Ухвала

від 24.12.2015 по справі 347/216/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/216/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2749/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Васильковського В.М., Девляшевського В.А.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Текучанської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Текучанської сільської ради, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено: визнано незаконним і скасовано п. 22, 23 рішення Текучанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області № 4-21/2014 від 26 грудня 2014 року, про відмову ОСОБА_3 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га., що знаходиться в с. Текуче, присілок Сухий потік, Косівського району Івано-Франківської області та зобов'язано Текучанську сільську раду надати такий дозвіл у місячний строк, передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України, стягнуто з відповідача в користь позивача судовий збір у розмірі 243,60 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 2400 грн.

Третя особа ОСОБА_2 оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно постановлено з суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що ухвалою Верховного Суду України від 29.09.2010 спростовано висновок суду про право позивача на приватизацію 0,20 га земельної ділянки. У вказаній ухвалі роз'яснено, що спірна земельна закріплена за господарством ОСОБА_2 та призначена для сінокосіння та випасання худоби, а вона згоди на вилучення не давала. При цьому Верховний Суд зазначив, що правові норми Земельного Кодексу не передбачають права особи на перехід до неї права на земельну ділянку, призначену для ведення селянського господарства у разі набуття права власності на житловий будинок. Крім того, апелянт вказує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою у строки, що обумовлені угодою сторін відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України і не може бути предметом окремого розгляду та затвердження тим більше, що ні на час подачі позову, ні на час розгляду справи позивач у власність земельної ділянки згідно закону не набув.

Просить рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2015 року скасувати, постановити нове рішення про відмову в позові.

У судовому засіданні передставник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити з указаних у ній мотивів.

Позивач в судове засідання не з'явився.

Голова Текучанської сільської ради вказала, що за господарством ОСОБА_3 обліковується земельна ділянка, на яку він претендує. Позиція сільської Ради у тому, щоб спір було вирішено миром.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, Рішенням Текучанської сільської ради № 3-13/2008 від 25 червня 2008 року Про рішення Косівського районного суду по справі №2-А-42/08 вирішено виконати постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області по справі 2-А-42/2008 від 15 квітня 2008 року та виділити жителю села Текуче ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,20 га із земельної ділянки площею 0,4788 га, яка знаходиться в селі Текуче, присілок Сухий Потік, біля 1/2 виділеної ОСОБА_3 будинковолодіння (а.с.8).

З копії Довідки № 256 від 01.02.2012 виданої виконкомом Текучанської сільської ради, вбачається, що за господарством, де зареєстрований та проживає ОСОБА_3, та в якому він є головою домогосподарства числиться: житловий будинок, побудований в 1962 році, загальною площею 32,6 кв.м., житловою площею 15,2 кв.м. та господарські будівлі та споруди. Земельна ділянка загальною площею 0,24 га, з них 0,04 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,20 га. для ведення особистого селянського господарства (а.с.7-зворот).

Відповідно до копії Довідки № 737 від 26.10.2012 виданої виконкомом Текучанської сільської ради рішення сесії № 3-13/2008 від 25 червня 2008 року Про рішення Косівського районного суду по справі 2-А-42/08 не змінено і не скасовано (а.с. 7 - зворот).

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 травня 2011 року, визнано не чинним рішення 10 сесії п'ятого демократичного скликання Текучанської сільської ради від 27 грудня 2007 року, яким ОСОБА_3 відмовлено у переданні у приватну власність 0,20 га землі в с. Текуче Косівського району Івано-Франківської області і зобов'язано Текучанську сільську раду розглянути питання про наділення позивачу 0,20 га. землі для ведення сільського господарства із ділянки 0,478 га, що розміщена в с. Текуче Косівського району, яка числиться за господарством власником якого він являється (а.с.10-11).

Позивач неодноразово звертався до Текучанської сільської ради із заявами від 04.11.2014 та 09.11.2014 про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж відновлення земельної ділянки в натурі на місцевості 0,24 га, з них 0,04 га для обслуговування жилого будинку, що знаходиться в с. Текуче, присілок Сухий потік (а.с. 5, 6 - зворот).

Також позивач просив про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га, що с. Текуче, присілок Сухий потік згідно копій Заяв від 04.11.2014 і від 07.08.2014 (а.с. 5 - зворот, 6).

Відповідно до п. 20, 21 Рішення Текучанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області № 4-21/2014 від 26 грудня 2014 року, сільська рада розглянувши заяву позивача і вирішила надати дозвіл громадянину ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться в с. Текуче, присілок Сухий потік, 963 (а.с.7).

Відповідно до п. 22, 23 Рішення Текучанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області № 4-21/2014 від 26 грудня 2014 року, ОСОБА_3 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га., що знаходиться в с. Текуче, присілок Сухий потік (а.с.23).

На а.с. 9 міститься копія Кадастрового плану земельної ділянки виготовленого ІТБ Техбюро у м. Косів 2006 зображено розмежування земельних ділянок між позивачем і третьою особою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Текучанської сільської ради, зобов'язання вчинити певні дії, враховуючи вимоги ч.7 ст. 118, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, а також на основі наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень даних, суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування і службових осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка числиться за господарством ОСОБА_3 (а.с. 7 - зворот), а тому у відповідача не було підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га, що знаходиться в с. Текуче, присілок Сухий потік, Косівського району, Івано-Франківської області.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно і повно з'ясовано фактичні обставини справи, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.М. Васильковський

ОСОБА_4