Постанова

від 24.12.2015 по справі 816/4523/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4523/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Комсомольського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2015 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1І.) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі - відповідач 1, УМВС України в Полтавській області), третя особа: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - третя особа, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області від 09.10.2015 № 582 про звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади завідувача канцелярії Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області; поновлення ОСОБА_1 на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 09.10.2015 по день прийняття рішення судом; стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що не погоджується із наказом про звільнення її з посади завідувача канцелярії Комсомольського МВ УМВС в Полтавській області від 09.10.2015 № 582 о/с, винесеного на підставі довідки про результати перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", що грунтуются на безпідставних висновках контролюючого органу про невідповідність наявній податковій інформації про отримані із законних джерел доходи вартості майна (майнових прав), вказаних ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого останньою за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади". Вказані висновки вважає такими, що не відповідають дійсності у зв'язку із наданням належних пояснень з приводу такого майна. Вказувала, що її посада не належить до категорії державних службовців, а тому вона не підпадала під перевірку на підставі Закону України "Про очищення влади", а його норми не можуть бути до неї застосовані.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник УМВС у Полтавській області у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість підстав звільнення із займаної посади. Зауважив на встановлення невідповідності наявній податковій інформації про отримані із законних джерел доходи вартості майна (майнових прав), вказаних ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого останньою за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади".

Ухвалою суду від 02.12.2015 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Комсомольський міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі - відповідач 2, Комсомольский МВ УМВС України у Полтавській області).

Представник залученого відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в справі наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень не надав.

Представник третьої особи у судовому засіданні при вирішенні даної справи покладався на розсуд суду, зауважуючи на виконанні покладених на такий контролюючий орган обов'язків та повноважень по проведенню перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади".

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.2000 працювала на посаді завідувача канцелярією Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області (а.с. 53).

Відповідно до довідки Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області від 05.11.2015 № 13/Я/77оп на Я-77оп від 05.11.2015, посада завідувача канцелярії Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області згідно штату Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області, затвердженого наказом УМВС України у Полтавській області від 05.04.2013 № 156 "Про оголошення штатів органів та підрозділів УМВС України в Полтавській області", не належить до категорії посад державних службовців (а.с. 12).

16.10.2014 набув чинності Закон України Про очищення влади від 16.09.2014 №1682 (надалі - Закон № 1682), відповідно до п. 6, п. 10 ч. 1 ст. 2 якого заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються, зокрема, щодо посадових та службових осіб.

За змістом письмових заперечень відповідача 1 (а.с. 105) наказом МВС України від 18.11.2008 № 604, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.2009 за № 266/16282, затверджено схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів та службовців органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу. У додатку 10 до вказаного наказу посада завідувача канцелярії віднесена до категорії службовець . На ОСОБА_1 як на службовця органу державної влади було покладено певні функціональні обов'язки щодо організації та здійсненні заходів, спрямованих на вдосконалення організації і ведення діловодства у відповідності до вимог наказів МВС України (а.с. 114-115).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вимоги Закону України Про очищення влади поширюються на посаду позивача, яку вона займала в Комсомольському МВ УМВС України у Полтавській області, не зважаючи на те, що ця посада не належить до категорії посад державних службовців.

Частиною 4 ст. 5 Закону № 1682 встановлено, що організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

На виконання вимог вказаного Закону 06.07.2015 УМВС у Полтавській області видано наказ № 639 Про початок проведення в апараті Управління та органах і підрозділах УМВС України у Полтавській області перевірки, передбаченої Законом України Про очищення влади . Згідно з п. 1 даного наказу 06.07.2015 означену перевірку розпочато, зокрема, в Комсомольському МВ УМВС України у Полтавській області.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 1682 особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені ч. 3 або ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

13.07.2015 позивачем подано заяву про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені ч. 3 або ч. 4 ст. 1 Закону № 1682, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо неї відповідно до Закону (а.с. 113).

02.10.2015 на адресу УМВС України у Полтавській області надійшов висновок Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 18.09.2015 № 105 про результати перевірки відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682 відносно ОСОБА_1 (а.с. 31). Відповідно до цього висновку за результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, зокрема, в частині відображення 1/2 частини житлового будинку, які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

Також у цьому висновку за результатами перевірки позивача встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682 не відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел .

На підставі вказаного висновку УМВС України у Полтавській області складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 09.10.2015, де зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, передбачені ч.3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади", а саме ч. 8 ст. 3 Закону України "Про очищення влади" (а.с. 32-33).

Наказом УМВС України у Полтавській області від 09.10.2015 № 582 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача канцелярії Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області за п. 7 2 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених Законом № 1682) (а.с. 92).

Позивач не погодилася із цим наказом, посилаючись на безпідставність висновків перевірки Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, у зв'язку з чим звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу, суд входить із наступного.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) визначаються Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682 (надалі - Закон №1682).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 цього Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 3 статті 1 цього Закону протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом, посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, у відповідності до ч. 8 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на Посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до ч. 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел .

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (надалі за текстом - Порядок № 1100).

Згідно підпункту 3 пункту 3 вищевказаного Порядку проведення перевірки фактично полягає в:

- аналізі наявної у контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання , в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах , визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел .

За змістом пояснень представника третьої особи - Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області в ході проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 цього ж Закону на підставі інформаційної довідки відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції від 29.07.2015 №41378337, згідно якої ОСОБА_1 є власником 1/2 будинку за адресою Полтавська область, Зіньківський район, с. Троянівка, вул. Речкіна буд. 38, загальною вартістю 19 853,00 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.07.2000 (а.с. 49).

Дане майно не відображено ОСОБА_1 у III розділі декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік Відомості про нерухоме майно Блок А Майно що перебуває у власності, в оренді чи на праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним .

Також, як пояснив представник третьої особи, за даними відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (а.с. 58-59), позивачем у II розділі декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік Відомості про доходи не в повному обсязі відображено дохід від передачі в оренду належного земельного паю, а також позивачем не включено до цього розділу дохід отриманий від ПАТ КБ Приватбанк у розмірі 77,14 грн, що підтверджується відомостями цієї ж бази даних.

З даного приводу ОСОБА_1 надавала письмові пояснення Кременчуцькій ОДПІ від 15.09.2015 (а.с. 64). Позивач пояснила, що 1/2 будинку за адресою Полтавська область, Зіньківський район, с. Троянівка, вул. Речкіна буд. 38 не відображена нею у відповідному розділі декларації за 2014 рік у зв'язку з тим, що це майно не перебуває у її власності відповідно до договору купівлі-продажу від 06.09.2005, але покупцем чомусь до цього часу не внесені дані до Державного реєстру речових прав. Крім того, стосовно неповного відображення доходу отриманого за передачу земельного паю в оренду ОСОБА_1 пояснила, що нею задекларована сума без урахування податку, оскільки їй не відомий його розмір. Також позивач вказала, що нею помилково не було включено до декларації за 2014 рік суму доходу, отриману від ПАТ КБ Приватбанк у розмірі 77,14 грн. у зв'язку з необізнаністю з умовами програми "Бонус-плюс" цього банку.

З приводу не відображення ОСОБА_1 у III розділі декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік 1/2 будинку за адресою Полтавська область, Зіньківський район, с. Троянівка, вул. Речкіна буд. 38 судом встановлено таке.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 49) за ОСОБА_1 зареєстровано 1/2 будинку за адресою Полтавська область, Зіньківський район, с. Троянівка, вул. Речкіна буд. 38, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину б/н від 06.07.2000, видане Зіньківською ДНК за № 1533.

За змістом пояснень позивача, вона разом зі ОСОБА_5 отримали вказаний будинок у спадщину після померлих батьків. В подальшому вони продали цей будинок у відповідності до договору купівлі - продажу від 02.12.2005, посвідченого у приватного нотаріуса Зіньківського районного нотаріального округу ОСОБА_6

На запит суду до приватного нотаріуса Зіньківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 останнім надано відповідь про те, що ним 02.12.2005 за реєстровим № 3227 було посвідчено договір купівлі-продажу будинку, за яким ОСОБА_5 та ОСОБА_1 продали через уповноваженого представника за довіреністю ОСОБА_7 житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться під № 38 на вул. Речкіна в селі Троянівка Зіньківського району. При цьому надано фотокопію нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу будинку та ОСОБА_6 про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 02.12.2005 № 1812427 (а.с. 88-90).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем на законних підставах було набуте вищевказане майно, яке в подальшому у законний спосіб вибуло з її володіння. Наявність в Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстрації вищевказаного майна, що існує до цього часу не з вини позивача, а у зв'язку із не включення до цього реєстру відомостей про право власності на це майно нового власника, не породжує у позивача жодних майнових прав на це майно та не спростовує факту вибуття вказаного майна із володіння та користування позивачем на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

А відтак, суд погоджується із доводами позивача, що дане майно не входить до складу належного позивачу майна або ж такого, яким вона чи члени її сім'ї користуються, а тому його не належало включати до III розділу декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про безпідставність висновку Кременчуцької ОДПІ від 18.09.2015 № 105 щодо зазначення позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, зокрема, в частині відображення 1/2 частини житлового будинку, які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1

Щодо не повного відображення доходу від передачі в оренду належного позивачу земельного паю судом встановлено таке.

Згідно свідоцтв про право на спадщину від 24.11.2004, посвідчених державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 (а.с. 62-63), ОСОБА_1 отримала у спадок після померлих батьків по 1/2 частині земельної частки (паю).

У III розділі декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік Відомості про нерухоме майно Блок А Майно що перебуває у власності, в оренді чи на праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним позивачем задекларовано наявність земельної ділянки у с. Бірки Зіньківського району загальною площею 5 га.

У рядку 19 даної декларації позивачем задекларовано дохід від передачі в оренду майна 4 500 грн. Проте згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України ПП Картопля Полтавщини виплачений позивачу дохід складав 5 468 грн, з яких сплачено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 820,20 грн. ОСОБА_1 пояснила, що нею задекларована сума без урахування податку, оскільки їй не відомий його розмір, у зв'язку з тим, що цей податок обраховували та сплачували ПП Картопля Полтавщини як податковий агент.

Судом встановлено, що позивачем на законних підставах було набуте вищевказане майно та отримувався дохід від передачі його в оренду. Надходження податку до державного бюджету від цього доходу третьою особою не заперечувалося. Тому зазначення позивачем у декларації суми доходу без сплаченого податковим агентом не може слугувати підставою для висновку податкового органу про невідповідності наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел, так само як і помилкове не включення доходу від ПАТ КБ Приватбанк у розмірі 77,14 грн. у зв'язку з необізнаністю з умовами програми Бонус-плюс цього банку, що здійснюється останнім у відношенні її карткового рахунку.

З приводу висновку Кременчуцької ОДПІ щодо невідповідності наявній податковій інформації про доходи отримані ОСОБА_1 із законних джерел обґрунтованих пояснень третьою особою суду не надано. Однак, суд за наслідками судового розгляду переконаний, що вказаний висновок не відповідає дійсним обставинам справи.

Недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватися в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Тобто саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування наслідків Закону № 1682 в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

За вищевикладених обставин наказ від 09.10.2015 № 582 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача канцелярії Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області за п. 7 2 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених Законом № 1682) суд вважає неправомірним, таким, що не ґрунтується на реальних обставинах справи, а тому вважає за необхідне визнати його протиправним та скасувати.

Громадянам згідно зі статтею 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, ОСОБА_1 підлягає поновленню на тій посаді, з якої була звільнена - завідувач канцелярії Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.93 № 110, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Із аналізу вказаних норм, день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Таким чином, позивача слід поновити на посаді з дня, наступного за днем звільнення, тобто 10.10.2015. Однак, з урахуванням того, що 10-11 жовтня 2015 року є вихідними днями, ОСОБА_1 має бути поновлена на попередній посаді з 12.10.2015.

В судовому засіданні представник УМВС у Полтавській області наголошував на неможливості поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді, з огляду на ліквідацію Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області, посилався на ст. 240 1 КЗпП, за змістом якої у разі коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Разом з тим, згідно наданого до матеріалів справи наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03.11.2015 № 1341 лише утворено ліквідаційну комісію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ у Полтавській області, затверджено головою ліквідаційної комісії Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області - начальника Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області підполковника міліції ОСОБА_9І (а.с. 25-29).

За даними матеріалів справи, станом на дату розгляду справи Комсомольський МВ УМВС України в Полтавській області повністю не ліквідовано, а тому суд не бере до уваги твердження представника відповідача про неможливість поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді, і вимоги статті 240 1 КЗпП в цьому випадку не підлягають застосуванню.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

За даними довідки Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області від 17.12.2015 № 609 середньомісячна заробітна плата позивача становила 4 212,81 грн, середньоденна заробітна плата становила - 200,16 грн (а.с. 104).

З огляду на те, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді завідувача канцелярії Комсомольського МВ УМВС України у Полтавській області з 12.10.2015 розмір належного до виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить:

200,16 грн * 53 = 10 608,48 грн,

де 200,16 грн - середньоденна заробітна плата,

53 - кількість робочих днів до прийняття рішення судом.

Таким чином, з Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області належить стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 10608,48 грн, відповідно, позовні вимоги у частині стягнення на користь позивача з Комсомольського МВ середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду про присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.

Вирішіючи вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 237 1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з УМВС України в Полтавській області моральної шкоди в розмірі 5 000 грн позивач виходила з того, що внаслідок протиправних дій відповідача по звільненню її з посади виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції і переживання, які в подальшому вплинули на реалізацію її ділових стосунків.

Враховуючи психоемоційний стан позивача, тривалість моральних страждань, їх характер та зусилля позивача на відновлення свого порушеного права, суд вважає за необхіне стягнути з УМВС України в Полтавській області моральну шкоду у розмірі 2000 грн. При цьому позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн суд вважає завищеними.

Отже адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Комсомольського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 09 жовтня 2015 року № 582 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача канцелярії Комсомольського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає АДРЕСА_1) на посаді завідувача канцелярії Комсомольського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Стягнути з Комсомольського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (ідентифікаційний номер 08802851, вул. Добровольського, 6, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 12 жовтня 2015 року по 24 грудня 2015 року в розмірі 10 608,48 (десять тисяч шістсот вісім гривень сорок вісім копійок).

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області код ЄДРПОУ 08592276, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава) моральну шкоду у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову в частині поновленні на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць - допустити до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2015 року.

Суддя Л.О. Єресько