Постанова

від 30.12.2015 по справі 34/324-18/141

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року Справа № 34/324-18/141

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Іванової Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Уварова Олександра Миколайовича на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2015 року у справі № 34/324-18/141 Господарського суду міста Києва за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ МВС України, м. Київ, до Дочірнього підприємства "Газопостачальна компанія", м. Київ, треті особи: 1) Закрите акціонерне товариство "Будівельник-1", м. Дніпропетровськ; 2) Приватна фірма "Віктор", м. Дніпропетровськ, про визнання права власності,

за участю представників сторін:

ГПУ - Яговдік С.М. (посв. № 029909 від 23.10.2014),

скаржника - Уваров О.М., Довгопола О.О. (дов. б/н від 03.09.2015),

позивача - Северин Р.І. (дов. № 3/20-465 від 16.12.2015),

відповідача - не з'явився,

третіх осіб - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2004 року заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду з позовом в інтересах позивача Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України до відповідача Дочірнього підприємства "Газопостачальна компанія", треті особи: Закрите акціонерне товариство "Будівельник-1", приватна фірма "Віктор", про спонукання до передачі житла, стягнення 15 794, 58 грн. збитків, 18 034,75 грн. 75 пені у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 42 від 21 липня 2003 року.

В ході розгляду справи прокурор уточнив та доповнив вимоги, просив про визнання за позивачем права власності на квартири №№ 14, 16, 20, 23, 25, 26, 27 в будинку № 9 по вул. Донецьке шосе у м. Дніпропетровську.

Вказував, що відповідно до умов укладених між позивачем та відповідачем договору на будівництво житла в порядку пайової участі № 42 від 21 липня 2003 року та додатку до цього договору № 1 та договору на будівництво житла в порядку пайової участі № 67 від 05 грудня 2003 року позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 235 740,00 грн. та 344 847,15 грн., а останній зобов'язався по завершенні будівництва передати йому у власність 262, 82 кв.м. та 238, 50 кв.м. житла.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі у його власність спірного житла, а саме ненадання відповідних документів, що засвідчують набуття ним прав власника квартир відповідно до умов договору, прокурор просив задовольнити позов.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22 квітня 2005 року (колегія суддів у складі: Мандриченко О.В.- головуючий, Студенець В.І., Пінчук В.І.) позов задоволено.

Постановлено визнати за Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України право власності на квартири №№ 14, 16, 20, 23, 25, 26, 27 в будинку № 9 по вул. Донецьке шосе у м. Дніпропетровську та стягнути з відповідача на користь позивача 85,00 грн. в повернення витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року (колегія суддів у складі: Острович С.Е. - головуючий, Шипка В.В., Нечитайло О.М.) рішення залишено без змін.

Судові акти мотивовані посиланнями на положення ст. 334 ЦК України та набуття права власності позивачем з моменту передачі майна на підставі договорів на будівництво житла в порядку пайової участі № 42 від 21 липня 2003 року та додатку до цього договору № 1 та № 67 від 5 грудня 2003 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 01 лютого 2006 року (колегія суддів у складі: Невдашенко Л.П. - головуючого, Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2005 року та рішення Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2005 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 березня 2006 року (колегія суддів у складі: Барбари В.П. - головуючого, Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф.) відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01 лютого 2006 року у справі № 34/324-18/141.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду від 22 квітня 2004 року у даній справі, Уваров О.М., який не був залучений до участі у справі, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2015 (колегія суддів у складі: Дикунської С.Я. - головуючого, Коршун Н.М., Алданової С.О.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Уварова О.М.

Ухвала мотивована посиланнями на ст.ст. 86, 91, 98 ГПК України та неможливість повторного перегляду рішення місцевого господарського суду після його перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

У касаційній скарзі Уваров О.М., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме - ст.ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.ст. 86, 91, 97, 98 ГПК України, просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції від 09 листопада 2015 року у даній справі.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Разом з цим, відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом . У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК.

Враховуючи ту обставину, що звернення з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду після його перегляду судом апеляційної інстанції нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про відмову у прийнятті апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22 квітня 2005 року у даній справі.

Посилання касаційної скарги на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 86, 91, 98 ГПК України, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вище викладеним та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником вказаних норм права.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 ,111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уварова Олександра Миколайовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2015 року у справі № 34/324-18/141 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

Л.Б. Іванова