Рішення

від 30.12.2015 по справі 904/9471/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.12.15р. Справа № 904/9471/15

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (м. Дніпропетровськ)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Криворізька міська рада (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління земельних ресурсів виконкому міської ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про зобов'язання укласти договір суборенди частини земельної ділянки

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію серія

В02 № 533649 від 14.11.1994 та паспорт)

ОСОБА_2 - адвокат (договір про надання правової допомоги від 17.11.2015)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 05/735 від 27.10.2015)

від третьої особи-1: ОСОБА_4 - спеціаліст 1 категорії (довіреність № 7/29-1120 від

30.12.2014)

від третьої особи-1: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду із позовною заявою за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Криворізької міської ради (далі - третя особа-1), в якій просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" (далі - відповідач) після переукладення ним із Криворізької міською радою (далі - третя особа-1) договору оренди земельної ділянки площею 1,4396 га для розміщення Криворізького автовокзалу з благоустроєм площі перед ним по вулиці Дніпропетровське шосе, 1-А в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, укласти з позивачем договір суборенди частини земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування торговельного павільйону, на строк дії договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення Криворізької міської ради від 27.08.2014 № 2941, яким було поновлено строк дії договору оренди земельної ділянки, загальною площею 1,4396 га, для розміщення Криворізького автовокзалу з благоустроєм площі перед ним по вулиці Дніпропетровське шосе, 1-А, на один рік до 03.09.2015 та було зобов'язано відповідача врегулювати питання користування земельними ділянками із суб'єктами господарювання, що здійснюють підприємницьку діяльність у її межах, шляхом укладення відповідних договорів та з урахуванням гарантійних листів відповідача. При цьому, відповідачем було запропоновано позивачу укласти договір оренди частини бетонно-асфальтного покриття, площею 12,00 кв.м., на якому розміщений об'єкт торгівлі позивача, що на думку позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вказане бетонно-асфальтного покриття не належить відповідачу, а також не є річчю в розумінні цивільного законодавства наділеної індивідуальними ознаками, яка могла бути передана в оренду чи найм.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 18.11.2015.

Від позивача надійшла заява (вх.суду 75845/15 від 17.11.2015), в якій він просить суд розгляд справи відкласти, у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому процесі.

Від третьої особи-1 надійшло клопотання (вх.суду 75845/15 від 17.11.2015), в якому вона просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради, оскільки фахівці даного управління мають безпосереднє відношення до обставин вказаної справи та з приводу цього можуть надати пояснення.

У судове засідання 18.11.2015 з'явився представник третьої особи.

У судовому засіданні були розглянуті клопотання позивача та третьої особи. Вказані клопотання були задоволені судом.

У зв'язку з викладеним, ухвалою суду від 18.11.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 09.12.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі, а також у відповідності до норма частин 1 та 3 статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління земельних ресурсів виконкому міської ради.

Від відповідача надійшов відзив на позов (вх.суду 80558/15 від 08.12.2015), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що договір оренди спірної земельної ділянки від 31.08.2009 припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Право суборенди є похідним від права оренди і не може виникати поперед виникнення основного (базового) речового права. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач має намір отримати в суборенду частину земельної ділянки для здійснення торгівельної діяльності, під розташування торгівельного павільйону в той час, як спірна земельна ділянка надавалась відповідачу саме для розміщення Криворізького автовокзалу і відноситься до земель транспорту, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 05.01.2015, отже, позивач бажає отримати в користування земельну ділянку, цільове призначення якої не відповідає меті використання земельної ділянки. Крім того, відповідач зазначає, що договір оренди спірної земельної ділянки втратив чинність, а Криворізька міська рада не надавала вказаної в законі письмової згоди на суборенду землі. Відповідач у відзиві на позов також зазначив, що передати спірну земельну ділянку це його право, а не обов'язок та укладення вказаного договору не є обов'язковим в силу закону. Також у відзиві відповідач наголосив на тому, що позивачем не було надано проекту договору із зазначенням всіх суттєвих умов, визначених для цього виду договору, що також унеможливлює задоволення його позовних вимог.

Від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення (вх.суду 81126/15 від 09.12.2015), в яких вона зазначила, що втручання органів місцевого самоврядування у господарські відносини сторін за договорами суборенди заборонено чинним законодавством України. також у письмових поясненнях наголошено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Від третьої особи-2 факсом надійшли письмові пояснення (вх.суду 81036/15 від 09.12.2015), в яких вона просить суд розглянути справи без участі представника третьої особи-2 та зазначає, що рішенням Криворізької міської ради від 21.10.2015 № 4103 відповідачу подовжено термін дії договору оренди спірної земельної ділянки та зобов'язано укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки і зареєструвати право оренди земельної ділянки, що підлягає державній реєстрації. Також, зазначеним рішенням керівнику відповідача рекомендовано урегулювати питання шляхом укладення договірних відносин з суб'єктами господарювання, що здійснюють комерційну діяльність на території автовокзалу. Крім того, третя особа-2 зазначає, що позивач з 2009 року відмовляється від укладання будь-якого договору, не відшкодовує орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою та продовжує користуватися асфальтно-бетонним покриттям, яке є майном відповідача.

У судове засідання 09.12.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Так, у судовому засіданні 09.12.2015 позивачем було викладено зміст позову, наведено доводи в його обгрунтування.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені ним у відзиві на позов (вх.суду 80558/15 від 08.12.2015).

Судом також було проголошено письмові пояснення, надіслані третіми особами (вх.суду 81126/15 та 81036/15 від 09.12.2015), а також зауважено, що існує необхідність у витребуванні додаткових доказів по справі.

У зв'язку з викладеним, ухвалою суду від 09.12.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 28.12.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі, а також зобов'язано третю особу-1 надати до суду рішення Криворізької міської ради від 21.10.2015 № 4103.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Від відповідача надійшли додаткові заперечення проти позову (вх.суду 83917/15 від 18.12.2015), в яких він зазначає, що позивачем не доведено наявність обов'язку відповідача укласти договір суборенди земельної ділянки, крім того, позивачем не було надано проект договору, про зобов'язання укладення якого він просить суд.

Від третьої особи-2 надійшов супровідний лист (вх.суду 84115/15 від 21.12.2015) з копією рішення Криворізької міської ради від 21.10.2015 № 4103 "Про поновлення публічному акціонерному товариству "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" договорів оренди земельних ділянок".

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 85932/15 від 28.12.2015), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи, зокрема, уточнену позовну заяву, а також сплати позивачем орендної плати, а також докази наявності договорів з постачальниками послуг з обслуговування будівлі, що належить позивачу та розташована на спірній земельній ділянці.

Так, в уточненій позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача після укладення із Криворізькою міською радою додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки , площею 1,4396 га для розміщення Криворізького автовокзалу з благоустроєм площі перед ним по вулиці Дніпропетровське шосе, 1-А в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.09.2009 за № 040910800752 щодо подовження строку дії оренди земельної ділянки на три роки, та її відповідної державної реєстрації, укласти із позивачем договір суборенди частини земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування належного йому торгівельного павільйону, на строк дії договору оренди земельної ділянки, та в межах умов укладеного із Криворізькою міською радою договору оренди.

У судовому засідання 28.12.2015 з'явилися представник позивача, відповідача та третьої особи-1.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з урахуванням їх уточнення. Необхідність уточнення позовних вимог представники позивача у судовому засіданні пояснили наявністю рішення Криворізької міської ради від 21.10.2015 № 4103 "Про поновлення публічному акціонерному товариству "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" договорів оренди земельних ділянок".

Представником відповідача у судовому засіданні 28.12.2015 було викладено зміст додаткових заперечень проти позову (вх.суду 83917/15 від 18.12.2015). У зв'язку з наявністю обставин, викладених у відзиві на позов та у вказаних запереченнях представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник третьої -1особи виклав свої пояснення, подані до суду раніше (вх.суду 81126/15 від 09.12.2015), просив вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.12.2015 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи-1, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач на підставі договору купівлі-продажу № 001 від 17.07.2009 набув у власність торгівельний павільйон площею 15 кв.м. (а.с.23).

Між Криворізькою міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 30.05.2004, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.02.2004 № 1705 (а.с.28) надав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 101 кв.м. Земельна ділянка була передана строком на 3 роки, починаючи з дати реєстрації (а.с.25-27).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у зв'язку із необхідністю реконструкції існуючої будівлі автовокзалу та привокзальної площі для підготовки до проведення "Євро 2012" за зверненням Криворізької міської ради, відповідач у добровільному порядку відмовився від продовження дії укладеного раніше договору оренди земельної ділянки, у відповідь на що йому Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" було надано гарантійний лист від 18.11.2008.

В гарантійному листі від 18.11.2008 зазначено, що лист гаданий позивачу про те, що адміністрація Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" зобов'язується:

- у випадку відмови відповідача від займаної земельної ділянки по договору від 12.05.2004 та передачі її в користування Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій", останнє зобов'язується зберегти працездатність об'єктів, що належать ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та продовжити їх використання до початку реконструкції АС та елементів його благоустрою;

- передбачити можливість тимчасового перенесення об'єктів до завершення будівництва за узгодженням з власниками;

- після завершення будівництва надати першочергове право оренди комерційних площ, відповідних розмірів, не менше 25 кв.м. по орендним ставкам, які будуть складати 50% від середніх орендних ставок на поточний момент строком на 10 років (а.с.34). оригінал вказаного листа було також оглянуто у судовому засіданні.

В подальшому, між Криворізькою міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 16.12.2008, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.11.2008 № 2892 (а.с.28) надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку (землі транспорту) площею 0,5151 га (кадастровий номер 1211000000:03:159:0028) під благоустрій площі перед Криворізьким автовокзалом, яка знаходиться на вулиці Дніпропетровське шосе, 1-А у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу. Договір укладено до 08.04.2013 (а.с.30-33).

Рішенням Криворізької міської ради від 27.08.2014 № 2941 "Про розгляд звернення Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" було вирішено поновити останньому шляхом укладення додаткових угод терміном на 1 рік договори оренди земельних ділянок, зокрема: площею 1,4396 га (кадастровий номер 1211000000:03:159:0032) для розміщення Криворізького автовокзалу з благоустроєм площі перед ним на вулиці Дніпропетровське шосе, 1-А у Довгинцівському районі (договір оренди від 03.09.2009 № 040910800752, термін дії до 03.09.2014). У вказаному рішення зазначено, що відповідач повинен укласти з міською радою додаткові угоди до договорів оренди, що поновлюються та зареєструвати право оренди земельних ділянок, що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону.

Відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", отже, слід врахувати, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі.

При цьому, як свідчать матеріали справи, згоди щодо укладення договору оренди земельної ділянки позивач та відповідач не дійшли. Вказане і є причиною спору.

Так, позивачем з метою врегулювання земельних відносин щодо земельної ділянки, на якій розташований належний йому павільйон, велась переписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с.38-47, 50-51).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові засади оренди землі визначені статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Право користування земельними ділянками унормоване главою 15 Земельного кодексу України. Різновидом права користування земельною ділянкою є право на її оренду.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом "а", частини 2 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що всі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до норм частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, які кореспондуються з нормами статті 16 Закону України "Про оренду землі", передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 126 цього Кодексу, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який кореспондується зі статтею 12 Земельного кодексу України, питання регулювання земельних відносин віднесено до компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради , прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі". При цьому підставою набуття відповідного права є рішення ради, яке відповідно до частини 2 статті 126 Земельного кодексу України оформляється договором як документом, що посвідчує право на земельну ділянку.

При цьому, відповідно до вимог статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняться в разі закінчення строку, на який його було укладено .

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки між відповідачем та Криворізькою міською радою, з урахуванням його продовження, припинився 03.09.2015.

Суд звертає увагу, що рішенням Криворізької міської ради від 21.10.2015 № 4103 "Про поновлення Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" договорів оренди земельних ділянок вирішено:

- поновити шляхом укладення додаткових угод терміном на 3 роки договори оренди земельних ділянок, зокрема: площею 1,4396 га (кадастровий номер 1211000000:03:159:0032) для розміщення Криворізького автовокзалу з благоустроєм площі перед ним на вулиці Дніпропетровське шосе, 1-А в Довгинцівському районі (договір оренди від 03.09.2009 № 040910800752, термін дії до 03.09.2015 ). У вказаному рішення (пункти 2., 2.1. та 2.2.) зазначено, що відповідач повинен укласти з міською радою додаткові угоди до договорів оренди , що поновлюються та зареєструвати право оренди земельних ділянок , що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону.

Вимоги вказаного рішення ґрунтуються на наступних вимогах законодавства.

Так, статті 125 та 126 Земельного кодексу України передбачають, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав . Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Доказів укладення договору (додаткової угоди) щодо оренди (продовження оренди) земельної ділянки, розташованої за адресою: вулиця Дніпропетровське шосе, 1-А в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, як на час звернення із позовом до суду, так і на час прийняття рішення у даній справі, сторонами до матеріалів справи не долучено. Крім того, представником відповідача у відзиві на позов, додаткових запереченнях та у судових засіданнях було повідомлено, що на теперішній час вказаний договір (додаткова угода) між ним та Криворізькою міською радою не укладена. З прохальної частини позовної заяви (як первісної так і уточненої) також вбачається, що позивач визнає відсутність права оренди у відповідача, оскільки просить суд зобов'язати відповідача після укладення із Криворізькою міською радою додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки щодо подовження строку дії оренди земельної ділянки на три роки, та її відповідної державної реєстрації , укласти із позивачем договір суборенди частини земельної ділянки.

При цьому, суд вважає твердження позивача, що фактично вказані орендні відносини існують, та що наявність вказаного рішення це підтверджує, такими, що не відповідають нормам законодавства, а саме: статтям 125, 126 Земельного кодексу України та статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд також виходив із наступного.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Надавши оцінку гарантійному листу від 18.11.2008, наданого відповідачем, суд приходить до висновку, що він не може вважатися попереднім договором. Крім того, відповідач не є власником спірної земельної ділянки, а матеріали справи свідчать також і про відсутність законного права користування спірною земельною ділянкою, та відповідно, виключається можливість відповідача розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони євільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з нормами статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до пункту 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 господарські суди повинні зазначати рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача після укладення із Криворізькою міською радою додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, площею 1,4396 га для розміщення Криворізького автовокзалу з благоустроєм площі перед ним по вулиці Дніпропетровське шосе, 1-А в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.09.2009 за № 040910800752 щодо подовження строку дії оренди земельної ділянки на три роки, та її відповідної державної реєстрації, укласти із позивачем договір суборенди частини земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування належного йому торгівельного павільйону, на строк дії договору оренди земельної ділянки, та в межах умов укладеного із Криворізькою міською радою договору оренди є необґрунтованими, не доведеними позивачем належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати по справі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.12.2015.

Суддя ОСОБА_8