Ухвала

від 28.12.2015 по справі 398/402/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2775/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

Іменем України

28.12.2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Дуковського О.Л.; Єгорової С.М.

за участю секретаря Діманової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3 на рішення Олександрійського міськрайсуду Кіровоградської області від 11 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Агродар ЛТД , третя особа Пролетарська сільська рада Олександрійського району про визнання договору оренди землі недійсним, визнання недійсним акту прийому-передачі земельної ділянки та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агродар ЛТД , Пролетарської сільської ради про:

- визнання недійсним договору оренди землі площею 4,30 га, розташованої на території Пролетарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, укладеного 07 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Агродар ЛТД в особі ОСОБА_4, зареєстрованого у Реєстраційній службі Олександрійського міськрайонного

управління юстиції Кіровоградської області 18 грудня 2014року;

- визнання недійсним акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі площею 4,30 га товариству з обмеженою відповідальністю Агродар ЛТД від 07 листопада 2014 року, яка належить на праві власності ОСОБА_5;

- повернення земельної ділянки площею 4,30 га, розташованої на території Пролетарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серія Р2 №457220.

В обгрунтування вимог зазначено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №457220 ОСОБА_5 на праві особистої власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,30 га, яка розташована на території Пролетарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

У грудні 2014 року керівництво ТОВ Агродар ЛТД запропоновано позивачу переукласти договір оренди його земельної ділянки, укладеного з відповідачем 07 листопада 2014 року.

Однак, 07 листопада 2014 року ОСОБА_3 не укладав з ТОВ Агродар ЛТД жодного договору оренди земельної ділянки.

При ознайомленні з вищевказаним договором оренди землі та актом прийому-передачі земельної ділянки в натурі позивачем виявлено, що даний правочин та акт прийому-передачі підписані його дружиною ОСОБА_6.

Проте, дозволу на укладення вищевказаного договору та акту прийому-передачі позивач своїй дружині не надавав та не уповноважував її ставити за нього підписи.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Не враховано, що позивач не укладав та не доручав своїй дружині укладати від його імені жодних правочинів з ТОВ Агродар ЛТД . Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в суді першої інстанції давали неправдиві свідчення. Крім того, не звернуто уваги, що строк дії першого договору оренди земельної ділянки ще не закінчився, а відповідач переуклав договір на новий строк.

Пролетарська сільська рада Олександрійського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.119).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, а також пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що стороною позивача не доведено порушення відповідачем його прав як власника земельної ділянки, оскільки на підставі досліджених в судовому засіданні доказів спірний договір оренди укладався за згодою позивача в його присутності і підписувався дружиною позивача за його усним дорученням та схвалений ним в подальшому.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії P2 № 457220 від 10 червня 2002 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,30 га, кадастровий № 3520385900:02:000:0326, розташованої на території Пролетарської сільської рада Олександрійського району Кіровоградської області (а.с.12)

Відповідно до довідки № 11 виданої 17 січня 2015 року виконавчим комітетом Пролетарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_3 має на території сільської ради земельний пай загальною площею 4,30 га, який орендує ТОВ Агродар ЛТД (а.с.13).

07 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агродар ЛТД в письмовій формі, укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,2992 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 5 років (а.с.8-9).

Згідно акту прийому - передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за вищевказаним договором оренди від 07 листопада 2014 року ОСОБА_3 передав ТОВ Агродар ЛТД , в особі генерального директора ОСОБА_9, що діяв на підставі статуту земельну ділянку площею 4,2992 га, кадастровий № 3520385900:02:000:0326, розташованої на території Пролетарської сільської рада Олександрійського району Кіровоградської області для використання за цільовим призначенням (а.с.10).

В реєстрі пайщиків для видачі зареєстрованих договорів оренди по Пролетарській сільській раді за № 326,327 зазначені ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_6, в якому містяться їх підписи від 24 грудня 2014 року (а.с.32).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України ).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу .

Згідно ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин. що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд з дотриманням норм процесуального права дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано переконливих і безспірних доказів того, що оспорюваний договір укладено без додержання вимог ч.ч.1-3,5 ст.203 цього Кодексу , ст. 215 ЦК України , за відсутності волевиявлення, з перевищенням повноважень представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Спірний договір оренди земельної ділянки за вимогами чинного законодавства не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

За показами свідка ОСОБА_6, дружини позивача, наданих в суді першої та апеляційної інстанції виходить, що правочин укладений за згодою і в присутності її чоловіка ОСОБА_3, а також в присутності працівників ТОВ Агродар ЛТД та підписаний нею за усним дорученням чоловіка. Орендну плату по договору оренди за 2015 рік в розмірі 4000 грн. від імені позивача ОСОБА_6 отримала у листопаді 2014 році, які були витрачені нею на потреби сім'ї, в тому числі й на лікування чоловіка.

Тобто, покази свідка ОСОБА_6 свідчать про те, що позивачу було відомо про укладення договору оренди землі та підписання від його імені даного правочину його дружиною, яка діяла за згодою свого чоловіка.

Також в сукупності з вищевказаними доказами, судом оцінені і обставини у справі, а саме отримання позивачем орендної плати.

Згідно матеріалів справи та пояснень представника відповідача при нарахуванні орендної плати за 2015 рік відповідачем застосовувався коефіцієнт індексації, що діяв у 2014 році, у зв'язку з тим, що з 01 січня 2015 року затверджений інший коефіцієнт індексації ОСОБА_5 за 2015 рік додатково нараховано орендну плату у розмірі 1403 грн., яку останній у присутності дружини та працівників товариства особисто отримав під підпис 11 листопада 2015 року (а.с.110), що свідчить про схвалення ним укладення та підписання його дружиною договору оренди земельної ділянки від 07 листопада 2014 року.

Дана обставина підтверджена в суді апеляційної інстанції поясненнями позивача та показами свідка ОСОБА_6

Враховуючи вищевикладене, укладаючи спірний договір сторонами дотримані всі вимоги, які необхідні для чинності даного правочину, договір не суперечить ЦК України , укладений в письмовій формі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків. ТОВ Агродар ЛТД використовує земельну ділянку за цільовим призначенням та сплачує орендну плату у передбаченому договором розмірі. Крім того, отримання орендної плати та використання її на потреби позивача визнано ним в судовому засіданні та підтверджено показами його дружини.

У зв'язку з чим відсутні об'єктивні підстави вважати, що волевиявлення власника при укладенні договору оренди не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.

Пояснення позивача та його представника про те, що даний правочин ОСОБА_3 не підписував, що не заперечувалось стороною відповідача, не є безумовною підставою для висновку про відсутність волевиявлення позивача на укладення даного договору і, як наслідок, визнання правочину недійсним на підставі ст. 215, ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК, якими обґрунтовувались позовні вимоги.

За положеннями ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення

правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у

разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать

про прийняття його до виконання. Таким чином, із змісту норми частини першої статті 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину яке може відбутися і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати, тощо). Як вищевказано, ОСОБА_3 у 2015 році особисто отримав індексацію вартості земельної ділянки вже за спірним договором. Наперед отримана плата за землю у 2014 році використана і на його потреби.

Таким чином, дії позивача з виконання договору, дають підстави вважати правочин схваленим особою, на користь якої його було укладено.

Доводи апеляційної скарги, що власник землі вважав, що отримує плату за попереднім договором, який не закінчив свою дію до укладання спірного, спростовуються доказами у справі. Зокрема, поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, які вказала, що за проханням дружини позивача, через стан його здоров'я, договір укладався за місцем його проживання. Попередньо, близько за півроку до спірних подій, власник землі відмовився укладати договір на новий строк, бажаючі після закінчення дії угоди віддати землю у володіння зятю. Але через деякий час ОСОБА_6 зателефонувала і виказала про згоду чоловіка на укладання договору, в його присутності оголошені умови правочину і за його згодою саме дружина підписала договір (на той час ОСОБА_3 не міг вільно рухатись), наперед отримавши орендну плату через потребу в лікуванні, що повністю підтвердила і сама ОСОБА_6

Вимоги щодо повернення земельної ділянки є похідними від дії договору, а визнання недійсними акт приймання-передачі земельної ділянки є додатками до основного договору оренди та не може бути визнаний недійсним самостійно від правочину. Тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні даних вимог.

За вищевикладеного, суд першої інстанції правильно визначив, що заявлені вимоги є необґрунтованими. Тому на підставі з'ясованих в судовому засіданні фактів, обставин здійснена належна оцінка зібраним доказам у справі, правильно встановлені правовідносини між сторонами, застосовані норми матеріального права, що регулюють спір.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайсуду Кіровоградської області від 11 вересня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: