Рішення

від 23.12.2015 по справі 161/13133/15-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13133/15-ц

Провадження № 2/161/4106/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,

з участю секретаря - Шандерик В.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_3, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

25.08.2015 року ПАТ Дельта Банк звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свій позов мотивує тим, що 10.07.2008 року між відкритим акціонерним товариством Сведбанк , яке виступає правонаступником акціонерного комерційного банку ТАС-Комерцбанк , правонаступником якого є Омега банк та відповідачем був укладений кредитний договір № 0201/0708/88-093, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 70000 дол.США з розрахунку 11,90 % річних на строк з 10.07. 2008 року по 10.07.2018 року. 22.12.2011 року між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень № 6 до кредитного договору, за умовами якого банк та позичальник домовились з 22.12.2011 року збільшити суму заборгованості на позичковому рахунку на суму залишків, нарахованих на дату укладення додаткового договору на рахунках, що в цілому становить 65906,96 дол.США. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором, відповідач ОСОБА_3 за іпотечним договором № 6665 від 10.07.2008 року передав в іпотеку банку майно: належні йому на праві власності цілий житловий будинок /А-1/, що розташований в с. Липини Луцького району Волинської області по вул. Крушельницької Соломії і зазначений за № 38, загальною площею 183,5 кв.м., житловою площею 78,8 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 0722883400:01:001:0365, що розташована в с. Липини Луцького району із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. 22.12.2011 року між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, відповідно до якого було змінено суму зобов'язань по кредитному договору та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. 25.05.2012 року між ПАТ Сведбанк та ПАТ Дельта Банк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Внаслідок передачі ПАТ Сведбанк права вимоги до боржників, до ПАТ Дельта Банк переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, в т.ч. за вищевказаним кредитним договором. Вказує, що відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконує і станом на 28.07.2015 року загальна сума його боргу за кредитним договором становить 1124239,63 грн. У зв'язку з чим, просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1124239,63 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за банком, а також покласти судові витрати у справі на відповідача.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.10.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було залучено дружину відповідача - ОСОБА_4

Представник позивача ПАТ Дельта Банк - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив у їх задоволенні відмовити і зазначив, що сума простроченої заборгованості за кредитом значно менша від вартості предмета іпотеки, що є неспівмірним, а звіт про оцінку спірного майна не може братися до уваги, оскільки дійсна вартість нерухомого майна є значно вищою, ніж вказано у звіті.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а тому справа слухалася у її відсутності по наявних у ній матеріалах.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством Сведбанк та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0201/0708/88-093, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 70000 дол.США на строк з 10 липня 2008 року по 10 липня 2018 року та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання в повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Відповідно до п.1.3. позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с.4-8).

10.02.2009 року між ВАТ Сведбанк та відповідачем було укладено договір про внесення змін і доповнень, за умовами якого було внесено зміни щодо порядку погашення заборгованості (а.с.9).

За договором про внесення змін та доповнень № 2 від 03.11.2009 року сторонами було погоджено зміни щодо розміру зобов'язань та визначено, що заборгованість за кредитом складає 64654 дол.США, та викладено кредитний договір в новій редакції (а.с.10-14).

05.11.2009 року сторонами кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитом, строків погашення кредиту, порядку дострокового погашення кредиту (а.с.15-16).

З метою проведення реструктуризації заборгованості позичальника, сторонами 05.11.2009 року було укладено договір про внесення змін та доповнень № 4, за умовами якого було визначено строк погашення заборгованості додатково із сумою обов'язкового щомісячного платежу (а.с.17).

16.11.2011 року між сторонами кредитного договору було укладено договір про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договором, за умовами якого було визначено відсоткову ставку за користування кредитними коштами в період з17.12.2011 року по 10.07.2018 року в розмірі 14,34 % річних (а.с.18).

22.12.2011 року між сторонами кредитного договору було укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 6, що передбачає реструктуризацію кредитної заборгованості позичальника, і сторонами було визначено, що на дату укладення цього договору про внесення змін та доповнень, розмір строкової заборгованості за кредитом, що відображена на позичковому рахунку позичальника № 22036072385901 складає 53624,28 доларів США, в т.ч. розмір простроченої заборгованості за кредитом на дату укладання цього договору про внесення змін та доповнень складає 10240,87 доларів США, розмір простроченої заборгованості по процентах за кредитним договором на дату укладання цього договору про внесення змін та доповнень складає 2041,81 доларів США ( в тому числі нарахованих на суму простроченої заборгованості за кредитом), розмір строкової заборгованості по процентах складає 258,62 доларів США. Відповідно до п. 3 вказаного договору про внесення змін та доповнень № 6 розмір строкової заборгованості за кредитом, що відображена на позичковому рахунку складає 65906,96 доларів США (а.с.19-20).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, між ВАТ Сведбанк та відповідачем було укладено договір іпотеки від 10.07.2008 року, за умовами якого на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: цілий житловий будинок /А-1/, що розташований в с. Липини, Луцького району, Волинської області по вулиці Крушельницької Соломії і зазначений за № 38 загальною площею 183,5 кв.м., житловою площею 78,8 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 0722883400:01:001:0365, що розташована за адресою: с. Липини, Луцького району, Волинської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відповідно до п. 3 договору іпотеки - ринкова вартість житлового будинку становить 667200 грн., земельної ділянки - 224600 грн. (а.с.21-23).

22.12.2011 року сторонами кредитного договору було погоджено зміни до вищевказаного договору іпотеки, та було визначено розмір забезпечуваних зобов'язань - 65906,96 доларів США, та вартість предмета іпотеки на момент укладення договору про внесення змін - 1023429,33 грн. (а.с.24-25).

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Сведбанк , який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Сведбанк та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ Сведбанк передає (відступає) АТ Дельта Банк права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ Дельта Банк замінює АТ Сведбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ Сведбанк до АТ Дельта Банк прав вимоги до боржників, до АТ Дельта Банк переходить відступається) право вимоги (замість АТ Сведбанк ) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а. с. 32-36). Відповідно до додатку № 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги до ПАТ Дельта Банк перейшло право вимоги за кредитним та додатковими договорами до нього укладеними з ОСОБА_3 та іпотечним договором від 10.07.2008 року да договором про внесення змін до нього. Даний договір про відступлення права вимоги є чинним та жодною із сторін не оспорювався.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем до суду станом на 28.07.2015 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість за кредитним договором № 0201/0708/88-093 перед ПАТ Дельта Банк в сумі 50957,55 дол.США, що згідно курсу НБУ станом на 28.07.2015 року складає 1124239,63 грн., з них: тіло кредиту - 46167,93 дол.США, що еквівалентно 1018569,71 грн., відсотки - 4789,62 дол.США, що еквівалентно 105669,93 грн., з них прострочена заборгованість по кредитному договору по тілу кредиту - 8235,36 дол.США, що еквівалентно 181690,80 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 4517,64 дол.США, що еквівалентно 99669,43 грн. (а.с.28). Фактично нарахована позивачем заборгованість складається із тіла кредиту та нарахованих відсотків, вказана заборгованість ні відповідачем, ні його представником не спростована, доказів належного виконання зобов'язань суду надано не було. Окрім того, суд зауважує, що складові заборгованості визначалися сторонами в додатковому договорі до кредитного договору від 22.12.2011 року.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України Про іпотеку . Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку ).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (ст. 36 Закону України Про іпотеку ).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

ОСОБА_5 положення зазначені і у п. 4 договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки від 10 липня 2008 року, укладеного між позивачем та іпотекодавцем. Із застереження, що міститься в Іпотечному договорі (п.4) убачається, що іпотекодержатель у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору може задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на іпотечне майно.

Таким чином виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті37 Закону України Про іпотеку не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

За змістом ст. 37 Закону України Про іпотеку , іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, яка визначає момент набуття права власності, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Так, оцінка предмета іпотеки, а саме житлового будинку та земельної ділянки, має бути проведена суб'єктом оціночної діяльності на час реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно. Вимога закону про необхідність зазначення у рішенні суду початкової ціни предмету іпотеки у грошовому еквіваленті для його подальшої реалізації стосується до способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України Про іпотеку , які є відмінними від обраного позивачем способу захисту, щодо визнання права власності.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч вищенаведеним нормам, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про відсутність у позивача права звернути в обраний ним спосіб стягнення на іпотечне майно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 0201/0708/88-093 від 10.07.2008 року та додаткових договорів до нього в розмірі 1124239,63 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ Дельта банк , а саме на: цілий житловий будинок /А-1/, що розташований в с. Липини, Луцького району, Волинської області по вул. Крушельницької Соломії і зазначений за № 38 загальною площею 183,5 кв.м., житловою площею 78,8 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га., кадастровий номер 0722883400:01:001:036 розташована в с. Липини, Луцького району, Волинської області із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, 07.06.2014 року набув чинності ОСОБА_5 України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Таким чином, поняття мораторій визначається у законодавстві як відстрочення виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Тому установлений Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті мораторій не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) в разі невиконання боржником зобов'язань за договором, а тільки тимчасово забороняє примусово стягувати його, тобто відчужувати без згоди власника.

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

ОСОБА_5 не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, а відтак не може бути мотивом для відмови в позові, а є лише правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.

Таким чином рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 3654 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 512-514, 526, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, на підставі ст. ст. 12, 33, 36, 37 Закону України Про іпотеку , суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 0201/0708/88-093 від 10.07.2008 року та додаткових договорів до нього в розмірі 1124239,63 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 1018569,71 грн. сума заборгованості за відсотками - 105669,93 грн. з них прострочена заборгованість за кредитним договором:сума заборгованості за кредитом - 181690,80 грн. сума заборгованості за відсотками - 99669,43 грн.,звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом районного нотаріального округу, Волинської області ОСОБА_6 10.07.2008 року за реєстровим №6665 та додатковим договором до нього, який укладений з ОСОБА_3, шляхом передачі предмета іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем АТ Дельта банк , а саме на:

- цілий житловий будинок /А-1/, що розташований в с. Липини, Луцького району, Волинської області по вул. Крушельницької Соломії і зазначений за № 38 загальною площею 183,5 кв.м., житловою площею 78,8 кв.м., та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Липинської сільської ради Луцького району Волинської області 17.06.2008р. на підставі ж його рішення №58, зареєстрованого у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 17.06.2008р. та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності нерухоме майно 17.06.2008р. № 18984966.

- земельна ділянка загальною площею 0,1000 га., кадастровий номер 0722883400:01:001:0365 розташована в с. Липини, Луцького району, Волинської області, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та належить Іпотекодавцеві на праві власності на підставі Державного акту на праві вчасності на земельну ділянку серії ЯА № 656595 виданого Луцьким районним відділом земельних ресурсів 25.08.2005 р. на підставі Договору дарування земельної ділянки посвідченого нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_7 11.07.2005 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривнісудового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.М. Присяжнюк