Рішення

від 23.03.2011 по справі 31/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/65 23.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М", м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто", м. Київ

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КУА «ВОК Інвестмент» ,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт-Брок» .

Про стягнення грошових коштів - 11 632 919,60 грн.

За зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталькон М", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт-Брок» , м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «КУА «ВОК Інвестмент» , м. Київ

Про визнання недійсним Договору № 04/12-10 від 23.12.2010р.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - пред. по довір.

Від відповідача ОСОБА_2 - пред. по довір.

Від третіх осіб не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення грошових коштів у сумі - 11 632 919,60 грн., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-17/2007-41 від 26.09.2008р. щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено господарський спір до розгляду на 02.03.2011р.

02.03.2011р. від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним Договору № 04/12-10 від 23.12.2010р. Зустрічний позов в подальшому доповнювався відповідачем (позивачем за зустрічним позовом).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 16.03.2011р. та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом (відповідно до ст. 60 ГПК України).

В судовому засіданні 16.03.2011р. було оголошено перерву до 23.03.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Від позивача по справі 10.02.2011р., 14.02.2011р. та 10.03.2011р. надійшли клопотання про необхідність та підстави забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Від представника відповідача 02.03.2011р. до суду надійшла заява про відсутність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, а 23.03.2011р. надійшло клопотання про невідкладний розгляд клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Заявлене клопотання відповідач обґрунтовував посиланням на практику Вищого Арбітражного суду України від 23.08.1994р. Тоді як забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі (ст. 66 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. було задоволено клопотання позивача та вжито заходи забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача проти зустрічного позову заперечував мотивуючи тим, що посилання відповідача на обставину недійсності правочину є недоведеним і необґрунтованим припущенням , яке суперечить принципу презумпції правомірності правочину та не може спростовувати чи підтверджувати позицію у судовій справі .

Треті особи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили, проте надіслали свої пояснення посилаючись на можливість розгляду спору без участі їх представників. По суті позовні вимоги визнали обґрунтованим .

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою всіх учасників процесу.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників третіх осіб за наявними у справі доказами та матеріалами.

Клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до вирішення справи №28/27 (за 2011р.) розглянуто у судовому засідання, але визнано таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 23.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи та на вимогу відповідача здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010р. між позивачем та третьою особою 2. був укладений Договір №04/12-10, відповідно до умов якого сторони домовились про відступлення ТОВ Консалт-Брок на користь позивача права вимоги до відповідача щодо сплати грошових коштів в сумі 11 632 919,60 грн.

В свою чергу третя особа 2. набула права вимоги до відповідача на зазначену суму на підставі укладеного між третьою особо. 2. та третьою особою 1. Договору про уступку права на вимогу № 4/10-РІМ від 06.09.2010р., відповідно до умов якого до третьої особи 2. перейшло право вимагати виконання грошового зобов'язання відповідача в сумі 11 632 919,60 грн.

Вказане грошове зобов'язання виникло у відповідача перед третьою особою 1. на підставі Договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.09.2008р. № Б-17/2007-41.

За Договором купівлі-продажу відповідач придбав у третьої особи 1. облігації іменні безпроцентні в бездокументарній формі емітента ТОВ Каштанове місто в кількості 25 024 шт.

Відповідно до Договору купівлі-продажу термін виконання грошового зобов'язання узгоджений сторонами та визначений для відповідача до 31.12.2008р.

Проте, вказані грошові зобов'язання відповідачем не були виконані.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 23.12.2010р. № 04/12-10, за яким право вимоги набув позивач, моментом переходу права вимоги до позивача сторони встановили момент підписання вказаного договору, тобто дату, вказану в преамбулі договору (п 2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору сторони здійснили приймання-передачу документів, що засвідчують передані права вимоги, про що уклали та підписали відповідний акт, який підписаний повноважними представниками та скріплений печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ. До матеріалів справи залучено копію Акту від 23.12.2010 р. ,оригінал якого досліджувався у судовому засіданні і відповідно цей доказ засвідчує факт передачі оригіналів договорів.

Позивач акцентує увагу суду на ті обставини, що вся інша інформація з якою ТОВ Сталькон М був ознайомлений на момент підписання договору також передавалася йому разом з попереднім Актом приймання -передачі документів від 07.09.2010 р.

Таким чином, позивач отримав всі необхідні документи, які підтверджують виникнення та перехід права вимоги до відповідача.

24.12.2010р. третя особа 2. надіслала відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги на користь позивача, в якому зазначило банківські реквізити ТОВ Сталькон М з метою забезпечення відповідача інформацією, необхідною для виконання його грошового обов'язку.

01.02.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу про сплату грошових коштів, якою конкретизував термін та порядок виконання зобов'язання ,як це і передбачено ст. 530 ЦК України.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування чи виконання зобов'язання боржником. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 632 919,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідачем було подано зустрічний позов про визнання недійсним договору №04/12-10 від 23.12.2010р. Відповідач зазначив , що спірний договір між ТОВ Консалт-Брок та ТОВ Сталькон М укладено всупереч умов договорів купівлі-продажу ЦП та чинного законодавства України.

Також, відповідач наголошує на тому, що ТОВ Консалт-Брок не могло передати право вимоги ТОВ Сталькон М за вищевказаним договором, оскільки таке право в нього було відсутнє, посилаючись при цьому на те, що не було складено акт приймання-передачі оригіналів документів між ТОВ КУА ВОК Інвестмент та ТОВ Клнсалт-Брок , дата підписання якого являється датою виникнення права вимоги. Зазначені доводи спростовуються наведеними доказами позивача.

Суд погоджується з доводами позивача, що таке твердження є безпідставним та спростовується фактом існування підписаного сторонами Акту прийому-передачі від 07.09.2010р. до Договору про уступку права на вимогу №4/10-РІМ від 06.09.2010р. Наявність вказаного акту відповідно до положень пункту 3.2. Договору про уступку права на вимогу №4/10-РІМ від 06.09.2010р. свідчить про те, що датою виникнення права на вимогу у ТОВ Консалт-Брок є 07.09.2010р. (дата підписання акту і передачі оригіналів документів, що свідчать про наявність заборгованості).

Свої доводи відповідач підтверджує також тим, що за актом прийому-передачі до договору уступки, укладеного між ТОВ Консалт-Брок та ТОВ Сталькон М від 23.12.2010р., не передано акту приймання-передачі документів від 07.09.2010р.

Згідно п. 2.1. спірного Договору відступлення права вимоги №04/12-10 моментом переходу права вимоги ТОВ Консалт-Брок до ТОВ Сталькон М є момент підписання цього договору вказаними сторонами, тобто дата, що зазначена у преамбулі Договору -23.12.2010р. Як то встановлено п. 2.2. цього ж Договору із його підписанням ТОВ Консалт-Брок зобов'язаний передати ТОВ Сталькон М оригінали документів та інформацію, що забезпечують відповідне й достатнє підтвердження прав ТОВ Консалт-Брок вимагати та отримувати сплату заборгованості, а також інші необхідні документи (в оригіналах та/або належним чином завірених копіях), які стосуються сплати заборгованості за первинним договором. Факт передання оригіналів документів вказаних у цьому пункті засвідчується підписанням відповідного акту приймання-передачі.

Факт передачі оригіналів договорів засвідчено Актом приймання-передачі від 23.12.201р. Вся інша інформація з якою ТОВ Сталькон М був ознайомлений на момент підписання договору, передана йому у інший спосіб, ніж шляхом підписання акту приймання-передачі, що не суперечить приписам згаданого договору та законодавства. До такої інформації належить й підписаний сторонами попереднього відступлення акт приймання-передачі документів від 07.09.2010р.

Стосовно зазначеного відповідачем аргументу про те, що ним не було отримано жодних повідомлень від ТОВ КУА ВОК Інвестмент , ТОВ Консалт-Брок , та ТОВ Сталькон М варто зазначити, що такі повідомлення мали місце. Про що є належні докази, зокрема це: опис вкладення у цінний лист, на ім'я ТОВ Каштанове місто за адресою 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, листа-повідомлення про уступку права вимоги на підставі договору №у/10-РІМ від 06.09.10р. (копія міститься в матеріалах справи), поштовий чек про надіслання та опис вкладеного до цінного листа, яким надіслано вимогу про виконання грошових зобов'язань, та копію договору уступки права вимоги №04/12-10 від 23.12.2010р. укладеного між ТОВ Консалт-Брок та ТОВ Сталькон М , за тією ж адресою (копії міститься в матеріалах справи).

Листи направлялись за адресою 01103, м. Київ, вул. вул. Кіквідзе, 18, що є юридичною адресою ТОВ Каштанове місто (підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та зазначено у договорі купівлі-продажу цінних паперів, у розділі Місцезнаходження та реквізити сторін ).

Також на підтвердження належного повідомлення ТОВ Каштанове місто про відступлення права вимоги, суду надані копії супровідних документів (квитанція) кур'єрської служби. Відповідно до цих супровідних документів, відправлення на ім'я ТОВ Каштанове місто за адресою м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, було повернуте відправнику з поміткою про те, що за вказаною адресою відмовились приймати 01.02.11 . Ця обставина свідчить про те, що відповідач навмисно ухилявся від отримання такого повідомлення з метою подальшого використання цього факту на свою користь.

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Подібні висновки щодо трактування вказаних вище норм зазначені у постанові Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Заслуговує на увагу суду ті обставини, що позивач не є стороною спірних договорів.

Більш того, у позивача відсутні порушення його прав внаслідок укладення спірного договору, які (порушення) слугували б підставою для звернення за судовим захистом.

Зазначене свідчить про відсутність в даному випадку належних правових підстав для застосування господарським судом судового захисту позивача за зустрічним позовом, що зумовлює правомірність відмови у задоволенні позову.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд в постанові від 14.02.2008, №16/181 "Про визнання правочину недійсним , де зазначається наступне: Прийшовши до висновку, що договір поруки від 30.10.2002 року N 189-2/2002 не порушує права ЗАТ "Українська промислова страхова компанія", і останній не є стороною цього договору, суди правомірно відмовили у задоволенні позову.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Заявлені відповідачем зустрічні позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, ще не підлягають задоволенню.

Одночасно з прийняттям даного рішення судом прийнято забезпечувальні заходи шляхом накладання арешту (ухвала суду від 23.03.2011р.) на грошові кошти, що належать відповідачу.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України). Щодо судових витрат понесених відповідачем, то вони покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Каштанове місто (01030, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18, код ЄДРПОУ 31242154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сталькон М (04073, м. Київ, пр.-т. Московський, буд.23, код ЄДРПОУ 35624073), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 11 632 919 (одинадцять мільйонів шістсот тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 60 коп., 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 28 березня 2011 року.