Ухвала

від 06.01.2016 по справі 14/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.01.16р. Справа № 14/91-09

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", 50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56

У справі:

за позовом Закритого акціонерного товариства "Євпаторійський завод будівельних матеріалів", 96528, АР Крим, Сакський р-н, с. Каменоломня, вул.Фестивальна, 21

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", 50034, м, Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 848 248,08 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача - заявника скарги ОСОБА_1 - юрисконсульт за довіреністю № 52-16/229 від 25.12.2014 року

від відділу ДВС ОСОБА_2 - старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень за довіреністю від 22.07.2015 року

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2009 року задоволено позовні вимоги позивача і присуджено до стягнення з відповідача 656987,48 грн. - заборгованості, 8482,48 грн. - витрат на держмито, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 09.06.2009 року видано наказ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2009 року вищевказане рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 04.03.2010 року відмовлено у

порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.10.2009 року у справі № 14/91-09.

Боржником 01.10.2015 року подано до суду скаргу від 30.09.2015 року за № 52-16/741 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо винесення 22.09.2015 року постанов: про проведення перевірки виконавчого провадження за ЄДРВП № 16319983, відновлення виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору з боржника та постанови від 22.09.2015 року про скасування процесуального документу незаконними;

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2015 року щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження;

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2015 року про скасування процесуального документу;

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2015 року про відновлення виконавчого провадження;

- визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

Слід зазначити, що в постанові про скасування процесуального документу від 22.09.2015 року, державним виконавцем була помилково вказана дата винесення постанови - 24.09.2015 року. Державним виконавцем 29.09.2015 року винесено постанову, якою було виправлено дану помилку та вказано правильну дату винесення постанови, а саме 22.09.2015 року.

З цього приводу, 06.01.2015 року заявником скарги надане до суду уточнення щодо внесення змін в резолютивну частину скарги, в якому просить суд в пунктах 2,4 скраги вважати правильною дату постанови про скасування процесуального документу - 22.09.2015 року, а не 24.09.2015 року.

Скарга обґрунтована наступним: у строк для добровільного виконання боржником вимог виконавчого документа, визначений постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2009 року, рішення Відкритим акціонерним товариством "Південий гірничо-збагачувальний комбінат" не виконано. Однак, в порушення вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не винесено постанову про стягнення виконавчого збору, що і стало підставою для прийняття рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2015 року № 16319983.

Відділ примусового виконання рішень з вимогами боржниками не погоджується (відзив на скаргу від 04.11.2015 року за № 02.1-14/18366) посилаючись на те, що:

- законодавством не визначені будь-які інші підстави для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, окрім закінчення строку, наданого боржнику для добровільного (самостійного) виконання рішення;

- п. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом, тобто постанова від 22.09.2015 року про проведення перевірки виконавчого провадження № 16319983, постанова від 22.09.2015 року про скасування процесуального документа, постанова від 22.09.2015 року про відновлення виконавчого провадження № 16319983, постанова від 22.09.2015 року про стягнення виконавчого збору винесені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне:

10.12.2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 16319983 щодо виконання наказу господарського суду від 09.06.2009 року. Згідно з даною постановою про відкриття виконавчого провадження, боржнику необхідно було добровільно виконати вимоги виконавчого документу у строк до 17.12.2009 року.

18.12.2009 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

13.10.2011 року платіжним дорученням №11331 Боржником на користь Стягувача було перераховано грошові кошти у розмірі 656 987,47 грн.

Ухвалою від 07.08.2014 року у справі № 14/91-09 Господарський суд Дніпропетровської області частково задовольнив заяву ПАТ "ПІВДГЗК" про відстрочку виконання рішення суду від 19.05.2009 року у справі 14/91-09, та ухвалив відстрочити виконання вказаного судового рішення на шість місяців до 07.02.2015 року.

У зв'язку з чим, ПАТ "ПІВДГЗК" добровільно перерахувало платіжним дорученням від 19.01.2015 року № 1263 на розрахунковий рахунок Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області грошові кошти у розмірі 8 600,49 грн.

Крім того, Боржник направив до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заяву від 21.01.2015 року № 52-16/45 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з перерахуванням на розрахунковий рахунок відповідача по скарзі грошових коштів у розмірі 8 600,49 грн.

В той же час, начальником відділу ПВР, відповідно до вимог ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" проведено перевірку вконавчого провадження за ЄДРВП № 16319983 з виконання наказу від 09.06.2009 року, виданого Господарським судом Дніпропетровської області у справі за № 14/91-09.

За результатами вказаної перевірки винесено постанову від 22.09.2015 року, відповідно до якої старшого державного виконавця відділу ПВР зобов'язано:

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2015 року ВП № 16319983;

- винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 16319983;

- вжити заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо належного виконання виконавчого провадження № 16319983.

У зв'язку з чим, старшим державним виконавцем відділу ПВР вчинено наступні дії:

- 22.09.2015 року винесено постанову про скасування процесуального документу, а саме, постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2015 року № 16319983;

- 22.09.2015 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, в якій постановлено стягнути з Боржника виконавчого збору у розмірі 66 558,79 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 79 коп.).

Господарський суд вважає, що винесення вищевказаних постанов від 22.09.2015 року про скасування процесуального документу та відновлення виконавчого провадження є необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а скарга ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 30.09.2015 року за № 52-16/741 частковому задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (псадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Окрім того, положеннями ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання, державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що витрати виконавчого провадження та викнавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які при виконавчому провадженні № 16319983 не вчинялися (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 28.01.2015 року у справві № 924/205/13-г та у постанові Вищого Господарського суду України від 22.04.2015 року у справі № 6/538-09).

Також варто зазначити, що є недоцільним посилання відповідача по скарзі на п. 1 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", де зазначено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Стаття 28 Закону "Про виконавче провадження" доповнена вищевказаною нормою Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12.02.2015 року №191-VIII. Тобто, вказані зміни були внесені в Закон України "Про виконавче провадження" вже після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.01.2015 року. Тобто стягнення виконавчого збору є неправомірним.

Таким чином, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відділом ПВР не вчинялось жодних дій, спрямованих на примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 14/91-09, і як наслідок правові підстави для винесення постанови про стягнення з ПАТ "ПІВДГЗК" виконавчого збору відсутні.

Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено поновлення виконавчого провадження, закінченого у зв'язку з фактичним повним його виконанням у разі вчасного не винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.

Оскільки Боржником наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2009 року по справі № 14/91-09 виконано добровільно під час зупинення виконавчого провадження та у строки, встановленні судом для відстрочки виконання рішення, підстави для стягнення з ПАТ "ПІВДГЗК" виконавчого збору відсутні. За таких обставин державним виконавцем відділу ПВР після закінчення виконавчого провадження № 16319983 цілком обгрунтовано не було відкрите виконавче провадження про стягнення виконавчого збору.

У зв'язку з чим, висновки начальника відділу ПВР про порушення державним виконавцем відділу ПВР вимог Закону України "Про виконавче провадження" є необгрунтованими та помилковими.

Слід зазначити, що під час здійснення виконавчого провадження у період з 10.12.2009 року по 29.01.2015 року, державними виконавцями жодного разу постанова про стягнення виконавчого збору не виносилась.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити скаргу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в частині визнання дій відділу ДВС незаконними щодо винесення 22.09.2015 року постанов про: відновлення виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору з боржника, та постанови про скасування процесуального документу; визнання незаконними та скасування постанов від 22.09.2015 року про: скасування процесуального документу, відновлення виконавчого провадження, стягнення з боржника виконавчого збору.

Стосовно скарги, про визнання дій відділу ДВС незаконними щодо винесення постанови від 22.09.2015 року про проведення перевірки виконавчого провадження за ЄДРВП № 16319983, а також стосовно визнання незаконною та скасування постанови від 22.09.2015 року про проведення перевірки законності виконавчого провадження за ЄДРВП № 16319983, господарський суд не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Нормами ст. 83 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 30.09.2015 року за № 52-16/741 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Визнати дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо винесення 22.09.2015 року постанов про: відновлення виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору з боржника та про скасування процесуального документу незаконними.

Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2015 року про скасування процесуального документу.

Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2015 року про відновлення виконавчого провадження.

Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.09.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору.

В іншій частині у задоволенні скарги ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 30.09.2015 року за № 52-16/741 відмовити.

Суддя ОСОБА_3