Постанова

від 08.12.2015 по справі 804/2312/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2015 рокусправа № 804/2312/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелеповій Ю.О.

за участю представників:

позивача: - Шевченко М.М.дов від 06.02.2014

відповідача: - Кучеренко Т.А. дов від 26.06.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державного закладу Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року

у справі № 804/2312/14

за позовом Державного закладу Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України

до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової витрати працездатності

про визнання недійсною рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державний заклад Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України звернувся до суду з позовом до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової витрати працездатності, в якому просив:

- визнати протиправним та частково скасувати рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №394 від 18.12.2913 в частині неправомірних витрат по оплаті листків непрацездатності ОСОБА_3 №759967, №399247, №291161 на суму - 15286,95 грн.;

- визнати протиправним та частково скасувати рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №394 від 18.12.2913 у частині штрафу в розмірі 50% від неправомірних витрат по оплаті листків непрацездатності ОСОБА_3 №759967, №399247, №291161 на суму - 7643,48 грн.;

- визнати недійною інформацію про неправомірно використані кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по листках непрацездатності ОСОБА_3 № 759967, №399247, №291161 на суму - 15286,95 грн. та про застосування штрафу у розмірі 50% від суми коштів використаних з порушенням на суму - 7643,48 грн. у постанові про накладення адміністративного стягнення №452 від 17.12.2013 та у постанові про накладення адміністративного стягнення №453 від 17.12.2013.

Позов обґрунтовано помилковістю висновків відповідача, викладених в акті перевірки, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачена позивачем гр.ОСОБА_3 в порушення п.5 ч.1 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням . В ході проведення перевірки не знайдено підтвердження того, що травма ОСОБА_3 сталась внаслідок алкогольного сп'яніння.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2014 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з встановлених обставин, що підтверджують факт неправомірного використання страхових коштів Фонду на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 15436,47 грн. через те, що така допомога надана у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що сталася внаслідок алкогольного сп'яніння. Судом враховано, що ОСОБА_3 не було подано листок непрацездатності № 412818, виданий з моменту настання страхового випадку. при первинному огляді потерпілої лікарем приймального відділення КЗ ДМКЛ №16 ДОР в історії хвороби зроблена відмітка про різкий запах алкоголю. В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4, який на момент виникнення спірних правовідносин працював на посаді заступника начальника відділу ЕТН та ЯМП ДОВ ФСС з ТВП, який пояснив, що травматолог також має можливість встановити наявність запаху алкоголю, а не лише нарколог як на цьому наполягав представник позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги, що для встановлення стану сп'яніння ОСОБА_3 лікар КЗ Дніпропетровської міської клінічної лікарні № 16 ДОР повинен був взяти відповідні аналізи відповідно до п.1 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю в стану сп'яніння від 01.08.1988 № 06-14/33-14. З огляду на нездійснення таких аналізів, відсутні докази, що травма ОСОБА_3 сталася саме внаслідок алкогольного сп'яніння.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, наполягає на відсутності підстав для виплати ОСОБА_3 допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку страхувальника - Держаного закладу Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України щодо правомірності заявлення та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.07.2011 по 01.10.2013, за результатами якої складений акт № 575 від 29.11.2013 (а. с.13-20).

Перевіркою встановлено випадок надання матеріального забезпечення по листку непрацездатності АВХ № 759967, виданому ОСОБА_3 Комунальним закладом Дніпропетровська міська поліклініка № 2 Дніпропетровської обласної ради КДВ № 2 на період з 30.11.2012 по 17.01.2013, причина непрацездатності невиробнича травма, діагноз - Оскольчатий перелом кісток правої гомілки зі зміщенням , у графі первинний, продовження листка непрацездатності зазначено, що це продовження листка непрацездатності №412818 . (Первинний листок непрацездатності № 412818 до перевірки не надано).

Комісією із соціального страхування обставини отримання травми не з'ясовані, розслідування травми, акт за формою НТ до перевірки не надані.

По листку непрацездатності АВХ № 759967 ОСОБА_3 перші 5 днів сплачено за рахунок коштів підприємства, наступні листки непрацездатності, які є продовженням (АВЮ № 399247, з 18.01.2013 по 28.02.2013, АГГ № 291161 з 01.03.2013 по 14.03.2013), сплачені за рахунок Фонду на загальну суму 15 286,95 грн.

Враховуючи вищевикладене, було залучено фахівця відділу експертизи тимчасової непрацездатності для здійснення перевірки видачі листка непрацездатності №412818 для прийняття вмотивованого рішення при оформленні результатів перевірки.

По результатам перевірки обґрунтованості видачі та правильності оформлення листка непрацездатності № 412818, виданого КЗ Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 16 з приводу побутової травми ОСОБА_3, який не був наданий для оплати за місцем роботи в ДЗ ЦДНТБ ГМК України , встановлено, що травма у потерпілої ОСОБА_3 побутова, в історії хвороби при госпіталізації лікарем-травматологом при об'єктивному огляді зроблений запис різкий запах алкоголю .

За висновками акту перевірки допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховані та сплачені за рахунок коштів Фонду соцстрахування внаслідок травми невиробничого характеру, яка сталась внаслідок алкогольного сп'яніння. В зв'язку чим порушено вимоги п.п.5 ч.1 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.

Всього з порушенням чинного законодавства страхувальником використано коштів Фонду сумі 15 436,47 грн. (а. с.16, 17).

На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято:

- рішення № 394 від 18.12.2014 Про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності , яким за порушення п.п.5 ч.1 ст.36, ч.2 ст.53 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням , п.п.7, 9 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, зобов'язано заклад сплатити до Фонду соцстрахування: неправомірні витрати - 15 436,47 грн.; штраф - 7 718,24 (50 % від 15 436,47 грн.), застосований на підставі ч.1 ст.30 вказаного Закону (а. с.35);

- постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.12.2013 №№452, 453, якими застосовані штрафи до головного бухгалтера Закладу та до ОСОБА_3 (а. с.43-46).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про правомірність висновків відповідача.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наявність у відповідача повноважень щодо проведення перевірок та накладення штрафних санкцій позивачем не спростовується, підтверджується приписами Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням від 18.01.2001 № 2240-ІІІ, згідно п.п.3, 6 ч.1 ст.28 якого страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Щодо порушень, виявлених Фондом соцстрахування при проведенні перевірки, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 Закону № 2240-ІІІ (в редакції на момент виникнення спірних відносин) допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.

Стаття 53 цього Закону визначає порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах.

Згідно даної статті при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

У п.п.7, 9 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України Про оплату праці (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі коли розмір заробітної плати (грошового забезпечення) підвищується згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, у зв'язку з чим заробітна плата (грошове забезпечення) перераховується за попередні періоди, обчислення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) для розрахунку розміру допомоги по безробіттю і виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється з урахуванням суми донарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) окремо за кожний місяць, за який здійснено перерахунок.

До середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Таким чином, ст.53 Закону № 2240-ІІІ та п.п.7, 9 Порядку № 1266, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні № 394 від 18.12.2013, стосуються порядку розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності і не стосуються самих підстав виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Абзацом 1 частини 1 статті 30 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 2240-ІІІ, страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом; застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Отже, рішення, яким визначається обов'язок страхувальника відшкодувати Фонду соцстрахування витрачену суму страхових коштів та сплатити штраф у 50 % від цієї суми, має виноситись Фондом у разі встановлення факту неправомірного витрачення таких страхових коштів.

Один з таких випадків неправомірного витрачення страхових коштів зазначається саме у п.5 ч.1 ст.36 Закону № 2240-ІІІ і полягає у забороні надання допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі якщо тимчасова непрацездатність мала місце у зв'язку із травмою, що сталася внаслідок алкогольного сп'яніння.

Тобто для висновку, що страхувальник неправомірно витратив страхові кошти на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, необхідними умовами є:

- встановлення факту травмування;

- встановлення стану алкогольного сп'яніння;

- встановлення зв'язку між станом сп'яніння та травмою.

Відповідно до пп.2.10 п.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за №1005/6196, у разі тимчасової непрацездатності, зумовленої захворюванням або травмою, внаслідок алкогольного, токсичного сп'яніння чи дії наркотиків, що визначається ЛКК у порядку, встановленому спільним наказом МВС України, МОЗ України та Міністерства юстиції України від 24.02.95 № 114/38/15-36-18 Про затвердження Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів , зареєстрованим Міністерством юстиції України 07.03.95 за № 55/591, видається листок непрацездатності з обов'язковою позначкою про це в ньому та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

При цьому, Наказ № 114/38/15-36-18 від 24.02.95 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 81/261/712/5 від 21.04.2009.

Разом з тим, позивач вірно посилався на те, що для встановлення стану сп'яніння ОСОБА_3 лікар КЗ Дніпропетровської міської клінічної лікарні № 16 ДОР повинен був взяти певні аналізи, як того вимагає Тимчасова інструкція про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю в стану сп'яніння, затверджена заступником Міністра здоровоохорони СРСР від 01.08.1988 №06-14/33-14, оскільки за пунктом 1 даної Тимчасової інструкції (мовою оригіналу) Медицинское освидетельствование для установления факта употребления алкоголя и состояния опьянения назначается в случаях, когда закон предусматривает дисциплинарную административную ответственность за: потребление алкоголя, либо пребывание в состоянии опьянения; распитие спиртных напитков на работе; управление транспортными средствами в состоянии алкогольного опьянения; при травмах, связанных с опьянением; в случаях, когда состояние опьянения может быть расценено, как грубая неосторожность потерпевшего, содействовавшая возникновению или увеличению вреда, и может повлечь полную материальную ответственность за причиненный вред в связи с исполнением трудовых обязанностей и т.п. .

Дана Тимчасова інструкція є доповненням до Наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 08.09.1988 № 694 Про заходи щодо подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння . Вказані Наказ та Тимчасова інструкція на цей час застосовуються в Україні, оскільки включені до Переліку наказів МОЗ СРСР, що додається до вказівки Міністерства охорони здоров'я України від 28.05.1996 № 165.

Крім того, згідно Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545-ХП Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Так, у пункті 7 Тимчасової інструкції встановлено (мовою оригіналу): Основой медицинского заключения по вопросу состояний, связанных с потреблением алкоголя, должны служить данные всестороннего медицинского освидетельствования. После его завершении производится отбор выдыхаемого воздуха или биологических гидкостей организма для исследования их на наличие алкоголя.

Лабораторные исследования (выдыхаемого воздуха, мочи, слюны) при проведении освидетельствования являются обязательными. Кровь для анализов на алкоголь следует брать в исключительных случаях только по медицинским показаниям (например, тяжелые травмы, отравления и т.п.) .

Тобто п.7 Тимчасової інструкції визначає, що для визначення стану пов'язаного з вживанням алкоголю та ступеню сп'яніння повинні проводитись дослідження: лабораторні дослідження сечі, слини тощо.

При цьому, навіть встановлення факту знаходження особи у стані алкогольного сп'яніння ще не свідчить про те, що травма сталась саме через такий стан.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з акту перевірки та доповідної ОСОБА_4 (заступника начальника відділу ЕТН та ЯМП ДОВ ФСС з ТВП на час виникнення спірних відносин), відповідачем за результатами перевірки обґрунтованості видачі та правильності оформлення листка непрацездатності № 412818, виданого КЗ Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16 ДОР з приводу побутової травми ОСОБА_3, встановлено, що травма у потерпілої ОСОБА_3 побутова, в історії хвороби при госпіталізації лікарем-травматологом при об'єктивному огляді зроблений запис різкий запах алкоголю . При цьому, лікарем-травматологом, враховуючи, що травма у потерпілої ОСОБА_3 побутова, аналіз крові та інші аналізи для встановлення стану сп'яніння не брались (а. с.22, 116).

Пояснення допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_4 (заступника начальника відділу ЕТН та ЯМП ДОВ ФСС з ТВП на час виникнення спірних відносин), що забір крові для встановлення стану сп'яніння при побутових травмах регламентовано наказом № 13 від 02.01.2013 Про вдосконалення медичних оглядів для встановлення станів алкогольного сп'яніння у КЗ ДМКЛ № 16 ДОР , яким забір крові у випадку побутової травми не передбачений, колегія суддів вважає таким, що не підлягає врахуванню, оскільки, по-перше, ОСОБА_3 була доставлена у лікарню 09.11.2012, а вказаний наказ по лікарні датований 02.01.2013, по-друге, вказаний наказ стосується лише забору крові і не стосуються інших видів лабораторних досліджень, проведення яких є необхідним для встановлення факту знаходження особи у стані алкогольного сп'яніння згідно приписів чинного законодавства.

Отже належних та допустимих доказів, які б встановлювали, що на момент страхового випадку ОСОБА_3 знаходилась у стані алкогольного сп'яніння і вказана травма сталась саме внаслідок такого алкогольного сп'яніння даної особи, матеріали справи не містять.

Таким чином, не доведеним є ані факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_3, ані наявність причинно-слідчого зв'язку між цими подіями.

За таких обставин, висновок відповідача, що допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховані та сплачені за рахунок коштів Фонду соцстрахування внаслідок травми невиробничого характеру, яка сталась внаслідок алкогольного сп'яніння, є безпідставним, а порушення позивачем вимог п.п.5 ч.1 ст.36 Закону № 2240-ІІІ - недоведеним.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи спірне рішення про повернення коштів Фонду та накладення штрафу, відповідач діяв не на підставі чинного законодавства, а тому вказане рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на ненадання застрахованою особою - ОСОБА_3 для оплати листка непрацездатності № 412818, який, як зазначає позивач, є втраченим, не розслідування комісією із соціального страхування обставини отримання травми, ненадання до перевірки акту за формою НТ, колегія суддів вважає такими, що не стосуються суті порушення, за яке відносно позивача прийнято спірне Рішення, в зв'язку з чим до уваги не приймаються.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 394 від 18.12.2913 у частині неправомірних витрат по оплаті листків непрацездатності ОСОБА_3 № 759967, № 399247, № 291161 на суму 15286,95 грн. та у частині штрафу в розмірі 50 % від неправомірних витрат по оплаті листків непрацездатності ОСОБА_3 № 759967, № 399247, № 291161 на суму 7 643,48 грн.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсною інформації про неправомірно використані кошти Фонду соцстрахування по листках непрацездатності ОСОБА_3 № 759967, № 399247, №291161 на суму 15 286,95 грн. та про застосування штрафу у розмірі 50 % від суми коштів використаних з порушенням на суму 7643,48 грн. у постанові про накладення адміністративного стягнення № 452 від 17.12.2013 та у постанові про накладення адміністративного стягнення № 453 від 17.12.2013, оскільки викладаючи цю інформацію у постановах про накладення адміністративного стягнення, відповідач виконував функції, визначені для органів ФСС з ТПВ чинним законодавством і саме по собі викладення такої інформації не спричиняє для позивача жодних негативних юридичних наслідків.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи в не повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, в зв'язку з чим постанова від 22.04.2014 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного закладу Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі № 804/2312/14 скасувати, прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати № 394 від 18.12.2913 в частині неправомірних витрат по оплаті листків непрацездатності ОСОБА_3 № 759967, № 399247, № 291161 на суму 15286,95 грн. та штрафу в розмірі 50 % від неправомірних витрат по оплаті листків непрацездатності ОСОБА_3 №759967, № 399247, № 291161 на суму 7643,48 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко