Ухвала

від 14.09.2016 по справі 127/17879/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Гулька Б.І., Штелик С.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом відкритого акціонерного товариства «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лещенка АнатоліяМихайловича до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ЛещенкаАнатолія Михайловича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року відкрите акціонерне товариство «Промжитлосільбуд» (далі - ВАТ «Промжитлосільбуд») в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_6 звернулося до суду із позовом, у якому просило витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 комплекс будівель по АДРЕСА_1, складу якого входить: 1) адміністративна будівля літ. «А» площею 63,4 кв. м; 2) прохідна літ. «Б» площею 12,1 кв. м; 3) котельня, в тому числі будівля котельні літ. «Е площею 34,5 кв. м; димова труба, 4) механічна майстерня літ. «Г» площею 754,7 кв. м; матеріальний склад, у тому числі будівля складу літ. «Д» площею 590, 6 кв. м; 6) гараж літ. «І» площею 68,7 кв. м; 7) вбиральня літ. «З» площею 13,6 кв. м; 8) прохідна № 2 літ. «І» площею 15 кв. м; 9) навіс літ. «К» площею 61,1 кв. м; 10) автоматизований склад цементу, в тому числі постамент під силос для цементу, силоса для цементу № 1, № 2; 11) розчинно-бетонний вузол № 3, в тому числі службова будівля площею 27,5 кв. м; фундамент під ПРБу-81; підпірні стінки склад; заповнювачів; заглиблене сховище гашеного вапна; 12) огорожа території, в тому числі огорожі із залізобетонних плит № 5 площею 141,8 кв. м, ворота металеві автомобільні (2 шт.) № № 4, 6 площею 25 кв. м; 13) трансформаторна підстанції, в тому числі фундамент під КТП-160 площею 3,9 кв. м;15) замощення території площею 2716 кв. м, зобов'язати передати їх ВАТ «Промжитлосільбуд».

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 13 липня 2015 року визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного комплексу будівель від 10 квітня 2013 року, укладений між ВАТ «Промжитлосільбуд» та ОСОБА_7

Вважає, що вказане вище майно вибуло з володіння власника не з його волі та підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідача, у зв'язку із чим просив задовольнити позов на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року, у задоволенні позову ВАТ «Промжитлосільбуд» відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лещенка А.М., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову ВАТ «Промжитлосільбуд», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, оцінивши докази, подані сторонами (ст. 212 ЦПК України), та встановивши, що 28 лютого 2013 року між ВАТ «Промжитлосільбуд» та Першою українською міжрегіональною товарною біржою було укладено договір про проведення аукціону з продажу спірного комплексу будівель, за умовами якого замовником аукціону є ВАТ «Промжитлосільбуд», а також, що рішенням комітету кредиторів ВАТ «Промжитлосільбуд» від 05 березня 2013 року вирішено продаж спірного майна та затверджено оцінку про його ринкову вартість, дійшов висновку про те, що спірний комплекс будівель вибув з володіння власника ВАТ «Промжитлосільбуд» з його волі, з метою погашення боргів та вимог кредиторів.

Висновки судів є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані, а також з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів.

Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що за змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лещенка Анатолія Михайловича відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В.І. Журавель

Б.І. Гулько

С.П.Штелик