Рішення

від 18.06.2010 по справі 8/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2010 р. Справа №8/43

за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Приватного підприємства "КАІ Еврорембудсервіс", АДРЕСА_2.

про стягнення 13020,34грн.

Суддя Л. Б. Плеханова

Представники

від позивача: ОСОБА_2, дов. №7 від 20.04.2010р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов.

Суть спору: Стягується 13020,34 грн., у т.ч. 11000,00 грн. вартості будівельних матеріалів, 1593,58 грн. - інфляційних нарахувань, 426,76 грн. річних.

Відповідач у відзиві на позов, його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнає як необґрунтовані. Працівник підприємства відповідача ОСОБА_4 не міг отримати товарно-матеріальні цінності 14.01.2009р., оскільки перебував на лікарняному з 14.01.2009р. по 23.01.2009р. Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 76 від 09.01.2009р. підроблена позивачем, у ній відсутні відомості щодо товарно-матеріальних цінностей, які підлягли отриманню. Окрім того, відповідач заперечує проведення ним часткової оплати на користь позивача вартості товарно-матеріальних цінностей, які є предметом даної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

09.01.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством "КАІ "Єврорембудсервіс" було укладено усний договір купівлі-продажу будівельних матеріалів. Згідно цього договору, позивач передав у власність відповідача продукцію відповідно до накладних на загальну суму 12940,14 грн., а відповідач зобов"язався оплатити отриману продукцію на протязі 7 днів з моменту її отримання.

Як пояснив представник позивача в період з 9.01.2009р. по 22.03.2009р., розрахунки відповідачем були проведені частково: 13.07.2009р. на суму 1457,00 грн. і 28.01.2010р. на суму 483,14 грн. Решту суми - 11000,00 грн. відповідачем оплачено не було.

У зв"язку з односторонньою відмовою відповідача від належного виконання умов договору та на підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 11000,00 грн. боргу, 1593,58 грн. інфляційних нарахувань, 426,76 грн. річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав копію довіреності № 76 від 09.01.2009р., рахунки №2 від 09.01.2009р. на суму 1457,00 грн. та № 1 від 13.01.2009р. на суму 11483,14 грн., накладні №1, №2 від 14.01.2009р., згідно яких були отримані ОСОБА_4 товарно-матеріальні цінності на загальну суму 12940,14 грн., про що свідчить підпис ОСОБА_4 на вказаних накладних.

Згідно абз. 3 п. 6 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99. "при виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов"язково із зазначенні назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

Забороняється відпускати цінності у випадках подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами. Судом встановлено, що довіреність № 76 від 09.01.2009р. не змістує переліку цінностей, які належало одержати по ній, тому вказана довіреність не є належним доказом у даному господарському спорі.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ст. 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить в собі інформацію щодо господарської операції та підтверджує її здійснення обов"язковими доказами якої згідно п. 2 ст. 9 Закону є, у тому числі, зміст господарських операцій, достатня інформація для її ідентифікації.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.п. 2.3 Роз"яснень Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення господарським судом повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 4 3 , 33, 34 ГПК України саме позивач повинен підтвердити поданими доказами фактичні обставини справи, а саме отримання відповідачем будівельних матеріалів на суму 11483,14 грн. в асортименті, вказаному у рахунку №1 від 13.01.2009р.

Також позивач не виконав вимог п. 5 ухвали господарського суду від 29.03.2010р. про надання доказів проведення відповідачем часткової сплати товарно-матеріальних цінностей та не спростував заперечення відповідача про те, що ним будь-які платежі по даному спору не проводилися.

Довіреність № 76 від 09.01.2009р. не змістує переліку цінностей, які належало одержати по ній, тому вказана довіреність не є належним доказом у даному господарському спорі.

На підставі вищевикладеного, обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 43, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Плеханова Л.Б.