Рішення

від 05.01.2016 по справі 925/1836/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р. Справа № 925/1836/15

За позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Харківського відділення філії «Центр транспортного сервісу «Ліски»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» м. Черкаси

про стягнення 317276 грн.,

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: у судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2015, - ОСОБА_1 за довіреністю від 04.12.2015;

від відповідача: не з'явилися.

Державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» в особі філії Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски» на Південній залізниці звернулося до господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» м. Черкаси про стягнення 317276 грн., у тому числі: 261506 грн. 86 коп. основного боргу за надані послуги, пов'язані з прийманням, відправленням, переадресуванням та переробкою вантажів, 44958 грн. 44 коп. пені, 4442 грн. 89 коп. три проценти річних і 6367 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань.

Також позивач просить господарський суд відшкодувати йому за рахунок відповідача 8971 грн. 36 витрат на сплату судового збору.

Ухвалою від 23.11.2015 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» в особі філії Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски» на Південній залізниці до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 11 годину 15 хвилин 17.12.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області.

Ухвалами від 17.12.2015 господарський суд Черкаської області в порядку процесуального правонаступництва замінив позивача у цій справі - державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» в особі філії Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски» на Південній залізниці на публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Харківського відділення філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» , відклав розгляд справи на 12 годину 05 січня 2016 року в приміщенні господарського суду Черкаської області і задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, призначене на 05.01.2016, проте його представник у це судове засідання не з'явився, а натомість по електронній пошті заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою його місцезнаходження, господарським судом Черкаської області надсилалися рекомендованими листами з повідомленнями про вручення вказані вище ухвали від 23.11.2015 і від 17.12.2015. Проте ці листи не були вручені відповідачу, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» . В силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вважається, що ухвали господарського суду Черкаської області від 23.11.2015 і від 17.12.2015 вручені відповідачу належним чином і, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце призначених цими ухвалами судових засідань. Проте представник відповідача у ці судові засідання не з'явився і про причини нез'явлення господарський суд не повідомив.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез'явлення представників позивача і відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2011 року державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» як виконавець і товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» як замовник уклали між собою договір № 234-ТЕ про надання станцією Харків-Ліски послуг, пов'язаних з прийманням, відправленням, переадресуванням та переробкою вантажів (а. с. 21-25, далі - договір №234 ТЕ).

Відповідно до п. 1.1 договору №234 ТЕ виконавець надає замовнику послуги, пов'язані з прийманням, відправленням, переадресуванням та переробкою вантажів, на станції Харків-Ліски згідно вказаним у додатку 1 до договору з переліком та заявками замовника.

У п. 2.1 договору №234 ТЕ його сторони передбачили, що вартість послуг, які надаються за цим договором, визначається Правилами перевезень вантажів, Тарифним керівництвом №1 та домовленістю сторін на підставі протоколу погодження договірної ціни, що є звичайною ціною на дату виконання робіт (додаток 2 ), який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1 договору №234 ТЕ передбачено, що замовник здійснює оплату за надання послуг, передбачених цим договором, відповідно до протоколу погодження договірної ціни на умовах попередньої 100% оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 7.2 договору №234 ТЕ за порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості.

У п. 10.1 договору №234 ТЕ визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2011, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 10.2 договору №234 ТЕ за домовленістю сторін договір може бути пролонгований на наступний рік, якщо кожна із сторін добросовісно виконує свої зобов'язання за цим договором, за умови підписання додаткової угоди до даного договору.

Протягом 2011-2015 років сторони підписували протоколи погодження договірної ціни, додаткові угоди та доповнення до договору №234 ТЕ (а. с. 26-36, 114-116), що означає про продовження ними дії цього договору на 2012-2015 роки.

На виконання договору №234 ТЕ державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» у період з 26.09.2014 по 11.08.2015 надало товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» передбачені цим договором послуги на загальну суму 264649 грн. 68 коп., що підтверджується підписаними обома сторонами і скріпленими їх печатками актами приймання-передачі виконаних робіт (а. с. 40-77).

Із вартості наданих у період з 26.09.2014 по 11.08.2015 послуг у сумі 264649 грн. 68 коп. товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» оплатило державному підприємству «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» лише 3142 грн. 82 коп. за послуги, надані згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 26.09.2014 №ОУ-0011588 (а. с. 40).

Решту боргу у сумі 261506 грн. 86 коп. (264649 грн. 68 коп. - 3142 грн. 82 коп.) за надані на виконання договору №234 ТЕ послуги товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» державному підприємству «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» не оплатило.

За прострочення оплати наданих за договором №234 ТЕ послуг державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» станом на 17.08.2015 нарахувало товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» до сплати 44958 грн. 44 коп. передбаченої п. 7.2 договору №234 ТЕ пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, 6367 грн. 81 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань і 4442 грн. 89 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних.

На день прийняття господарським судом Черкаської області цього рішення відповідач борг у сумі 261506 грн. 86 коп., а також пеню у сумі 44958 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 6367 грн. 81 коп. і три проценти річних у сумі 4442 грн. 89 коп. позивачу не сплатив.

Після подання державним підприємством «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» в особі філії Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски» позову це підприємство було реорганізоване, внаслідок чого його правонаступником стало публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» .

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд Черкаської області дійшов до висновку, що відповідач не виконав грошові зобов'язання за договором №234 ТЕ щодо оплати наданих йому позивачем у період з 26.09.2014 по 11.08.2015 послуг на загальну суму 261506 грн. 86 коп. і тим самим порушивши права відповідача на своєчасне одержання вказаної суми коштів.

Отож позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань шляхом стягнення з відповідача на свою користь 261506 грн. 86 коп. боргу, а також передбачених п. 7.2 договору №234 ТЕ та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Стягувані суми пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних нараховані позивачем у відповідності з умовами договору №234 ТЕ, фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання за цим договором щодо оплати наданих йому позивачем послуг та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач мав сплатити судовий збір за подання позову у сумі 4759 грн. 14 коп. і за подання заяви про забезпечення позову у сумі 609 грн., а усього 5368 грн. 14 коп.

Фактично ж позивач сплатив судовий збір за платіжним дорученням від 28.08.216 №1167 у сумі 7144 грн. 36 коп. і за платіжним дорученням від 28.08.2015 №1168 у сумі 1827 грн. Тобто позивач зайво сплатив 3603 грн. 22 коп. судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Позивач клопотання про повернення надміру сплаченої суми судового збору позивач не заявив.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 5368 грн. 14 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Українська гірничо видобувна компанія» (АДРЕСА_1, 18006, ідентифікаційний код 37393625) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Харківського відділення філії «Центр транспортного сервісу «Ліски» (вул. Біологічна, 6, м. Харків, 61030, ідентифікаційний код 40081373) 261506 грн. 86 коп. основного боргу, 44958 грн. 44 коп. пені, 6367 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань, 4442 грн. 89 коп. три проценти річних і 5368 грн. 14 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 11.01.2016.

СУДДЯ М.В. Дорошенко