Рішення

від 17.12.2015 по справі 917/137/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.12.2015р. Справа №917/137/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інтерлінк '', вул. Лисенко,98, Полтавська область,39000

до Фермерське господарство '' Попович '', вул. Першотравнева,41,село Жовтневе, Ширяївського району, Одеської області, 66860

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36017

про стягнення суми боргу в розмірі 58 756,00 грн., збитків за транспортно-експедиційні послуги в розмірі 7118,35 грн., інфляційних нарахувань 663,07 грн., пені 567,91 грн. за договором поставки № 21/10/1 від 21.10.2013 року разом - 67 105,33 грн та борг в розмірі 300,00 грн. за договором поруки від 21.10.2013 р. з другого відповідача всього - 67 404,33 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники сторін:

від позивача: Сегет Р.Я. дов. б/н від 30.10.2015р.

від відповідача: Попович В.І. дов. №18 від 18.03.2015р.

За участі посадових осіб посадових осіб ТОВ '' Інтерлінк'': директора товариства ОСОБА_4 та членів комісії цього товариства- начальника виробництва ОСОБА_1 та майстра цеху ОСОБА_5 викликаних відповідно до приписів статті 30 ГПК України для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, а саме : складення , підписання та затвердження АКТУ від 30 жовтня 2013 року про неналежну якість товару (партії гірчиці білої та партії проса згідно ТТН 333250 від 23.10.2013р. яка поступила на склад товариства повністю в зіпсованому вигляді / прілі та високими відсотками вологи 14,9%).

Справа прийнята до провадження згідно постанови Вищого господарського суду України від 06 жовтня 2015 року якою були скасовані попередні рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.2014 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року, а справа передана на новий розгляд. Ухвалою господарського суду Полтавської області у справі № 917/137/14 від 28 жовтня 2015 року справа прийнята на новий розгляд згідно вказівок та приписів касаційної інстанції.

За клопотанням позивача судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання відповідно до приписів статей 4-4, 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення суми боргу в розмірі 58 756,00 грн., збитків за транспортно-експедиційні послуги в розмірі 7118,35 грн., інфляційні нарахування 663,07 грн., пені 567,91 грн. за договором поставки № 21/10/1 від 21.10.2013 року разом - 67 105,33 грн. та борг в розмірі 300,00 грн. за договором поруки від 21.10.2013 р. з другого відповідача всього - 67 404,33 грн.

20.11.2015 року другий відповідач ФОП ОСОБА_1 подав заяву за вхід.№ 16923 /канцелярії суду/ в якій визнає вимоги позивача в частині солідарного стягнення з нього за договором поруки від 21.10.2015 року боргу в сумі 300 грн.. Просить розглядати справу без його участі. Суд заяву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

24.11.2015 року голова ФГ '' Попович '' Попович Н.О. подала пояснення по обставинам щодо виконання умов договору № 21/10/1 від 21.10.2013 року по поставці партії проса та гірчиці білої та її повернення позивачем відповідно до видаткової накладної (повернення) ВП-0000003 від 30.10.2013 року - див., т.1,а.с. 16-30.

Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі приписів ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, посадових осіб ТОВ"Інтерлінк", представників відповідачів, дослідивши та оцінившиподані ними додаткові докази, враховуючи вказівки постанови Вищого господарського суду від 06. 10. 2015 року суд встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами всіх попередніх інстанцій, що предметом спору у даній справі є договір 21/10/1 від 21 жовтня 2013 року між покупцем ТОВ '' Інтерлінк'' та постачальником (продавцем) ФГ '' Попович '' про поставку насіння проса та гірчиці насипом. Поставка товару здійснюється транспортом покупця. Документи: товарно-транспортна накладна; товарна накладна; рахунок; договір, податкова накладна. А також договір поруки від 21 жовтня 2013 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1/ поручитель/ та ТОВ '' Інтерлінк'' /кредитор / згідно умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у випадку порушення боржником зобов'язань за договором № 21/10/1 від 21 жовтня 2013 рокуу межах суми 300,00 грн.

Судом встановлено, що 21.10.2013 року між товариством зобмеженою відповідальністю "Інтерлінк" (надалі - Покупець) та фермерським господарством "Попович" (надалі - Постачальник) було укладено договір № 21/10/1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити , а покупець - прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором товар -просо, врожаю 2013 року , вологістю не більше 13,2%, засміченість - не більше 2%, не заражене карантинними шкідниками та бур'янами, без сторонніх запахів, без амброзії, без ГМО, та гірчицю білу, врожаю 2013 року, вологістю не більше 8,0%, засміченість - 2%, в тому числі пошкоджене насіння - не більше 20%., не заражене карантинними шкідниками та бур'янами, без сторонніх запахів, без ГМО, колір повинен бути однорідний жовтий, без чорних та темних домішок (п.1.1 Договору). Відповідно до п.2.1, п.2.2 Договору, кількість товару (проса) - 15+-5% тон, ціна товару (проса) - 1 800 грн. за 1 т., з ПДВ. Відповідно до п.2.3, п.2.4 Договору, кількість товару (гірчиця) - 10+-5% тон, ціна товару (гірчиця) - 4 000 грн. за 1 т., з ПДВ. Згідно з п.4.3 Договору, покупець приймає товар по кількості та якості в момент передачі товару на складі Покупця. Пунктом 8.2 Договору сторони передбачили, що якщо якість товару не відповідає отриманому зразку, Покупець залишає за собою право не прийняти товар, при цьому всі витрати, пов'язані з транспортуванням, оплачує постачальник - т.,а.с. 14.

21.10.2013 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (поручитель ) та ТОВ "Інтерлінк" ( кредитор ) було укладено договір поруки . Згідно умов пунктів 1.1.- 1.2 поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку фермерським господарством "Попович" /боржником / щодо виконання своїх зобов'язань за договором № 21/10/1 від 21.10.2013 року . Пунктом 3.1 договору поруки, сторони передбачили, що поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 10 днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора.У випадку порушення боржником зобов'язань за основним договором, поручитель відповідає перед кредитором у межах суми 300,00 грн .- див. т.1,а.с. 15.

Даний договір поруки є ні що іншим як зміна підсудності розгляду даної справи.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 включений до державної реєстрації за номером запису 2 588 017 000056445 від 27.05.1988 року і згідно наказу директора ТОВ ''Інтерлінк'' ОСОБА_4 №2 від 01.07.1999р. про прийняття на роботу ведучим менеджером по торгівлі / т.2,а.с.128/ та є працівником товариства з 1999 року.

Виконуючи договірні зобов'язання ТОВ ''Інтерлінк'' /позивач у справі/ - платіжними дорученнями №1047 від 22.10.2013 року на суму 40 000,00 грн. згідно рахунку-фактури №3 від 21.10.2013р. та платіжним дорученням № 1067 від 24.10.2013 року на суму 19 056,00 грн. здійснив оплату вищевказаної продукції шляхом перерахування на рахунок ФГ "Попович /відповідача №1 у справі/ всього 59 056,00 грн - див.т.1, а.с. а.с.16-17;20-22;25.

ФГ "Попович" на виконання умов договору № 21/10/1 від 21.10.2013 р . 30 жовтня 2013 року відповідно до видаткової накладної № 3 від 23.10.2013р. поставило покупцю /ТОВ ''Інтерлінк''/, продукцію, а саме: просо в кількості 13,92 т., та гірчицю в кількості 8,5 т., на загальну суму 59 056,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №12ААА від 23.10.2013 р. - т.1, а.с.18.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 1 жовтня 2013 року між ФОП ОСОБА_8 (виконавець) з однієї сторони та ТОВ''Інтерлінк'' (замовник ) було укладено договір №8 про перевезення вантажів на підставі заявок замовника /т.2,а.с.84;113/, відповідно до умов вищевказаного договору №8 від 1 жовтня 2013 року предметом його сторони визначили ,що ТОВ '' Інтерлінк'' (замовник ) , а ФОП ОСОБА_8 (виконавець ) взяв на себе зобов'язання доставляти ввірені йому замовником вантажі до пункту призначення і видавати їх уповноваженим на одержання вантажу особам /п.1.1/. Обов'язки супровідника вантажів(експедитора) виконує водій виконавця, якщо інше не встановлене сторонами/п.1.3/.

В якості доказів позивачем подано товаро-транспортну накладну № 623624 серія 12 ААА від 23 жовтня 2013 року на автомобіль КАМаЗ НОМЕР_5 ФОП ОСОБА_8, водій ОСОБА_10 та причеп НОМЕР_9 про перевезення вантажу просо 13920 кг та гірчиці 8500 кг всього 22 420 кгпункт розвантаження м. Полтава - див.т.1,а.с.18.

Згідно заявки-договору на перевезення вантажу №174 від 22 жовтня 2013р. по маршруту: АДРЕСА_2.;завантаження - 23.10.2013р. с. Жовтень, Ширяєвського району, Одеської області НОМЕР_10 ОСОБА_11 контактна особа тлф. НОМЕР_2 ОСОБА_1 - гірчиця 8500 кг і просо 13920 кг насипом;ставка фрахту та форма оплати 317.50 грн. /т. з ПДВ безготівкова по факту поставки та виставлення рахунку. Срок доставки 25.10.2013 року -див.т.2,а.с. 85.

30.11.2015 року представник позивача ОСОБА_2 за вхід.№ 17378 /канцелярії суду/ подав письмові пояснення з додатками. Суд їх прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Згідно змісту пояснень представник позивача пояснює, що відповідно до умов договору №8 від 1 жовтня 2013 року предметом якогоє, що ТОВ '' Інтерлінк'' (замовник) , а ФОП ОСОБА_8 (виконавець) взяли на себе зобов'язання доставляти ввірені йому замовником вантажі до пункту призначення і видавати їх уповноваженим на одержання вантажу особам/п.1.1/. Обов'язки супровідника вантажів(експедитора) виконує водій виконавця, якщо інше не встановлене сторонами/п.1.3/.

Згідно наявних у справі доказів судом встановлено, що згідно ТТН 12 ААА № 623624 від 23 жовтня 2013 року на автомобіль КАМаЗ НОМЕР_5 автопідприємство ФОП ОСОБА_8, водій ОСОБА_10 та причеп НОМЕР_9 пункт навантаження: с. Жовтень, Одеської області пункт розвантаження - м. Полтава було загружено товар просо 13920 кг та гірчиця 8500 кг всього 22 420 кг на загальну суму 59056,00 грн. з дозволу директора ФГ "Попович- т.2, а.с. 111.

В якості доказів позивачем подано товаро-транспортну накладну № 623624 серія 12 ААА від 23 жовтня 2013 року на автомобіль КАМаЗ НОМЕР_5 ФОП ОСОБА_8, водій ОСОБА_10 та причеп НОМЕР_9 про перевезення вантажу просо 13920 кг та гірчиці 8500 кг всього 22 420 кг пункт розвантаження м. Полтава - див.т.1,а.с.18.

На аркуші справи -т.1, №19 знаходиться ТТН БЗС № 753116 від 30 жовтня 2013 року на автомобіль КАМаЗ НОМЕР_5 автопідприємство ФОП ОСОБА_10, водій ОСОБА_10 та причеп НОМЕР_9 замовник ФГ "Попович про перевезення вантажу просо 13920 кг та гірчиці 8500 кг всього 22 420 кг відпуск дозволив директор ФГ "Попович; пункт розвантаження - с. Жовтень, Одеської області. Незважаючи на відкладення розгляду справи позивач так і не подав подорожного листа, а тому неможливо встановити відстань яку проїхав цей автомобіль.

Щодо дослідження та оцінки АКТУ від 30 жовтня 2013 року про неналежну якість товару (партії гірчиці білої та партії проса згідно ТТН 333250 від 23.10.2013р. яка була поставлена на склад товариства повністю в зіпсованому вигляді / прілі та високими відсотками вологи 14,9%/.

Судом встановлено, що 19 листопада 2012 року згідно наказу директора ТОВ "Інтерлінк" №ІСО-І на виконання вимог Міжнародного стандарту з безпеки продуктів (сертифікат ІСО 22000:2005 реєстраційний № 01 154 000391) строком з 11.11.2012р. по 10.11 2015 року було призначено відповідальним за приймання сільськогосподарської продукції : провідного менеджера ОСОБА_1 начальника виробничої дільниці та завідуючого складом ОСОБА_5 майстром цеху виробничої дільниці-т.2,а.с. 79.

30 жовтня 2013 року згідно наказу директора ТОВ "Інтерлінк" ОСОБА_4 № ІСО-І про призначення комісії для визначення відповідності показників якості гірчиці білої та проса отриманого від ФГ "Попович , розділ 1 договору № 21/10/1 від 21.10.2013 року виходячи із вимог сертифікації ІСО 22000:2005 ( реєстраційний № сертифікату 01 154 000391) було створено комісію у складі: начальника виробництва ОСОБА_1 та майстра цеху ОСОБА_5 - т.2,а.с. 78-83; 135-136.Судом встановлено, що в акті, поясненнях майстра цеху прізвище позивачем вказується ''ОСОБА_5'', а сам ОСОБА_5 у своїх письмових поясненнях вказує прізвище '' ОСОБА_5'' - т.2,а.с. 133

30 жовтня 2013 року комісія у складі : начальника виробництва ОСОБА_1 та майстра цеху- ОСОБА_5, які прийняли поставлений товар на склад покупця та виявили такіВІДХИЛЕННЯ: партія гірчиці білої згідно з ТТН № 333250 від 23.10.2013р. поступила на скла повністю в зіпсованому вигляді. Партія проса має не властивий запах(пріле) та високий відсоток вологи 14,9%. ВИСНОВОК КОМІСІЇ : дана партія гірчиці білої та проса не відповідає умовам договору та переданого зразка у в и г л я д і фотографії - див. акт про неналежну якість товару. Даний акт виконаний та типовому бланку ТОВ "Інтерлінк" і затверджений директором товариства ОСОБА_4 та засвідчений відтиском печатки без дати підпису та реєстрації його в діловодстві товариства. Не відповідає типовий формі та змісту приписам визначення первинних бухгалтерських документів- т.1,а.с.16-30, 26; т.2,а.с. 15-16;78-79; 94-95, 205.

17 грудня 2015 рокув судовому засіданні викликані відповідно до приписів статті 30 ГПК України для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, а саме : складення , підписання та затвердження АКТУ від 30 жовтня 2013 року про неналежну якість товару (партії гірчиці білої та партії проса згідно ТТН 333250 від 23.10.2013р. яка була поставлена на склад товариства повністю в зіпсованому вигляді / прілі та високими відсотками вологи 14,9%/. Директор товариства ОСОБА_4 та члени комісії цього товариства: начальника виробництва ОСОБА_1 та майстра цеху ОСОБА_5 пояснили суду, що перевірка проводилась вологоміром ''Вілко'' німецького виробництва згідно стандарту КСО-22 000 та на вимогу суду подали письмові пояснення вхід.№ № 18354-18355;18356 канцелярії суду - див.т.2,а .с. 133-134; 137.

30 жовтня 2013 року ТОВ "Інтерлінк" покупець повернуло ФГ "Попович" постачальнику товар (гірчицю білу і просо відповідно до видаткової накладної (повернення) № ВП-0000003 від 30.10.2013р. всього з ПДВ 59056,00 грн. та товаро-транспортної накладної БЗС № 753116 в якій заповнено лише - ФОП ОСОБА_10 , водій ОСОБА_10 причеп НОМЕР_11 про перевезення вантажу - просо 13920 кг та гірчиці 8500 кг всього 22 420 кг, а не заповнено інші/всі графи - див. т.1,а.с.19 - 22,а САМЕ відсутні записи у графах- відомості про вантаж: кількість місць ; маса бру4тто,т. водій - експедитор відсутня ПІБ підпис та штамп і посада посадової особи яка прийняла вищевказаний вантаж/товар; вантажно-розвантажувальні операції та транспортні послуги і відстань в км яку здійснив перевізник, оскільки відсутній подорожний лист на цей маршрут - див.т.1, а.с. 19; т.2,а.с. 112.

Вищевказані товарно-транспортні документи є недооформленими: в них відсутні заповненими розділи: ''відомості про вантаж, кількість міст, пломба, тара та пакування; маса брутто; водій експедитор; прийняв; номер доручення дата і ким видане; хто отримав вантаж. Вантажно-розвантажувальні операції та транспортні послуги. Хто відпусти та прийняв (одержав) вантаж. Номер договору на транспортні послуги, а також кілометраж маршруту. На цих документах відсутні резолюції керівника і їх реєстрація в бухгалтерії підприємства''.Дані документи в діловодстві товариства(підприємства) не зареєстровані, відсутня їх реєстрація в реєстрах бухгалтерських операцій за жовтень-листопад місяці 2013 року, на цих документах відсутні резолюції посадових осі( перша та друг підпис вищевказаних юридичних осіб).

11.03.2014 рокуза вхід.№ 2915 / канцелярії суду/ до початку розгляду справи по суті від позивача надійшло клопотанняпро збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення оплати з 31 жовтня 2013 року по 12 березня 2014 року в розмірі 1388 грн. та інфляційні збитки за листопад, грудень 2013 року та січень 2014 року в розмірі 597,15 грн - див. т.1,а.с. 81-96; 107-109 .

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового регулювання спору у випадках передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, в зв'язку з чим клопотання позивача не суперечить чинному законодавству та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача №1 ФГ "Попович" 67 859,72 грн. заборгованості, з яких: 58 756,00 грн. - основного боргу, 7 118,35 грн. - витрати пов'язані з транспортуванням, 1 388,22 грн. - пені, 597,15 грн. - інфляційні витрати, а також просить стягнути солідарно з Фермерського господарства '' Попович '' 66860 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 300,00 грн.

Пунктом 8.1. договору поставки сторони передбачили, що за несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого або недопоставленого товару, за кожен день затримки поставки товару.

Після перевірки правильності нарахування позивачем відповідачу №1 пені та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню 441,71 грн. -пені, 463,22 грн. - інфляційні втрати(розрахунок в матеріалах справи), виходячи с того, що вимога про повернення коштів позивачем була заявлена 20.11.2013 року, то пеня та інфляційні втрати за недопоставку(не поставку ) продукції і інфляційні втрати повинні бути нараховані лише з цієї дати.

24.03. 2014 р. голова ФГ "Попович" Попович Н.О за вхід. № 3700 /канцелярії суду/ надіслав відзив на позовну заяву з додатками , а також клопотання про зупинення провадження у справі до дня прийняття Ширяївським РВ ГУ МВС України в Одеській області остаточного рішення по матеріалам кримінального провадження №12013170460001105 по факту шахрайства. В тексті відзиву вказав, що позов не визнає, посилаючись на те, що відповідно до досягнутих домовленостей між сторонами , взамін повернутого ТОВ ''Інтерлінк'' проса у кількості 13,92 т. та гірчиці у кількості 8,5 т. на загальну суму 59 056,00 грн., ФГ "Попович" поставило на адресу ТОВ ''Інтерлінк'' - насіння соняшника в кількості 19960 кг. .Суд відзив з додатками прийняв до розгляду та долучив його до матеріалів справи - див.т.1,а.с. 111-122; 123-126.

24.11.2015 року голова ФГ '' Попович '' Попович Н.О. за вхід. № 17060 канцелярії суду подала письмові пояснення по суті вказівок касаційної інстанції - постанови ВГС України від 06.10.2015 року у справі № 917/137/14 при новому розгляді справи судом першої інстанції - див. т. 2,а.с. 59-61.

Представник позивача в судовому засіданні проти зупинення провадження у справі заперечує, та вважає, що проведення Ширяївським РВ ГУ МВС України в Одеській області досудового розслідування жодним чином не може вплинути на рішення у даній справі.Суд, розглянувши клопотання відповідача №1, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, не знаходить підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки заявником не надано жодних доказів пов'язаності кримінального провадження зі справою, що розглядається в цьому провадження і відсутнє рішення по ньому. Приписами статті. 79 ГПК України зупинення провадження з інших підстав не передбачені і є неправомірним.

19.02.2014 р. ФОП ''Попович'' за вхід.№ 2127 /канцелярії суду/ подавав заяву про визнання заявлених позивачем позовних вимог і просив розглянути справу без його участі - т.1,а.с. 67.

29.11.2015року за вхід.№ 16923 канцелярії суду ФОП ОСОБА_1 подавав заяву про визнання позовних вимог і прохав справу розглянути по суті без його участі- т.2,а.с.55.

09.12.2015року голова ФГ''Попович'' Попович Н.О за вхід. №17881 /канцелярії суду/ на виконання ухвали суду подала додаткові документи які прохає долучити до матеріалів справи. Суд їх прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи - т.2, а.с. 93-131.

Відповідач №1 у тексті апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 26.03.2014р. у справі № 917/137/14 від 01.04.2015 року вхід № 404/канцелярії суду/ вхід. № 2339 від 09.04.2015р. Харківського апеляційного господарського суду вказав, що автомобіль позивача, який транспортував вищевказану сільськогосподарську продукцію (товар) до місця розвантаження, не доїхав(зламався в дорозі ), а тому до місця розвантаження прибув лише 30.10.2013 року, що не виключає негативного впливу природних явищ на вказану с/г продукцію - див. т.1,а.с. 115; 189.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач документально не обгрунтував кілометраж відстані між пунктами завантаження та розвантаження товару згідно ТТН та подорожних листів за жовтень 2013р .; не подав подорожних листів, розрахунок збитків за надані транспортно-експедиційні послуги вказані в заявці-договорі №174 від 22 жовтня 2013р. і не підтвердив арифметично та документально правові обгрунтування виставлення відповідачу на оплату рахунку наданих послуг перевезення вантажу та податкову накладну - див.т.2,а.с.85.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_8 виставив рахунок-фактуру № 27 від 24 жовтня 2013 року ТОВ ''Інтерлінк'' за транспортно-експедиційні послуги по маршруту: с. Жовтневе, Одеська область - місто Полтава, автомобіль КАМАЗ держ.№ НОМЕР_5, п/пр НОМЕР_9 (перевезення гірчиці 8,5тн та проса 13,92тн / од /п/ кількість 1.000, ціна без ПДВ 5931,96 грн. + ПДВ 1186,39 грн.= 7118,35 грн.Дійсний до сплати до 24.10.13р. - т.1,а.с. 24.

В заявленій претензії за вих. № 617 від 06.12.2013 року на адресу голові ФГ''Попович'' та ФОП ОСОБА_1 на суму 66174,35 грн. відсутній розрахунок суми претензії та її розрахунок, платіжні реквізити заявника претензії - див. т.1,а.с. 27-28.

У матеріалах справи відсутні докази, щодо виконання заявки-договору №174 від 22 жовтня 2013р. - див.т.2,а.с.85.

Тому суд не вважає законним та допустимим виставлений позивачем -ТОВ ''Інтерлінк'' акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 27 від 24 жовтня 2013 p. та його оплату шляхом зарахування на картку НОМЕР_12 ІПН- НОМЕР_4 ОСОБА_15 згідно рахунку б/н від 27.12.2012р. без ПДВ 19136,00 грн. вартість послуг з перевезення товару (просо та гірчиця) в сумі 7 118,35грн., по рах. № від 24.10.2013р., в т.ч. ПДВ-1 186,39 грн. згідно платіжного доручення № 1064 від 24 жовтня 2013 p. законним та допустимим доказом у справі - див.т.1 23,24-25,30;т.2,а.с. 152.

В матеріалах справи відсутній розрахунок вартості послуг з перевезення товару згідно заявки-договору №174 від 22 жовтня 2013р. - див. т.1,а.с. 16; 23-25. З цих підстав сума транспортно- експедиційних послуг по маршруту : с. Жовтневе,Одеська область - м. Полтава залишається без розгляду .

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Відповідно п.1 ч.2 ст. 678 ЦК України, у разі порушення істотних вимог щодо якості товару покупець має право відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідач №1 взяті на себе зобов'язання за договором поставки, щодо якості товару не виконав. Факт повернення йому позивачем товару та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині повернення оплати за поставлений товар неналежної якості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.11.2013р.,підписаним уповноваженими представниками, відповідно до якого заборгованість відповідача №1 складає 59 056,00 грн. -див. т.1,а.с.25.

Відповідачем № 1 не надано жодного доказу на спростування факту повернення товару та не надано належних та допустимих доказів повернення грошових коштів за поставлений товар неналежної якості, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 58 756,00 грн. з відповідача № 1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Після того як позивач у справі/ТОВ ''Інтерлінк''/ визнав неякісною сільськогосподарську продукцію: просо 13920 кг та гірчиці 8500 кг всього 22 420 кг.ФГ ''Попович'' здійснив її реалізацію в листопаді місяці 2013 року іншим юридичним особам, а саме:

15 листопада 2013 року ТОВ '' Фруктовий світ '' покупець та ФГ "Попович" постачальник уклали договір поставки товару гірчиці білої в кількості 9-ти тн.по ціні 3 400,00 грн. за 1 тонну в т.ч. ПДВ 566 грн. 67 коп. на загальну суму 30 600 грн.. Цього ж дня вищевказана сільгоспродукція була поставлена покупцю згідно довіреності № 290 від 15.11.2013р. через менеджера товариства ОСОБА_11 автомобілем DAF НОМЕР_13 - водій ОСОБА_17 ; видаткової накладної №4 від 15.11.2013р.,ТТН від 15.11.2013р. та податкової накладної № 4 від 15.11.2013р., рахунку №1/2 від 18.11.2013.- див.,т.2,а.с. 96-102.

19 листопада 2013 року ФГ ''Попович '' продавець та ТОВ ''Агросіндікат '' покупець за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № Р13-29-464-UASC-292 згідно умов цього договору здійснили передачу товару проса жовтого в кількості 15 тн. (+/-20%) ціна за 1 т. товару 1550 грн . з погрузкою у транспорт в т.ч. ПДВ, загальною вартістю товару 23 250 грн. покупцю.

ТОВ ''Агросіндікат '' зобов'язався прийняти товар і здійснити розрахунки за товар у строк, у розмірі і в порядку передбаченим цим договором-див. довіреність № 741 від 20.11.2013р.; розрахунок - фактуру № 5/6 від 20.11.2013р.; видаткову накладну № 5 від 20.11.2013р.; податкову накладну № 6/2 від 21.11.2013р.- див. т. 2,а.с. 103-107;148-158.

Щодо поставки насіння соняшника у кількості 19960 кг.

Згідно приписів статей 638-647 ЦК України та статей 179-181 ГК України визначено, що господарський договорі за загальним правилом викладається у формі єдиного документа , підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Істотними є умови визнані такими за законом, чи необхідні для договорів даного виду , а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Голова ФГ ''Попович'' Попович Н.О. відповідач №1( у даній справі) у відзивах та поясненнях, що знаходяться в матеріалах справи та директор ФГ ''Попович''Попович В.І. представник відповідачау справі у свої поясненнях в ході судового процесу пояснили суду про те, що відповідно до досягнутих ними і директором ТОВ "Інтерлінк"ОСОБА_4 домовленостей, взамін повернутого ТОВ ''Інтерлінк'' проса у кількості 13,92 т. та гірчиці у кількості 8,5 т. на загальну суму 59 056,00 грн., ФГ ''Попович'' поставило на адресу ТОВ ''Інтерлінк''насіння соняшника у кількості 19960 кг.згідно довіреності № 163 на ім'я ОСОБА_4 від 11.11. 2013р. на отримання вищевказаного виду продукції - див.т.1,а.с. 190.

13.11. 2013 року до ФГ ''Попович'' з'явився представник ТОВ ''Інтерлінк'' - громадянин ОСОБА_18, який супроводжував вантажний а/м КАМаЗ д.н. НОМЕР_6 з причепом д.н. НОМЕР_14 під керуванням водія ОСОБА_19.

У телефонній розмові директор ФГ ''Попович''Попович В.І. з директором ТОВ "Інтерлінк"ОСОБА_4, остання підтвердила повноваження свого представникагромадянина ОСОБА_18 ФГ ''Попович'' відвантажило на адресу ТОВ ''Інтерлінк''насіння соняшника у кількості 19960 кг., що підтвердженотоварно-транспортною накладною серії 12 ААА - див. т.1,а.с. 115-116;117; 122-124; 220.

В подальшому в ході телефонної розмови з директором ТОВ ''Інтерлінк'' ОСОБА_4 з'ясувалось, що відвантажене на адресу ТОВ ''Інтерлінк''насіння соняшника у кількості 19960 кг. згідно довіреності № 163 на ім'я ОСОБА_4 від 11.11. 2013р. до одержувача вантажу(товару) не надійшло, а представник ТОВ ''Інтерлінк'' - громадянин ОСОБА_18, який супроводжував вантажний а/м КАМаЗ д.н. НОМЕР_6 з причепом д.н. НОМЕР_14 під керуванням водія ОСОБА_19 зник . Томувідповідач№1 змушений був звернутися з заявою до Ширяївського РВ ГУ МВС України в Одеській області-т.1,а.с. 117, 199.

В ході досудового провадження була опитана в якості свідка ОСОБА_4,згідно наданих нею пояснень від 11.01.2014 року вбачається, що нею по електронній пошті (tk707amail.ru ) була направлена довіреності № 163 на ім'я ОСОБА_4 від 11.11. 2013р. на отримання насіння соняшника у кількості 19960 кг., а також запропонувала послуги пошуку автомобіля на завантаження насіння соняшнику. Накладну на отримання товару ТОВ ''Інтерлінк'' отримало 15 листопада 2013р .

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги голова ФГ ''Попович'' Попович Н.О. відповідач №1- 17.06.2015р. вказала, що на вимогуФГ ''Попович'' щодо складання договору купівлі-продажу (поставки) насіння соняшника, ОСОБА_4 сказала, що то не проблема і буде достатньо лише довіреності на отримання насіння соняшника. На підтвердження досягнутих домовленостей та тверджень, аналогічно як і в першому випадку ( т.е придбання гірчиці та проса), ТОВ ''Інтерлінк'' надало на адресуФГ ''Попович'' довіреності № 163 на ім'я ОСОБА_4 від 11.11. 2013р. до одержувача вантажу(товару)насіння соняшника.

Протягом 13-15.11.2013 року ОСОБА_4 неодноразово телефонувала до ФГ ''Попович'' та цікавилась процесом навантаження автомобіля, часом його виїзду з вантажем, а також знаходження у дорозі. При цьому, їй достовірно відомо, що під час руху, в районі м. Біла Церква в а/м було пошкоджено 3/три/ шини, тобто ОСОБА_4 тримала зв'язок не лише з керівництвом

ФГ ''Попович'', а й з водієм а/м та ОСОБА_18. В подальшому виявилось, що відвантажене на адресу ТОВ ''Інтерлінк''насіння соняшника у кількості 19960 кг не надійшло, було придбано власником а/- особою вірменської національності, який вказаний соняшник транспортував. При цьому - особою вірменської національності, на ім'я Армен, повідомив органи досудового слідства про те, що все що відбулося, це заздалегіть спланована акція. Про вказані твердження АРМЕНА повідомляє сама ОСОБА_4 у наданому до суду відзиві на апеляційну скаргу- ди.т.2,а.с. 94(зворотна сторона); 108-110.

Директор ТОВ ''Інтерлінк'' ОСОБА_4 дійсно підтверджує, що після повернення на ардесуФГ ''Попович'' проса та гірчиці, що мала неналежну якість, між директором ТОВ ''Інтерлінк'' ОСОБА_4 та директоромФГ ''Попович'' Попович В.І. було досягнуто домовленість під час телефонної бесіди, що за свою забогованість ФГ ''Попович'' зобов'язується поставити на адресу ТОВ ''Інтерлінк'' насіння соняшника у кількості 19960 кг на суму 59 056 грн. 00 коп. - дит., т.2,а.с. 121-122,1310

На підставі технічного паспорту на транспортний засіб за допомогою LARDI - TRANS та диспечерів знайшли першого власника автомобіля ОСОБА_19(тел. НОМЕР_7), який продав даний автомобіль іншому власнику, другий власник відпровідно продав третьому АРМЕНУ (НОМЕР_8).Зі слів Армена, він особисто забирав насіння сонішника у ФГ ''Попович'' та розрахувався з власником. Крім цього Армен сказав, що на його думку це завчасно запланова акція.

Документи на отримання насіння соняшнику у ФГ ''Попович'' нікого не уповноважувала. Виписувала довіреність на своє ім'я - див.т.1,а.с. 200-204; т.2,а.с. 108-110,119-127,131.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що результатах розгляду кримінального провадження ( винесення вироку ) та набранням ним законної ФГ ''Попович'' буде мати право подати цивільний позов до винних осіб на відшкодування йому майнової та моральної шкоду або звернутися до господарського суду з майновою вимогою за підсудності справи та ст.35 ГПК України - вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань , чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених статтею 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 ГК України та 526 ЦК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства (законів та інших нормативно-правових актів), а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Законодавством передбачено застосування санкцій за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань.

У разі неналежного виконання або невиконання зобов'язання, за загальним правилом, сторона, що порушила його умови, зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані таким неналежним виконанням або невиконанням збитки. У випадках, передбачених законом або договором, такий правопорушник-боржник повинен сплатити неустойку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування Господарських санкцій передбачено частиною І статті 216 та частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 229 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статей 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач вказує, що загальна сума боргу складає 219 546,50 (двісті дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 50 коп. із яких: 144 000,00 грн. основний борг , індекс інфляції 70 575,54 грн., та 3% річних 4 970,96 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 ''Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідже- ними в судовому засіданні.

Згідно до приписів статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази (у матеріалах справи на підставі яких він довів обставини на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, і підтвердив обґрунтованість заявлених позовних вимог по відношенню до відповідача № 1 фермерського господарства "Попович" , ідентифікаційний код 24542875, та відповідача №2фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню.

По відношенню до відповідача №2 підлягають солідарному задоволенню.

Відповідачі відповідно до статей 21-22, 32-34, 36, 38 ГПК України не спростували доводів позивача на підставі яких останній доводив обставини заявлених вимог, та на підставі статті 614 ЦК України не довели відсутності вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання. Після виходу з нарадчої кімнати 17.12.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги заявлені по відношенню до відповідача №1 -фермерського господарства "Попович" , ідентифікаційний код 24542875 позов підлягає частковому задоволенню - стягненню 58 756,00 грн. заборгованості, 441,71 грн. - пені, 463,22 грн. - інфляційні втрати.Залишено без розгляду сума транспортно - експедиційних послуг по маршруту : с. Жовтневе, Одеська область - м. Полтава - 7 118,35 грн. вартість послуг з перевезення товару згідно заявки-договору №174 від 22 жовтня 2013р.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з фермерського господарства "Попович" (вул.Першотравнева, 41, с. Жовтень, Одеська область, 66860, ідентифікаційний код 24542875, інші відомості - не відомі) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, розрахунковий рахунок НОМЕР_15 в ПРУ ПАТ КБ '' Приватбанк''/ АДРЕСА_1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" (вулиця Лисенко, 98, м. Полтава, 36017), ідентифікаційний код 25158877,розрахунковий рахунок 2600117285001 в ПРУ ПАТ КБ '' Приватбанк'', МФО 331401, ІПН 251588716342, свідоцтво 100056516 300,00 грн. заборгованості за договором поруки.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статей 44 та 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1832 грн. (1720.50 грн + 111,50 грн.т.1,а.с. 12-13) покладається солідарно на відповідачів пропорційно суми задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Порукою може забезпечуватись зобов'язання частково або в повному обсязі. Відповідно до ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв'язку з порушенням першим відповідачем зобов'язань щодо повернення грошових коштів за поставлений товар неналежної якості, позивач заявив про стягнення з відповідачів №1 та № 2 в солідарному порядку 300,00 грн. згідно Договору поруки від 21.10.2013 року.

Судом враховується, що договір поруки за змістом приписів статей 553, 554 ЦК України укладається кредитором за зобов'язанням, яке забезпечується порукою, і поручителем. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником (стороною) в зобов'язанні, забезпеченому порукою. Законодавством України не передбачено і не випливає зі змісту правовідносин поруки обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки отримувати згоду боржника на укладення такого договору. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 року по справі № 3-35гс12, яка є обов'язковою для застосування судом згідно приписів ст. 111-28 ГПК України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідачем №2 не надано жодного доказу виконання зобов'язань за Договором поруки, а тому вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів №1 та №2 суми боргу за договором поруки в розмірі 300,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5, 4-7,21, 22,24, 28,30 32 - 34, 36, 38, 43, 44, 49, 69,75,77, 81-1, 82, 82-1 , 83- 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Залишити без розгляду збитки в розмірі 7118,35 грн. за транспортно-експедиційні послуги у зв'язку з їх недоведеністю.

3. Стягнути з Фермерського господарства '' Попович '', ідентифікаційний код 24542875 (вул. Першотравнева,41,село Жовтневе, Ширяївського району, Одеської області, 66860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інтерлінк '', ідентифікаційний код 25158877 (вул. Лисенко, 98, Полтавська область,39000) боргу в розмірі 58 756,00 грн. ., інфляційні нарахування 441,71 грн. - пені, 463,22 грн . за договором поставки № 21/10/1 від 21.10.2013 року.

4. Стягнути солідарно з Фермерського господарства '' Попович '', ідентифікаційний код 24542875 (вул. Першотравнева,41,село Жовтневе, Ширяївського району, Одеської області, 66860) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36017 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інтерлінк '', вул. Лисенко,98, Полтавська область,39000 борг в розмірі 300,00 грн. за договором поруки від 21.10.2013 р..

5. Стягнути солідарно з Фермерського господарства '' Попович '', ідентифікаційний код 24542875 (вул. Першотравнева,41,село Жовтневе, Ширяївського району, Одеської області, 66860) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36017 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Інтерлінк '', вул. Лисенко,98, Полтавська область,39000 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1832 грн. пропорційно задоволених позовних вимог.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст складено 24.12.2015 року.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.