Ухвала

від 05.10.2016 по справі 398/402/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

05 жовтня 201 6 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В.,Ситнік О.М., Ступак О.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агродар ЛТД , третя особа - Пролетарська сільська рада Олександрійського району, про визнання договору оренди землі недійсним, визнання недійсним акта прийому-передачі земельної ділянки та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_5, яка представляє інтереси ОСОБА_4, звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агродар ЛТД , Пролетарської сільської ради про:

визнання недійсним договору оренди землі площею 4,30 га, розташованої на території Пролетарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, укладеного 07 листопада 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агродар ЛТД ;

визнання недійсним акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі площею 4,30 га ТОВ Агродар ЛТД від 07 листопада 2014 року, яка належить на праві власності ОСОБА_4;

повернення земельної ділянки площею 4,30 га, розташованої на території Пролетарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області посвідченої державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_1.

На обґрунтування вимог зазначено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 ОСОБА_4 на праві особистої власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,30 га, яка розташована на території Пролетарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

У грудні 2014 року керівництво ТОВ Агродар ЛТД запропоновано позивачу переукласти договір оренди його земельної ділянки, укладеного з відповідачем 07 листопада 2014 року.

Однак, 07 листопада 2014 року ОСОБА_4 не укладав з ТОВ Агродар ЛТД жодного договору оренди земельної ділянки.

При ознайомленні з вищевказаним договором оренди землі та актом прийому-передачі земельної ділянки в натурі позивачем виявлено, що даний правочин та акт прийому-передачі підписані його дружиною ОСОБА_6

Проте, дозволу на укладення вищевказаного договору та акту прийому-передачі позивач своїй дружині не надавав та не уповноважував її ставити за нього підписи.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ Про судоустрій статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано переконливих і безспірних доказів того, що оспорюваний договір укладено без додержання вимог ч. ч.1, 2, 3, 5 ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України , за відсутності волевиявлення, з перевищенням повноважень представника.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

А.В.Маляренко

О.М.Ситнік

О.В.Ступак