Вирок

від 21.06.2010 по справі 1-21/10

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2

Бобровицький районний суд Чернігівської області

м. Бобровиця, вул. Незалежності, 47, 17400, (04632) 2-50-38

ВИРОК

І М ЕН ЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року.

Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Бойко В.І.. при секретарі Ч)осіній О.В., за участю прокурора Фурсія С.О., адвоката ОСОБА_1. ,

потерпілого ОСОБА_2 1.Е.,його представника ОСОБА_3

,під судного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2. Чернігівської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого в ТОВ Земля і ОСОБА_5 ,проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,- за ст. 286 ч. 2 КК України,

встановив:

ОСОБА_4П 24 червня 2007 року близько 18 год. 30 хв., керуючи належним його батьку- Хоміку П.Г. автомобілем марки ВАЗ-21099, № 58499ММ, грубо порушив вимоги 1 ^ 1 .1.3, 1.7, 2.3 б, 2.9 а, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, що і явилось причиною даної ДТП з наславшими наслідками. Ці порушення виразились в тому, що ОСОБА_4П знаходився в стані алкогольного сп яніння, і керуючи вказаним автомобілем та рухаючись по вул. Механізаторський в с. Щаснівка в напрямку центра села , не стежив за дорожньою обстановкою ,не був особливо уважним до такої категорії учасників дорожнього руху, як діти, і не виявив своєчасно небезпеки для руху та не вжив негайно заходів для зменщення щвидкості керованого ним автомобіля аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого біля господаретва №56 скоїв наїзд на малолітнього піщохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який перебігав проїзну чаетину дороги зліва направо по ходу руху автомобіля. В результаті наїзду малолітній ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть.

^ В суді підсудний ОСОБА_4П винним себе не визнав , відмовився давати покази. В Сз,,/анньому слові попросив постановити законне і справедливе рішення суду.

Однак, буд)ши допитаним в якості підозрюваного відповідно до протоколу допиту від 25 червня 2007 року за учаетю адвоката, ОСОБА_4П показав, що точно не пам'ятає де знаходився керований ним автомобіль, коли він побачив як на відстані 6-7 метрів перебігає з ліва направо по ходу його руху малолітній, незнайомий йому хлопчик віком біля семи років, який в той час знаходився приблизно по середині проїзної частини руху, напроти лавочки, яка розташована біля хвіртки господарства ОСОБА_6 Попереду нього на відстані 15 м зі швидкістю 40-50 км / год. рухався автомобіль АУД1, яким керував ОСОБА_7, з яким до цього вони разом були на ставку та пили пиво, а також справа трактор навантажений сіном. Побачивши хлопчика він відразу натиснув на педаль гальм автомобіля і не відпускав її до повної зупинки автомобіля. Але автомобіль, в стані гальмування сунувся юзом. При зіткненні з автомобілем, піеля удару хлопчик упав на капот, а потім відлетів на праве узбіччя вулиці. Після зупинки автомобіля хлопчик лежав справа біля передньої частини автомобіля. До хлопчика підбіг ОСОБА_6, який взяв його на руки та поніс до ла^'очки. Сам він злякався і поїхав додому, де взяв свідоцтво про реєстрацію автомобіля та

своє посвідчення водія та поїхав у сторону с. Новий Биків. З якою швидкістю рухався керований ним автомобіль, він назвати не може. Однак повідомив, шіо хотів обігнати автомобіль АУДІ, який рухався попереду його.

/т.1,а.с.42-43./

В ході судового слідства на попередніх судових засіданнях підсудний ОСОБА_4 також не визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні, зазначивши, що подія трапилася не з його вини, та змінив покази, вказавши швидкість керованого ним автомобіля, як 60- 70 км/год. Попереду автомобіля ОСОБА_4 Т П. на відстані 20-25 метрів рухався автомобіль АУДІ . До цього ОСОБА_4 був на ставку, де з друзями пили пиво. Також пояснив, що рухаючись він не бачив ні хлопчика, ні дівчинки на дорозі. Побачив хлопчика лише за 20 метрів до зіткнення. Сам він рухався по центра проїзної частини. До моменту наїзду на дитину хлопчик пробіг два метри від лівого краю дороги. Підсудний вижав щеплення, вивернув кермо в право та натиснув на гальма керованого ним автомобіля і -гримав їх аж до повної зупинки транспортного засобу. Однак автомобіль продовжував рухатися юзом. Гальмувати він почав за 20 - 25 метрів до машини АУДІ, яка рухалася попереду, оскільки помітив, що в неї ввімкнені ( стопи ). А також не погодився із проведеним під час досудового слідства протоколом відтворення місця події, однак від повторного проведення відтворення місця події відмовився.

/ т.2,а.с. 72-73 / /

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_4П винним себе в скоєнні злочину за ч.2 СТ.286 КК України не визнав, його вина в скоєному злочині знайшла своє підтвердження наданими органами досудового слідства і дослідженими в суді доказами :

показаннями потерпілого ОСОБА_8, який показав, що 24.06.2007 року з 11 год. він загрібав сіно на городі ОСОБА_6 в с.Щаснівка по вул.Механізаторська 56. Сина він забрав з собою і той грався разом з трирічною ОСОБА_9 "^^ тяною на подвір'ї ОСОБА_6 За ними наглядала дружина ОСОБА_6 та мати ОСОБА_9. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 трактором поїхали перевозити сіно з іншого городу, що розташований на окраїні с.Щаснівка. Біля 18 год. ЗО хв., загрібаючи сіно, він почув крики дружини ОСОБА_6 та ОСОБА_11 з вул.Механізаторська і озирнувшись на ці крики, побачив, що біля господарства, яке розташоване поряд з господарством ОСОБА_6 в напрямку центра села, зупинився автомобіль, як він дізнався пізніше "ВАЗ-2І099" під управлінням ОСОБА_4. Він здогадався, що щось трапилось і побіг на вулицю. Коли він вибіг на вулицю, то побачив, що вказаний автомобіль стояв правими колесами на правому краї проїзної частини вул.Механізаторська, в напрямку центра села, а на узбіччі вулиці, церед ним, з правої лежав його син. Він підбіг до нього, підняв його на руки, але жодних ознак життя в сина вже не було. Він пішов, тримаючи сина на руках, та сів на лавочці біля господарства ОСОБА_6 і продовжував тримати сина на руках. До нього ь 'дйшов ОСОБА_4 та сказав йому щоб він помацав пульс на руці в сина, та щоб викликали автомобіль швидкої медичної допомоги. Пульсу в сина вже не було і він сказав про це ОСОБА_4 Він почав його обзивати і сів в автомобіль та поїхав з місця пригоди, хоч йому кричали ОСОБА_6 та інші присутні на місці люди, щоб він залишився. Заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди підтримує повністю і просить його задовольнити. Стосовно призначення підсудному міри покарання просить призначити реальну міру покарання у разі ,якщо він не сплатить кошти за завдану йому моральну шкоду.

Показаннями свідка ОСОБА_12,яка в судовому засіданні показала, що на даний час вона вже не пам»ятає про ДТП,так як пройшло вже багато часу. Однак ті,покази,які вона давала на досудовому слідстві,вона підтверджує і все ,що нею сказано, так і було. Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_12П показала,що 24.06.2007 року її чоловік, ОСОБА_6, разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 збирали сіно на їх городах. ОСОБА_8 був з своїм сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_2 разом з дочкою ОСОБА_10С, ОСОБА_9, віком біля З років.

гуляли в піску, що розташований біля городу через дорогу навпроти їх господарства. Біля 18 год. в той день чоловік з ОСОБА_10 трактором привезли сіно і поставивши трактор на узбіччі вул.Механізаторська, біля їх господарства, біля сараю, збирались розвантажувати сіно з причепа трактора на горище еараю. Вона з дружиною ОСОБА_10С, ОСОБА_11, сиділи на лавочці біля їх двору. Біля 18 год. ЗО хв. вони побачили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 стали рухатись від піску в напрямку проїзної частини вул. Механізаторська. В цей час вони почули звук працюючих двигунів автомобілів зліва від себе. Але за причепом вони не бачили проїзної частини вул. Механізаторська зліва від себе, тому підійшли до краю проїзної частини вулиці, що розташований зі сторони їх господарства, і побачили, що зліва від них в напрямку центра еела на великій швидкості їде автомобіль "Ауді 100", як вона дізналась пізніше, під управлінням ОСОБА_7. Малолітня ОСОБА_9 бігла від піску не зупиняючиеь і стала перед вказаним автомобілем перебігати проїзну частину вул.Механізаторська. ОСОБА_11 стала кричати дочці щоб вона зупинилась, але та майже ^еред самим автомобілем перебігла дорогу і автомобіль не зупиняючись поїхав далі. Тоді вона побачила, що відразу за цим автомобілем, на відстані біля 70м, в попутному з ним напрямку, на великій щвидкоеті їде інший автомобіль. Як вона дізналась пізніше, "ВАЗ- 21099", реєстраційний номер НОМЕР_1, шо належить ОСОБА_13, під управлінням його сина, ОСОБА_4. Коли ОСОБА_11 стала кричати ОСОБА_9, щоб та зупинилась. ОСОБА_2 зупинився на лівому узбіччі вул. Механізаторська, по ходу руху автомобілів, і деякий чає стояв там. За цей час вона 3-4 рази встигла крикнути йому: "ОСОБА_5 стій!", але відразу після цього він став перебігати проїзну частину вулиці зліва направо, по ходу руху автомобіля керованого ОСОБА_4 Вона почула звук (писк) коліс гальмуючого автомобіля керованого ОСОБА_4 і майже миттєво, приблизно навпроти лавки біля їх господарства, його, передньою частиною приблизно посередині, вдарив цей автомобіль. ОСОБА_2 впав на капот і автомобіль ще рухався біля 20м, а потім зупинився за їх 'Зподарством біля правого краю проїзної частини вулиці, по ходу свого руху. При цьому ОСОБА_2 впав з капота автомобіля перед автомобілем справа. Вона стала кричати, гукнула ОСОБА_8 ОСОБА_9 підбіг до сина, підняв його на руки і поніс на лавочку до їх господарства. Коли ОСОБА_8 підніс сина до лавочки в ОСОБА_2 жодних ознак життя вже не подавав. З їх двору вибіг її чоловік. З місця водія автомобіля вийшов ОСОБА_4, а з переднього місця пасажира автомобіля - ОСОБА_14, по невпевнених рухах яких було видно, що вони п'яні. ОСОБА_4, вживаючи нецензурну лайку, сказав їм, щоб вони викликали автомобіль швидкої медичної допомоги, а сам, не дивлячись на вимоги присутніх залишитись на місці події, сів в автомобіль разом з ОСОБА_14 і поїхав з місця події. Станом на 18.10.2007 року листя на деревах і кущах не опало, можливо опала незначна його кількість, яка на видимість зовсім не впливає. Бур'яни хоч і стали вже сохнути, але 24.06.2007 року вони були значно меншими і це на видимість та оглядовість не впливає. Тим бвЂ� ""ьше, що під час відтворення обстановки та обставин ДТП по її показах 29.06.2007 року було встановлено, що видимість і оглядовість з кабіни водія на вул. Механізаторська в місці ДТП не обмежена. (т. 1 ,а.с. 202, 203)

показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні зазначив ,що свої покази , які він давав раніше підтримує. Допитаний як свідок 26 червня 2007 року і 18.10.2007 року показав, що 24.06.2007 року біля 11 год. він разом з ОСОБА_10 збирали сіно на його городі, що розташований за с.Щаснівка, а ОСОБА_8 збирав сіно на його городі, що розташований через дорогу навпроти його господарства. ОСОБА_8 був з своїм сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, який гуляв біля батька. 0 18 год. ЗО хв.,знаходячись і на подвір'ї ,він почув як по вул. Механізаторська на великій швидкоеті проїхав автомобіль в напрямку центру села, піднявши пил. Приблизно через хвилину після цього, чи менше, він почув виек коліє гальмуючого автомобіля, через декілька секунд після цього звук удару і крик його дружини та ОСОБА_11 Він відразу вибіг на вулицю де побачив, що на проїзній частині вул. Механізаторська, правими колесами на краю проїзної частини дірї вулиці зі сторони його господарства, біля сусіднього з його господарством, в сторону

гі

центра села, господарства, стояв автомобіль "ВАЗ-21099", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить жителю с.Щаснівка, ОСОБА_13 . На узбіччі, справа від автомобіля, перед автомобілем, приблизно на відстані 0,5м лежав, головою в напрямку центра села, на спині малолітній ОСОБА_2 Він підійшов до автомобіля, побачив, що ОСОБА_2 не рухається. В цей момент до ОСОБА_2 підбіг його батько, взяв його на руки та поніс на лавочку до його господарства. Через декілька днів після вказаного ДТП він знаходився на місці його скоєння, коли там проводили відтворення обстановки та обставин цього ДТП по показах його дружини, і тоді він бачив, що під час цієї слідчої дії встановили, що оглядовість і видимість з місця водія автомобіля "ВАЗ-21099" на вул.Механізаторська в місці ДТП не обмежена. Він сам водить автомобіль на вул.Механізаторська в с.Щаснівка і добре бачить, що видимість та оглядовість на цій вулиці в місці ДТП з 24.06.2007 року до 18.10.2007 року не змінилась. ( т. 1 а.с. 51-52, 204);

висновком експерта (експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП) від ^9"липня 2007 року№319 , згідно з яким в умовах даної пригоди величина швидкості руху автомобіля 21099" д/з 584-99 ММ під керуванням ОСОБА_4, до моменту, гальмування згідно сліду гальмування (юзу), визначається рівною біля 89.6 км/год .

Як слідує з таблиці №1 у всіх варіантах водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4, рухаючись з швидкістю визначеній в питанні Л 89,6 км/год)., не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода: екстреним гальмуванням з момент виникнення небезпеки для руху (початок руху пішохода в бік проїжджої частини дороги) з зупинкою автомобіля] до лінії руху пішохода.

Як слідує з таблиці №2 у всіх варіантах водій ВАЗ 21099 д.н.584-99ММ ОСОБА_4 рухаючись з швидкістю максимально дозволеною для руху в населеному пункті (60 км/год) мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода екстреним гальмуванням з момент виникнення небезпеки для руху(початок руху пішохода в бік проїжджої частини дороги) з .',^'іинкою автомобіля до лінії руху пішохода (докладніше в дослідницькій частині питання №2).

Маневр об'їзду в даному випадку, для уникнення ДТП методикою проведення автотехнічних експертиз розглядати не рекомендується, в зв'язку з цим маневр об'їзду експертом не досліджується (згідно методики проведення автотехнічних експертиз маневр об'їзду для запобігання зіткнення з пішоходом розглядати не рекомендується, по причині небезпеки виконання даного маневру).

В даній дорожньо - транспортній обстановці водій автомобіля „ВАЗ21099" д/з 584-99 ММ ОСОБА_4, повинен був діяти згідно вимог п.12,3; 12,4 ПДР України. Дії водія автомобіля „ВА321099" д/з 584-99 ММ ОСОБА_4 не відповідали п.12.4 ПДР України, що і знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо транспортною пригодою.

/т.1,а.с. 84-88/; /

висновком експерта (експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП.) від 16 жовтня 2007 року № 596,відповідно до якого встановлено, що як слідує з таблиці в усіх варіантах водій автомобіля НОМЕР_3 мав технічну можливість уникн)ч:и наїзду на пішоходів ОСОБА_2 шляхом екстреного гальмування з зупинкою автомобіля „ВАЗ-21099", з моменту виникнення небезпеки, вказаного у питанні.

Відповідно до наданих матеріалів кримінальної справи в дорожній обстановці, що випливає з фабули постанови про призначення даної експертизи, виходячи з технічних вимог ПДР, водію автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 необхідно було діяти у відповідності з наступними вимогами п.12.3; п.12.4 ПДР:

Відповідно до наданих матеріалів кримінальної справи в дорожній обстановці, що випливає з фабули постанови про призначення даної експертизи, та згідно дослідження дії водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_4 в даній дорожній ситуації не відповідали технічним вимогам п.12.3; п.12.4 ПДР , та знаходяться в причинному зв»язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

/т.1,а.с. 192-194/; /

висновком експерта (експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП.) від „ 13 " липня 2007 року № 324 ,відповідно до якого покази водія ОСОБА_4, суперечать слідовій інформації залишеній на місці ДТП, що з технічної точки зору є технічно не спроможні.

Вирішити питання „Чи мав водій ОСОБА_4 в дорожній обстановці, вказаній ним на відтворенні обстановки та обставин вище описаної дорожньо-, транспортної пригоди, технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, з моменту виникнення небезпеки для руху, рухаючись зі швидкістю встановленою при проведенні попередньої судово- автотехнічної експертизи доелідження обставин та механізму ДТП та рухаючись зі швидкістю 70-60 км/год?" з даних які є технічно не спроможні експертом не вирішуютьея. їт.1,а.с. 104-106/; /

протоколом огляду місця ДТП ,схемою від 24 червня 2007 року, який є на думку суду об'єктивним і не змінним доказом, відповідно до якого встановлено, що місце наїзду на малолітнього пішохода від початку лівого краю дороги ,по ходу руху автомобіля ОСОБА_4, розташоване на відстані 3.5 метра, довжина гальмівного сліду автомобіля ОСОБА_4 складає 38,27 м. від місця наїзду до повної зупинки 21,56 м, тобто до місця наїзду автомобіль ВАЗ- 21099 в загальмованому стані подолав відстань 16,71 м.

/т.1,а.с. 4-13./

Протоколом відтворення обетановки і обставин ДТП за шастю свідка ОСОБА_12П від 2007 року, де було встановлено, що малолітний ОСОБА_2 в момент початку рзосу з лівого узбіччя у напрямку смуги руху автомобіля ВАЗ знаходився на узбіччі на відстані 0.9 метра від лівого краю проїзжої частини дороги. Проїзжу частину дороги перебігав зліва направо по ходу руху автомобіля ОСОБА_4. Видимість і оглядовість з кабіни водія на вул.Механізаторська в місці ДТП не обмежена.

^ Висновком судово-медичної експертизи № 137 від трупа ОСОБА_2 ,'^9.11.2000 року народження , від 25.08 2007 року відповідно до якого при експертизі трупа виявлені слідуючі тілесні ушкодження : закрита черепно- мозкова травма - крововиливи в м які мозкові оболонки - субарахноідальний крововилив / крововиливи в шлуночки мозку, еаддини на грудній клітці справа і в поперековій облаеті справа. Виявлені на трупі потерпілого ушкодження мають ознаки , які були небезпечними для житя. У живих осіб такі травми , саме з цих причин кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження .

Тілесні ушкодження причинненні дією тупих твердих предметів і могли виникнути в результаті ДТП 24.06.2007 року і в наслідок удару частинами автомобілями ,який рухався з подальшим падінням та ударом головою об дорожнє покриття. В мить травми потерпілий , вирогідніше всього , знаходився в вертикальному або близькому до нього положенні, звернутий правою боковою поверхнею тіла по відношенню до транспортного засобу ( легкового автомобіля).

Смерть малолітнього ОСОБА_2 настала внаслідок черепно- мозкової травми- крововиливів в м які мозкові оболонки , крововиливів шлуночки мозку та знаходяться в прямому причинному зв язку з отриманими тілесними ушкодженнями. / т.1,а.с. 132/;

/

протоколом проведення огляду ОСОБА_4П на стан сп»яніння №244 від 24 червня 2007 року,яким було встановлено, що підсудний ОСОБА_4 на час скоєння ДТП перебував в стані алкогольного сп'яніння, що значно сповільнює реакцію ОСОБА_4П як водія на обстановку події та прийняття мір по запобіганню ДТП і є грубим порущенням п.2.9-а ПДР України. /т.1,а.с.23./

Покладаючи в основу доведення вини підсудного ОСОБА_4П в скоєному злочині як належні і допустимі такі докази як показання потерпілого ОСОБА_8, показання свідків ОСОБА_12,ОСОБА_6П, матеріали експертиз по дослідженню обетавин і механізму ДТП за №324 від 13 липня 2007 року,№5 96 від 16 жовтня 2007 року,№319 від 09 липня 2007 року, протокол огляду місця ДТП, протокол відтворення обставин ДТП за участю ОСОБА_12П та

інші і надаючи їм перевагу перед іншими, суд не може прийняти як докази протокол відтворення обстановки і обставин ДТП за участю ОСОБА_4, висновки всіх послідуючих експертиз, так як вказані судом і прийняті до уваги докази з поясненнями і дослідженнями - базуються на підставі наявних і беззаперечних фактів, добутих зразу ж після скоєння ДТП і на їх підставі проведених відповідних досліджень.

Добуті ж дані під час відтворення обставин ДТП за участю ОСОБА_4П не можуть бути прийняті судом до уваги, так як вони відповідно до висновку експерта (експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП.) від „ 13 " липня 2007 року № 324 суперечать слідовій інформації залишеній на місці ДТП, що з технічної точки зору є технічно не спроможні ,а вирішення інших питань з даних, які технічно не спроможні, експертом не проводиться.

Стосовно інших експертних досліджень, які проводилися різними експертами з різних експертно-наукових закладів неодноразово, судом встановлено, що вони проводились виключно за постановами не тільки слідчого, а й суду Експерти робили висновки виходячи з тих вихідних даних, які були вказані в постановах та відповідно до визначеної методики проведення таких експертиз. Враховзчочи різні вихідні дані для проведення експертиз були і ' різні, інколи протилежні ,висновки одних і тих же експертів, які при проведенні досліджень зобов»язані опиратись тільки на ті вихідні дані, які їм надані. Крім того,

експерти, брали й інші дані, які вираховували використовуючи різну літературу, що і пояснює протиріччя в не взятих до уваги судом експертизах, які таким чином не можуть братись судом до уваги як допустимі і належні докази .

Виходячи із технічних вимог Правил дорожнього руху, водію автомобіля ВАЗ- 21099 д/з 584-99 ОСОБА_4 необхідно було діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 та п. 12.4 ПДР України, а саме - згідно п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, який водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для Тденшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху, об'їзду перешкоди та п. 12. 4 , який передбачає, що у наеелених пунктах рух транспортного засобу дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

З цих підстав суд вважає, що твердження підсудного ОСОБА_4П про те,що він рухався зі швидкістю 60-70 км/год спростовуються не тільки протоколом огляду місця ДТП, а й визначеною висновком експертів швидкістю руху його автомобіля по залишеному гальмівному шляху рівною 85,8 -89,6 км/год. Отже швидкість автомобіля, зазначена ОСОБА_4 під час допиту, є технічно неспроможною. Тому судом як достовірна, має сприйматися швидкість руху визначена експертами.

Суд вважає, що твердження адвоката ОСОБА_1В про те,що не встановлений момент виникнення небезпеки для руху в даній дорожньо-транспортній обстановці у водія автомобіля „ВАЗ-21099» д/з 584-99 ММ Хомік ОСОБА_15 є безпідставним, ігсобґрунтованим і таким, що не заслуговує на увагу, так як в ході досудового слідства і це знайшло своє повне підтвердження в суді була встановлена відстань в 4.4 метра як момент виникнення небезпеки для руху водієві ОСОБА_4П ,яка була покладена в основу проведення автотехнічних досліджень всіма експертами, і тому визначати знову момент виникнення небезпеки для р)гху майже через три роки є недоцільним, тим більше ,що він визначений з перевірених 29.06.07 року показів свідка ОСОБА_12П, очевидця даної ДТП, і результатів огляду місця ДТП відповідно до протоколу огляду місця ДТП, який є об єктивними і беззаперечним доказом.

Суд вважає, що знаходження малолітнього пішохода ОСОБА_2 на лівому узбіччі дороги, як для водія автомобіля АУДІ, так і для водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_4П було потенційною небезпекою.. Момент небезпеки для руху водієві ОСОБА_4 виник з початком руху малолітнього пішохода в бік проїзної частини дороги, тривав певний час достатній для того, щоб бути спроможним об'єктивно виявити небезпеку та виконати вимоги передбачені п. 12.3 ПДР України. Судом доведено, що видимість малолітнього пішохода в // ТІЙ дорожній обстановці для водія ОСОБА_4 не була обмежена ні навколишніми

предметами, ні попутним автомобілем АУДІ. Як ветановлено висновками вказаних експертиз з наведених розрахунків в усіх варіантах швидкості ( від 85, 8 до 89,6 ) вбачається, що водій автомобіля ВАЗ 21099 д / з 58499 ММ ОСОБА_4П мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2, шляхом екстреного гальмування з зупинкою автомобіля ВАЗ 21099, з моменту виникнення небезпеки для руху та в даній дорожній обстановці.

За таких обставин суд вважає,що вина ОСОБА_4П повністю доведена вказаними доказами, які повно, достовірно і беззаперечно доводять його вину в скоєному злочині.

Невизнання підсудним своєї вини, зміна показань, а потім і відмова від дачі показань судом розцінюється як метод його захисту і намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин, а також відшкодувати завдану матеріальну і моральну шкоду.

Аналізуючи і оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та керуючись законом, суд приходить до висновку ,що дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України ,як порушення правил безпеки дорожнього руху особою ,яка керує транспортним засобом ,що спричинило смерть потерпілого ,так як ОСОБА_4П 24 червня 2007 року близько 18 год. ЗО хв., керуючи належним його батьку- Хоміку П.Г. автомобілем марки ВАЗ-21099, № 58499ММ, в порушення вимог п.п.1.3, 1.7, 2.3 б, 2.9 а, 12.3, 12.4 ПДР України, знаходився в стані алкогольного сп яніння, і рзосаючись по вул. Механізаторський в с. Щаснівка в напрямку центра села , не стежив за дорожньою обстановкою ,не був особливо уважним до такої категорії учасників дорожнього руху, як діти, і не виявив своєчасно небезпеки для руху та не вжив негайно заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого біля господарства №56 скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, який перебігав г^оїзну частину дороги зліва направо по ходу руху автомобіля і від отриманих в результаті наїзду тяжких тілесних ушкоджень помер.

При виборі виду і розміру покарання підсудому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину ,тяжкість наславших наслідків, обставини скоєного злочину, особу винного, його характеристики ,відсутність обставин, які пом»якшують його покарання , скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння ,що є обставиною, яка обтяжує його покарання , думку потерпілого, який просить призначити покарання пов язане з позбавленням волі у разі несплати підсудним завданої йому моральної шкоди ,його вік, стан здоров»я ,матеріальний і сімейний стан і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами

Потерпілим ОСОБА_8Г заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 10000 гривень і моральної шкоди на суму 100000 гривень. Потерпілим та іА ^дставником потерпілого ОСОБА_3 М,А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримані.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна „ від 31 березня 1989 року № З, і з внесеними змінами та доповненнями від 03.12.97 року №12, суд зобов'язаний на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, наявність причинного зв'язку між причиненим злочином та шкодою і надати належну оцінку зазначеним обставинам. Також суд має застосувати норми Цивільного законодавства, які регулюють зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду відшкодовує особа, яка здійснює керування транспортним засобом на законних підставах ( договору оренди, на підставі довіреності, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).

В суді встановлено, що підсудний ОСОБА_4 керував автомобілем ВАЗ 21099 д/н 58498

ММ на підставі довіреності, отже вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і завдана ним матеріальна шкода відшкодовується в повному обсязі. В судовому засіданні представником потерпілого та цивільного позивача на підтвердження заявленого цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди було надано достатньо доказів, які підтверджують понесені матеріальні витрати, а саме товарні чеки на суму 10 000 грн. про придбання товарів для організації похорон померлого ОСОБА_2 / ас. 138 - 147 Т.1/ . Враховуючи викладене суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4П на користь ОСОБА_8Г в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 10000 гривень.

Скоєним злочином підсудний ОСОБА_4П завдав моральної шкоди потерпілому ОСОБА_8Г, так як в результаті цього було позбавлено життя його сина. Втрата дитини це велике для батьків горе , що полягає в тяжких душевних стражданнях, порушенні звичного способу життя, пов»язаних зі смертю їхньої дитини.

Потерпілим ОСОБА_8Г заявлено позов про стягнення з підсудного ОСОБА_4П -моральної шкоди в розмірі 100000 гривень .

Відповідно до СТ.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини. Враховуючи викладене, положення зазначеної статті, характер та обсяг заподіяних потерпілому страждань, ступінь вини підсудного , характер і тривалість страждань потерпілого, тяжкість завданої моральної шкоди ,істотність вимушених змін у його життєвих стосунках , суд вважає за необхідне в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди стягнути з підсудного ОСОБА_4П на користь потерпілого 100000 гривень. Суд вважає, що такий розмір стягуваної моральної шкоди буде адекватним тім стражданням, яких зазнав потерпілий внаслідок скоєного підсудним злочину.

' ^ На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним за ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді п яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на З / три / роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 час перебування під вартою з 25 червня 2007 року по 05 липня 2007 року включно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 10000 / десять тисяч / грн. в рахунок V ^шкодування завданої моральної шкоди 100 000 /сто тисяч / грн.

Позовні вимоги прокурора Бобровицького району в інтересах держави задовольнити, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 938 гривень 40 коп за проведення експертиз .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Чернігівського відділення Київського інституту судових експертиз р/р 31250272210061 в ГУДКУ в Чернігівській області МФО 853592 , код ЗКПО 25955674 983 гривні 04 коп по відшкодуванню витрат , пов язаних з викликом експерта в судове засідання.

Речові докази по справі : дитячі кросівки, дитячий блайзер малолітнього ОСОБА_2 передати після вступу вироку в законну силу ОСОБА_8; посвідчення водія РМА № 143990, талон попереджень РМА № 348990 до вказаного посвідчення на ім'я ОСОБА_4, залишити зберігати як речові докази при справі до вступу вироку в законну силу та до виконання вироку;автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер 584999 ММ залишити у законному користуванні власника після во-т-упу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом п»ятнадцяти діб через Бобровицький районний суд з дня його проголошення .

Суддя Бобровицького районного суду /ОСОБА_5І/