Рішення

від 22.12.2015 по справі 756/11612/15-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22.12.2015 Справа № 756/11612/15-ц

Провадження № 2/756/5684/15

Ун. №756/11612/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 грудня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Камбулова Д.Г.

при секретарі - Ковган О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1, 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю КД КОКТЕБЕЛЬ , Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К про звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави майнових прав №79.1/002-З.14-09 від 09.10.2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю КД КОКТЕБЕЛЬ , Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К про звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави майнових прав №79.1/002-З.14-09 від 09.10.2009 року, посилаючись на наступне.

09 жовтня 2009 року між Публічним акціонерним товариством Родовід Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю КД КОКТЕБЕЛЬ було укладено кредитний договір №79.1/002-КЛТ-09.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору, даним договором, встановлюється мета, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в гривні в межах загальної суми 200 000 000 (ліміт кредитування) на основі додаткових договорів про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, кредитні зобов'язання банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов'язання позичальника щодо погашення кредитів (траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових договорів про видачу кредитів до цього договору, що є його невід'ємними частинами, в межах ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами.

Строк користування кожним окремим кредитом (траншем) визначаються відповідним додатковим договором.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 07 жовтня 2011 року.

У відповідності до пункту 2.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредити в рамках ліміту кредитування на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів, за наявності у банку вільних фінансових ресурсів.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що кредити видаються на наступні цілі(мета використання кредитів): поповнення обігових коштів та на інші потреби, пов'язані з веденням поточної (статутної) господарської діяльності.

Згідно з п. 2.3. кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку документів, необхідних для одержання кредитів позичальником, згідно з внутрішньобанківськими вимогами та вимогами чинного законодавства України, та письмової заяви (клопотання) позичальника, в якій вказується сума кредиту, мета використання, вид забезпечення виконання кредитних зобов'язань, бажана процентна ставка та строк користування кредитом.

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 1 від 09.10.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 106 612 400,00 грн;

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 2 від 20.10.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 11 760 000,00 грн;

Відповідно до п. 1 Додаткового договору № 3 від 28.10.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 66 435 136,58 грн;

Відповідно до п. 1 Додаткового договору № 4 від 30.11.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 192 463,42 грн;

Відповідно до п. 1 Додаткового договору № 5 від 26.01.2010 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 12 323 123,71 грн;

Процентна ставка за користування кредитами встановлюється в розмірі 22% річних.

01.02.2010р. між позичальником та банком укладено додатковий договір № 6 до кредитного договору №79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009 р., відповідно до якого п. 2.9. кредитного договору викладено у наступній редакції: 2.9. Процентна ставка за користування кредитами встановлюється в розмірі 18% процентів річних .

Відповідно до п. 2.10.4. кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати сплату нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього договору щомісячно, починаючи з січня 2010 року, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

30.12.2011р. між позичальником та банком укладено додатковий договір № 12 до кредитного договору №79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009 р., відповідно до якого абзац 3 п. 1.2. кредитного договору викладено у наступній редакції: заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 31 грудня 2014 року.

Отже, за кредитним договором виникли зобов'язання: у банку надати позичальнику кредит у розмірі встановленому кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, а у позичальника повернути отримані ним кредитні кошти в встановлений строк додатковими договорами, але не пізніше 31 грудня 2014 року включно та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Відповідно до умов кредитного договору, додаткових договорів до нього та норм чинного законодавства України позивачем були виконані зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів в повному обсязі. Однак позичальником не дотримано договірних зобов'язань.

Так, позичальником порушено умови п. 3.4.3. кредитного договору та додаткових договорів до кредитного договору, а саме умови щодо сплати процентів за користування кредитами та повернення кредитів згідно встановленого графіку,

Пункт.3.4.3. кредитного договору, згідно якого позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати банку нараховані за час фактичного користування кредитами проценти щомісячно, починаючи з січня 2010 року, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно;

Таким чином, позивачем не виконане зобов'язання щодо сплати щомісячних платежів по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно п. 3.4.8. кредитного договору позичальник зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними та/або комісіями сплатити банку пеню від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Станом на 19.08.2015 року заборгованість ТОВ КД КОКТЕБЕЛБ за кредитним договором становить 380 395 191,03 гривня, з яких:

- сума простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 160 272 144,04 гривні;

- сума заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 57 186 858,54 гривень;

- сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 65 755 142,07 грн.;

-сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у розмірі 16 997 976,01 грн.;

-сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту у розмірі 5 468 729,64 грн.;

- сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту у розмірі 1 122 646,16 грн.;

- сума інфляційних втрат від суми простроченого кредиту у розмірі 57 527 063,56 грн.;

- сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів по кредиту у розмірі 16 064 631,01 грн.;

Крім того, в порушення п. 3.4.11 кредитного договору (у редакції п. 1 додаткового договору № 21) позичальник не забезпечує надходження щомісячної виручки від реалізації продукції в загальному обсязі не менше 7 500 000 грн. на рахунки в АТ Родовід Банк , починаючи з 01 березня 2013 року.

А також позичальник в порушення умови кредитного договору, а саме п.3.4.16 (у редакції п. 16 додаткового договору № 12) не забезпечує надання до банку оборотно- сальдових відомостей за рахунками 26,28.36,63,70, складських довідок, щомісячно в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Враховуючи викладені порушення, банк направив вимогу до позичальника/третьої особи ТОВ КД КОКТЕБЕЛЬ та до відповідача в яких вимагав погасити заборгованість за кредитним договором та усунути інші порушення за кредитним договором.

Однак, заборгованість за кредитним договором погашено не було, інші порушення за кредитним договором усунуто не було.

В ч.1 ст.546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ст.1 Закону України від 02.10.1992 №2654-ХІІ Про заставу із змінами та доповненнями, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч.І ст.589 ЦК України).

В ст.24 Закону України від 18.11.2003 №1255-ІУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень із змінами та доповненнями зазначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Аналогічна норма міститься в ч.1 ст.590 Цивільного кодексу України.

В ч.2 ст.589 ЦК України визначено перелік вимог, що задовольняються за рахунок заставленого майна. Зокрема зазначено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна норма міститься в ст.19 Закону України Про заставу та ч.2 ст.22 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів .

Згідно з п. 3.1.4. кредитного договору, банк має право звернути стягнення на предмет застави/іпотеки, у разі неповернення позичальником кредитів, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій в обумовлений цим договором строк, згідно з умовами цього договору.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави майнових прав №79.1/002-З.4-09 від 09 жовтня 2009 року.

В якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, відповідно до п.1.1. договору застави, відповідачем було передано в заставу банку належні йому майнові права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К розміром 0,1 % відсотків статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 300 грн.00 коп.

Відповідно до п.1.3. право застави у заставодержателя виникає з моменту укладення сторонами цього договору.

Згідно п.1.6. договору застави предмет застави за згодою сторін оцінено в 6500,00 грн. на момент передачі його у заставу.

Відповідно до п.2.4.2. договору застави банк має право звернути стягнення на заставлені права переважно перед іншими кредиторами відповідача у разі набуття підстав для звернення стягнення на права, у відповідності до положень розділу З даного договору та згідно з чинним законодавством України.

Згідно п.3.2. договору застави банк набуває право звернення стягнення на права, у тому числі достроково, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання або неналежного виконання відповідачем умов цього договору.

Відповідно до п. 3.6. договору застави у разі набуття права банком для звернення стягнення на заставлені права, звернення стягнення на предмет застави та його реалізація відбувається шляхом уступки відповідача банку права вимоги до закритого акціонерного товариства Завод марочних вин та коньяків Коктебель на суму основного зобов'язання, невиконаного на дату звернення стягнення, що відповідає чинному законодавству, а саме ч.І статті 23 Закону України Про заставу .

Оскільки банком було направлено до позичальника вищезазначену вимогу, але зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором та не усунено інші порушення за кредитним договором, то відповідно до п.3.2. договору застави банк є таким, що набув право звернення стягнення на майнові права на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К та відповідно до ч.2 статті 23 Закону України Про заставу є таким, що набув право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права.

У відповідності до вимог статті 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Відповідно п.5.6. договору застави будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставлені особисто на адресу стороні.

Так, на виконання норм чинного законодавства та положень договору застави банком було направлено на адресу відповідача вимогу, в якій банк у відповідності до ст. ст. 23, 24, 25, 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , п. 1.1, п. 1.3, п. 3.1, п. 3.2, п.3.3, п. 3.4 договору застави повідомляв відповідача, що у разі якщо зобов'язання за кредитним договором не буде виконано у тридцятиденний строк з моменту направлення цього листа, банк в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором змушений буде в судовому порядку звертати стягнення на предмет застави. Однак, вимоги банку відповідачем виконані не були.

У відповідності до вимог ч.3 ст.28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень ст.ст.546, 589 ЦК України, Закону України Про заставу , ст. ст. 23, 24, 25, 27, 28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , н. 1.1, п. 1.3, п. 3.1, п. 3.2, п.3.3, п. 3.4 договору застави банк набув право звернення стягнення на майнові права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К розміром 0,1 % відсотків статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 300 грн.00 коп. шляхом переведення вказаних майнових прав на публічне акціонерне товариство РОДОВІД БАНК шляхом визнання за публічним акціонерним товариством РОДОВІД БАНК право власності на частку в розмірі 0,1 % відсотків в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К .

Посилаючись на вимоги ст.ст. 192, 525, 526, 546, 589, 590, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, 173,174,193 ГК України, ст.ст.3, 27, З0, 57, 79, 80, 107, 109, 119, 120 ЦПК України, ст. ст. 23, 24, 25, 27, 28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , ст.ст. 19, 20, 23 Закону України Про заставу , просив звернути стягнення на користь публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК на заставлені майнові права за договором застави майнових прав № 79.1/002-3.14-09 від 09.10.2009, - частку розміром 0,1 % відсотків в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К належної ОСОБА_1 шляхом переведення вказаних майнових прав на публічне акціонерне товариство РОДОВІД БАНК , визнавши за публічним акціонерним товариством РОДОВІД БАНК , право власності на частку в розмірі 0,1 % відсотків в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К .

23.11.2015 року представник позивача звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову, та просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ КД КОКТЕБЕЛЬ за кредитним договором №79.1/002-КЛТ-09 від 09 жовтня 2009 року в сумі 380 395 191,02 грн, звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №79.1/002-З.4-09 від 09.10.2009 - частку розміром 0,1 відсотків в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальність ТАЛІСМАН-К , належної ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву якою позов підтримав, просив розглядати справу у його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином через оголошення в засобах масової інформації, про причини неявки суду не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідача та третіх осіб, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2009 року між Публічним акціонерним товариством РОДОВІД БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю КД КОКТЕБЕЛЬ було укладено кредитний договір №79.1/002-КЛТ-09 (а.с. 16-22).

Згідно з п. 1.1. кредитного договору, даним договором, встановлюється мета, порядок та умови видачі (надання) банком в майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в гривні в межах загальної суми 200 000 000 (ліміт кредитування) на основі додаткових договорів про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, кредитні зобов'язання банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов'язання позичальника щодо погашення кредитів (траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових договорів про видачу кредитів до цього договору, що є його невід'ємними частинами, в межах ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами.

Строк користування кожним окремим кредитом (траншем) визначаються відповідним додатковим договором.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 07 жовтня 2011 року.

У відповідності до пункту 2.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредити в рамках ліміту кредитування на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів, за наявності у банку вільних фінансових ресурсів.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що кредити видаються на наступні цілі(мета використання кредитів): поповнення обігових коштів та на інші потреби, пов'язані з веденням поточної (статутної) господарської діяльності.

Згідно з п. 2.3. кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку документів, необхідних для одержання кредитів позичальником, згідно з внутрішньобанківськими вимогами та вимогами чинного законодавства України, та письмової заяви (клопотання) позичальника, в якій вказується сума кредиту, мета використання, вид забезпечення виконання кредитних зобов'язань, бажана процентна ставка та строк користування кредитом.

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 1 від 09.10.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 106 612 400 гривень 00 копійок, що підтверджується банківською випискою (а.с. 23-24).

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 2 від 20.10.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 11 760 000 гривень 00 копійок, що підтверджується банківською випискою (а.с.25-26).

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 3 від 28.10.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 66 435 136 гривень 58 копійок, що підтверджується банківською випискою (а.с.27-28).

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 4 від 30.11.2009 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 192 463 гривні 42 копійки, що підтверджується банківською випискою (а.с.29-30).

Відповідно до п. 1 додаткового договору № 5 від 26.01.2010 до кредитного договору банк надав позичальнику кредит (транш) в сумі 12 323 123гривні 71 копійка, що підтверджується банківською випискою (а.с.31-33).

Процентна ставка за користування кредитами встановлюється в розмірі 22% річних.

01.02.2010р. між позичальником та банком укладено додатковий договір № 6 до кредитного договору №79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009 р., відповідно до якого п. 2.9. кредитного договору викладено у наступній редакції: 2.9. процентна ставка за користування кредитами встановлюється в розмірі 18% процентів річних (а.с. 33).

Відповідно до п. 2.10.4. кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати сплату нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього договору щомісячно, починаючи з січня 2010 року, в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

30.12.2011 р. між позичальником та банком укладено додатковий договір № 12 до кредитного договору №79.1/002-КЛТ-09 від 09.10.2009 р., відповідно до якого абзац 3 п. 1.2. кредитного договору викладено у наступній редакції: заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 31 грудня 2014 року (а.с.45-50).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за кредитним договором виникли зобов'язання: у банку надати позичальнику кредит у розмірі встановленому кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, а у позичальника повернути отримані ним кредитні кошти в встановлений строк додатковими договорами, але не пізніше 31 грудня 2014 року включно та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов кредитного договору, додаткових договорів до нього та норм чинного законодавства України позивачем були виконані зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ КД КОКТЕБЕЛЬ (а.с.66-119)

Так, позичальником порушено умови п. 3.4.3. кредитного договору та додаткових договорів до кредитного договору, а саме умови щодо сплати процентів за користування кредитами та повернення кредитів згідно встановленого графіку, про що свідчать виписки з позичкових рахунків.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.4.8. кредитного договору позичальник зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними та/або комісіями сплатити банку пеню від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 19.08.2015 року заборгованість ТОВ КД КОКТЕБЕЛБ за кредитним договором становить 380 395 191,03 грн.: з яких: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 160 272 144,04 грн.; заборгованість за процентами по кредиту у розмірі 57 186 858,54 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 65 755 142,07 грн.; пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у розмірі 16 997 976,01грн; трьох процентів річних від суми простроченого кредиту у розмірі 5 468 729,64 грн.; трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту у розмірі 1 122 646,16 грн.; інфляційних втрат від суми простроченого кредиту у розмірі 57 527 063,56 грн.; інфляційних втрат від суми прострочених процентів по кредиту у розмірі 16 064 631,01 грн. (а.с. 120-124).

Враховуючи викладені порушення, банк направив на адреси позичальника/третьої особи ТОВ КД КОКТЕБЕЛЬ та відповідача вимогу в яких вимагав погасити заборгованість за кредитним договором та усунути інші порушення за кредитним договором, однак вимога залишилась без задоволення, заборгованість не погашена.

В ч.1 ст.546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ст.1 Закону України від 02.10.1992 №2654-ХІІ Про заставу із змінами та доповненнями, застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч.І ст.589 ЦК України).

В ст.24 Закону України від 18.11.2003 №1255-ІУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень із змінами та доповненнями зазначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Аналогічна норма міститься в ч.1 ст.590 ЦК України.

В ч.2 ст.589 ЦК України визначено перелік вимог, що задовольняються за рахунок заставленого майна. Зокрема зазначено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічна норма міститься в ст.19 Закону України Про заставу та ч.2 ст.22 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів .

Згідно з п. 3.1.4. кредитного договору, банк має право звернути стягнення на предмет застави/іпотеки, у разі неповернення позичальником кредитів, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій в обумовлений цим договором строк, згідно з умовами цього договору.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави майнових прав №79.1/002-З.4-09 від 09 жовтня 2009 року (а.с.144-149).

В якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, відповідно до п.1.1. договору застави, відповідачем було передано в заставу банку належні йому майнові права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К , (що зареєстроване за адресою: Україна, 97320, АРК, Кіровський район, с. Владиславівна, вул. Нова, буд. 1-а), розміром 0,1 % відсотків статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 300 грн.00 коп.

Відповідно до п.1.3. право застави у заставодержателя виникає з моменту укладення сторонами цього договору.

Згідно п.1.6. договору застави предмет застави за згодою сторін оцінено в 6500,00 грн., на момент передачі його у заставу.

Відповідно до п.2.4.2. договору застави банк має право звернути стягнення на заставлені права переважно перед іншими кредиторами відповідача у разі набуття підстав для звернення стягнення на права, у відповідності до положень розділу З даного договору та згідно з чинним законодавством України.

Згідно п.3.2. договору застави банк набуває право звернення стягнення на права, у тому числі достроково, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання або неналежного виконання відповідачем умов цього договору.

Відповідно до п. 3.6. договору застави у разі набуття права банком для звернення стягнення на заставлені права, звернення стягнення на предмет застави та його реалізація відбувається шляхом уступки відповідача банку права вимоги до Закритого акціонерного товариства Завод марочних вин та коньяків Коктебель на суму основного зобов'язання, невиконаного на дату звернення стягнення, що відповідає чинному законодавству, а саме ч.1 статті 23 Закону України Про заставу .

Оскільки банком було направлено до позичальника вищезазначену вимогу, але й досі не виконано зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором та не усунено інші порушення за кредитним договором, то відповідно до п.3.2. договору застави банк є таким, що набув право звернення стягнення на майнові права на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К та відповідно до ч.2 статті 23 Закону України Про заставу є таким, що набув право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та законні, а тому підлягають задоволенню та виносить рішення в рахунок погашення заборгованості ТОВ КД КОКТЕБЕЛЬ за кредитним договором № 79.1/002-КЛТ-09 від 09 жовтня 2009 року в сумі 380 395 191,03 грн., звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 79.1/002-З.4-09 від 09.10.2009 - частку розміром 0,1% відсотків в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К (АРК, Кіровоградський район, с. Владиславівна, вул. Нова, буд 1-а, ідентифікаційний код 36266468), належної ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягнення на користь позивача судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509,525, 526, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1, 3-ті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю КД КОКТЕБЕЛЬ , Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К про звернення стягнення на заставлені майнові права за договором застави майнових прав №79.1/002-З.14-09 від 09.10.2009 року - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ТОВ КД КОКТЕБЕЛЬ за кредитним договором № 79.1/002-КЛТ-09 від 09 жовтня 2009 року в сумі 380 395 191,03 грн., звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 79.1/002-З.4-09 від 09.10.2009 - частку розміром 0,1% відсотків в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛІСМАН-К (АРК, Кіровоградський район, с. Владиславівна, вул. Нова, буд 1-а, ідентифікаційний код 36266468), належної ОСОБА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК (місцезнаходження: м. Київ, вул. Північно-Сирецька,1-3, ідентифікаційний код: 14349442) судовий збір у розмірі 3 654(три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі звернення відповідача із заявою про перегляд заочного рішення, строк на апеляційне оскарження рішення починає обраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.Г.Камбулов