Ухвала

від 28.12.2015 по справі 921/401/15-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" грудня 2015 р. Справа № 921/401/15-г/14 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ -2005" б/н від 08.12.2015р. на дії відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції у справі №921/401/15-г/14:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" вул.М.Бірюзова, 32-а, м.Полтава, Полтавська область, 36007

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ-2005" с.Метенів, Зборівський район, Тернопільська область, 74240

про cтягнення 1 934 491,53 грн.

Скаржник: ОСОБА_1, довіреність №01 від 30.11.2015р.

ВДВС Зборівського РУЮ: ОСОБА_2, довіреність від 23.12.2015р. №6439

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 30.06.2015р. у справі 921/401/15-г/14 стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ-2005" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" 1 842 059, 79 грн. боргу, 76 847,41 грн. пені, 15 584,.33 грн. річних та 38689,84 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду 17.07.2015р. видано судовий наказ про примусове виконання рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ-2005" звернулось із скаргою б/н від 08.12.2015р. на дії відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції, в якій просить суд :

- поновити строк звернення до суду для оскарження Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору;

- визнати дії старшого державного виконавця Цвігун Т.Р. відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції неправомірними;

- скасувати Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 19 жовтня 2015 року в сумі 197318,13 грн.13 коп.;

- скасувати Постанову про накладення арешту на кошти боржника від 20.11.2015р.;

- зупинити дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції щодо примусового виконання Постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2015 року.

Ухвалою суду від 09.12.2015р. скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 22.12.2015р.,і зобов'язано учасників судового процесу подати: cкаржника- докази оплати 600 000 грн.; cтягувача: відзив на скаргу; відділ ДВС Зборівського РУЮ: відзив на скаргу, докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника, матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні( копії матеріалів у справу).

В судовому засіданні 22.12.2015р. на підставі ст.77.ГПК України, оголошено перерву до 25.12.2015р. та 25.12.2015р. до 28.12.2015р.,для надання можливості учасникам судового процесу надати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень.

В судовому засіданні представник Скаржника підтримав заявлену скаргу та викладені в ній доводи та просить суд врахувати: постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору не отримував,у зв'язку з чим був позбавлений права на добровільне виконання рішення суду; доводи ДВС щодо одержання спірних постанов ОСОБА_3 спростовуються:довідкою товариства,податкової інспекції щодо того,що така особа не перебуває у трудових стосунках з товариством; не уповноважувалася на одержання поштової кореспонденції для товариства; нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 підтверджено,що ним не ставився підпис у договорі на отримання кореспонденції для товариства ,та у журналі у поштовому відділені, і ним заперечується отримання такої 16.10.2015р. та 19.10.2015р.та 23.10.2015р. Також, звертає увагу суду на те,що відповідно до Реєстру поштових відправлень поштова кореспонденція від 12.10.2015р. вручена 19.10.2015р. ,тобто після закінчення встановленого виконавцем строку для добровільного виконання рішення(18.10.2015р.),а тому просить не брати до уваги повідомлення поштового відділення про вручення кореспонденції 16.10.2015р.,ще і тому,що таке оформлене від 10.10.2015р. ,а в даті 16.10.2015р. є виправлення . Вважає, що не надавши Скаржнику строк для добровільного виконання ,не пересвідчившись у отримані постанови про виконавче провадження ,у виконавця були відсутні підстави для здійснення заходів примусового його виконання,а саме накладення арешту на кошти на рахунки ,в тому числі і на ті , з яких сплачується заробітна плата та обов'язкові платежі. Просить скаргу задовольнити.

Стягувач витребуваного відзиву на скаргу не надав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд скарги.

Відділ ДВС Зборівського РУЮ надав відзив на скаргу та матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні, копії яких долучені до матеріалів справи. Державний виконавець проти скарги заперечує, та зазначає ,що у державного виконавця були належні докази про одержання постанови про відкриття виконавчого провадження,а саме повідомлення поштового відділення про вручення рекомендованої кореспонденції Боржнику в особі Борисюк 16.10.2015р.,повноваження якого підтверджені договором №301-1023 від 01.04.2015р. на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам відділенням поштового зв'язку Млинівці поштовий індекс 47242. Вважає,що у Боржника було два дні для виконання рішення суду та що останній знав про відкриття виконавчого провадження не 30.11.2015р. ,а ще 19.10.2015р.,оскільки державним виконавцем, у телефонному режимі, повідомлялося бухгалтера про прийняття постанови про стягнення виконавчого збору та попереджалося ,що у разі невиконання рішення суду ,буде здійснено заходи на його примусове виконання, та що з постановою можна познайомитися також в інтернеті за допомогою ідентифікатора,який вказаний в постанові про відкриття виконавчого провадження ,після чого бухгалтером було направлено наручно платіжні доручення про часткове перерахування коштів. Щодо постанови про виконавчий збір,то така також направлена рекомендованою кореспонденцією 20.10.2015р.,яку Боржник (Борисюк) отримав 23.10.2015р.,про що свідчить і запис у журналі Ф-8, і такий стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання передбачених ОСОБА_4 виконавче провадження". Щодо арешту на рахунки,то просить врахувати ,що такий накладено на рахунки відкритті Боржнику згідно повідомлення податкової служби,а тому державний виконавець не володіє інформацією з яких рахунків сплачується заробітна плата та обов'язкові платежі. При цьому,звернув увагу суду на те,що така інформація надається банками,які відмовляють у накладені арешту на захищені згідно закону статті. Просить відмовити у скарзі.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ -2005" б/н від 08.12.2015р. на дії відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції у справі №921/401/15-г/14, судом встановлено:

- старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції ОСОБА_5,за заявою Стягувача від 09.09.2015р., постановою від 12.10.2015р. відкрито виконавче провадження ВП№48989854 з виконання наказу господарського суду від 17.07.2015р. у справі №921/401/15-г/14 на суму 1 973 181,37грн. та встановлено термін для його добровільного виконання до 18.10.2015р.;

- постановою ВП№48989854 від 19.10.2015р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції ОСОБА_5,керуючись ст.28 ОСОБА_4 виконавче провадження", стягнуто 197318,13 грн. виконавчого збору;

- постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції ОСОБА_6 ВП№48989854 від 20.11.2015р. про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти що містяться на рахунках та належні боржнику у межах суми -1570 535,23 грн.

Матеріалами справи підтверджено,що Боржником самостійно ,не на виконання постанови ДВС , перераховано 600 000.00грн. згідно платіжних доручень№622 від 27.11.2015р. (200 00,00грн.),№627 від 28.10.2015р. (200000,00 грн.) та №633 від 29.10.2015р. (200000,00грн.).

Суд, розглянувши скаргу , давши оцінку наданим учасниками виконавчого провадження доказам, заслухавши учасників судового процесу, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

При цьому суд виходив з наступного:

- згідно ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі Закон України);

- накази господарських судів, згідно ст.ст.1,17 Закону України, є виконавчим документом і підлягають виконанню Державною виконавчою службою у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів , а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;

- державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб ,тобто законом передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження (ч.1ст.6 ,ч.1 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження");

Так, для забезпечення реального виконання рішення державний виконавець застосовує арешт майна боржника в порядку передбаченому ОСОБА_4 виконавче провадження", шляхом винесення постанови про арешт коштів чи майна боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, копії якої надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій ст. 57 Закону, та яка може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

ОСОБА_4 виконавче провадження" передбачають застосування арешту коштів боржника та майна ,як одного із заходів реального виконання рішення, на стадії прийняття до виконання виконавчого документа (ст.25 Закону),та на стадії його примусового виконання (ст.27,32,57Закону).

1/ На стадії прийняття до виконання наказу суду держаним виконавцем даний захід не застосовувався, що підтверджується наступним.

Відповідно до п.3 ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Статтями 24,25 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів ,та за заявою стягувача одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова .

Як випливає з матеріалів справи, стягувач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно") звернулося до відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції з заявою від 09.09.2015р. №691 (одержана 12.10.2015р.) про прийняття до виконання наказу господарського суду від 17.07.2015р. у справі №921/401/15-г/14 та про одночасне винесення постанови про накладення арешту на все майно боржника та оголосити заборону про його відчуження.

Відділом ДВС винесено постанову ВП№48989854 від 12.10.2015р. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду,встановивши семиденний строк для самостійного його виконання боржником до 18.10.2015р.,при цьому арешт не накладався на кошти та майно боржника.

2/ Здійснені державним виконавцем заходи для примусового виконання рішення шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору та арешту коштів боржника не відповідають нормам ЗУ" Про виконавче провадження", оскільки:

Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження (п.5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження") .

Частиною 1 ст.27 Закону "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове його виконання, яке передбачає здійснення заходів, в тому числі і накладення арешту на кошти боржника в порядку передбаченому ст. 57 цього Закону. Тобто, державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення після спливу строку встановленого для добровільного виконання та ненадання повідомлення протягом трьох днів про його виконання.

Порядок стягнення виконавчого збору встановлений ст.28 Закону "Про виконавче провадження" відповідно до якої у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. При цьому,виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення (ч.3 ст. 28 Закону "Про виконавче провадження",п.3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень затв.наказом Мінюсту від 02.04.2012 N 512/5) .

Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону, а саме застосувати захід примусового виконання рішення - накладення арешту на кошти боржника (п.4.1.8 Інструкції).

Тобто, законодавець встановив ,що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення.

Постановою державного виконавця від 12.10.2015р. встановлено строк для самостійного виконання до 18.10.2015р.,тоді як такий мав бути встановлений до 19.10.2015р., враховуючи,що згідно ст. 255 цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу боржника 12.10.2015р. супровідним листом від 12.10.2015р. №5205 рекомендованою кореспонденцією ,про що свідчить фіскальний чек.

Постанова про стягнення виконавчого збору від 19.10.2015р. направлена на адресу боржника 20.10.2015р. супровідним листом від 19.10.2015р. №5290 рекомендованою кореспонденцією ,про що свідчить фіскальний чек.

Матеріалами справи встановлено,що постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору Боржником не отримана,про свідчить наступне:

- відповідно до п.3.1.6.12 Порядку пересилання поштових відправлень затв.наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006р. №211,при врученні письмової кореспонденції, адресованої юридичній особі, представник підприємства, організації чи установи, уповноважений на одержання пошти , одержуючи одночасно декілька рекомендованих поштових відправлень або повідомлень, записаних до книги ф. 8 (реєстру ф. 11), розписується із зазначенням літерами загальної кількості одержаних відправлень (повідомлень), своєї посади, прізвища і дати ;

- відповідно до поштового повідомлення (№4 720101408172 ) поштову кореспонденцію для "ТОВ"Укрполь -2005"отримано Борисюк 16.10.2015р." ,про що є запис у книзі записів рекомендованих відправлень Ф-8 ;

- постанова про стягнення виконавчого збору від 19.10.2015р відповідно до поштового повідомлення (№4720101393744) поштову кореспонденцію для " ТОВ"Укрполь -2005"отримано Борисюк 23.10.2015р." ,про що є запис у книзі записів рекомендованих відправлень Ф-8.

- у книзі Ф-8 є також запис про отримання кореспонденції для ТОВ"Укрполь -2005" Борисюк 19.10.2015р.",проте не відомо про одержання якої кореспонденції зазначено у книзі .

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 не є повноважним представником товариства на отримання рекомендованої кореспонденції, а саме штатним розписом товариства,довідками від 21.12.2015р. та від 24.12.2015р. за підписом директора та бухгалтера товариства, ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з товариством з 2005 р.,з моменту його створення і по даний час;

- довідками Козівської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Тернопільській області від 25.12.20145р. та від 28.12.2015р.,на звернення ТОВ"Укрполь -2005"повідомлено ,що в період з першого січня по листопад 2015року інформація про ОСОБА_3 у звітах поданих товариством до відділення Козівського ОДПІ відсутня;

- заявою ОСОБА_3 (проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1) ,посвідченою 26.12.2015р. приватним нотаріусом Зборівського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_7, підтверджено,що ним не отримувалася кореспонденція в період жовтень - листопад 2015року для товариства та не проставлявся підпис у книзі Ф-8 . Також,ним засвідчено, що не підписувався у Договорі №301-1023 від 01.04.2015р. на доставку поштових відправлень та періодичних друкованих видань юридичним особам відділенням поштового зв'язку Млинівці поштовий індекс 47242, оскільки не працював сторожем у товаристві ,представником товариства не являється ,а ні в поштовому відділені, а ні в інших органах та установах;

- відповідно до офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень,який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення,та є доказом відповідно до ст.36 ГПК України (одержані відомості засвідчуються судом), поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором:4720101408172 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2015р. ) вручено адресату особисто - 19.10.2015р.,тобто після встановлено строку для добровільного виконання рішення;

- поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором:4720101393744 (постанова про стягнення виконавчого збору від 19.10.2015р.) вручено адресату особисто - 23.10.2015р.;

- поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором:4720101432251 (постанова про арешт коштів боржника від 20.11.2015р.)станом на 21.12.2015р. не вручено адресату,а згідно запису у книзі Ф-8 значиться підпис невідомої особи про одержання поштової кореспонденції для ТОВ"Укрполь - 2005".

Слід, зазначити ,що постановою державного виконавця від 21.11.2015р. про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти ТОВ "Укрполь -2005" , що містяться ,зокрема, на рахунку 26001452484 відкритому АТ "Райфайзен банк Аваль" по якому здійснюється сплата єдиного соціального внеску, інших обов'язкових платежів (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір).

Підтвердженням сплати єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору, є дані платіжних документів за період вересень -листопад 2015р. згідно яких проведені такі виплати.

Відповідно до ст.44 Конституції України Держава гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом,при цьому право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, забезпечується державою згідно ст.2 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оплату праці" забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством . При цьому,своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ст.24 Закону"Про оплату праці").

Відповідно до ст.10 Конвенції №95 щодо захисту заробітної плати від 01.07.1949р., яка ратифікована Україною 04.08.1961р., заробітна плата може бути об'єктом арешту або передачі тільки в тій формі і в тому розмірі,який передбачений національним законодавством. Заробітна плата повинна охороняться проти арештів і передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працюючого і його сім'ї .

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.3ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування" кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пп.16-1 підрозділу 10 ."Інші перехідні положення" Податкового кодексу України ,тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір платниками якого,як і податку на доходи фізичних осіб, є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та сплачуються такі, у даному випадку, податковим агентом (ПАТ"Тернопільміськгаз"),який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм (ст.ст.14.1.180,162.1,2,162.1.3,163.1.2 Податкового кодексу).

З аналізу вищезазначених норм законів випливає,що забороняється арешт коштів на рахунках, з яких виплачується заробітна плата,та сплачуються фізичною особою обов'язкові платежі, з ціллю виконання рішення суду щодо стягнення з цих коштів заборгованості за невиконання грошового зобов'язання підприємства за господарським договором.

При таких обставинах, Скаржник довів матеріалами справи неналежне повідомлення його про винесення процесуальних документів по виконавчому провадженню,тим самим позбавлено останнього права на добровільне виконання рішення суду,що нормами Закону України "Про виконавче провадження "забороняється.

Враховуючи вищенаведене,суд визнає скаргу обґрунтованою в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо здійснення заходів для примусового виконання ,та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19 жовтня 2015 року в сумі 197318,13 грн.13 коп. та скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника від 20.11.2015р.,оскільки ,приймаючи спірні постанови про вчинення дій на примусове виконання рішення ,державний виконавець не переконався щодо самостійного виконання рішення у встановлений ним строк .

В частині зупинення дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції щодо примусового виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2015 року,скарга відхиляється, оскільки згідно ст. 121-1 зупинення виконання судового рішення віднесено до повноважень суду касаційної .

Щодо доводів ДВС, то суд їх відхиляє та звертає увагу на те, що сам по собі сплив строку для добровільного виконання рішення і не отримання повідомлення від сторін про його виконання не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника, так як такою підставою є його невиконання у встановлений строк та вчинення державним виконавцем дій на примусове його виконання. Іншого законом не передбачено (правова позиція Верховного суду України викладена у постановах від 28.01.2015р. у справі №924/205/13-г та від 06.07.2015р. у справі №785цс15).

Щодо договору №301-1023 від 01.04.2015р. , то такий не приймається судом до уваги, оскільки не є належним доказом у розумінні ст. 36 ГПК України, згідно якої письмовими доказами є оригінали або належним чином засвідчені їх копія. Наданий ДВС договір не засвідчений поштовим відділенням ,який його надав на запит державного виконавця, а тому не є доказом у справі.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (правова позиція викладена в п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року за № 9).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ -2005" б/н від 08.12.2015р. на дії відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції у справі №921/401/15-г/14 задовольнити частково.

2. Визнати дії старшого державного виконавця Цвігун Т.Р. відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції неправомірними щодо здійснення заходів примусового виконання рішення шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

3. Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції ВП№48989854 від 19 жовтня 2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ-2005" (с.Метенів, Зборівський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32147167 ) виконавчого збору в сумі 197318,13 грн.13 коп., прийнятої на виконання рішення суду від 17.07.2015р. у справі №921/401/15-г/14.

4 . Скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції ВП№48989854 від 20.11.2015р. про арешт коштів боржника,що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ-2005"( с.Метенів, Зборівський район, Тернопільська область,ідентифікаційний код 32147167 ), прийнятої на виконання рішення суду від 17.07.2015р. у справі №921/401/15-г/14.

5. В іншій частині скаргу відхилити.

Оригінал ухвали направити скаржнику, а копію ухвали направити стягувачу у справі та Відділу державної виконавчої служби Зборівського районного управління юстиції (47201, м.Зборів, вул. Б.Хмельницького 54/1).

Суддя М.С. Стадник