Рішення

від 05.01.2016 по справі 912/2927/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2016 рокуСправа № 912/2927/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі колегії суддів Макаренко Т.В. - головуючого, судді Змеул О.А., Колодій С.Б., розглянувши матеріали справи № 912/2927/15

за позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1

до ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_3;

- Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_4;

- Селянське (Фермерське) господарство "Рабочий Віктор Петрович";

- Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_5;

- фермерське господарство ОСОБА_6;

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

- Фермерське господарство "Сільченко Валентини Павлівни"

про визнання права власності за набувальною давністю

та позовну заяву 3-ї особи Фермерського господарства Сільченко Валентини Павлівни

до відповідача І - Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1,

відповідача ІІ - ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_3;

- Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_4;

- Селянське (Фермерське) господарство "Рабочий Віктор Петрович";

- Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_5;

- Фермерське господарство ОСОБА_6;

про визнання права спільної часткової власності на 1/6 комплексу будівель (виробничої бази)

Представники сторін:

від позивача (відповідача 1 за заявою від 3-ї особи яка заявляє самостійні вимоги ФГ ОСОБА_3П.) - ОСОБА_7 , довіреність № б/н від 21.09.15 ;

від відповідача (відповідача 2 за заявою від 3-ї особи яка заявляє самостійні вимоги ФГ ОСОБА_3П.) - участі не брали ;

від 3-ї особи СФГ ОСОБА_5 - участі не брали ;

від 3-ї особи СФГ ОСОБА_4 - ОСОБА_4 керівник;

від 3-ї особи яка заявляє самостійні вимоги ФГ ОСОБА_8 - участі не брали ;

від 3-ї особи СФГ ОСОБА_9 - СФГ ОСОБА_9 керівник ;

від 3-ї особи СФГ ОСОБА_3 - участі не брали ;

від 3- особи ФГ ОСОБА_6 - участі не брали;

Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_1 звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю на комплекс об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30 та складається з: адміністративно-виробничої будівлі, літера А, площею 474,3 кв.м; теплиці, літера а, площею 54,2 кв.м.; теплиці, літера а1, площею 49,0 кв.м.; сараю, літера а2, площею 10,6 кв.м.; складу, літера Б, площею 526,5 кв.м; огорожі, воріт, номера №-№1.

Посилаючись на норми ст. 344 ЦК України позивач в обгрунтування своїх вимог зазначає, що СФГ ОСОБА_1 добросовісно заволоділо вказаним майном і продовжує відкрито, безперервно володіти вказаним безтитульним нерухомим майном протягом 10 років.

Відповідач (ОСОБА_2 сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області) у відзиві на позовну заяву від 21.09.2015 № 02-30/552 (а.с.106, т.1) проти задоволення позову не заперечує. Зазначає, що селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 безперервно з 2002 року володіє та користується комплексом будівель за адресою: с. Овсяниківка, вул. Поштова, 30, що розташований на земельній ділянці площею 1,5 га. Минулим власником цього комплексу будівель була АСФГ "Вербена" (код ЄДРПЛУ 06686211). Однак у зв'язку із її ліквідацією всі права, в тому числі на комплекс будівель (господарський двір, виробничу базу) за адресою: с.Овсяниківка, вул.Поштова,30, Кіровоградського району, перейшли до СФГ ОСОБА_1

Також відповідач просить розглядати справу за відсутності його представника.

11.11.2015 до господарського суду надійшла позовна заява 3-ї особи Фермерського господарства Сільченко Валентини Павлівни до відповідача І - Селянського (фермерського) господарство ОСОБА_1; відповідача ІІ - ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_3;

-Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_4;

-Селянське (Фермерське) господарство "Рабочий Віктор Петрович";

-Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_5;

з вимогою визнати за Фермерським господарством Сільченко Валентини Павлівни право спільної часткової власності на 1/6 комплексу будівель (виробничої бази), що знаходиться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30 та складаються з: адміністративно-виробничої будівлі, літера А, площею 474,3 кв.м.; теплиці, літера а, площею 54,2 кв.м.; теплиці, літера а 1, площею 49,0 кв.м.; сараю, літера а2, площею 10,6 кв.м.; складу, літера Б, площею 526,5 кв.м.; огорожі, воріт, номера №-№1.

Посилаючись на норми ст. 328, 331 ЦК України, норми ст. 27 Закону України "Про власність"(у редакції чинній на час реєстрації відомостей про ліквідацію АСФГ "Вербена" (25.03.2005р.), ФГ "ОСОБА_3П." вважає, що після припинення діяльності АСФГ "Вербена" у ФГ "ОСОБА_3П." наявне право спільної часткової власності на 1/6 частину новоствореного нерухомого майна (виробничої бази), яке було створене на підставі домовленності між учасниками АСФГ "Вербена" та за їх рахунок у відповідності до розміру часток кожного у статутному фонді асоціації (право колективної власності), проте СФГ ОСОБА_1 оспорює права ФГ ОСОБА_8 на вказане новостворене майно.

СФГ "ОСОБА_1М." у відзиві на позовну заяву 3-ої особи з самостійними вимогами ФГ "ОСОБА_3П." вимоги останнього не визнає. В обгрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

1. З копіїї Статуту АСФГ "Вербена" вбачається, що на момент реєстрації Статуту АСФГ "Вербена", фермерське господарства ОСОБА_8 не входило до складу засновників/учасників; третьою особою ФГ "ОСОБА_3П." не надано до суду інформації та доказів на її підтвердження стосовно розміру внеску до статутного фонду АСФГ "Вербена", фінансової чи іншої участі у створенні спірного майна.

У п. 4.1 вказаного Статуту визначено різний, тобто не однаковий розмір долі у статутному фонді засновників/учасників АСФГ "Вербена". Вказане свідчить про недоведеність та безпідставність твердження ФГ ОСОБА_8 про наявність в неї права власності саме на 1/6 частину нерухомого майна (виробничу базу) - комплексу будівель по вул.Поштовій, 30 в с.Овсяниківка.

2. Із змісту позовної заяви третьої особи - ФГ ОСОБА_8 вбачається, що третя особа заявляє про наявне в неї право спільної часткової власності на 1/6 частину новоствореного нерухомого майна (виробничу базу) на підставі ст. 331 ЦК України.

Захист майнових прав на новостворене майно, прийняте до експлуатації та оформлене (зареєстроване) на іншу особу, у разі невизнання цією особою прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства, зокрема на підставі ст. 392 ЦК України.

Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених статтями 335 (Набуття права власності на безхазяйну річ), 344 (Набувальна давність) цього Кодексу.

Разом з тим, стаття 331 ЦК України, якою регуллюється порядок набуття права власності на новостворене майно, не передбачає можливості виникнення такого права за рішенням суду. Відтак визнання права власності з таких підстав у судовому порядку суперечить імперативним положенням ч. 5 ст. 11 ЦК України.

Вказане, на думку СФГ ОСОБА_1, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову третьої особи про визнання за нею права власності на 1/6 частину новоствореного нерухомого майна (виробничої бази), а також на правову можливість визнання судом права власності за Позивачем в порядку ст. 344 ЦК України.

3. Інші доводи 3-ї особи, на думку ФГ ОСОБА_1, зводяться не до доведення права вдласності третьої особи на 1/6 комплексу будівель, а на спростування права власності Позивача на комплекс будівель в цілому.

При цьому, 3-ю особою не враховано, що підставою для звернення Позивача до суду з позовом про визнання права власності були не обставини, що підтверджують таке право у Позивача та здійснення його оспорення чи невизнання іншими особами, а факт наявності сукупності обставин (добросовісності заволодіння, відкритості давності, безтитульності та безперервності володіння), які надають Позивачу право набути право власності на комплекс будівель в порядку набувальної давності за ст. 344 ЦК України.

З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ ОСОБА_8 у повному обсязі.

ОСОБА_2 сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області у своєму відзиві (а.с.12 , т.2) на позовну заяву 3-ої особи з самостійними вимогами ФГ "ОСОБА_3П." вимоги останнього не визнає . В обгрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

1. Відповідач не володіє жодною інформацією про те, що ФГ "ОСОБА_3П." зареєстроване в Маловсиківському р-ні, с.Мар'янівка, з 2002 року приймало участь у користуванні, володінні та/чи несло витрати по утриманню зазначеного комплексу в с.Овсяниківка по вул.Поштова, 30; відповідачу не відомо про наявність протягом вього вказаного часу будь-яких спорів чи претензій з боку ФГ "ОСОБА_3П." чи інших фермерських господарств, інших осіб до СФГ ОСОБА_1 С,М. з приводу володіння чи користування останнім коплексом будівель (господарським двором/виробничою базою) за адресою: с.Овсяниківка, вул.Поштова,30 Кіровоградського району.

2. Як зазначається у позовній заяві, реєстрація відомостей про ліквідацію АСФГ "Вербена" була проведена 25.03.2005р., події, які оспорюються у позовній заяві мали місце до цього часу, втім зазначаючи у 2015 році про порушення своїх прав ФГ "ОСОБА_3П." не наводить жодних причин з яких нею було пропущено строк позовної давності, передбачений нормами ст.ст. 256, 257 ЦК України та не зазначає про наявність будь-яких обставин, які з об'єктивних, незалежних від ФГ "ОСОБА_3П." причин утруднювали б своєчасне подання позову.

З огляду на вищевикладене відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та вирішити питання про наслідки такого спливу.

СФГ ОСОБА_4 у своєму письмовому поясненні (вх. № 397/16 від 05.01.2016 року) заперечує проти задоволення заяви СФГ ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог. Вказує, що раніше власником спірного майна була ліквідована за рішенням суду АСФГ "Вербена", учасником якої серед інших був і позивач ОСОБА_1 Позивач не був визнаний правонаступником АСФГ "Вербена". Оскільки господарський двір АСФГ "Вербена" був неподільним виробничим комплексом, то цей комплекс повинен був перейти у власність між засновниками. Стосовно земельної ділянки зазначає, що рішення про передачу позивачу земельної ділянки площею 1.5 га повинно було прийматися відповідними органами виконавчої влади, а не рішенням зборів учасників АСФГ "Вербена".

Аналогічні за змістом письмові пояснення надані суду СФГ "ОСОБА_9П." (вх. № 397/16 від 05.01.2016р.).

Інші треті особи (Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_3; Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_5) письмових пояснень з приводу позовних вимог ФГ ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Сільченко Валентини Павлівни" господарському суду разом із витребуваними ухвалами суду документами, не подали.

У судовому засіданні 02.12.2015 представником Фермерського господарства "Сільченко Валентини Петрівни" було подано клопотання без номера від 02.12.2015 (вх. № 4717/15 від 02.12.15) про призначення будівельно-технічної експертизи, проведення якої просить доручити Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані сторонами та третіми особами докази і доводи, наведені в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи фермерського господарства "ОСОБА_3П.", господарський суд встановив наступні обставини.

14 травня 1993 року відбулися збори голів селянських (фермерських) господарств ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району, рішення яких оформлено Протоколом № 1 від 14.05.1993р. (а.с.52-53, т.2.). Вказаними зборами було вирішено створити на базі селянських /фермерських/ господарств ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_3 асоціацію (агрофірму); затвердити Статут асоціації; визначити Статутний фонд в розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) карбованців; затвердити назву новоутвореної асоціації - асоціація (агрофірма) "Вербена"; обрати головою асоціації - ОСОБА_1

14 травня 1993 року між ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 було підписано Установчий договір асоціації (агрофірми) "Вербена" (а.с.50-51, т.2).

Згідно вказаного договору сторони погодились створити асоціацію (агрофірму) "Вербена" на добровільній основі відповідно до рішення загальних зборів фермерських (селянських) господарств для проведення діяльності у відповідності із статутом асоціації (п.1 Договору).

Майно асоціації складається із дольових внесків його засновників, продукції виробленої асоціацією в результаті господарської діяльності, одержаних прибутків, а також другого майна одержавного з інших джерел не заборонених Законодавством України (п.2 Договору).

Відповідно до п. 3 Установчого Договору, для забезпечення діяльності, з коштів вкладів засновників установлюється статутний фонд в розмірі 150 000(сто п'ятдесят) тисяч карбованців і в установленні статутного фонду приймають участь:

ОСОБА_6 - 16,7 % Статутного фонду, або 25050 крб.;

ОСОБА_4 - 16,7%, або 25050 крб. ;

ОСОБА_1 - 25,0 %, або 37500 крб.;

ОСОБА_10 - 16,6%, або 24900 крб.;

ОСОБА_3 - 25,0%, або 37500 крб.;

Засновники зобов'язались внести 30% своєї долі в Статутний фонд на момент реєстрації, решту долі учасники зобов'язані внести не пізніше року після реєстрації асоціації.

Учасники асоціації у п. 5, 6 Установчого договору передбачили права та обов'язки учасників асоціації.

Вказаний договір сторони уклали строком на 10 років.

Статут асоціації селянських (фермерських) господарств агрофірма "Вербена" затверджено зборами від 14.05.1993р., протокол № 1.

Розпорядженням представника Президента України в Кіровоградському районі Кіровоградської області № 252 від 27.05.1995р. зареєстровано асоціацію фермерських господарств "Вербена" та Статут асоціації селянських фермерських господарств "Вербена" (а.с.47, т.1).

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності асоціації фермерських господарств "Вербена" за № 06686211 було видано 20.01.1995р. (а.с. 40, т.1).

Згідно вказаного Статуту асоціація являється добровільним господарським об'єднанням селянських (фермерських господарств на базі феремерських господарств ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у відповідності з Законом "Про селянські (фермерські) господарства від 20.12.1991р.

Асоціація селянських (фермерських) господарств "Вербена" в подальшому "Асоціація" створена на добровільній основі по рішенню загальних зборів голів селянських (фермерських) госопдарств протокол № 1 від 14.04.1993 року.

Відповідно до п.1.4. Статуту селянські господарства і інші підприємства, які входять в асоціацію, зберігають самостійність і право юридичної особи.

Відповідно до п. 3.1 Статуту асоціація з моменту реєстрації являється юридичною особою і в своїй діяльності керується Законодавством України, Статутом і Установчим договором.

Відповідно до п. 3.3. Асоціація володіє об'єднаним майном, має самостійний баланс, діє на основі повної самостійності, самофінансування і самоокупності. Відповідно до п.3.4. Статуту асоціація несе відповідальність по своїм обов'язкам в межах свого майна, засновники несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Відповідно до п. 2 майно асоціації належить учасникам, як згадані в п. 1.1. Статуту, на правах загальної дольової власності.

Відповідно до п. 7.1 Статуту ліквідація асоціації здійснюється в порядку, установленому діючим законодавством для ліквідації підприємства, матеріальні засоби, які знаходяться в колективній (неподільній) власності і залишились після ліквідації асоціації, розподіляються між учасниками, які входять в асоціацію пропорційно накопиченому ними паю і додаткових угод, укладених між учасниками асоціації.

25.03.2005 року державну реєстрацію асоціяації селянських (фермерських) господарств "Вербена" було припинено за судовим рішенням (ухвала господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2003р. по справі № 10/6, а.с.92-93, т.1), про що свідчить запис за № 14291280000000253 від 25.03.2005р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.07.2015р. за електронним запитом від 08.12.2015р. за № 2150844).

СФГ ОСОБА_1, який виступав одним із засновників АСФГ Вербена , звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю на комплекс об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30 та складається з: адміністративно-виробничої будівлі, літера А, площею 474,3 кв.м; теплиці, літера а, площею 54,2 кв.м.; теплиці, літера а1, площею 49,0 кв.м.; сараю, літера а2, площею 10,6 кв.м.; складу, літера Б, площею 526,5 кв.м; огорожі, воріт, номера №-№1.

Посилаючись на норми ст. 344 ЦК України позивач в обгрунтування своїх вимог зазначає, що СФГ ОСОБА_1 добросовісно заволоділо вказаним майном, яке розташоване на земельній ділянці площею 1,5 га і продовжує відкрито, безперервно володіти безтитульним нерухомим майном протягом 10 років. Зазначає, що земельна ділянка площею 1,5 га в с.Овсяниківка Кіровоградського району Кіровоградської області, яка була призначена для розміщення виробничої бази/господарського двору була передана йому добровільно усіма колишніми учасниками АСФГ Вербена , як і сама виробнича база. Про вказане, на його думку свідчить Рішення загальних зборів АСФГ Вербена від 04.09.2002. Відповідно до вказаного рішення, у зв'язку з тим, що АСФГ Вербена знаходиться в критичному фінансовому стані і вирішується питання про її ліквідацію, вирішено: передати земельну ділянку площею 1,5 га її засновнику - СФГ ОСОБА_1, тобто позивачу, і зобов'язати його платити за оренду землі; ОСОБА_1 укласти договори з фермерськими господарствами, які мають частки у власності на будівлі, про спільне використання підлеглих територій.

30.11.2002 засновниками АСФГ Вербена укладено договір про спільне використання земельної ділянки. Відповідно до умов вказаного договору, сторони узгодили, що господарський двір АСФГ Вербена є неподільним виробничим комплексом, у зв'язку із чим вирішено земельну ділянку АСФГ Вербена площею 1,5 га, яка перейшла в оренду СФГ ОСОБА_1 під господарський двір, використовують всі члени асоціації; до 1 квітня 2002 фермерським господарствам, на підставі документів, визначити частки власності на будівлі і споруди, які знаходяться на цій території, а до 1 травня укласти договори з СФГ ОСОБА_1 про спільне використання земельної ділянки під господарський двір. (а.с.44, т.1) .

11.12.2003 засновниками АСФГ Вербена ухвалено "Порядок вирішення спірних питань з визначення часток АСФГ у спільно придбаному та реалізованому майні." (а.с.45).

Відповідно до умов вказаного Порядку, до остаточного вирішення цих питань все майно знаходиться під охороною фермера ОСОБА_1, та ніхто не має права його самовільно вилучити. Після визначення частки майна кожного фермерського господарства, пропорційно, сплатити фермеру ОСОБА_12 витрати по його охороні.

Таким чином, вказує позивач, починаючи з 04.09.2002 він був єдиним фермерським господарством, яке здійснювало володіння та користування будівлями та спорудами АСФГ Вербена та земельною ділянкою на якій вони розташовані, а тому просить визнати право власності за набувальною давністю на комплекс об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30 (згідно переліку майна, наведеного в прохальній частині позовної заяви).

Разом з тим, 3-ю особою - Фермерським господарством Сільченко Валентини Павлівни 11.11.2015 року заявлено позов до відповідача І - Селянського (фермерського) господарство ОСОБА_1; відповідача ІІ - ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області з вимогою визнати за Фермерським господарством Сільченко Валентини Павлівни право спільної часткової власності на 1/6 комплексу будівель (виробничої бази), що знаходиться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30 та складаються з: адміністративно-виробничої будівлі, літера А, площею 474,3 кв.м.; теплиці, літера а, площею 54,2 кв.м.; теплиці, літера а 1, площею 49,0 кв.м.; сараю, літера а2, площею 10,6 кв.м.; складу, літера Б, площею 526,5 кв.м.; огорожі, воріт, номера №-№1, тобто на 1/6 частину того ж майна, на яке просить визнати право власності за набувальною давністю фермерське господарство ОСОБА_12

Вимоги ФГ "ОСОБА_3П." обгрунтовані посиланням на норми ст. 328, 331 ЦК України, норми ст. 27 Закону України "Про власність"(у редакції чинній на час реєстрації відомостей про ліквідацію АСФГ "Вербена" (25.03.2005р.) та твердженнями, що після припинення діяльності АСФГ "Вербена" у ФГ "ОСОБА_3П." наявне право спільної часткової власності на 1/6 частину новоствореного нерухомого майна (виробничої бази), яке було створене на підставі домовленності між учасниками АСФГ "Вербена" та за їх рахунок у відповідності до розміру часток кожного у статутному фонді асоціації (право колективної власності), проте СФГ ОСОБА_1 оспорює права ФГ "ОСОБА_3П." на вказане новостворене майно.

10.12.2015р. фермерським господарством "Сільченко Валентини Павлівни" подано заяву про відмову від позову поданого до Господарського суду Кіровоградської області 11листопада 2015 року у справі № 912/2927/15 ( за позовом Фермерського господарства Сільченко Валентини Павлівни до відповідача І - Селянського (фермерського) господарство ОСОБА_1; відповідача ІІ - ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання за Фермерським господарством Сільченко Валентини Павлівни право спільної часткової власності на 1/6 комплексу будівель (виробничої бази), що знаходиться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30).

Відповідно до норм ст.ст. 22,78 ГПК україни позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, подавши господарському суду письмову заяву.

Наслідком відмови позивача від позову та прийняття її судом є припинення провадження у справі. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Вказана заява про відмову від позову від імені Фермерського господарства Сільченко Валентини Павлівни підписана головою фермерського господарства ОСОБА_8, тобто уповноваженою особою.

Враховуючи, що відмова від позову Фермерського господарства Сільченко Валентини Павлівни до відповідача І - Селянського (фермерського) господарство ОСОБА_1; відповідача ІІ - ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання за Фермерським господарством Сільченко Валентини Павлівни право спільної часткової власності на 1/6 комплексу будівель (виробничої бази), що знаходиться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30 підписана уповноваженою особою, не суперечить чинному законодавству, не порушує права інших осіб та держави, господарський суд приймає вказану заяву про відмову від позову та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області вимоги СФГ ОСОБА_1 визнала, зазначивши при цьому, що селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 безперервно з 2002 року володіє та користується комплексом будівель за адресою: с. Овсяниківка, вул. Поштова, 30, що розташований на земельній ділянці площею 1,5 га. Минулим власником цього комплексу будівель була АСФГ "Вербена" (код ЄДРПЛУ 06686211). Однак у зв'язку із її ліквідацією всі права, в тому числі на комплекс будівель (господарський двір, виробничу базу) за адресою: с.Овсяниківка, вул.Поштова,30, Кіровоградського району, перейшли до СФГ ОСОБА_1

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Разом з тим, відповідачем у відзиві на позов не зазначено підстав за яких фермерське господарство ОСОБА_1 з 2002 року володіє та користується комплексом будівель за адресою: с. Овсяниківка, вул. Поштова, 30, що розташований на земельній ділянці площею 1,5 га та підстав за яких усі права, в тому числі на вказаний комплекс будівель (господарський двір, виробничу базу) за адресою: с.Овсяниківка, вул.Поштова,30, Кіровоградського району, перейшли до СФГ ОСОБА_1 у зв'язку із ліквідацією АФСГ "Вербена".

Доказів того, що СФГ "ОСОБА_1М." є правонаступником АСФГ "Вербена" сторонами та 3-ми особами до матеріалів справи не подано.

Крім того, господарський суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Набрання рішенням суду законної сили є підставою для виникнення права власності на зазначені види майна, крім нерухомого, право власності на яке підлягає державній реєстрації.

Господарський суд враховує, що у Цивільному кодексі України набувальна давність розглядається як спосіб набуття права власності.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст. 344 ЦК, по-перше, необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викраденння, шахрайство).

По-друге, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших сіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо). Приховування володільцем свого володіння майном є порушенням цієї вимоги.

По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків (відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК особа, яка володіє майном, до часу свого фактичного володіння може приєднати час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є).

Цей строк відповідно до ст. 344 ЦК для нерухомого майна встановлений тривалістю десять років, для рухомого майна - п'ять років.

Інші строки за набувальною давністю встановлені на випадки, коли особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, але після закінчення строку договору власник не пред'явив вимоги про повернення майна. У цьому випадку право власності за набувальною давністю виникає через 15 років на нерухоме майно та через п'ять років на рухоме (ч. 3 ст. 344 ЦК). Цей строк обчислюється з дня спливу позовної давності, протягом якої власник мав право витребувати своє майно.

Перерви у володінні таким майном (ч. 3 ст. 344 ЦК) не впливають на перебіг строків набувальної давності, якщо володілець протягом одного року пред'явить вимоги про повернення майна або фактично поверне своє майно.

За загальним правилом право власності за набувальною давністю виникає з моменту спливу строків, визначених у частинах 1, 3 ст. 344 ЦК.

Оскільки можливість набуття права власності за набувальною давністю безпосередньо пов'язана зі спливом позовної давності, то ця норма не може бути застосована до вимог, на які позовна давність не поширюється (ст. 268 ЦК).

У позовній заяві позивач наводить наступні факти у якості доказів відкритості володіння: передання майна під охорону у зв'язку з ліквідацією АСФГ "Вербена", передання земельної ділянки під майном, звернення до органу місцевого самоврядування про присвоєння майну адреси, звернення до приватного підприємства "Юридичне бюро технічної інвентаризації "Атріум" про здійснення технічної інвентаризації майна, факт реєстрації позивача за місцем знаходження майна, яке є предметом позову, укладення договорів про постачання електричної енергії, користування земельною ділянкою тощо.

На підтвердження своїх доводів позивач надав зокрема, договір про постачання електричної енергії №24 від 01.11.2010 з додатком № 7, в якому зазначено перелік струймоприймачів, зокрема за адресами: база СФГ ОСОБА_1 в с. Овсяниківка; с. Овсяниківка, вул. Молодіжна; с. Овсяниківка, вул. Дзержинського.

На думку позивача не укладення АСФГ "Вербена" із позивачем будь-яких договорів щодо майна, яке є предметом цього позову, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, у зв'язку із порушенням процедури банкрутства АСФГ "Вербена" та наступною її ліквідацією, призвело до безтитульності володіння позивачем вказаним майном.

Вказані доводи позивача спростовуються наступним.

В ході розгляду справи суд заслухав усні пояснення 3-ї особи - ОСОБА_4, ОСОБА_9ПА., представника ОСОБА_8, які зазначили, що майно, яке є предметом цього позову, належить на праві спільної часткової власності усім колишнім учасникам АСФГ "Вербена", оскільки було побудоване за їх кошти. Стверджує, що майно було навмисно передано фермерському господарству ОСОБА_1 з метою уникнення включення його до ліквілаційної маси при ліквідації АСФГ "Вербена".

В матеріалах справи також наявне рішення загальних зборів АСФГ Вербена від 04.09.2002. Відповідно до вказаного рішення, у зв'язку з тим, що АСФГ Вербена знаходиться в критичному фінансовому стані і вирішується питання про її ліквідацію, вирішено: передати земельну ділянку площею 1,5 га її засновнику - СФГ ОСОБА_1, тобто позивачу, і зобов'язати його платити за оренду землі; ОСОБА_1 укласти договори з фермерськими господарствами, які мають частки у власності на будівлі, про спільне використання підлеглих територій.

30.11.2002 засновниками АСФГ Вербена укладено договір про спільне використання земельної ділянки. Відповідно до умов вказаного договору, сторони узгодили, що господарський двір АСФГ Вербена є неподільним виробничим комплексом, у зв'язку із чим вирішено земельну ділянку АСФГ Вербена площею 1,5 га, яка перейшла в оренду СФГ ОСОБА_1 під господарський двір, використовують всі члени асоціації; до 1 квітня 2002 фермерським господарствам, на підставі документів, визначити частки власності на будівлі і споруди, які знаходяться на цій території, а до 1 травня укласти договори з СФГ ОСОБА_1 про спільне використання земельної ділянки під господарський двір. (а.с.44, т.1) .

11.12.2003 засновниками АСФГ Вербена ухвалено "Порядок вирішення спірних питань з визначення часток АСФГ у спільно придбаному та реалізованому майні." (а.с.45, т.1).

Відповідно до умов вказаного Порядку, до остаточного вирішення цих питань все майно знаходиться під охороною фермера ОСОБА_1, та ніхто не має права його самовільно вилучити. Після визначення частки майна кожного фермерського господарства, пропорційно, сплатити фермеру ОСОБА_12 витрати по його охороні.

У судовому засіданні представник позивача (СФГ ОСОБА_1М.) та представники 3-х осіб ФГ "ОСОБА_3П." та СФГ ОСОБА_4 підтвердили, що майно, передане на зберігання СФГ ОСОБА_1 і майно, на яке просить визнати право власності за набувальною давністю позивач ОСОБА_12 одне і те саме майно.

Отже, із вказаних договорів вбачається, що на збергінання ФГ ОСОБА_1 передавались будівлі і споруди. Позивач в позовній заяві просить визнати право власності за набувальною давністю саме на об'єкти нерухомості. На підтвердження того, що це саме об'єкти нерухомості позивач надав до матеріалів справи технічний паспорт на комплекс будівель, виготовлений ПП "Юридичне бюро технічної інвентаризації "Атріум".

Відповідно до норм ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Обов'язок щодо державної реєстрації прав на нерухомість передбачена нормами ст. 182 ЦК України. Такий обов'язок існував як на момент прийняття Цивільного кодексу України, так і після внесення змін до вказаної статті нормами Закону України "По внесенння змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України № 1878-VI від 17.02.2010р, який набрав чинності з 1 січня 2012р.

Так, до набрання чинності 01.01.2004 року новим Цивільним кодексом України, обов'язок щодо реєстрації нерухомого майна був передбачений наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1844/5 від 14.12.2012 ).

Проте докази реєстрації вказаного майна як нерухомого в матеріалах справи відсутні (як на підставі вказаного Порядку, так і на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до норм ст. 331ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Докази реєстрації вказаного майна за АСФГ "Вербена" чи іншими особами, як нерухомого майна чи як об'єкту незавершеного будівництва, у справі відсутні.

Крім того, з копії ухвали господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2003 року по справі № 10/6 вбачається, що постановою від 24.01.2003 року господарський суд визнав відсутнього боржника асоціацію селянських (фермерських) господарств "Вербена" банкрутом, відкрив щодо банкрута ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора ОСОБА_13 міжрайонну державну податкову інспекцію і зобов'язав ліквідатора подати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

До господарського суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Із змісту звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу вбачається, що при здійсненні ліквідаційних заходів підприємства-банкрута майна, яке можна було включити у ліквідаційну масу, не виявлено.

Вказаною ухвалою було затверджено звіт ліквідатора ОСОБА_13 МДПІ та ліквідаційний баланс банкрута асоціації селянських (фермерських) господарств "Вербена", а також ліквідовано юридичну особу - банкрута асоціацію селянських (фермерських) господарств "Вербена", Кіровоградська область, Кіровоградськирайон, с.Овсяниківка, ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 06686211.

Вказане свідчить, що за даними ліквідатора та органів, на які було покладено обов'язок щодо реєстрації нерухомого майна, у АСФГ "Вербена" було відсутнє нерухоме майно, на яке позивач просить визнати право власності за набувальною давністю.

Враховуючи вищенаведене у суду відсутні докази того, що майно, яке було передане позивачу згідно вищевказаних договорів належало саме АСФГ "Вербена" як об'єкти нерухомого майна та існували правові підстави щодо розпорядження спірним майном саме учасниками АСФГ "Вербена".

Разом з тим, господарський суд враховує, що позивач був учасником АСФГ "Вербена" і брав участь в прийнятті рішення загальних зборів від 04.09.2002р., підписував Договір на спільне використання земельної ділянки від 30.11.2002р.( в якому також йдеться про необхідність визначення часток на будівлі та споруди), а також "Порядок решения спорных вопросов по определению долей КФГ в совместно приобретенном и реализованном имуществе", тобто йому було відомо про відсутність реєстрації вказаного майна за АСФГ "Вербена", а отже і про відсутність права власності на вказане майно як на об'єкт нерухомості.

Проте у справі наявні докази того, що спірне майно було отримано позивачем саме на підставі договору від 11.12.2003 року (а.с.45,т.1).

Позивач у судовому засіданні наголошував, що вказане майно було набуте ним за рішенням зборів учасників АСФГ "Вербена від 30.12.2003р., проте господарський суд не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки рішення зборів оформлюється відповідним протоколом із зазначенням голови зборів, серкретаря, порядку денного і зазначення прийнятого рішення з кожного питання порядку денного зборів.

Аналізуючи зміст вказаного документу, господарський суд дійшов висновку, що "Порядок решения спорных вопросов по определению долей КФХ в совместно приобретенном и реализованном имуществе" є угодою учасників АСФГ "Вербена", яка за своєю природою, враховуючи обставини справи, є договором схову.

Посилання позивача на укладення договору з ПАТ "Кіровоградобленерго" № 24 від 14.11.2002р. як на підставу правомірності заволодіння майном не є належним доказом правомірності заволодіння спірним майном, виходячи з наступного.

В матеріалах справи є Договір № 24 про постачання електричної енергії від 14.11.2002р. та № 24 від 01.11.2010 року, які укладені між позивачем та ВАТ "Кіровоградобленерго"(а.с. 48-57.т.1). Додатком № 7 до договору № 24 від 01.11.2010 року є "Перелік струмоприймачів", з якого вбачається, що до переліку струмоприймачів не входить спірне майно господарського двору за адресою: с.Овсяниківка, вул. Поштова,30.

У додатку № 1.1 до договору № 24 від 14.11.202 , який міститься на а.с.102, т. 2 "Обсяги постачання електричної енергії" відсутнє посилання на перелік струмоприймачів, а містяться відолмості щодо обсягу постачання електроенергії за даним договором.

Вказане спростовує доводи позивача щодо добросовісності заволодіння вказаним майном, а отже виключає визнання за позивачем ФГ ОСОБА_12 права власності на комплекс об'єктів нерухомості, що знаходиться за адресою: ОСОБА_13 обл, Кіровоградський район, с. Овсяниківка, вул. Поштова, 30 за набувальною давністю за решенням суду.

Посилання позивача у позовній заяві та письмових поясненнях від 01.12.2015р. , що обставиною, на підставі якого відбулося заволодіння позивачем вказаним нерухомим майном було рішення загальних зборів АСФГ "Вербена" від 04.09.2002р. є безпідставним, оскільки із тексту вказаного рішення вбачається, що учасниками АСФГ "Вербена" було прийнято рішення:

1. Передати земельну ділянку площею 1,5 га її засновнику - СФГ ОСОБА_1;

2. ОСОБА_1 укласти договори х фермерськими господарствами , які мають частки у власності на будівлі, про спільне використання підлеглих до них територій.

Інші питання, в тому числі і стосовно нерухомого майна, вказаним рішенням не вирішувались.

Крім того, відповідно до п. 1, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу при розгляді справ про набуття права власності за набувальною давністю правила ст. 344 поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом. Оскільки Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, то набувальна давність може застосовуватись для набуття права власності на майно, володіння яким почалося не раніше 1 січня 2001 року.

Така правова позиція міститься і в ухвалі Верховного суду України від 20 лютого 2008 року у справі № 6-27245св07.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 20.05.2015 норми ч. 1 ст. 344 ЦК України не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалося на підставі договірних зобов'язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), чи у будь-який інший передбачений законом спосіб, оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Згідно з ч. 3 ст. 344 Цивільного кодексу України якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. При цьому строк позовної давності починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором.

Матеріалами справи встановлено, що 11 грудня 2003 року голови СФГ ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 підписали Порядок вирішення спірних питань по визначенню часток СФГ в спільно придбаному майні (а.с. 45, т.1), згідно з яким: "До окончательного решения даных вопросов все имущество находится под охраной фермера ОСОБА_12 и никто не вправе самовольно его изъять. После определения доли имущества каждого КФХ, пропорционально, оплатить фермеру ОСОБА_12 затраты по его охране".

Виходячи з цього, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 заволодів спірним майном, що знаходиться за адресою: ОСОБА_13 обл, Кіровоградський район, с. Овсяниківка, вул. Поштова, 30, та є предметом позову на підставі договору, укладеного з учасниками АСФГ "Вербена". Правомірність укладення цього договору не є предметом спору по даній справі та не обговорюється судом. За доводами позивача (які не знайши свого підтвердження в ході розгляду справи) , вказане майно є об'єктом нерухомості . Проте, відповідно до п. 3 даної статті, перебіг строку по відношенню до речей, якими заволоділа особа на підставі договору з їх власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про їх повернення, починається на нерухоме майно через 15 років, а на рухоме - через 5 років з часу сплину строку позовної давності за відповідними вимогами, адже до цього моменту майно може бути примусово витребувано його законним володільцем, а фактичне володіння не може бути визнано добросовісним.

Строк спливу позовної давності починається з 25.03.2005 - державної реєстрації припинення юридичної особи - АСФГ "Вербена". Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, строк позовної давності закінчився 25.03.2008 року. А згідно з ч. 3 ст. 344 особа набуває права власності за набувальною давністю через 15 років з моменту спливу строку позовної давності. В даному випадку строк сплине 25.03.2023.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позову СФГ ОСОБА_11 повністю.

Судові витрати за позовними вимогами фермерського господарства "ОСОБА_3П." у зв'язку з відмовою від позову покладаються на позивача.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог за позовом СФГ ОСОБА_1, судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача СФГ ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 34 ,44, 49, 78, п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Селянському (Фермерському) господарству ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права власності за набувальною давністю на комплекс об'єктів нерухомості, що знаходиться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30 відмовити повністю.

Прийняти відмову від позову Фермерського господарства Сільченко Валентини Павлівни до відповідача І - Селянського (фермерського) господарство ОСОБА_1; відповідача ІІ - ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання за Фермерським господарством Сільченко Валентини Павлівни право спільної часткової власності на 1/6 комплексу будівель (виробничої бази), що знаходиться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Фермерського господарства Сільченко Валентини Павлівни до відповідача І - Селянського (фермерського) господарство ОСОБА_1; відповідача ІІ - ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права спільної часткової власності на 1/6 комплексу будівель (виробничої бази), що знаходиться за адресою: 27633, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Овсяниківка, вул. Поштова, 30.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.01.16

Головуючий суддя Т. В. Макаренко

Суддя О.А. Змеул

Суддя С.Б.Колодій