Рішення

від 03.12.2015 по справі 552/6308/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 552/6308/14-ц

Провадження № 2/552/54/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2015 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Рибальченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом прокурора Київського району міста Полтави до Київської районної в місті Полтаві ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2014 року позивач прокурор Київського району м.Полтави звернувся в суд з позовом до відповідачів Київської районної в місті Полтаві ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення Київської районної в м.Полтаві ради Про розгляд заяви гр.ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки від 17.01.2008 року щодо надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 22 кв.м по АДРЕСА_2, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 08.07.2008 року Київською районною у місті Полтаві радою, Управлінням земельних ресурсів у місті Полтаві ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 22 кв.м, що розташована по АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_2), передану для будівництва індивідуального гаражу, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3, зобов"язання ОСОБА_2 повернути до земель запасу Київської районної у м.Полтаві ради земельну ділянку площею 22 кв.м вартістю 15 269 грн., що розташована по АДРЕСА_3 (кадастровий номер (НОМЕР_2). Позивач посилався на те, що вказана земельна ділянка була виділена ОСОБА_2 та передана у власність у спосіб, що заборонений законом, а саме: порушені вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування", Земельний кодекс України, Закон України "Про землеустрій". В рішенні Полтавської міської ради від 30.06.2006 року закріплено, що до повноважень Київської районної у м.Полтаві ради та інших районних у м.Полтаві рад належить вирішення питань надання, передачі, припинення права користування та вилучення земельної ділянки. Передача у власність земельних ділянок передбачене тільки рішенням Полтавської міської ради від 24.12.2010 року. Крім того, згідно листа Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Полтавської міської ради від 10.09.2014 року встановлено, що відповідно до Правил забудови історичного центру міста Полтави затверджених рішенням Полтавської міської ради від 14.06.2003 року земельні ділянки по АДРЕСА_2 входять в межі зони регулювання забудови історико-культурної заповідної території міста Полтави. З метою повернення земельної ділянки у власність територіальної громади, яка у спосіб, що не передбачений законом була передана ОСОБА_2 прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.

13 березня 2015 року позивач прокурор Київського району м.Полтави звернувся в суд з заявою до відповідачів Київської районної в місті Полтаві ради, ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог. Просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Київської районної в м.Полтаві ради Про розгляд заяви гр.ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки від 17.01.2008 року щодо надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 22 кв.м по АДРЕСА_2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 08.07.2008 року Київською районною у місті Полтаві радою, Управлінням земельних ресурсів у місті Полтаві ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 22 кв.м, що розташована по АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_2), передану для будівництва індивідуального гаражу, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3. Сплату судового збору та витрати, пов язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник прокуратури Київського району м.Полтави Миргородський Є.В. підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог.

Представник Київської районної в місті Полтаві ради Пеляк В.В. з позовними вимогами прокурора Київського району м.Полтави не згоден. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з явився, але надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд застосувати позовну давність строком в три роки до позовних вимог прокурора Київського району міста Полтави до Київської районної в місті Полтаві ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, повернення земельної ділянки. Відмовити у задоволенні позову прокурора Київського району м.Полтави до Київської районної в місті Полтаві ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, повернення земельної ділянки. Також відповідач ОСОБА_2 надав суду клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи, оскільки він випадково дізнався про призначення справи до слухання. В судове засідання не може з явитися, оскільки перебуває за межами України, про що ним будуть надані докази в наступне судове засідання.

Суд визнав неявку відповідача ОСОБА_2 в судове засідання неповажною та ухвалив розглядати справу у його відсутність.

Суд, заслухавши представника прокуратури Київського району м.Полтави Миргородського Є.В., представника Київської районної в місті Полтаві ради Пеляка В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно рішення шістнадцятої сесії п ятого скликання Київської районної у м.Полтаві ради Про розгляд заяви гр.ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки від 17.01.2008 року (а.с.14) передана у власність ОСОБА_2, що мешкає АДРЕСА_1, із земель житлової та громадської забудови, земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 22 кв.м для будівництва індивідуального гаражу.

На підставі рішення шістнадцятої сесії п ятого скликання Київської районної у м.Полтаві ради від 17.01.2008 року (а.с.13) на ім"я ОСОБА_2 виданий Державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 22 кв.м по АДРЕСА_2, цільове призначення якої землі житлової та громадської забудови (для будівництва індивідуального гаражу - 22 кв.м).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_2 для будівництва індивідуального гаража НОМЕР_4, тоді як на час прийняття вказаного рішення гараж на ній вже був збудований, а отже якби відповідач діяв у межах своїх повноважень, то повинен би був прийняти рішення про передачу земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України (в редакції на час отримання земельної ділянки позивачем) таким документом був державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

За положеннями глави 16 ЦК України правочин може бути визнано недійсним з підстав визначених законом. У випадку визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки (на час виникнення спірних відносин) визнавалися документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Така правова позиція прийнята Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 04.06.2014 року (справа №6 - 4цс 14).

Правові позиції Верховного Суду України є обов"язковими для застосуванням судами загальної юрисдикції при розгляді справ.

Оскільки оскаржувані рішення відповідачем прийняті не у спосіб, що визначений законом, з перевищенням наданих їм повноважень, позовні вимоги про ви знання недійсним та скасування їх підлягають задоволенню.

Так як саме на підставі вказаних рішень був виданий спірний державний акт про право власності на земельну ділянку, такий акт не може бути рахуватись таким, що відповідає вимогам закону, а тому підлягає визнанню його недійсним.

Вимоги відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4-14, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Київської районної в місті Полтаві ради Про розгляд заяви гр.ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки від 17.01.2008 року щодо надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 22 кв.м по АДРЕСА_2.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 08.07.2008 року Київською районною в місті Полтаві радою, Управлінням земельних ресурсів в місті Полтаві ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 22 кв.м, що розташована по АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_2), передану для будівництва індивідуального гаражу, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Т.В.Турченко