Ухвала

від 24.12.2015 по справі 520/16215/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7021/15

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

Кононенко Н.А.

суддів Сегеди С.М.

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного підприємства ДЕ-НА ПЛЮС , ОСОБА_4, управління ДАІ ГУМВС України в Волинській області, управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання договору комісії недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації, визнання довідки-рахунку недійсною, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року,

встановила :

28 листопада 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому доповнив та просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним відповідний договір комісії, на підставі якого була видана довідка-рахунок за № ВІА 266241 від 20 травня 2014 року, що видана приватним підприємством ДЕ-НА ПЛЮС .

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 автомобіль марки Toyota Cаmri, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, 2003 року випуску. Скасувати рішення про державну реєстрацію автомобіля марки Toyota Cаmri, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, 2003 року випуску про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія: НОМЕР_4, відновивши державну реєстрацію права власності на зазначене вище рухоме майно за ОСОБА_3, що набуте зазначеною особою на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за № НОМЕР_2 від 14 грудня 2013 року. Стягнути у солідарному порядку з управління ДАІ ГУМВС України в Волинській області, управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області; визнати недійсним правочин у вигляді довідки-рахунку за № ВІА266241 від 20 травня 2014 року, що видана приватним підприємством ДЕ-НА ПЛЮС .

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником автомобілю марки Toyota Cаmri, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, 2003 року випуску. У липні 2014 року вказаний автомобіль був викрадений.

Позивач стверджує, що вказаний автомобіль було знайдено та повернуто йому під розписку СВ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, проте невідомі особи на підставі довідки-рахунку встигли переоформити його автомобіль на іншу людину, а саме на ОСОБА_4 Таким чином, на думку позивача, вказана реєстрація підлягає скасуванню, а його порушене право захисту, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні:

- позивач ОСОБА_3 та його представник позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладенні у позові, зазначаючи, що автомобіль вибув з власності позивача незаконним шляхом;

- представник відповідача ПП ДЕ-НА ПЛЮС у судове засідання не з'явився.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Як вбачається з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного позову суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі ст. 392 ЦК України, Закону України Про дорожній рух , Постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , виходив з наступного.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 14 грудня 2013 року ОСОБА_3 належав автомобіль марки Toyota Cаmri, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_1.

Позивач стверджував, що у липні 2014 року його автомобіль було викрадено, про що СВ Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160500005877 від 03 липня 2014 року за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 289 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2014 року приватним підприємством ДЕ-НА ПЛЮС було видано довідку-рахунок серії ВІА №266241, згідно якої вбачається, що гр. ОСОБА_4 було продано і видано автомобіль марки Toyota Cаmri, кузов НОМЕР_3.

20 травня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до начальника ВРЕВ з обслуговування м. Луцька з заявою № 40009845 про проведення реєстрації транспортного засобу.

10 липня 2014 року вищевказаній особі було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_5, відповідно до якого він став власником автомобіль марки Toyota Cаmri, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, 2003 року випуску, та отримав нові державні номери АС4156ВК.

У позовній заяві зазначено, що спірний автомобіль був викрадений у ОСОБА_3 в липні 2014 року.

Між тим, довідка рахунок на імя ОСОБА_4, яка була видана на підставі договору комісії, датована 20 травнем 2014 року.

На час переоформлення вказаного автомобіля в органах ДАІ жодних заборон чи обмежень щодо такої перереєстрації не існувало, а лише 30 серпня 2014 року (більш ніж через 3 місяці після переоформлення автомобіля) Приморським РВ УМВС України в Одеській області транспортний засіб марки Toyota Cаmri, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_1 був поставлений на розшуковий облік угон , тому дії співробітників державної автомобільної інспекції щодо перереєстрації зазначеного автомобіля, є правомірними.

У звязку з наведеним, підстав для стягнення з ДАІ ГУМВС України в Волинській області, ДАІ ГУМВС України в Одеській області моральної шкоди не існує.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині витребування спірного автомобіля з чужого незаконного володіння ОСОБА_4, суд вірно взяв до уваги, що вказаний автомобіль у відповідача не знаходиться, так як на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2014 року був повернутий позивачеві під розписку та знятий з розшуку, у звязку з чим не може бути витребуваний від нього.

Крім того, вищевказаною ухвалою слідчому СВ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області була надана можливість вилучення реєстраційної справи транспортного засобу марки Toyota Cаmri, сірого кольору, кузов НОМЕР_3, 2003 року випуску, д/н НОМЕР_6, який належить ОСОБА_4, однак, будь-які докази які свідчили б про наявність підробку паспорту позивача, довіреності від його імені тощо, в матеріалах справи відсутні.

Власник майна може пре`дявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, однак, позивач з такими вимогами до суду не звертався.

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів. які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху .

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у департаменті державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в державтоінспекції, інші засвідчені в установленному порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

Таким чином, довідка-рахунок не є договором купівлі-продажу автомобіля, так як не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а тому положення ст. 215 ЦК України не можуть бути застосовані як підстава для задоволення позову у цій частині.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що позивач та його представник не довели ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх вимог щодо вищевказаного позову, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Посилання апеляційної скарги на те, що в судовому засіданні не були проведені судові дебати не може бути підставлю для скасування рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з роз'яснень викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24 жовтня 2008 року, порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо таке порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, порушення вимог ст. 59 ЦПК України щодо допустимості засобів доказування, необгрунтована відмова суду в задоволенні клопотання осіб, які беруть участь у справі, у дослідженні доказів (ст. 60 ЦПК України), порушення вимог статті 215 ЦПК України щодо змісту рішення суду.

У разі скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм процесуального права, апеляційний суд повинен зазначити причинний зв'язок між порушенням норм процесуального права та прийняттям неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів даної справи, в судовому засіданні, яке відбулося 26 травня 2015 року, в судових дебатах виступав з промовою представник позивача (а.с. 98).

Після додаткового з'ясування обставин даної справи, в судовому засіданні яке відбулося 24 червня 2015 року, судові дебати з приводу додаткового дослідження обставин справи не проводились (а.с. 107), що є порушенням положень ст. 192-195 ЦПК України.

Між тим, судова колегія вважає, що вищевказані порушення норм ЦПК України, не призвели до неправильного вирішення цієї справи, оскільки судом першої інстанції не були грубо порушені зазначені вище норми в сенсі положень ст.ст. 59, 60, 215 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 - відхилити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного підприємства ДЕ-НА ПЛЮС , ОСОБА_4, управління ДАІ ГУМВС України в Волинській області, управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання договору комісії недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації, визнання довідки-рахунку недійсною, відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко