженням частот, періодично відключали електроенергію у місті Старобільськ, від 2 до 6 годин.

Згідно з листом Державної санітарно-епідеміологічної служби України відокремленого структурного підрозділу Старобільського міжрайонного управління головного управління Держсанепідслужби у Луганській області, забороняється обіг харчових продуктів, якщо вони небезпечні, завезені на територію України контрабандою, дата споживання яких минула. До небезпечних продуктів відноситься продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджує якість та безпеку, строк придатності якої до споживання або використання закінчився.

Відповідно до акту про передачу-прийомку товарів від 03.07.2014, відповідач передав представнику Міністерства оборони України Іванченко Н.В. (посвідчення УДГ56), автомобіль Audi A6 р/н НОМЕР_2 , що підтверджується печаткою Міністерства оборони України військова частина, та підписом останнього.

Також відповідачем долучено до матеріалів справи розписку, від ОСОБА_1 , старшого сержанта зенітно-артилерійського батальйону вч/2950, про тимчасове вилучення автомобіля ВАЗ червоного кольору, на час проведення АТО.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності

Відповідно до ч. 1 статті 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості

Статтею 950 Цивільного кодексу України, ч. 1 за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Частиною 2, професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавець. Частиною 3 зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Згідно з ч. 1 статті 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Згідно з ч. 1 статті 951 ЦК України Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Згідно з ч. 4 статті 239 Митного кодексу України, товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 16 порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою КМУ від 25.08.1998 № 1340, майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи не придатне для реалізації, підлягає переробці або знищенню (утилізації) з урахуванням ступеня зносу та фактичного стану.

Продукти харчування, які визнані непридатними для вживання в їжу людям і є безпечними в санітарно-епідемічному відношенні, за відповідним рішенням санітарно-епідеміологічної та ветеринарної служби, якщо вони походять з країн, адміністративна територія яких є благополучною в епізоотичному відношенні, можуть бути передані на корм тваринам. Передача продуктів харчування на корм тваринам здійснюється безоплатно.

Згідно з ч. статті 6 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлено, приймання-передача транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби і техніку.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як поклажедавцем, на виконання умов договорів на послуги із зберігання майна, затриманого по справах про порушення митних правил № 9 від 31.01.2013 та № 3 від 14.02.2014, було передано майно, а саме: легковий автомобіль Audi моделі A6 універсал, державний номер р/н НОМЕР_2 , країна реєстрації Польща VIN № НОМЕР_3 , 1999 року виробництва, сірого кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб., транспортний засіб легковий автомобіль ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб., сало свіже в п/п пакетах 400 кг, сир Янтарь, виробництва РФ, у кількості 33 кг, яке відповідачем було прийнято, але належним чином не збережене.

Твердження відповідача про те, що сало свіже в п/п пакетах 400 кг, сир Янтарь, виробництва РФ, у кількості 33 кг були передані с порушенням порядку, судом відхиляються, адже останній не заперечує факту отримання товару у відзиві на позовну заяву, та у листі-відповіді б/н щодо необхідності утилізації, зазначає що вищезазначений товар було прийнято саме на виконання умов договору № 3 від 14.02.2014. Також суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що товар було утилізовано у зв`язку з не придатністю до використання, адже було порушено порядок утилізації товару, та відсутні належні докази на підтвердження факту повідомлення поклажодавця про псування товару, а відповідно до статті 950 та 951 ЦК України, відповідальність у разі нестачі покладається на зберігача.

Враховуючи те, що вартість сала свіжого в п/п пакетах 400 кг, та сиру Янтарь, виробництва РФ, у кількості 33 кг 31.01.2013 підтверджена висновками спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень МІНДОХОДІВ, а саме: № 142001101-1275 від 22.05.2014 на суму 4800,00 грн та № 142001101-0312 від 07.02.2014 на суму 660,00 грн, а позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за втрачений сир та сало суму 5460,00 грн, суд визнає вимогу законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, твердження відповідача про те, що легковий автомобіль ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб. було вилучено у останнього представниками Міністерства оборони України, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 , старшого сержанта зенітно-артилерійського батальйону вч/2950, судом відхиляються, адже належних доказів на підтвердження даного факту суду надано не було. Порядок залучення транспортних засобів передбачений ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яким зазначено що приймання-передача здійснюється на підставі акту приймання-передачі.

Також суд приймає до уваги інвентаризаційний опис матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання ТОВ Продан від 05.06.2015, яким встановлена вартість легкового автомобіля ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору в сумі 10000 грн. Опис підписано інвентаризаційною комісією у складі начальника інфраструктури, головного державного інспектора ВБО, заступника начальника У1, начальника ВМТЗУНМ та ЗУ1, заступника начальника ВМТЗУНМ та ЗУ1, а також матеріально відповідальною особою ТОВ Продан, Проданчуком А.А. Повноваження відповідальної особи підтверджуються наказом № 1 від 13.02.2008 про призначення Проданчука А.А. на посаду директора ТОВ Продан.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача вартості переданого легкового автомобіля ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору в сумі 10000,00 грн, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню.

Також суд відхиляє вимогу позивача про стягнення з відповідача вартості легкового автомобіля Audi моделі A6 універсал, державний номер р/н НОМЕР_2 , країна реєстрації Польща VIN № НОМЕР_3 , 1999 року виробництва, сірого кольору, об`єм двигуна 2496,00 см. куб, адже в матеріалах справи знаходиться копія акту приймання-передачі від 03.07.2014, який підписаний уповноваженим представником Міністерства оборони України, із зазначенням номеру посвідчення ( НОМЕР_5 ), та відтиском гербової печатки військової частини Міністерства оборони України. За таких обставин вимога не є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того позивачем у відповідності до п.п. 4.2 та 4.3 договорів, заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.06.2015 по 27.08.2015.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що інвентаризаційний опис матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання ТОВ Продан від 05.06.2015, в якому виявлена нестача товару, підписаний уповноваженим представником відповідача, а відповідно до п.п. 4.2, 4.3 договорів, останній зобов`язаний відшкодувати вартість втраченого майна протягом трьох днів з моменту виявлення нестачі, а уразі несвоєчасного відшкодування позивачу надано право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені за період з 09.06.2015 по 08.09.2015 є законною та обґрунтованою.

Розмір пені за розрахунками суду складає:

15460,00 (сума боргу) х 60% (подвійна ставка НБУ в період з 04.03.2015 до 28.08.2015) / 365 (днів) х 80 (кількість днів прострочення в період з 09.06.2015 по 27.08.2015) = 2033,10

15460,00 (сума боргу) х 54% (подвійна ставка НБУ в період з 28.08.2015 до 08.09.2015) / 365 (днів) х 12 (кількість днів прострочення в період з 09.06.2015 по 27.08.2015) = 274,47

Враховуючи вищевикладене вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково, саме на суму 2307,57 грн.

Таким чином вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 660,00 грн вартість сиру копченого, 4800,00 грн вартість сиру Янтарь, виробництва РФ, 10000,00 грн вартість автомобіля ВАЗ-21043, державний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_4 , 1999 року виробництва, червоного кольору, а загалом 15460,00 грн., а також 2307,57 грн пені.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог і складає 335,92 грн.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Продан (код ЄДРПОУ 34341616, місцезнаходження: 92700, Луганська область, м.Старобільськ, вул. Володарського, 2), на користь Луганської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39500819, місцезнаходження: 92700, Луганська область, м.Старобільськ, вул. Р.Люксембург, 76) суму основного боргу 15460 (п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп., пені 2307 (дві тисячі триста сім) грн. 57 коп., а також 335 (триста тридцять п`ять) грн. 92 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарсько-процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.12.2015.

Суддя С.В. Масловський