Рішення

від 22.12.2011 по справі 2-6106/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6106/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М. при секретарі - Рибачик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -

встановив:

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики звернувся ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав. Просить суд їх задоволити з підстав, викладених у позові та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 01 вересня 2009 року в розмірі 12314,60 грн. з яких: 11955,00 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 23 вересня 2011 року - на день звернення до суду 7,97 грн. за 1 долар США є гривневим еквівалентом простроченої позиви в сумі 1500,00 доларів США та 359,60 грн. - 3% річних від суми неповернутої позики; заборгованість за договором позики від 01 вересня 2009 року в розмірі 6502,49 грн., з яких: 6270,00 грн. сума простроченої позики, 43,89 грн. інфляційні витрати та 188,60 грн. - 3% річних від суми неповернутої позики: заборгованість за договором позики від 18 лютого 2010 року в розмірі 4206,70 грн. з яких: 4000,00 грн. сума простроченої позики, 20,00 грн. інфляційні витрати та 186.70 грн. - 3% річних від суми неповернутої позики, а також понесені судові витрати по справі, а саме сплачене державне мито в сумі 230,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками, про що свідчить наявний в канцелярії суду реєстр відправлення судових повісток рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 01 вересня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір позики, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1500 доларів США (одну тисячу п'ятсот доларів США), що за офіційним курсом НБУ станом на день укладення договору (1 долар США дорівнює 7,989 грн.) є еквівалентом 11983,50 грн.

Дана обставина стверджується дослідженим в судовому засіданні договором позики від 01 вересня 2009 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) будучи попередньо ознайомленими з вимогами законодавства України щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам'яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій, уклали даний договір позики про наступне.

Відповідно до п.1. договору, Позикодавець передає, а позичальник приймає у власність грошову позику в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) доларів США (далі по тексту - Позика ), що за офіційним курсом НБУ станом на день укладення договору (1 долар США дорівнює 7,989 грн.) є еквівалентом 11983,50 грн.

Відповідно до п.1.1. договору, факт одержання позики підтверджується розпискою, власноручно написаною позичальником в момент передачі йому суми позики.

Відповідно до п.2 договору, позичальник зобов'язується повернути позику позикодавцеві готівкою в строк до 20 вересня 2010 року.

Відповідно до п.4 договору, в разі, коли позичальник не поверне позику у встановлений строк, позикодавець вправі стягнути заборгованість у примусовому порядку.

З дослідженої в судовому засіданні розписки про отримання позики від 01 вересня 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 цією розпискою підтверджує, що ним 01 вересня 2009 року отримано від ОСОБА_1 грошові кошти, в якості позики, в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) доларів США, які він зобов'язується

повернути у строк до 20 вересня 2010 року.

З дослідженої в судовому засіданні розписки про отримання позики від 01 вересня 2009 року вбачається, що ОСОБА_3 цією розпискою підтверджує, що ним 01 вересня 2009 року отримано від ОСОБА_1 грошові кошти, в

якості позики, в сумі 6270 (шість тисяч двісті сімдесят) гривень, які він зобов'язується

повернути у строк до 20 вересня 2010 року.

З дослідженої в судовому засіданні розписки від 18 лютого 2010 року вбачається, що ОСОБА_3 дав розписку в тому, що він бере у позику у ОСОБА_1 суму в 4000(чотири тисячі) гривень, яку він зобов'язується повернути у термін до 01 квітня 2010 року.

Однак, у зазначені у розписках строки, відповідач грошові кошти позивачу не повернув, зустрічі з позивачем уникає, кошти повернути у добровільному порядку не бажає.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову сумі відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість по договору позики від 01 вересня 2009 року, згідно офіційного курсу НБУ України станом на день звернення до суду становить 11955,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що у добровільному порядку відповідач позивачу борг не повернув, умови договору позики та розписок не виконав, а також те, що у відповідності до вимог ст.625 ЦК України відповідач як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи при подачі позову до суду позивачем було сплачено державне мито в розмірі 230,24 грн. згідно квитанції №ПН93985 від 23 вересня 2011 року, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн. згідно квитанції №ПН93964 від 23 вересня 2011 року.

Оскільки рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,215,228,294 ЦГІК України, ст.ст.525,526,625,626,1046,1049,1050 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 01 вересня 2009 року в розмірі 12314,60 грн., з яких: борг згідно договору позики в сумі 11955,00 грн. (що за офіційним курсом НБУ станом на 23 вересня 2011 року 7,97 грн. за 1 долар США є гривневим еквівалентом простроченої позики в сумі 1500,00 доларів США) та 3% річних від суми неповернутої позики в сумі 359,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) заборгованість за розпискою від 01 вересня 2009 року в розмірі 6502,49 грн. з яких: борг згідно розписки в сумі 6270,00 грн.; інфляційні витрати в сумі 43,89 грн.; 3% річних від суми неповернутої позики в сумі 188,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) заборгованість за розпискою від 18 лютого 2010 року в розмірі 4206,70 грн., з яких: борг згідно розписки в сумі 4000,00 грн.; інфляційні витрати в сумі 20,00 грн.; 3% річних від суми неповернутої позики в сумі 186,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) судові витрати по справі, а саме сплачене державне мито в сумі 230,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий :