Ухвала

від 16.12.2015 по справі 808/2514/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"16" грудня 2015 р. справа № 808/2514/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Надія"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі №808/2514/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Надія"

третя особа - Таврійська державна агротехнічна академія,

про відшкодування сум виплачених пільгових пенсій, -

встановив:

В квітні 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року у розмірі 50 425,99 грн. по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року позов задоволено, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Надія" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року у розмірі 50 425,99 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідач вказував, що до моменту отримання позову підприємство не отримувало жодних розрахунків за 2013 рік. Зазначав, що правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, а також іншими законодавчими актами з питань пенсійного забезпечення не передбачено права управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди. Тобто, вважає, що у суду були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, відповідно до яких була донарахована додаткова сума відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, оскільки така можливість передбачена лише за поточний рік або по новопризначених пенсіях, судом вищевказана обставина була залишено поза увагою,

зокрема щодо нарахування сум за вересень - грудень 2013 р. Також вважає, що суд та Пенсійний фонд невірно визначили частку плати підприємства за пільгову пенсію вказаних осіб.

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Ногайський державний агротехнічний технікум припинено, а його правонаступником є Тавріська державна агротехнічна академія. З урахуванням того факту, що особи набули право на пільгову пенсію працюючи в Ногайському державному агротехнічному технікумі, відповідач вважає, що Пенсійний фонд повинен був провести розрахунок з визначенням частки плати за пільгову пенсію правонаступника вказаного підприємства, а саме Таврійської державної агротехнічної академії, а не позивача по справі. Суд не прийняв до уваги, що обов'язок сплачувати пільгову пенсію за стаж осіб, виник саме у правонаступника підприємства, де вказані особи працювали, зокрема Таврійська державна агротехнічна академія.

Також зазначив, що позивачем не підтверджено фактичні витрати здійснені УПФУ Новгородківському районі Кіровоградської області на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-V).

Відповідно до пункту 7, 8 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. за №384/2011, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи; Пенсійний фонд України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, а також всеукраїнськими об'єднаннями профспілок, всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на признання пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій.

У відповідності до ч. 1 п.п 6.1 п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" №21-1 від 31.12.2003 р. (далі - Інструкція № 21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Надія" ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позивачем було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судом встановлено, що особи, які мають право на призначення пільгової пенсії працювали в Ногайському державному агротехнічному технікумі, правонаступником якого є Таврійська державна агротехнічна академія, про що свідчить Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19331344 від 22.09.2014 року.

Позивачем були здійснені витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у 2013-2014 роках.

За приписами пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Саме з цими обставинами пов'язаний обов'язок щодо відшкодування витрат.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції № 21-1.

Відповідно до п.9.2. Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, в редакції на час розгляду справи апеляційним судом, за бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників.

Звірення розрахунків оформляється складанням акта, про що робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків платників, яка ведеться у відділі обліку надходження платежів, за формою згідно з додатком 2. Акт звірення складається у розрізі карток особових рахунків платників у довільній формі з використанням можливості програмного забезпечення.

При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду розрахунки на 1 січня вважаються звіреними. Якщо сальдо розрахунків на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду, то акт звірення є підставою для здійснення перевірки в порядку, встановленому законодавством.

На час розгляду справи відповідач заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 2, в сумі 50 425,99 грн. в добровільному порядку не погасив, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на неврахування судом , що Пенсійний фонд повинен був провести розрахунок з визначенням частки плати за пільгову пенсію правонаступника вказаного підприємства колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, ці особи, яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працювали в ДП "Сільськогосподарське підприємство "Надія".

Твердження апелянта, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесення позивачем відповідних витрат колегія суддів вважає безпідставними, оскільки виходячи з законодавчо встановленого порядку визначення розміру витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, саме складений у відповідності до наведеної вище Інструкції розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є документом, на підставі якого здійснюється відшкодування підприємством Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, дану справу було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №808/510/15 про оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 року, у справі справі №808/510/15 в задоволенні позову про визнання протиправними дій УПФУ в Приморському районі Запорізької області щодо складання розрахунків за вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", визнання недійсними цих розрахунків відмовлено повністю.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 425,99 грн. фактичних витратат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з вересня 2013 року по квітень 2014 року ґрунтуються на розрахунках, які відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року справі №808/510/15 є правомірними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Надія" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі №808/2514/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун