Рішення

від 04.01.2016 по справі 903/900/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 січня 2016 р. Справа № 903/900/15

за позовом Ківерцівської районної спілки споживчих товариств, м.Ківерці

до Олицької селищної ради Ківерцівського району Волинської області, смт.Олика

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 товариство «Консолідоване» , м.Ківерці

про визнання права користування земельною ділянкою припиненим та розірвання договору оренди

Суддя Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. № 107 від 05.08.2015 р.

від відповідача: ОСОБА_3 - селищний голова; ОСОБА_4 - представник, дов. № 61 від 31.12.2015 р.

від третьої особи: ОСОБА_5 - представник, дов. № 13 від 05.10.2015 р.

Суть спору:

Ківерцівська районна спілка споживчих товариств, звертаючись з позовом до суду, просить: 1. Визнати припиненим право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, смт.Олика, вул.Шевченка, 33 за Ківерцівською райспоживспілкою з 02.03.2015 р. 2. Розірвати договір оренди землі між Ківерцівською райспоживспілкою та Олицькою селищною радою Ківерцівського району Волинської області від 28.12.2011 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що вказана земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 28.12.2011 р. була надана Ківерцівській райспоживспілці у строкове платне користування для комерційного використання строком на 4 роки, тобто до 28.12.2015 р.

Водночас, у зв'язку з укладенням 02.03.2015 р. між позивачем та СП «Консолідоване» договору купівлі-продажу, право власності на нерухоме майно, що знаходиться на даній земельній ділянці, перейшло до СТ «Консолідоване» . Посилаючись на приписи ст.31 Закону України «Про оренду землі» , вважає, що договір оренди землі від 28.12.2011 р. є припиненим.

02.03.2015 р. позивач надіслав відповідачеві лист № 1/1-58, яким повідомив про вказаний факт. Між тим, у відповідь листом від 02.04.2015 р. відповідач заперечив факт припинення даного договору.

Ухвалою суду від 13.08.2015 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. В порядку ст.27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 товариство "Консолідоване", м.Ківерці, вул.Грушевського, 27. Зобов'язано позивача: надати суду копію попереднього договору оренди землі та акту приймання-передачі земельної ділянки; копію позовної заяви з додатками направити на адресу третьої особи - СП "Консолідоване", докази направлення надати суду. Відповідача: письмові обгрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору; довідку з ЄДРПОУ. Третю особу: письмові пояснення по суті та предмету спору; докази фактичного користування земельною ділянкою; довідку з ЄДРПОУ.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні 25.08.2015 р. позов підтримали, однак витребуваних судом документів не надали.

Відповідачем в судовому засіданні подано наступні заяви та клопотання:

1. Про відвід судді Пахолюк В.А.

Відповідно до ухвали суду від 25.08.2015 р. заяву Олицької селищної ради про відвід судді Пахолюк В.А. від розгляду справи № 903/900/15 залишено без задоволення.

2. Про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме:

На стороні позивача:

- Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, м.Ківерці, вул..Грушевського, 12.

На стороні відповідача:

- Управління Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області, м. Ківерці, вул..Жовтнева, 3.

В обґрунтування зазначеної заяви посилається на те, що рішення з даного спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Посилаючись на ч.6 ст.120 ЗК України зазначає, що укладення договору, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Як зазначає відповідач, ця норма порушена Ківерцівською рійспоживспілкою, ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» і приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 під час укладення і посвідчення договорів купівлі - продажу.

Дана заява була розглянута та відхилена судом як необґрунтована, оскільки предметом даного спору є визнання права користування земельною ділянкою припиненим та розірвання договору оренди землі, а встановлення факту законності укладення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна може бути предметом окремого позовного провадження та розгляду цих питань правоохоронними органами.

Заявником будь-яких доказів у розумінні вимог ст.ст.34, 36 ГПК України щодо визнання цих договорів недійсними не було надано.

3. Про виклик в судове засідання Приватного нотаріуса Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, м.Ківерці, вул.Грушевського, 12, з метою надання пояснень щодо правомірності (законності) укладання та нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. №№ 531-532, укладених між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств і ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» , без виділення з орендованої позивачем земельної ділянки її частини під придбаним майном, в окрему земельну ділянку та без присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Дане клопотання було розглянуте та відхилене судом як необґрунтоване, оскільки предметом даного спору є визнання права користування земельною ділянкою припиненим та розірвання договору оренди землі, а встановлення факту законності укладення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна може бути предметом окремого позовного провадження та розгляду цих питань правоохоронними органами.

4. Про виклик в судове засідання начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_7, м. Ківерці, вул..Жовтнева, 3, з метою надання пояснень щодо правомірності (законності) укладання договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. №№ 531-532, укладених між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств і ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» , без виділення з орендованої позивачем земельної ділянки її частини під придбаним майном, в окрему земельну ділянку та без присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Дане клопотання було розглянуте та задоволене судом, виходячи з необхідності надання посадовою особою Держземагенства пояснень з питань щодо компетенції зазначеного державного органу.

Відповідач у відзиві № 225/01.03.3/2-15 від 25.08.2015 р. (вх.. № 01-54/8239/15 від 25.08.2015 р.) вимоги позовної заяви вважає незаконними та необґрунтованими, просить відмовити у їх задоволенні. Крім того, визнати недійсними, пов'язані з предметом спору по цій справі, договори купівлі-продажу від 02.03.2015 р., укладені між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств і ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» , посвідчені приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 та зареєстровані за №№ 531 і 532, що суперечать законодавству.

В обґрунтування заперечень посилається на наступне.

1. Твердження позивача про те, що 02.03.2015 р. між Позивачем та ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» було укладено два договори купівлі-продажу, що посвідчені приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 за якими право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: м'ясо-молочний павільйон, площею 144,1 кв.м, з асфальтованою площадкою, площею 0,4472 га та адмінбудинок загальною площею 71,3 кв.м, що розташовані за адресою смт.Олика Ківерцівського району Волинської області перейшли у приватну власність до Споживчого товариства «Консолідоване»» , не відповідає дійсності , оскільки, право власності на асфальтовану площадку, площею 0,4472 га, згідно вимог чинного законодавства, не може перейти від Ківерцівської райспоживспілки до Споживчого товариства «Консолідоване» тому, що позивач не має права власності на цю асфальтовану площадку, яка знаходиться на орендованій земельній ділянці, власником якої є Олицька селищна рада Ківерцівського району Волинської області.

2. Позивач всупереч вимогам ч.2 ст.188 ГК України не надіслав відповідачу пропозиції про розірвання договору. Натомість, надіслав відповідачу лист від 02.03.2015 року №1/1-58, яким в односторонньому порядку поставив до відома відповідача про припинення дії договору, чим порушив частину 1 статті 188 Господарського кодексу України, згідно якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

3. Твердження позивача, викладене у позовній заяві про те, що аналіз положень статті 31 Закону дає підстави для висновку, що припинення договору оренди землі пов'язується лише з фактом виникнення однієї із передбачених цією статтею обставин і не потребує вчинення стороною договору оренди активних дій, спрямованих на підтвердження свого наміру припинити його дію, оскільки в цих випадках договір оренди припиняється автоматично, в силу закону не відповідає дійсності, адже , розірвання договору здійснюється лише за згодою сторін договору, або за рішенням суду відповідно до вимог закону .

4. Всупереч вимогам частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України у договорах купівлі-продажу від 02.03.2015 року №№531 і 532 відсутні істотні умови цих договорів - окремий кадастровий номер і розмір земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на будівлю (споруду) до нового власника. Приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 у пунктах 1.3 цих договорів протизаконно зазначено чомусь кадастровий номер орендованої позивачем у відповідача земельної ділянки площею - 1,5246 га . Разом з тим, у вказаних пунктах договорів, зазначено, що: «Сторонам нотаріусом, роз'яснено зміст ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України «Про оренду землі» щодо переходу права користування на земельну ділянку на якій розміщене відчужуване майно» .

Посилаючись на приписи пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважає, що суд має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству (а договори купівлі-продажу від 02.03.2015 року №№531 і 532 суперечать вищевказаному законодавству).

Враховуючи необхідність виклику в судове засідання начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_7, м. Ківерці, вул..Жовтнева, 3, для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, на підставі ухвали суду від 25.08.2015 р. розгляд справи було відкладено на 06.10.2015 р. на 09.30 год. Позивача зобовязано: надати суду копію попереднього договору оренди землі та акту приймання-передачі земельної ділянки; копію позовної заяви направити начальнику відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_7, м. Ківерці, вул..Жовтнева, 3, відповідні докази подати суду. Третій особі: надати письмові пояснення по суті та предмету спору; докази фактичного користування земельною ділянкою; довідку з ЄДРПОУ. В порядку ст.30 ГПК України викликано в судове засідання начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_7, м. Ківерці, вул..Жовтнева, 3, для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, зокрема, щодо компетенції зазначеного державного органу.

На виконання вимог ухвали суду третьою особою - СТ «Консолідоване» на підставі клопотання № 1/1-135 від 06.10.2015 р. (вх..№ 01-54/10004/15) до матеріалів справи долучено документи: копію договору оренди земельної ділянки від 10.07.2006 р., укладеного між Олицькою селищною радою та Ківерцівською райспоживспілкою, копію акту прийому передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 10.07.2006 р., квитанцію про відправлення позовної заяви начальнику управління Держкомзему у Ківерцівському районі ОСОБА_7, копію акту приймання-передачі основних засобів від Продавця до Покупця від 01.04.2015 р., копію акту приймання-передачі основних засобів від Продавця до Покупця від 02.03.2015 р., копію накладної від 01.04.2015р.

В письмових поясненнях № 11 від 21.08.2015 р. (вх.. № 01-54/10006/15) СТ «Консолідоване» зазначає наступне.

Як власник нерухомого майна, придбаного на підставі договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. споживче товариство звернулось до Олицької селищної ради з клопотанням про надання в оренду землі для обслуговування будівель. Крім того, оскільки товариство здійснює господарську діяльність у придбаних об'єктах та користується земельною ділянкою відповідно до ст..269 Податкового кодексу з березня 2015 р. сплачує земельний податок, що підтверджує випискою з ЄДРПОУ про реєстрацію споживчого товариства, податковою декларацією з плати за землю, реєстраційним посвідченням про реєстрацію РРО за місцем здійснення господарської діяльності, клопотанням про надання землі в оренду (копії документів долучено до матеріалів справи).

Начальник відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, письмових пояснень на адресу суду не надав.

Відповідачем в судовому засіданні подано клопотання № 264/01.03.3/2-15 від 05.10.2015 р. (вх.. № 01-54/10005/15 від 06.10.2015 р.) про витребування у позивача оригіналів договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р., укладених між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» , посвідчених приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 та зареєстрованих в реєстрі за № 531 і 532, та актів прийому-передачі майна, підписаних сторонами договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р., укладених між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» , посвідчених приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 та зареєстрованих в реєстрі за № 531 і 532.

Дані документи представником позивача були надані в судовому засіданні та оглянуті судом, у зв'язку з чим клопотання представника відповідача про витребування доказів відхилено.

Відповідач у клопотанні № 265/01.03.3/2-15 від 05.10.2015 р. (вх..№ 01-81/86/15 від 06.10.2015 р.) та представник в судовому засіданні просив на підставі ч.1 ст.79 ГПК України зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 903/1023/15 за позовом Олицької селищної ради до Ківерцівської районної спілки споживчих товариств та Споживчого товариства «Консолідоване» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. № 531 і № 532, що розглядається господарським судом Волинської області.

На підтвердження викладених обставин до матеріалів справи долучено копію ухвали господарського суду Волинської області від 09.09.2015 р. про порушення провадження у справі № 903/1023/15.

Педставник позивача та третьої особи не заперечували проти задоволення даного клопотання, у вирішенні його покладаються на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши наявні докази у справі, суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню. На підставі ухвали суду від 06.10.2015 р. провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду Волинської області у справі № 903/1023/15 за позовом Олицької селищної ради до Ківерцівської районної спілки споживчих товариств та Споживчого товариства «Консолідоване» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. № 531 і № 532.

На адресу суду від представника Ківерцівської районної спілки споживчих товариств надійшло клопотання про поновлення провадження у справі та повідомлено про те, що 08.12.2015 р. відбулось засідання Рівненського апеляційного господарського суду, де було залишено рішення Волинського господарського суду у справі № 903/1023/15 без змін.

Одночасно представником позивача подано клопотання (вх.. № 01-66/210/15 від 21.12.15 р.) про продовження строку вирішення спору у зв'язку з особливістю даного спору.

Враховуючи те, що усунено обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, а також враховуючи подані клопотання позивача, судом на підставі ч.3 ст.69, ч.3 ст.79 ГПК України провадження у справі поновлено та продовжено строк вирішення спору до 15.01.2016 р. Судове засідання призначити на 04.01.2016 р. на 10.00 год. Про розгляд справи повідомлено сторін у справі та третю особу.

Відповідачем в судовому засіданні 04.01.2016 р. подано наступні заяви та клопотання:

1. Про відвід судді Пахолюк В.А. (вх.. № 01-54/3/16 від 04.01.2016 р.), посилаючись на порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 ГПК України.

Представник позивача заперечує проти задоволення даного клопотання, зазначає, що доказів такого порушення відповідачем не надано.

Представник третьої особи підтримала думку представника позивача.

Суд, розглянувши заяву відповідача про відвід судді, відмовляє у його задоволенні. При цьому виходить з наступного.

Вищий господарський суд України у п.п.1.2.5. постанови пленуму № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

У таких випадках суд не позбавлений права, відмовивши в задоволенні наступної заяви (клопотання), продовжити розгляд справи, в якій заявлено такий відвід, із зазначенням про це в протоколі судового засідання та в описовій частині судового рішення з наведенням в останньому відповідних мотивів; додатково ухвала як окремий процесуальний документ у такому разі не виноситься.

Судом враховано, що 25.08.2015 р. Олицькою селищною радою у даній справі було подано заяву про відвід судді Пахолюк В.А., яку відповідно до ухвали суду від 25.08.2015 р. залишено без задоволення. Крім того, доказів в обґрунтування факту порушення порядку визначення судді для розгляду справи не надано, тому суд розцінює такі дії відповідача як зловживання стороною своїми процесуальними правами.

2. Про колегіальний розгляд справи (вх.. № 01-54/1/16 від 04.01.2016 р.), посилаючись на порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2 1 ГПК України.

При цьому зазначає, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 23.04.2008 року № 1128, укладеного між Олицьким споживчим товариством Ківерцівського району (Продавець), яке входить до складу Ківерцівської районної спілки споживчих товариств та ОСОБА_8 (Покупець) від імені якого по довіреності діяв ОСОБА_9 (чоловік і син судді Пахолюк В.А.) було придбано у власність нерухоме майно - магазин «Продтовари» № 2, заг. пл. 83, 5 кв.м. за адресою: смт.Олика, Ківерцівського району, вул. Шевченка, 50, на вигідних покупцю умовах, що викликає сумнів у неупередженості судді Пахолюк В.А.

Крім цього, звертає увагу на те, що суддею Пахолюк В.А. неодноразово розглядались справи за участю сторони - Ківерцівської районної спілки споживчих товариств, що підтверджує відповідними ухвалами господарського суду Волинської області у справі № 5004/1563/11 від 08.08.2011 р., № 903/590/15 від 28.05.2015 р., № 903/900/15, № 903/1329/15 від 25.12.2015 р.

Представник позивача та третьої особи заперечують проти колегіального розгляду справи, зазначаючи про відсутність для цього підстав, передбачених ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши дане клопотання, відхиляє його як необґрунтоване та безпідставне, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Разом з тим, зборами суддів господарського суду Волинської області від 16.11.2015 року відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів та Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що колегіальний розгляд справи може бути призначений вмотивованою ухвалою судді, який розглядає справу, на підставі ст. 4 6 ГПК України за наслідками розгляду письмового клопотання сторони у справі або за його власною ініціативою.

Склад колегії визначається автоматизованою системою згідно п.2.3.33 Положення про автоматизовану систему документообігу суду з врахуванням запровадженої спеціалізації суддів.

Враховуючи, що дана господарська справа не відноситься до категорії підвищеної складності, крім того, розгляд справи перебуває стадії закінчення розгляду спору по суті, а таму підстави для колегіального розгляду відсутні.

3. Про зупинення провадження у справі (вх.. № 01-81/1/16 від 04.01.2016 р.), посилаючись на подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України від 23.12.2015 р. на рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2015 року після його перегляду в апеляційному порядку по справі №903/1023/15 (додається) за позовом Олицької селищної ради Ківерцівського району Волинської області до Ківерцівської районної спілки споживчих товариств і до Споживчого товариства Консолідоване про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 року №531 і №532. Відповідач вважає, що розгляд даної справи №903/900/15 є недоцільним до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається Вищим господарським судом України.

Представник позивача та третьої особи заперечують проти зупинення провадження у справі, посилаючись на відсутність для цього правових підстав та належних доказів.

Суд, розглянувши дане клопотання, приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі. При цьому, враховано наступне.

Відповідно до ч.1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду в кожному конкретному випадку слід з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Тобто, господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Між тим, відповідачем не зазначено, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи № 903/900/15 до розгляду справи № 903/1023/15, які обставини не можуть бути встановлені при розгляді господарським судом даної справи, а можуть бути встановлені при розгляді справи № 903/1023/15.

Крім того, не надано доказів, що підтверджують розгляд Вищим господарським судом України справи № 903/1023/15.

За таких обставин у суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Представником відповідача в судовому засіданні усно звернуто увагу суду на необхідність виконання вимог ухвали суду від 25.08.2015 р. щодо виклику в судове засідання начальника відділу Держземагенства у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_7 з метою надання пояснень щодо правомірності (законності) укладання договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. №№ 531-532, укладених між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств і ОСОБА_1 товариством «Консолідоване» , без виділення з орендованої позивачем земельної ділянки її частини під придбаним майном, в окрему земельну ділянку та без присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Між тим, судом було вчинено всі належні дії щодо виклику вказаної посадової особи в судове засідання. Згідно супровідного листа № 903/900/15/5903/15 від 28.08.2015 р. на адресу відділу Держземагенства у Ківерцівськогому районі було направлено копію ухвали суду від 25.08.2015 р. у даній справі до відома та виконання п.4 даної ухвали.

Однак, в судове засідання начальник відділу Держземагенства не з'явився, пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, зокрема, щодо компетенції зазначеного державного органу, не подав. Водночас, в клопотанні на адресу суду в.о. начальника відділу Держземагенства у Ківерцівськогому районі ОСОБА_10 просить повідомити про результати вирішення судових спорів.

Дослідивши наявні докази у справі та заслухавши уповноважених представників сторін та третьої особи, судом встановлено наступне.

28.12.2011 року між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств (орендар) та Олицькою селищною радою Ківерцівського району Волинської області (орендодавець) укладено договір оренди землі за яким орендодавець передав, а орендар набув право оренди земельної ділянки, яка знаходиться в смт. Олика, Ківерцівського району Волинської області, вул. Шевченка, 33 (ринок), загальною площею 1, 525 га, в тому числі 1, 525 га земель комерційного використання.

Відповідно до п.3 договору на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: м'ясо - молочний павільйон, площею 144 кв.м. та адмінбудинок, площею 71, 3 кв.м.

Договір укладено на термін 4 роки з переважним правом орендаря на поновлення його на новий строк (п. 8 Договору).

Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ківерцівському районі Волинської області, про що в Державному реєстрі вчинено запис від 13.03.2012 р. за № 072180004001167.

Згідно зі ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 34 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

02.03.2015 року між Ківерцівською районною спілкою споживчих товариств (продавець) та ОСОБА_1 товариством Консолідоване (покупець) укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна: м'ясо-молочного павільйону, площею 144, 1 кв.м. з асфальтованою площадкою, площею 0, 4472 га та адмінбудинку загальною площею 71, 3 кв.м., що розташовані за адресою: смт.Олика Ківерцівського району Волинської області, а саме на земельній ділянці, що орендована позивачем у справі. Право власності на дані об'єкти зареєстровані за СТ Консолідоване , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач листом № 1/1-58 від 02.03.2015 р. повідомив відповідача про факт продажу нерухомого майна та припинення у зв'язку з цим договору оренди землі, посилаючись на норми ст.31 Закону України Про оренду землі .

У відповіді на вказаний лист № 89/01.03.3/2-15 від 02.04.2015 р. відповідач зазначив, що договір купівлі-продажу нерухомого майна не дає підстав для припинення договору оренди землі від 28.12.2011 р. за цією ж адресою, оскільки відповідно до п.32 цього договору припинення його дії здійснюється за взаємною згодою двох сторін, або в разі недосягнення згоди - в судовому порядку. Для внесення змін до існуючого договору оренди щодо вилучення земельної ділянки під об'єктами, які продано, необхідно звернутись в селищну раду з пакетом документів, згідно з чинним законодавством.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі, зокрема, у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. "а" та п. "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Пунктом 7 частини 1, частиною 2, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням норм ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України у разі переходу права власності на будівлю, яка знаходиться на орендованій земельній ділянці, орендар має право ініціювати розірвання договору оренди, оскільки в такому випадку він не володіє і не користується наданою йому за договором оренди земельною ділянкою, а новий власник, згідно ст. 377 ЦК України, набуває право користування на неї.

Враховуючи правові позиції Верховного Суду України щодо застосування земельного законодавства, оскільки законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін договору в разі, якщо фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, а попередній землекористувач добровільно відмовився від права користування цією земельною ділянкою, на вимогу орендаря орендодавець зобов'язаний погодитися на дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та прийняти цю земельну ділянку (статті 377, 651 Цивільного кодексу України, статті 120, 141 Земельного кодексу України, статті 31, 32 Закону України "Про оренду землі").

Наведена правова позиція підтверджується і судовою практикою Верховного Суду України при розгляді аналогічних спорів, а саме постанова від 20.08.2013 у справі №15/5005/12936/2011, постанова від 19.06.2012 у справі №36/368-9/63, які в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для застосування.

В той же час позивачем заявлено вимогу про визнання припиненим права користування земельною ділянкою з 02.03.2015 р.

Слід зазначити, що нормами матеріального права чітко визначено момент припинення зобов'язань в разі розірвання договору в судовому порядку.

За приписами ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору в судовому порядку зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто вказаними нормами не передбачено можливості надання зворотної сили розірванню договору. Відтак, при вирішенні спору про розірвання договору у господарського суду немає підстав визнавати його припиненим з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання договору.

Виходячи з вищенаведеного, суд відхиляє доводи позивача в частині визнання припиненим права користування земельною ділянкою з 02.03.2015 р.

Водночас, суд констатує про те, що факт укладення договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. між Ківерцівською райспоживспілкою та СТ Консолідоване за якими нерухоме майно позивача перейшло у власність Покупця є підставою для припинення правовідношення щодо факту користування земельною ділянкою, а договір оренди землі від 28.12.2011 р. підлягає достроковому розірванню.

Зазначені договори купівлі-продажу були предметом судового розгляду у справі № 903/1023/15 за позовом Олицької селищної ради до Ківерцівської районної спілки споживчих товариств та Споживчого товариства «Консолідоване» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 02.03.2015 р. № 531 і № 532.

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.10.2015 р. у даній справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 531, 532 від 02.03.2015 р. відмовлено повністю.

Згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р. у справі № 903/1023/15 апеляційну скаргу Олицької селищної ради Ківерцівського району Волинської області на рішення господарського суду Волинської області від 13.10.2015 р. у справі залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого суду, який вирішує господарські справи), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судом встановлено, що фактичне користування зазначеною земельною ділянкою та розташованими на ній об'єктами нерухомого майна з моменту укладення договорів купівлі-продажу здійснює їх новий власник - СТ Консолідоване . Як вбачається з письмових пояснень СТ Консолідоване за № 11 від 21.08.2015 р. (вх.. № 01-54/10006/15 від 06.10.2015 р.), споживче товариство здійснює господарську діяльність у придбаних об'єктах та користується земельною ділянкою, відповідно до ст.269 Податкового кодексу України з березня 2015 р. сплачує земельний податок, що підтверджує Витягом з ЄДРПОУ про реєстрацію Споживчого товариства, копією податкової декларації з плати за землю з березня 2015 р., копією реєстраційного посвідчення про реєстрацію РРО за місцем здійснення господарської діяльності.

Виходячи з того, що позивач добровільно відмовився від права користування спірною земельною ділянкою, законодавством та умовами договорів передбачена можливість дострокового розірвання договорів оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, позивач звертався до відповідача з листом до звернення до суду, повідомляючи про припинення договору оренди у зв'язку з набуттям іншою особою права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на орендованій земельній ділянці, позов про визнання права користування земельною ділянкою припиненим та розірвання договору оренди підлягає задоволенню.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 20.08.2013 року у справі N 18/5005/12936/2011.

Задовольняючи позовні вимоги, судом було враховано, що згідно п.8 договору оренди землі від 28.12.2011 р. визначено строк дії договору 4 роки, тобто до 28.12.2015 р.

Відповідно до ч.1 ст.31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Позивачем позовна заява подана до суду 12.08.2015 р., тобто до закінчення строку дії договору.

Разом з тим, позивач, як це визначено п.34 договору, достроково звернувся з позовною заявою про його розірвання.

В силу ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, зміна правовідношення, припинення правовідношення. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї з сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано ст.32 ЗУ Про оренду землі . Як наведено вище, загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст.ст.651, 652 ЦК України. З аналізу викладених норм вбачається, що розірвання договору в передбаченому законом порядку є одним зі способів його припинення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судовий спір в сумі 2 436, 00 грн. слід покласти на відповідача.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 377, 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.93, 120, 141 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати припиненим право користування Ківерцівською райспоживспілкою земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, смт.Олика, вул.Шевченка, 33.

3. Розірвати договір оренди землі між Ківерцівською райспоживспілкою та Олицькою селищною радою Ківерцівського району Волинської області від 28.12.2011 р.

Згідно ч.5 ст.188 Господарського кодексу України, ч.3 ст.653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

4. Стягнути з Олицької селищної ради Ківерцівського району Волинської області (45263, смт.Олика, Ківерцівського району, Волинської області, вул.Замкова, 17, код ЄДРПОУ 04333879) на користь Ківерцівської районної спілки споживчих товариств (45200, м.Ківерці, вул.Грушевського, 27, Ківерцівського району, Волинської області, код ЄДРПОУ 01744275) 2 436, 00 грн. судового збору.

Згідно ч.5 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.01.2016 р.

Суддя В.А.Пахолюк