Рішення

від 24.12.2015 по справі 127/17879/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/17879/15-ц

Провадження № 2/127/5486/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Саблук С. А.,

при секретарі Гуменюку Д.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Промжитлосільбуд в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Промжитлосільбуд в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі №15/36-10 про банкрутство ВАТ Промжитлосільбуд . ВАТ Промжитлосільбуд зверталось до господарського суду Вінницької області із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, в тому числі до ОСОБА_2 В результаті, постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2015р. по справі №902/1192/14 встановлено, що віндикаційний позов повинен бути заявлений у окремому позовному провадженні та фізична особа ОСОБА_2 не може набути прав відповідача у господарському процесі. По справі №15/36-10 господарським судом Вінницької області від 13.07.2015р. винесено ухвалу, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2013р., укладений з гр. ОСОБА_3 та ВАТ Промжитлсільбуд , також цією ухвалою припинено провадження по вимозі до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, тому позивач звернувся з даним позовом до Вінницького міського суду Вінницької області. Заявлений позов позивач мотивує тим, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.09.2013р. по справі №15/36-10 визнано недійсними результати аукціону 22.03.2013р., проведеного Першою міжрегіональною товарною біржою щодо продажу майна ВАТ Промжитлосільбуд , м. Вінниця. Договір купівлі-продажу від 10.04.2013р. укладений з ОСОБА_4 є недійсним. Згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником майна з 23.09.2013р. є ОСОБА_2, підставою виникнення права власності у якого став договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 23.09.2013р. У випадку відчуження майна два і більше рази після недійсного правочину, майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України. Посилаючись на ст. ст. 11, 203, 215, 317, 319, 330, 387, 388 ЦК України, позивач просить витребувати з незаконного володіння гр. ОСОБА_2 комплекс будівель за адресою Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10, до складу якого входить: 1) адміністративна будівля літ А площею 636, 4 кв.м.; 2) прохідна літ Б площею 12,1 кв.м.; 3) котельня, в тому числі будівля котельні літ В площею 34,5 кв.м; димова труба 4) механічна майстерня літ Г площею 754, 7 кв.м.; 5) матеріальний склад в тому числі: будівля складу літ Д площею 590, 6 кв.м.; 6) гараж літ Е площею 68,7 кв.м.; 7) вбиральня літ З площею 13.6 кв.м.; 8) прохідна №2 літ І площею 15,3 кв.м.; 9) навіс літ К площею 61,1 кв.м; 10) автоматизований склад цементу в тому числі: постамент під силос для цементу, силоса для цементу №1, №2; 11) розчинно-бетонний вузол №3 в тому числі: службова будівля площею 27,5 кв.м.; фундамент під ПРБу-81; підпірні стінки складу заповнювачів; заглиблене сховище гашеного вапна; 12) огорожа території, в тому числі: огорожа із залізобетонних плит №5, площею 141,8 кв.м., ворота металеві автомобільні (2 шт) №4, №6 площею 25 кв.м.; 13) трансформаторна підстанції, в тому числі: фундамент під КТП-160, 3,9 кв.м.; 15) замощення території площею 2716 кв.м. та зобов'язати передати їх ВАТ Промжитлосільбуд .

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали за обставин, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала, пославшись на те, що право власності на спірне майно ОСОБА_2 було набуто оплатно, на момент набуття права власності він не знав і не міг знати, що продавець не вправі відчужувати майно, в подальшому також не знав і не міг знати про оскарження результатів аукціону, так як не брав участі у справі №15/36-10 у господарському суді Вінницької області при розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону, тобто ОСОБА_2 є добросовісним набувачем. Так як майно вибуло первинно з володіння ВАТ Промжитлосільбуд з його власної волі, який уклав договір про проведення аукціону з біржою, передав біржі майно на реалізацію, уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_4, вказавши про своє добровільне волевиявлення, з власної волі передав майно покупцю, тому немає підстав для витребування майна. Після набуття права власності на майно, ОСОБА_2 проведено реконструкцію, частину будівель, що були у аварійному стані та входили до комплексу, знесено та побудовано нові. ОСОБА_2 здійснено капітальний ремонт, реконструкцію, введено в експлуатацію новостворені об'єкти нерухомого майна та одержано свідоцтво про право власності на комплекс будівель та споруд. На даний час не існує індивідуально визначеного майна, яке просить витребувати позивач. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду представником відповідача подано письмові заперечення проти позову з відповідними доказами, які долучено до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та правовідносини.

У провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа №15/36-10 про банкрутство ВАТ Промжилосільбуд .

10 квітня 2013 року між ВАТ Промжитлосільбуд на ОСОБА_4, було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, р. №1434 зі змінами, внесеними відповідно до Договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, р.№1442.

Відповідно до ОСОБА_1 прийому-передачі від 10.04.2013р. ВАТ Промжитлосільбуд передав, а ОСОБА_4 прийняв комплекс будівель за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, буд.10.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 2257550, від 10.04.2013р. право власності на комплекс майновий, загальною площею 2112,3 кв.м. по вул. Айвазовського, буд.10 в м. Вінниці зареєстровано за ОСОБА_4

26 червня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено Договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, р. №1012.

23 вересня 2013р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ОСОБА_2 набув права власності на комплекс будівель за адресою м. Вінниця. вул. Айвазовського , 10.

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 9830615, від 23.09.2013р. право власності на комплекс майновий, загальною площею 2112,3 кв.м. по вул. Айвазовського, буд.10 в м. Вінниці зареєстровано за ОСОБА_2

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.09.2014р. №57-04.143 Реконструкція адміністративної будівлі по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці , декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.09.2014р. №57-04.144 Будівництво цеху по виготовленню залізобетонних виробів та реконструкція частини механічної майстерні під бетонний вузол по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці ; декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 18.09.2014р. №57.04-145 Реконструкція матеріального складу під виробничу будівлю по виготовленню металевих виробів та прокату гнутих профілів по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці , замовником яких є ОСОБА_2, вирішено вважати закінченим будівництвом об'єкт готовим до експлуатації.

24 вересня 2014 р. ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1985,8 кв.м., по вул. Айвазовського, буд.10 в м. Вінниці.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний № 27248120, від 24.09.2014р. право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1985,8 кв.м. по вул. Айвазовського, буд.10 в м. Вінниці, зареєстровано за ОСОБА_2

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний №26432466, від 05.09.2014р. право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0510100000:01:009:0041, розташованій по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 29.07.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, р. №1751 та договору про внесення змін від 05.09.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, р. №1826.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.09.2013р. по справі № 15/36-10, яку залишено без змін ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2013р. та ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2014р. визнано недійсними результати аукціону, проведеного 22.03.2013 року Першою українською міжрегіональною товарною біржою щодо продажу майна ВАТ Промжитлосільбуд .

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.07.2015р. по справі №15/36-10 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2013р., укладений між ОСОБА_4 та ВАТ Промжитлосільбуд , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та який зареєстровано за номером 1434 ( із змінами, внесеними відповідно до договору про внесення змін від 11.04.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого за номером 14420).

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов ВАТ Промжитлосільбуд до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння не підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням господарського суду Вінницької області від 26.09.2013р. по справі №15/36-10 визнано недійсними результати аукціону 22.03.2013р., проведеного Першою українською міжрегіональною товарною біржою щодо продажу майна ВАТ Промжитлосільбуд . Ухвалою господарського суду Вінницької області по справі №15/36-10 від 13.07.2015р., яка набрала законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2013р., укладений між гр. ОСОБА_4 та ВАТ Промжитлосільбуд .

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом пред'явлення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист права особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення індикаційного позову у разі, якщо існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

За змістом ч.1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, це факти, що підтверджують право власності (інше право титульного володільця) на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. При цьому об'єктом віндикаційного позову є індивідуально визначене майно, яке наявне у незаконному володінні відповідача та існує в натурі на момент подання позову.

Згідно із ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

Можливість витребування речі за віндикаційним позовом пов'язана із такими поняттями як добросовісність чи недобросовісність володіння річчю. Добросовісність набувача у даному випадку характеризує його ставлення до обставин набуття майна. Так, добросовісним набувачем слід визнавати особу, яка придбала річ у особи, яка не мала права її відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не знав та не міг знати, що придбаває річ у особи, яка не мала права її відчужувати.

Підставою виникнення права власності у відповідача став договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 23.09.2013р., яким встановлено набуття права власності на нерухоме майно за вартістю за 1 339 425 грн. З судових рішень по справі №15/36-10 при розгляді питання про недійсність результатів аукціону, видно, що ОСОБА_2 не було залучено до участі у справі. Судове рішення про визнання результатів аукціону недійсними винесено після набуття відповідачем права власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Вже саме посилання позивача на ст.388 ЦК України як на підставу позову свідчить про визнання того факту, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем об'єктів нерухомого майна.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що об'єкти нерухомості вибули від позивача не з його волі з огляду на наступні обставини справи та положення закону.

За змістом ст.388 ЦК України наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Ураховуючи вимоги ст. 10 ЦПК України та виходячи зі змісту п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України власник зобов'язаний довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

В юридичному розумінні поняття волі означає цілеспрямоване регулювання суб'єктом правовідносин своєї поведінки, спрямованої на досягнення свідомо обраної мети, шляхів і засобів її здійснення та подолання перешкод для її досягнення. Елементами волі є усвідомлення, передбачення і прагнення. Складовою частиною дефініції волі як зовнішнього її прояву є умисні дії і вчинки особи, спрямовані на досягнення свідомо поставленої мети.

Таким чином, вибуття майна не з волі власника означає відсутність у нього свідомо поставленої мети щодо передачі майна у власність іншій особі, невжиття ним будь-яких дій чи заходів для досягнення цієї мети чи втрату майна в результаті вчинення іншими особами дій, спрямованих на відчуження майна, без погодження з власником.

Ст. 92 ЦК України установлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , у редакції чинній до 19.01.2013р., яка застосовується до спірних правовідносин, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. Відповідно до ч.1 ст. 25 названого Закону ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Таким чином, з часу визнання ВАТ Промжитлосільбуд банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від імені ВАТ Промжитлосільбуд згідно із законом діє ліквідатор-арбітражний керуючий.

ВАТ Промжитлосільбуд є юридичною особою та зміна керівника, в тому числі призначення ліквідатора, до якого в силу закону перейшли повноваження керівника, не тягне за собою зміни волевиявлення юридичної особи.

Як видно з умов договору купівлі-продажу від 10.04.2013р., при його укладенні ВАТ Промжитлосільбуд засвідчив, що майно на момент укладення договору нікому не продане, не подаровано, іншим способом не відчужено, під заставою під арештом чи забороною відчуження не перебуває, не було передане в найм (оренду), тимчасове чи довічне користування, не було внеском до статутного фонду юридичних осіб, використовувалось як поштова адреса юридичної особи продавця, судового спору щодо нього не було, а також прав у третіх осіб як у межах, так і за межами України на нього не було, як внесок до статутного капіталу інших юридичних осіб майно внесено не було (п.1.5 договору). Сторони підтверджують, що не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними, укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі та відповідають реальній домовленості; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому (п.4.2 договору).

З наведеного, суд дійшов висновку, що спірне майно відчужувалось ВАТ Промжитлсільбуд добровільно, при наявності волі на його відчуження і вибуття із власності ВАТ Промжитлосільбуд , що є підставою для відмови в позові ВАТ Промжитлосільбуд до ОСОБА_2 про витребування об'єктів нерухомості.

Доводи позивача про вибуття майна з його володіння поза його волею не знайшли свого підтвердження у ході розгляду даної справи.

Суд бере до уваги, що власником земельної ділянки за адресою м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10 є ОСОБА_2.

Згідно із ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Даний спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватись належною йому річчю, тобто, коли річ незаконно вибуває з його володіння.

Відповідно до положень ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач, набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього кодексу, майно не може бути витребуване у нього Частиною 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оцінивши письмові докази справи та з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем та, згідно закону, набув права власності на об'єкти нерухомості, є власником спірного майна. Підставою реєстрації права власності за ОСОБА_2, на час розгляду спору, є Свідоцтво про право власності на спірне майно.

Згідно ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Отже, предметом віндикаційного позову виступає вимога власника, який не володіє майном, до особи, яка незаконно заволоділа цим майном, про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння. За віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи. Таким чином, доведенню підлягає право власності позивача на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача тощо.

Судом встановлено факт реконструкції спірного майна, здійсненого відповідно до Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації від 18.09.2014р., згідно із якими закінчені будівництвом об'єкти є готовими до експлуатації.

Проаналізувавши відомості про складові частини об'єкту нерухомого майна, наведені у Технічному паспорті на виробничий будинок майновий комплекс по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці від 24.01.2013р., виготовленого КП Вінницьке МБТІ на ім'я ВАТ Промжитлосільбуд та у Технічному паспорті на комплекс будівель від 16.09.2014р., виготовленого ТОВ Перше приватне БТІ на ім'я ОСОБА_2, а також відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна, наведені у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2013р. та Витягу з Державного реєстру речових прав від 24.09.2014р., видно не лише зміну загальної площі об'єкту з 2112,3 кв.м. до 1985,8 кв.м., а й суттєву різницю у переліку складових частин комплексу.

Суд зважає на те, що у Звіті №556/13 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж адміністративної та виробничих будівель по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці від 27.09.2013р. виконаного ТОВ Вінстратегія-Будекспертиза ( на момент набуття права власності відповідачем) технічний стан об'єктів визначено як непридатний до нормальної експлуатації чи задовільний, але потребує проведення ремонтних робіт, а також зазначено про відсутність опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання не функціонує, в результаті зроблено висновок про невідповідність надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд. У Звіті №007-14-ТЗ Про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж адміністративно-виробничих будівель по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці, виконаного ТОВ Він-Гідінжиніринг станом на 16.09.2014 р. (після набуття права власності відповідачем) технічний стан об'єктів задовільний або нормальний, функціонує електропостачання, опалення, системи водопроводу та водовідведення, вентиляція та зроблено висновок про відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у об'єктів нерухомості не лише змінилась їх площа, а й здійснено перебудови, добудови, реконструкцію, що призвело до значної їх зміни, в тому числі в бік збільшення вартості. Таким чином, неможливе повернення індивідуально визначеного майна.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 11, 317, 319, 330, 387, 388 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства Промжитлосільбуд в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: