Ухвала
від 07.12.2015 по справі 2а-5150/12/1070
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2015 р. м. Київ К/800/12365/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євротранс Україна

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013

у справі №2а-5150/12/11070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євротранс Україна

до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Євротранс Україна звернулося до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Рокитнянської МДПІ Київської області ДПС від 11.09.2012 № 0000882301 та № 0000892301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ Євротранс Україна подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рокитнянською МДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ Вакко , ТОВ Рісмус , ТОВ Стамтоф , ТОВ Компанія Акрон та ТОв Вікар , за результатами якої складено акт від 08.06.2012 № 13/220/35776846. Актом зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР, п. 138.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 140.1.5 п. 140 ст. 140 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.09.2012 № 0000892301 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 60132 грн., в т.ч.: 55926 грн. за основним платежем та 4206 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.108 п. 14.1, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.09.2012 № 0000892301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 105625,5 грн., в т.ч.: 85796 грн. за основним платежем та 19829,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач вважає, що порушення вказаних норм законів полягало у неправомірному формуванні позивачем валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за операціями з ТОВ Вакко , ТОВ Рісмус , ТОВ Компанія Акрон та ТОВ Вікар :

за договором від 01.03.2011 № РО1-03 з ТОВ Вікар щодо придбання рекламних послуг з розробки фірмового стилю підприємства (логотипу, фірмових кольорів, шрифтів, візиток, бланків, конвертів) в сумі 38889,52 грн.;

- за договором від 05.05.2011 № М05-05 з ТОВ Вікар щодо придбання послуг зі здійснення маркетингового дослідження на тему Український ринок лізингових послуг. Український ринок лізингу вантажного автотранспорту у 2010 році в сумі 128638,48 грн.;

- за договором від 18.05.2011 № 1805-РК з ТОВ Вікар щодо придбання послуг з проведення рекламної кампанії щодо складання текстових оголошень і розміщення їх в рекламній системі Директ та Гугл, виготовлення графічного банера і його розміщення в рекламному сервісі Баян пошукової системи Яндекс, моніторинг рекламної кампанії, збір і аналітична обробка статистичних даних рекламної кампанії в сумі 75370,44 грн.;

- за договором від 01.05.2010 № БК470/01 з ТОв Кампанія Аркон щодо придбання бухгалтерсько-консультаційних послуг в сумі 191118,66 грн.;

- за договорами у грудні 2009 року з придбання у ТОВ Рісмус та ТОВ Вакко піску, щебеню та дорожньої суміші.

Висновки про неправомірне формування позивачем валових витрат/ витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту відповідач обґрунтовує тим, що операції з ТОВ Вакко , ТОВ Рісмус , ТОВ Компанія Акрон та ТОВ Вікар проведені позивачем за правочинами, які є нікчемними згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України , оскільки вчинені з метою, суперечною інтересам держави і суспільства - з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призводить до втрат дохідної частини держбюджету.

В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на відсутність первинних документів щодо підтвердження використання придбаних товарів та послуг в господарській діяльності. Наголошує на тому, що згідно з протоколами допиту обвинуваченої ОСОБА_2 (співзасновник, директор ТОВ Вакко ) від 07.01.2011 та від 11.01.2011 та свідка ОСОБА_3 (співзасновник ТОВ Вакко ) від 15.10.2010 останні не мають стосунку до фінансово-господарської діяльності ТОВ Вакко . Окрім того, згідно з актом від 30.03.2012 № 319/22/36820450 проведення зустрічної звірки ТОВ Вакко за травень, липень 2010 року є неможливим. ТОВ Компанія Акрон має стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Деякі первинні документи щодо підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ Вікар та ТОВ Компанія Акрон не відображають змісту та обсягу операцій. В актах перевірок вказаних контрагентів позивача викладені висновки про фіктивний характер діяльності ТОВ Вікар та ТОВ Компанія Акрон та неможливість ведення ними господарської діяльності через відсутність необхідних умов. В провадженні СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі перебуває кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_4, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 27, ч. 2 смт. 205 КК України. Слідством встановлено, що в схемі фіктивного підприємництва задіяне підприємство - ТОВ Рісмус , директором якого є ОСОБА_5

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з такого:

господарські операції позивача з ТОВ Вакко , ТОВ Рісмус , ТОВ Компанія Акрон та ТОВ Вікар підтверджуються первинними документами, достовірність даних в яких та наявність всіх реквізитів податковим органом ні в акті перевірки ні в запереченні на позов під сумнів не ставалася;

на підтвердження придбаних позивачем у ТОВ Вікар послуг підприємством надано фотокартки, зокрема із зображенням розроблених на замовлення позивача логотипу підприємства, візиток, бланків, фірмових конвертів;

щодо операцій з придбання у ТОВ Вакко і ТОВ Рісмус піску, щебеню, дорожньої суміші позивач надав копію оборотно-сальдової відомості, з якої вбачається наявність у підприємства вантажних автомобілів. При цьому представник позивача пояснив, що придбаний пісок, щебінь і дорожня суміш у подальшому продана позивачем іншим покупцям. На підтвердження цього надано копії видаткових і податкових накладних, виписаних позивачем на користь ТОВ Агрошляхбуд , ТОВ Будівельні матеріали та технології , ТОВ Торгівельно-промислове підприємство ТД ;

товари та послуги придбані з метою використання в господарській діяльності, основними видами якої є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, надання в оренду машин, устаткування і товарів, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;

позивач не порушив вимог законів, якими передбачено порядок формування валових витрат/витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту;

постановою старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 27.04.2011 було закрито кримінальну справу, порушену щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) з реабілітуючих підстав (відсутність складу злочину).

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з такого:

- на підтвердження взаємовідносин з ТОВ Вакко та ТОВ Рімус (операції з придбання піску, щебеню та дорожньої суміші) позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжне доручення, протоколи заліку взаємних вимог між позивачем і ТОВ Вакко , однак не надано договорів, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних. Позивачем, окрім протоколу заліку взаємних вимог з ТОВ Вакко , не надано доказів поставки (надання) позивачем ТОВ Вакко товару (послуг);

- надані позивачем у підтвердження того, що позивач придбані товари реалізовував в той самий день, що і придбав, видаткові і податкові накладні не підтверджують продажу всього обсягу придбаних товарів. Доводи позивача про те, що придбаний товар доставлявся та реалізовувався з власних транспортних засобів, не підтверджені маршрутними листами та товарно-транспортними накладними;

- надані позивачем на підтвердження придбання у ТОВ Компанія Акрон за договором від 01.05.2010 № БК 470/01 бухгалтерсько-консультаційних послуг, які приймаються на магнітних носіях та/або в іншому обговореному сторонами вигляді, акт приймання-передачі наданих послуг, та складений пізніше акт прийому-передачі залишені судом апеляційної інстанції поза увагою з тих мотивів, що їх зміст суперечить один одному. Позивачем, окрім протоколу заліку взаємних вимог з ТОВ Компанія Акрон , не надано доказів поставки (надання) позивачем ТОВ Компанія Акрон товару (послуг);

- між позивачем (замовником) та ТОВ Вікар (виконавцем) укладено договір про надання рекламних послуг від 01.03.2011 № Р01-03, яким передбачено комплексна розробка фірмового стилю замовника. При цьому суд встановив, що виконання робіт в повному обсязі підтверджується в повному обсязі актом здачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною, доказами розробки логотипу, корпоративного стилю, бланків, однак в позові, що стосується цієї частині також відмовив;

- між позивачем (замовником) та ТОВ Вікар (виконавцем) укладено договір про надання послуг з проведення маркетингових досліджень від 05.05.2011 № М05-05, додатком якого передбачено послуги з проведення маркетингових досліджень на тему: Український ринок лізингових послуг. Український ринок лізингу вантажного автотранспорту 2010 р. . Позивачем надано акт здачі-прийняття виконаних послуг, яким підтверджено надання послуг в повному обсязі, разом з тим пізніше було надано ще один акт прийому-передачі та звіт щодо виконання робіт, однак не надано доказів використання маркетингового дослідження в подальшій господарській діяльності;

- між позивачем (замовником) та ТОВ Вікар (виконавцем) укладено договір про надання послуг з проведення рекламної компанії від 18.05.2011 № 1805 РК, на підтвердження виконання якого надано акт виконаних послуг, податкова накладна, звіт до договору. На підтвердження розрахунків з ТОВ Вікар надані протоколи заліку взаємних вимог, однак не надано доказів поставки (надання) позивачем ТОВ Вікар товару (послуг).

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат за періоди, що передували ІІ кварталу 2011 року, слід застосовувати положення ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР , а для надання правової оцінки формуванню платником витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, - ст. 138 Податкового кодексу України . Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за періоди, що передували січню 2011 року, слід застосовувати положення п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР , а починаючи з січня 2011 року - ст. 198 Податкового кодексу України .

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (послуг) у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні валових витрат та податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на валові витрати/витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податковий кредит відсутні.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (послуг) мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами. За наявності належних і достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію, розкривають її зміст, підтверджують фактичне її вчинення, відсутність у підприємства (постачальника) основних засобів та трудових ресурсів не є безумовною підставою для висновку про нереальних характер господарських операцій, адже підприємство має право залучати при здійсненні господарської діяльності інші ресурси.

Усі документи, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому, питання реального вчинення господарських операцій має з'ясовуватися на підставі оцінки усіх таких доказів кожного окремо та в їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами.

У результаті дослідження питання щодо фактичного вчинення позивачем господарських операцій з придбання товарів та послуг судом першої інстанції встановлено, що господарські операції позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та які відповідають дійсності, а також іншими доказами.

Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що позивач надав суду належним чином засвідчені копії договорів на постачання товарів і надання послуг, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдових відомостей, звіту про надання послуг з проведення маркетингових досліджень та рекламної кампанії, актів приймання-передачі бухгалтерсько-консультаційних послуг, банківських виписок, протоколів взаємозаліку вимог, а також оптичний диск, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ Вакко , ТОВ Рісмус , ТОВ Компанія Акрон та ТОВ Вікар .

Однак суд касаційної інстанції не може визнати висновок суду першої інстанції про підтвердження операцій первинними документами обґрунтованим, оскільки суд констатував факт наявності первинних документів та інших доказів, якими підтверджено операції, однак при цьому не конкретизував, якими доказами підтверджуються конкретні господарські операції позивача з придбання товарів і послуг з кожним з контрагентів, не вказав реквізитів первинних документів та не надав належної оцінки зазначеним доказам виходячи з критерії їх оцінювання (належності, допустимості) кожному окремо та у їх сукупності, не розкрив змісту таких документів.

Суд апеляційної інстанції також не надав належної оцінки усім первинним документам та доказам виходячи з критеріїв їх оцінювання (належності, допустимості) кожному окремо та у їх сукупності, не розкрив змісту таких документів. Щодо деяких господарських операцій суд апеляційної інстанції вказав про їх підтвердження в повному обсязі, однак також відмовив в позові.

З метою дослідження фактичного придбання товарів та послуг у межах господарської діяльності необхідно було встановити зміст господарських операцій, аналізувати договірні умови поставки товару та послуг, фактичний порядок поставки, мету придбання, належним чином досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій поставки, обсяг та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно із ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином їх оцінити, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, з'ясувати результат розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_4, на яку посилається відповідач, та з'ясувати, чи стосується кримінальна справа обставин щодо взаємовідносин ТОВ Рісмус з позивачем, зокрема у межах поставок товару (послуг), реальність яких оспорена податковим органом.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євротранс Україна задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення07.12.2015
Оприлюднено31.12.2015
Номер документу54755467
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-5150/12/1070

Ухвала від 07.12.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 04.12.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 18.06.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Постанова від 14.02.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Беспалов О.О.

Постанова від 20.12.2012

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 31.10.2012

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 31.10.2012

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні