Ухвала

від 24.12.2015 по справі 813/1028/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Львів Справа № 876/11642/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2 внутрішніх справ України, Головного управління ОСОБА_2 внутрішніх справ України у Львівській області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року про зупинення провадження у справі № 813/1028/15 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 внутрішніх справ України, Головного управління ОСОБА_2 внутрішніх справ України у Львівській області, ОСОБА_2 юстиції України про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 внутрішніх справ України (далі - МВС України), Головного управління ОСОБА_2 внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), ОСОБА_2 юстиції України, у якому просив визнати незаконними та скасувати наказ МВС України від 16 січня 2015 року № 48о/с По особовому складу та наказ ГУ МВС України у Львівській області від 26 січня 2015 року № 37о/с По особовому складу в частині звільнення його із займаної посади, поновити його на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Миколаївського РВ ГУ МВС України у Львівській області, стягнути на його користь з ГУ МВС України у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов'язати ОСОБА_2 юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України Про очищення влади відомості про нього як про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною 3 або 4 статті 1 Закону України Про очищення влади .

20 жовтня 2015 року ГУ МВС України у Львівській області подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Конституційним Судом України подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про очищення влади .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року вказане клопотання задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження неможливості розгляду даної справи до вирішення Конституційним Судом України справи щодо конституційності окремих положень Закону України Про очищення влади , оскільки такі положення не регулюють спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі. Зазначає, що його було безпідставно звільнено із займаної посади на підставі пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про очищення влади , оскільки вказана норма може бути застосована лише до посадових осіб, які своїми діями сприяли притягненню до відповідальності осіб, звільнених від відповідальності на підставі Законів України Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу осіб, які мали місце під час проведення мирних зібрань та Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України , та не були звільнені в цей період з посади за власним бажанням. ОСОБА_5 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП на підставі складених ним матеріалів, а відтак, результат розгляду Конституційним Судом України справи щодо конституційності положень Закону України Про очищення влади жодним чином не впливає на розгляд даної справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просила її задовольнити.

Представник МВС України та ГУ МВС України у Львівській області в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник ОСОБА_2 юстиції України в судове засідання не з'явився, хоча його було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, МВС України та ГУ МВС України у Львівській області, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що подальший розгляд даної справи є неможливим до вирішення в порядку конституційного провадження справи за поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) норм Закону України Про очищення влади , рішення в якій буде мати істотне значення для прийняття рішення у даній справі.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з наказами МВС України від 16 січня 2015 року № 48о/с По особовому складу та ГУ МВС України у Львівській області від 26 січня 2015 року № 37о/с По особовому складу ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу відповідно до вимог пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про очищення влади та пунктів 62"а", 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

З інформації, наявної на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України, видно, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про очищення влади .

Предметом вказаного конституційного подання є, зокрема, норми Закону України Про очищення влади , які були підставою для звільнення позивача із посади.

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави та строки для обов'язкового зупинення провадження у справі та для випадків, коли суд має право зупинити провадження у справі, строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі. За наявності визначених цією статтею підстав провадження в справі може або повинно бути зупинено.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Невідповідність правових актів Конституції України, порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності, перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті відповідно до статті 15 Закону України Про Конституційний Суд України є підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах.

Відповідно до положень частини 3 статті 61 Закону України Про Конституційний Суд України в разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Статтею 73 Закону України Про Конституційний Суд України визначено, що Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункту 1 статті 13 цього Закону. В разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, до повноважень Конституційного Суду України належить перевірка відповідності законів Конституції України та у випадку визнання їх неконституційними, вони втрачають чинність.

Згідно з частиною 6 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, враховуючи зазначене, Конституційний Суд України, за результатами розгляду конституційного подання, може визнати окремі положення Закону України Про очищення влади такими, що не відповідають Конституції України, а отже, правове регулювання суспільних відносин пов'язаних із очищенням влади відповідно до цього закону може змінитися.

Тобто, результат розгляду Конституційним Судом України вказаного вище подання народних депутатів України може істотно вплинути на прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, що свідчить про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про очищення влади .

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року про зупинення провадження у справі № 813/1028/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлено 25 грудня 2015 року.